Ухвала

від 13.11.2014 по справі 813/6548/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 14000/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Крейзі Таун» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крейзі Таун» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Крейзі Таун» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі ДПІ в Залізничному районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Залізничному районі м. Львова №0000331540 від 28.03.2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Крейзі Таун», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційні вимоги обґрунтовує змістом доводів позовної заяви, вважаючи що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає законодавству, що регулює спірні правовідносини.

Зокрема, на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ ТзОВ «Крейзі Таун» надало відповідачу податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством порядку, та докази отримання товару (робіт), здійснення оплати податку на додану вартість на користь контрагента в складі вартості товарів (послуг).

Вищевказане свідчить про реальність господарської операції ТзОВ «Крейзі Таун» з ТзОВ «ТКК Фієста» та безпідставність твердження про відсутність факту придбання товару (виконання робіт).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У справі встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Крейзі Таун» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТзОВ «ТКК Фієста» (код ЄДРПОУ- 36189572) за звітний (податковий) період з 1.05.2010 року по 31.10.2010 року, про що складено акт перевірки № 520/15-40/36545595 від 11.03.2013 року.

На підставі акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року № 0000331540, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 17210,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4302,50 грн.

Згідно акта № 520/15-40/36545595 від 11.03.2013 року перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201,7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого ТзОВ «Крейзі Таун» занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 17210,00 грн.

Такі висновки податкового органу були зроблені у зв'язку з тим, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова отримала від Ленінської МДПІ у м. Луганська акт від 27.05.2011 року №1002/16-36189572 «Про неможливість проведення камеральної перевірки ТзОВ «ТКК Фієста». Згідно даного акта встановлено, що в ТзОВ «ТКК Фієста» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідна кількість технічного персоналу, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань. Перевіркою встановлено неможливість фактичного здійснення ТзОВ «ТКК Фієста», код (ЄДРПОУ 36189572) господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій.

Тому відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважав, що позивачем не підтверджено фактичності здійснення господарських операцій з ТзОВ «ТКК Фієста» внаслідок чого безпідставно включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період травень 2010 року ПДВ в сумі 17210,00 грн. по операціях з ТзОВ «ТКК Фієста».

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем податкового законодавства належним чином встановлені та підтверджені матеріалами справи, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення податкового органу є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Аналізуючи вищенаведене слід прийти до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

З матеріалів справи видно, що на підтвердження дотримання вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 ПК України позивачем було надано лише копії податкових накладних. Інших доказів (цивільно-правові договори, угоди з перевізниками, товарно-транспортні накладні, довіреності, акти прийому-передачі товарів, та інші встановлені законодавством первинні документи), які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «ТКК Фієста» позивачем представлено не було.

Враховуючи обставини справи, зокрема, те, що ТзОВ «ТКК Фієста» не мала необхідних умов для ведення господарської діяльності, а господарські операції позивача з даним контрагентом не мають належного документального підтвердження, є підстави для визнання висновків податкового органу щодо неправомірного включення до податкового кредиту сум, сплачених ТзОВ «ТКК Фієста», обґрунтованими.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.03.2013 року № 0000331540, яким ТзОВ «Крейзі Таун» визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 17210,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4302,50 грн. є правомірним та не може бути скасованим.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Крейзі Таун» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року в справі № 813/6548/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський