Рішення

від 11.11.2014 по справі 906/1336/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" листопада 2014 р. Справа № 906/1336/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О.В. - дов. №1267-О від 26.04.14 р., дійсна до 31.12.15 р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІТ Групп"

про стягнення 364784,48 грн.

Позивачем Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" пред'явлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІТ Групп" про стягнення на його користь 364 784,48 грн. заборгованості, з яких: 253 118,54 грн. - заборгованість по тілу кредита; 81 310,81 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 13 674,95 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань; 1 000,00 грн. - фіксований штраф; 15 680,18 грн. - штраф у відсотковому співвідношенні.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне:

- відповідно до заявки відповідача від 25.01.2011р. було відкрито поточний рахунок №26001060319921;

- пунктами 3.1.1.73-3.1.1.86 "Умов та правил надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж";

- починаючи з 10.12.2013р. відповідач активно використовує кредит за послугою "Гарантований платіж", який надавався для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами;

- в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання по поверненню кредитів по заявкам №1453 від 23.01.2014р. на суму 234846, 29 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 12.02.2014р.); №1489 від 11.02.2014р. на суму 500, 00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 17.02.2014р.); №1495 від 14.02.2014р. на суму 78257, 52 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 20.02.2014р.) виконав частково;

- у зв'язку з неповерненням відповідачем кредитів гарантованих платежів по його заявкам у встановлений договором строк, відповідачу нараховані відсотки, а також пеня та штраф у фіксованій частині та штраф у процентній складовій за порушення грошового зобов'язання.

В якості правових підстав позову позивач визначає ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, 193 ГК України.

Ухвалою від 09.10.14 р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив належних заходів для підготовки справи до розгляду, відповідно до ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити. На виконання вимог ухвал суду надавав суду додаткові докази, про зміст яких зафіксовано в протоколах судових засідань.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак ухвала суду від 09.10.2014 повернулася з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 26-28).

З метою підтвердження відомостей щодо місцезнаходження відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", згідно якої юридична адреса відповідача є 10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Бородія, буд. 49, (а.с. 30-35).

З метою надання відповідачу можливості взяти участь в змагальному процесі, позивачем було надіслано позовну заяву з додатками за вищевказаною адресою, а господарським судом надіслано відповідачу ухвалу суду від 30.10.2014р., яку відповідачем отримано представником за довіреністю Ковальчук 04.11.14р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.11.14р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку і карточки зі зразками підписів та відтисків печатки від 25.01.11р. відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІТ Групп" відкрив поточний рахунок №26001060319921 в гривнях та, одночасно, підписавши дану заяву, погодився на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в тому числі, до Умов та Правил обслуговування по розрахунковим картках, розміщених на сайті банку - www.privatbank.ua. https://client-bank. privat-bank.ua), тарифами банку, котрі разом з цією заявою і карткою зі зразками підписів і відтиску печатки становлять Договір банківського обслуговування (а. с. 7).

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" визначено пунктами 3.1.1.73-3.1.1.86 та розділом 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, і зокрема.

За умовами п.п.3.2.2.11.1. Умов та правил надання банківських послуг цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронно-цифрового підпису всіма його сторонами.

23.01.2014р. за №1453, 11.02.2014р. за №1489, 14.02.2014р. за №1495 позивач отримав в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 від відповідача заявки на гарантований платіж, в яких останній просив надати йому можливість в користуванні послугою щодо обслуговування свого поточного рахунку №26001060319921 за рахунок кредитних коштів.

Позивач надав відповідачу послугу по його заявках на підставі розділу 3.1.1. та розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, яке регулює питання надання послуги "Гарантований платіж" на суми:

- 234 846, 29 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 12.02.2014р.);

- 500, 00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 17.02.2014р.);

- 78 257, 52 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 20.02.2014р.) (а.с. 14-16).

Таким чином, позивач у період з 23.01.2014р. по 14.02.2014р. виконав за відповідача грошові зобов'язання за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, зокрема: ТОВ "Укрпропангаз" (ідент. код 36670686), ТОВ "МАРКОМІ Лімітед" (ідент. код13565293).

Однак відповідач свої зобов'язання по поверненню позивачу кредитних коштів виконав лише на суму 60 485,27 грн. , тому заборгованість за кредитом становить 253 118, 54 грн.

У відповідача існує також заборгованість зі сплати відсотків, пені, штрафів за період з 13.02.2014р. по 02.10.2014р. (а. с. 38-50).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними, а також пені та штрафів за порушення строків їх сплати, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач до винесення рішення у справі заборгованість добровільно не погасив.

Дослідивши в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити частково позовні вимоги, з огляду на таке.

За змістом ст. 634 ЦК України з якою кореспондується абз. 4 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити зміст договору на основі договору приєднання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови в цілому. Таким чином виключна перевага належить волі однієї із сторін, і вона дістає вияв у тому, що ця сторона диктує волю не лише окремому суб'єкту, а й невизначеному колу осіб. Натомість, вона зв'язує себе зобов'язаннями стосовно всіх, хто приєднався до неї.

Оскільки проект договору приєднання може бути прийнятий іншою стороною не інакше як у цілому, укладання таких договорів відрізняється від загального порядку укладення господарських договорів, встановленого ст. 181 ГК України, зокрема, виключається можливість врегулювання розбіжностей щодо умов договору.

Окрім того, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи дійсну правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій, останні підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 та глави 72 Цивільного кодексу України, оскільки Договір банківського обслуговування від 25.01.2011 року одночасно є Договором банківського рахунка та Договором кредиту.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникли, зокрема, з договору кредиту, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.2.2.2. Умов передбачено, що клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів включно з дати виконання заявки.

Згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні (абз. 12 п. 1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254).

Судом встановлено, що відповідач мав погасити заборгованість по кредиту за трьома заявками 14.03.14р., 19.03.14р. та 22.03.14р., відповідно.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується повернути кредит.

Оскільки відповідач в порушення договірних строків виконання грошового зобов'язання не повернув позивачу кредитні кошти в повному обсязі на суму 253 118, 54 грн., позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту підлягає задоволенню.

Позивач заявлену позовну вимогу стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом в розмірі 81 310, 81 грн.

У відповідності до п. 3.2.2.2. розділу 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.14р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.14р. - в розмірі 36; річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Позивачем за період з 13.02.14р. по 02.10.14р. нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 81 310, 81 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується сплатити проценти.

Господарський суд, перевіривши поданий розрахунок, вважає його арифметично правильним, тому позовна вимога підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Позивач заявив позовну вимогу стягнути з відповідача пеню в сумі 13 674, 95 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. розділу 3.2.2. Умов та правил банківських послуг передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивачем за період з 01.08.14р. по 02.10.14р. р. нарахована пеня в сумі 13 674, 95 грн.

Господарський суд, перевіривши поданий розрахунок, вважає його арифметично правильним, тому позовна вимога підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Позивач заявив позовну вимогу стягнути з відповідача штраф у фіксованому розмірі - 1000, 00 грн. та у відсотковому відношенні до суми боргу на суму 15 680, 18 грн.

Згідно п. 3.2.2.10.8 розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що в разі порушення Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Клієнт сплачує Банку штраф, який розраховується за такою формулою: 1 000, 00 гривень + 5 % від суми встановленого в Заявці на цілі, відмінні від сплати страхових платежів і платежів для оплати реєстрації предметів застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011, постанова ВСУ від 06.11.13року за позовом ПАТ "Перший Український міжнародний банк").

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у в і д с о т к о в о м у в і д н о ш е н н і до суми невиконаної частини зобов'язання або в п е в н і й, в и з н а ч е н і й г р о ш о в і й с у м і, а б о у в і д с о т к о в о м у в і д н о ш е н н і д о с у м и з о б о в ' я з а н н я незалежно від ступеня його виконання, а б о у к р а т н о м у р о з м і р і до вартості товарів (робіт, послуг) ((постанова ВСУ від 09 квітня 2012 року у справі № 20/246-08. , постанова ВСУ від 27.04.12 року у справі № 06/5026/1052/2011).

У ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення г р о ш о в и х з о б о в' я з а н ь в с т а н о в л ю ю т ь с я у в і д с о т к а х, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України ш т р а ф о м є неустойка, що о б ч и с л ю є т ь с я у в і д с о т к а х від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, розмір штрафу за порушення г р о ш о в о г о з о б о в' я з а н н я визначається виключно у в і д с о т к о в о м у в і д н о ш е н н і до суми невиконаної частини зобов'язання або до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання

Згідно п. 3.2.2.10.8 розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг розмір штрафу за порушення строку повернення кредитних коштів встановлено у відсотковому відношенні ( 5%) до суми встановленої в заявці відповідача, незалежно від ступеня виконання зобов'язання.

Тому заявлений позивачем штраф у розмірі 15 680, 18 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Встановлення у п. 3.2.2.10.8 розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг також штрафу в п е в н і й, в и з н а ч е н і й г р о ш о в і й с у мі - 1000,00 грн. за одне й те саме порушення ( порушення строку повернення кредитних коштів) суперечить ст. 61 Конституції України, ч.2 ст. 549 ЦК України та ч.6 ст. 231 ГК України .

Господарський суд не застосовує умови договорів, що суперечать вимогам чинного законодавства України , тому позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 1000, 00 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивач довів обгрунтованість своїх вимог в частині, задоволеній судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України господарський суд покладає сплату судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 47, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІТ Групп" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Бородія, буд. 49, ід. код. 36389466) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 - для погашення заборгованості, рахунок №64993919400001 - для відшкодування судових витрат, МФО 305299, адреса для листування: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 99):

- 253 118, 54 грн. заборгованості по тілу кредиту;

- 81 310, 81 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 13 674, 95 грн. пені;

- 15 680, 18 грн. штрафу за процентною складовою;

- 7 295, 69 грн. судового збору.

Видати наказ.

3. У стягненні 1 000, 00 грн. штрафу за фіксованою ставкою відмовити.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.11.14р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу;

2- позивачу (простою);

3- відповідачу на адресу: 10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Бородія, 49 (рек. з пов.).