Ухвала

від 11.11.2014 по справі 813/7039/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 876/14307/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Яворського І.О.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року позивач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ», в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 34 351,20 грн. з рахунків у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року позов задоволено повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» в дохід Державного бюджету борг в розмірі 34 351 грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, який станом на 22.10.2013 року становить 34351,20 грн., у тому числі основний платіж - 313 55,57 грн., пеня - 2 995,63 грн., що підтверджується довідкою № 5711/20-0020 від 22.10.2013 року. Дана заборгованість відповідачем добровільно не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах адміністративної справи розрахунків заборгованості та даних облікових карток платника податків ТзОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ» податковий борг останнього зі сплати податку на додану вартість, станом на момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, складає 34351,20 грн. Однак, позивачем не було представлено підстав виникнення боргу, черговості його погашення, та тих податкових повідомлень-рішень і пені, яка не погашена, а самого рахунку нарахування пені не було надано.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням сплатою податків та зборів.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 30.11.2012 року позивачем на підставі акта перевірки № 393/1540/25223994 від 15.11.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000681540/20203, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість у сумі 50 304 грн.; 23.01.2012 року позивачем на підставі акта перевірки № 1/15-2/25223994 від 09.01.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000161630/1211, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість у сумі 14 4342 грн.

26.02.2013 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000221520/3285, яким визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою за платежем податок на додану вартість у сумі 9916,68 грн.

Державною податковою інспекціє у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області рішенням №33/19-009 від 28.02.2013 року розстрочено податковий борг ТзОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ»на загальну суму 246 583,02 грн. та укладено з відповідачем договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

02.03.2013 року позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 2241, відповідно до якої сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 02.03.2013 року становить 11 361 грн.

267.03.2013 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001991520/5001, яким визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою за платежем податок на додану вартість у сумі 62,60 грн.

23.05.2013 року позивачем на підставі акта перевірки № 220/15-4018/25223994 від 07.05.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0004701540/8184, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21087 грн.

23.05.2013 року у позивачем на підставі акта перевірки № 220/15-4018/25223994 від року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004711540/8181, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість у сумі 13369,50 грн.

04.06.3013 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006481520/9013, яким визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою за платежем податок на додану вартість у сумі 1073,50 грн.

Згідно пп. 14.1.137 Податкового кодексу України органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до вимог п. 31.1. ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

Як слідує із матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, який станом на 22.10.2013 року становить 34351,20 грн., у тому числі основний платіж - 313 55,57 грн., пеня - 2 995,63 грн., що підтверджується довідкою № 5711/20-0020 від 22.10.2013 року.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органам Державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового борту такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Встановлено, що будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаного податкового зобов'язання відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного податкового боргу відповідача в сумі 34 351,20 грн. є доведеним, тому судом першої інстанції правомірно задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» про його стягнення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №813/7039/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика меблів ВЕЕМ» про стягнення податкового боргу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.11.2014 року.