КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1314/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
У Х В А Л А
Іменем України
30 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Межевич М.В.
Горбань Н.І.
при секретарі Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Ніжинський дослідно-механічний завод" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Ніжинський дослідно-механічний завод" (далі - ПАТ "Ніжинський дослідно-механічний завод") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0000642200.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 27.03.2014 р. №0000642200.
На вказану постанову Ніжинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, Ніжинською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» з податку на додану вартість за січень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 17.03.2014 р. №36/22-01033390
Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.6, 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 14368,86 грн., у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість за січень 2014 року на суму 14368,86 грн.
На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0000642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 21553,29 грн. (за основним платежем на суму 14368,86 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7184,43 грн.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.
Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно довідки Управління статистики у Ніжинському районі АБ №083610 основними видами діяльності ПАТ «Ніжинський дослідно-механічний завод» є: лиття чавуну, виробництво будівельних металевих конструкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Чернігівобленерго» Відокремлений підрозділ Ніжинський район електричних мереж та ПАТ «НОМЗ» укладено договір доручення про постачання електричної енергії №194 від 22.12.2010 р., на виконання вимог якого на користь підприємства, за поставлену у січні 2014 року активну електроенергію, було виписано податкову накладну №196/018 від 31.01.2014 р. на суму 86213,13 грн. (ПДВ - 14368,86 грн.).
Зазначена податкова накладна була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а сума ПДВ була віднесена позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виписаної ПАТ «Чернігівобленерго».
Однак, при заповненні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року позивачем у номері зазначеної податкової накладної допущено технічну помилку/описку, а саме замість №196/018 зазначено №3196/018, у зв'язку з чим, при проведенні перевірки відповідачем встановлено розбіжність в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з інформацією Єдиного реєстру податкових накладних.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена описка позивачем була виправлена та не призвела до будь-яких змін розміру податкових зобов'язань позивача, в тому числі заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду.
Разом з тим, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідачем не було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, а факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договору та зв'язку з господарською діяльністю позивача відповідачем не спростовується.
Крім того, податковим органом за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, не було повідомлено платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів для можливості позивача подати уточнення податкового зобов'язання без застосування штрафних санкцій.
Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0000642200, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Ніжинської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Горбань Н.І.
Повний текст ухвали складено 31.10.2014 р.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Горбань Н.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2014 |
Оприлюднено | 18.11.2014 |
Номер документу | 41368917 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Сорочко Є.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні