Постанова

від 05.11.2014 по справі 804/12412/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 р. Справа № 804/12412/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача Мамалиги З.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-упаковка" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про:

- визначення протиправними дій Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо висновку та обґрунтування акту перевірки № 86/04-83-22-01-33874312 від 18.07.2014 р.;

- скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001841500 від 31.07.2014 р. на загальну суму 188 075,01 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (125 383,34 грн. - за основним платежем, 62 691,67 грн. - за штрафними санкціями).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на недоліках первинних документів підприємства.При цьому, відсутність або дефектність документів на транспортні перевезення не є безумовною підставою для визнання нікчемною угоди. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД» порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Враховуючи наведене, висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішенняКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001841500 від 31.07.2014 р. суперечать вимогам чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов не надав. В судовому засіданні 13.10.2014 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД», який не мав необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій, окремі документи містять певні недоліки. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД». Угода між позивачем та зазначеним контрагентом укладена з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» зареєстровано 12.12.2005 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 33874312та перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

18.07.2014 р. Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.

За результатами перевірки складено акт № 86/04-83-22-01-33874312 від 18.07.2014 р. Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка»:

- п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2,п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. на суму податку на додану вартість 125 383,34 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

В ході перевірки встановлено відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД». Перевіркою не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують факт придбання, приймання, передавання, перевезення, продажу, здавання вантажу та проведення розрахунків між учасниками транспортного процесу, відсутня будь-яка товарно-транспортна документація та інші документи.

При цьому, в акті перевірки наводиться перелік податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень.

Акт також містить посилання на недоліки в первинних документах.

Відповідно до акту перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» здійснює наступний основний вид господарської діяльності: 13.92 виробництво готових текстильних виробів, крім одягу.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано копії наступних документів: договору купівлі-продажу, договорів на надання послуг з доставки вантажів, свідоцтв про державну реєстрацію, свідоцтва платника єдиного податку, паспорту якості, вантажних митних декларацій, податкових накладних, накладних, накладних-вимог, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, відповіді на запит, договору оренди.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезеннятоварів на митнутериторіюУкраїни;г) вивезеннятоварів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територіюУкраїни (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отриманняпослуг, наданих нерезидентом на митнійтериторіїУкраїни, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митнутериторіюУкраїни за договорами оперативного абофінансовоголізингу.

Датою виникнення права платникаподатку на віднесеннясуммподатку до податкового кредиту вважаєтьсядата тієїподії, щовідбуласяраніше: датасписаннякоштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язкуз придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правова позиція Верховного Суду України щодо оскарження певних положень акту перевірки викладена в постанові від 10.09.2013 р. № 21-237а13: «акт перевірки не є рішеннямсуб'єктавладнихповноважень у розумінністатті 17 КАС, не зумовлюєвиникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) якихперевірялися, тому йоговисновки не можуть бути предметом спору. Відсутністьспірнихвідносин, в свою чергу, виключаєможливістьзвернення до суду, оскількивідсутнє право, щопідлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта».

Згідно з ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» наявні ресурси для здійснення господарської діяльності, а саме, основні фонди, працівники, рахунки у банках.

За перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка»мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД».

Податковим органом не надано доказів, що на момент здійснення господарської операціїконтрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД», не було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Товар, придбаний у зазначеного контрагента, відповідає виду господарської діяльності позивача, зазначеному в акті перевірки.

Представником позивача надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, здійснених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД».

В акті перевірки зазначено про нереальність здійснення господарської операції позивача з контрагентом. При цьому, акт перевірки містить суперечливі твердження, а саме, про відсутність первинних документів фінансово-господарської діяльності (а. 13 акту) і одночасно, перелік податкових накладних, накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень та опис недоліків окремих документів.

Представником позивача в судове засідання надані податкові накладні, накладні, розрахункові документи та документи щодо транспортування товару від постачальника до покупця.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Враховуючи викладене, податковим органом не доведено відсутності господарської операції позивача з контрагентом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішенняКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001841500 від 31.07.2014 р. не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, в межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001841500 від 31.07.2014 р. на загальну суму 188 075,01 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (125 383,34 грн. - за основним платежем, 62 691,67 грн. - за штрафними санкціями) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є засобом документування дій контролюючого органу під час проведення перевірки та носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Зазначений документ не породжує правових наслідків, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин та не має обов'язкового характеру для платника податків. На підставі акта перевірки приймається відповідне рішення контролюючого органу. Податковий орган має право викладати в акті перевірки певні висновки щодо встановлених обставин. При цьому, оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення висновків в акті перевірки та щодо змісту висновків надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі акту.

В зв'язку з викладеним, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо наведення в акті перевірки висновків та обґрунтувань є неналежним способом захисту порушеного права.

Таким чином, позовна вимога про визначення протиправними дій Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо висновку та обґрунтування акту перевірки № 86/04-83-22-01-33874312 від 18.07.2014 р. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, тому судові витрати в розмірі 377,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка».

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001841500 від 31.07.2014 р. на загальну суму 188 075,01 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (125 383,34 грн. - за основним платежем, 62 691,67 грн. - за штрафними санкціями).

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі 377,00 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Упаковка».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2014 року

Суддя О.С. Рябчук