Рішення

від 06.11.2014 по справі 5011-74/14273-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/14273-2012 06.11.14 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. судді Любченко М.О., судді Босого В.П. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" провизнання незаконною бездіяльність товариства; розірвання договорів; зобов'язання вчинити дії Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Дряхлов Є.О. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Гаражно-будівельний кооператив "Південний-92" (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" (надалі також - «Відповідач») про визнання незаконною бездіяльність товариства; розірвання договорів; зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.06.2008 року № 704 прийнято рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" надано дозвіл на забудову та покладено обов'язок здійснити будівництво автозаправної станції на 250 заправок в місті Одесі на території, що прилягає до стоянки Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92". Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" звернулось до гаражно-будівельного кооперативу «Південний-92» з клопотанням передати частину території ГБК, у зв'язку з тим, що для забудови автозаправної станції на 250 заправок недостатньо площі. Питання надання частини території ГБК до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" було розглянуто на загальних зборах Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" та постановлено рішення, згідно з яким ГБК погодило передачу частину території (15/100 нежитлових будівель). Разом з тим, на зборах члени ГБК постановили, що передача зазначених будівель буде залежить від укладення договору підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" та виконання його умов. Так, 28.10.2008р. між ГАРАЖНО-БУДІВЕЛЬНИМ КООПЕРАТИВОМ "ПІВДЕННИЙ-92" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА НАФТОВА КОМПАНІЯ" (Виконавець) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №11/08, згідно умов п. 1.1. якого, за цим Договором Виконавець зобов'язується у встановлений Договором строк організувати будівельно-монтажні роботи за спільно узгодженим проектом на території кооперативу за адресою: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова кут пр-ту Академіка Глушка та їх оплатити. Перелік робіт вказаний в Додатку № 1. Для реалізації зазначеного договору підряду та Рішення про забудову автозаправної станції на 250 заправок, ГБК передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" частину нежитлових будівель 15/100, які належали кооперативу на праві власності. Однак, Позивач зазначає, що до теперішнього часу Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" не виконало зобов'язання - не організувало та не приступило до виконання умов Договору на виконання будівельно-монтажних робіт.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-74/14273-2012, а судове засідання призначено на 25.10.2012 р.

25.10.2012 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 року відкладено розгляд справи на 14.11.2012 року.

14.11.2012 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідного до якого Відповідач просить Суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92".

14.11.2012 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012 року відкладено розгляд справи на 29.11.2012 року.

29.11.2012 року в судове засідання з'явились: представник позивача, представники відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 5011-74/14273-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 29.11.2012 року визначено склад суду для розгляду справи № 5011-74/14273-2012: суддя Чинчин О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року прийнято справу №5011-74/14273-2012 до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 20.12.2012 року.

17.12.2012 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що Відповідач не дотримався умов Договору підряду, що стало причиною для розірвання договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель 15/100, які належали кооперативу на праві власності від 15.11.2008 року.

17.12.2012 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" просить Суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" на користь гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" суму в розмірі 1 215 000,0 грн. на виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених умовами договору підряду № 11/08 від 28.10.2008 року. розірвати договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 28.10.2008 року, який укладено між гаражно-будівельним кооперативом "Південний-92" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" (ЄДРПОУ 34738600).розірвати договір купівлі-продажу від 15.11.2008 року. який укладено між гаражно-будівельним кооперативом "Південний-92" з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" (ЄДРПОУ 34738600) з іншого, у зв'язку з невиконанням договору підряду від 28.10.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія". зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" ЄДРПОУ 34738600) повернути гаражно-будівельному кооперативу "Південний-92" (ЄДРПОУ 19218888) 15/100 частин нежитлових будівель.

20.12.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 року відкладено розгляд справи на 22.01.2013 рік.

28.12.2012 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" на користь гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" суму в розмірі 1 215 000, 00 грн. на виконання будівельно-ремонтних робіт, передбачених умовами договору підряду № 11/08 від 28.10.2008 року.

22.01.2013 року в судове засідання з'явився представник відповідача та подав Заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року відкладено розгляд справи на 29.01.2013 року.

29.01.2013 року суддя Пригунова А.Б. звернулася із заявою до Голови Господарського суду міста Києва про виведення її зі складу колегії суду у справі № 5011-74/14273-2012 у зв'язку з великою завантаженістю.

У зв'язку з поданою заявою судді Пригунової А.Б., Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року справу № 5011-74/14273-2012 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" про визнання незаконною бездіяльність товариства; розірвання договорів; зобов'язання вчинити дії, передано до розгляду колегії суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), судді - Привалов А.І., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року прийнято до свого провадження справу № 5011-74/14273-2012 колегією суддів, розгляд справи призначено на 29.01.2013 року.

29.01.2013 року в судове засідання з'явились представники сторін та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі № 5011-74/14273-2012 до вирішення Господарським судом Одеської області пов'язаної з нею іншої справи № 916/147/136-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" до Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" про визнання договору підряду недійсним.

29.01.2013 року в судовому засіданні відкладено розгляд даного клопотання Відповідача та оголошено по справі перерву до 19.02.2013 року.

19.02.2013 року суддя Привалов А.І. звернувся із заявою до в.о. Голови Господарського суду міста Києва про виведення його зі складу колегії суду у справі № 5011-74/14273-2012 у зв'язку з великою завантаженістю.

У зв'язку з поданою заявою судді Привалова А.І., Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року справу № 5011-74/14273-2012 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" про визнання незаконною бездіяльність товариства; розірвання договорів; зобов'язання вчинити дії, передано до розгляду колегії суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), судді - Жагорнікова Т.О., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2013 року прийнято до свого провадження справу № 5011-74/14273-2012 колегією суддів, розгляд справи призначено на 19.02.2013року.

19.02.2013 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з урахуванням наданих уточнень, та подав додаткові докази по справі, а саме: кошторисний розрахунок реконструкції автостоянки Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92", виконаний суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - архітектором ОСОБА_3 Представник відповідача проти позову заперечив та підтримав подане 29.01.2013 року клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року зупинено провадження у справі № 5011-74/14273-2012 до вирішення Господарським судом Одеської області справи № 916/147/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" до Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" про визнання договору підряду недійсним.

У зв'язку з перебуванням судді Гусєвої (Жагорнікової) Т.О. у відпустці по догляду за дитиною, Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року справу №5011-74/14273-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), судді - Босий В.П., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року справу №5011-74/14273-2012 прийнято до провадження колегією суддів.

Також, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року поновлено провадження у справі №5011-74/14273-2012, розгляд справи призначено на 06.11.2014 року.

В судовому засіданні 06.11.2014 року представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та подав письмові доповнення до відзиву, в яких зазначено, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2013 року у справі № 916/147/13-г встановлено, що Договору на виконання будівельно-монтажних робіт є недійсним, оскільки сторонами не було додержано всіх істотних умов для укладення для укладення договору. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року.

Що стосується Заяви Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" про уточнення позовних вимог, отриманої Господарським судом міста Києва 28.12.2012 року, відповідно до якої Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" на користь гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" суму в розмірі 1 215 000, 00 грн. на виконання будівельно-ремонтних робіт, передбачених умовами договору підряду № 11/08 від 28.10.2008 року, Суд зазначає наступне.

Пунктом 3.11. Постанови ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Відповідно до пункту 3.12 Постанови ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд зазначає, що зі змісту Уточненої позовної заяви Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92"вбачається, що остання фактично є Заявою про зміну предмету позову, оскільки в останній змінено вимоги до відповідача.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Також, пунктом 3.12 Постанови ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

За таких обставин, Суд зазначає, що оскільки Заяву Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" про уточнення позовних вимог від 28.12.2012 року, яка фактично є Заявою про зміну предмету позову, було подано до початку розгляду господарським судом справи по суті, то предметом даного спору є стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" на користь гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" суми в розмірі 1 215 000, 00 грн. на виконання будівельно-ремонтних робіт, передбачених умовами договору підряду № 11/08 від 28.10.2008 року, у зв'язку з невиконанням Відповідачем зазначеного договору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Позивача в судове засідання 06.11.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 06 листопада 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

28.10.2008р. між ГАРАЖНО-БУДІВЕЛЬНИМ КООПЕРАТИВОМ "ПІВДЕННИЙ-92" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА НАФТОВА КОМПАНІЯ" (Виконавець) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №11/08, згідно умов п. 1.1. якого, за цим Договором Виконавець зобов'язується у встановлений Договором строк організувати будівельно-монтажні роботи за спільно узгодженим проектом на території кооперативу за адресою: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова кут пр-ту Академіка Глушка та їх оплатити. Перелік робіт вказаний в Додатку № 1.

Відповідно до п.1.2. Договору, після закінчення робіт Виконавець здає об'єкт, а Замовник приймає по Акту виконану Виконавцем роботу.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Виконавець зобов'язаний виконати передбачені цим Договором роботи у відповідності із документацією, що передбачає об'єм, зміст робіт, з вимогами що до них пред'являються. Склад та зміст документації визначається в Додатку №2 до цього Договору. Технічна документація додається у вигляді креслення.

Згідно із п.п. 3.1., 3.2. Договору, приймання робіт здійснюється Замовником протягом 3 днів після отримання ним повідомлення від Виконавця про готовність до здачі Об'єкту. Здача робіт Виконавцем та його прийняття Замовником оформлюються актом, що підписується обома сторонами.

Загальна вартість робіт за цим Договором складає 930 000 (дев'ятсот тридцять тисяч) гривень, з врахуванням ПДВ 155000 грн. Еквівалент вартості за цим Договором дорівнює 150 000 дол. США (п. 4.2. Договору).

Умовами п. 4.6. Договору визначено, що строк виконання Виконавцем робіт не може перевищувати 6 (шість) місяців з дня підписання сторонами цього Договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" не виконало зобов'язання - не організувало та не приступило до виконання умов Договору на виконання будівельно-монтажних робіт. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" на користь гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" суми в розмірі 1 215 000, 00 грн. на виконання будівельно-ремонтних робіт, передбачених умовами договору підряду № 11/08 від 28.10.2008 року, у зв'язку з невиконанням Відповідачем зазначеного договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з позовних вимог Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92", останні вмотивовані не виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" своїх зобов'язань за Договором на виконання будівельно-монтажних робіт.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА НАФТОВА КОМПАНІЯ" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до ГАРАЖНО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ "ПІВДЕННИЙ-92" про визнання недійсним договору підряду на будівельно-монтажні роботи № 11/08 від 28.10.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА НАФТОВА КОМПАНІЯ" та ГАРАЖНО-БУДІВЕЛЬНИМ КООПЕРАТИВОМ "ПІВДЕННИЙ-92".

Рішенням господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі №916/147/12-г в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА НАФТОВА КОМПАНІЯ" відмовлено повністю у зв'язку із застосуванням строків позовної давності до зазначених позовних вимог. Вказане Рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі №916/147/12-г набрало законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу не було подано.

При цьому, Суд зазначає, що Рішенням господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі №916/147/12-г встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави визнання оспорюваного договору недійсним, зазначає про те, що даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, що ставляться до договору підряду, оскільки не передбачає оплату робіт позивача як підрядника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом 1 ст. 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (п.2 ст.854 Цивільного кодексу України).

Із системного аналізу тексту, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст. 181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

За положеннями абз.5 п.5 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими, тому обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Одночасно, Господарський суд Одеської області, перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а з врахуванням того, що судом встановлено, що сторонами не було додержано всіх істотних умов для укладання договору підряду, зокрема вищенаведеним договором не погоджено оплату виконаних робіт підрядника, вимоги позивача є доведеними.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені Рішенням господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі №916/147/12-г факти, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Гаражно-будівельного кооперативу "Південний-92" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" суми в розмірі 1 215 000, 00 грн. на виконання будівельно-ремонтних робіт, передбачених умовами договору підряду № 11/08 від 28.10.2008 року, у зв'язку з невиконанням Відповідачем зазначеного договору, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Що стосується Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна нафтова компанія" про застосування наслідків спливу позовної давності, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, про захист яких він просить Суд у позові, Відповідачем не порушено, і суд відмовляє Позивачу у позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. В позові Гаражно-будівельного кооперативу «Південний-92» - відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07 листопада 2014 року.

Головуючий суддя О.В. Чинчин

Суддя М.О. Любченко

Суддя В.П. Босий