Ухвала

від 10.11.2014 по справі 802/2643/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2643/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

10 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

за участю секретаря судового засідання: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Демчука О.В.

відповідача - Книша А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка - газ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі до товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка - газ" про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2014 року управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка - газ" про стягнення заборгованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено, а саме стягнуто з ТОВ "Ободівка - газ" на рахунок управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 48179,28 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та надано обставинам справи правову оцінку, яка не ґрунтується на нормах процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на порушення з боку суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не врахування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Ободівка - газ" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі, як платник страхових внесків.

За відповідачем обліковується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за списком №2 на загальну суму 48179,28 грн., відповідно до пункту „б" - „з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6.1 Розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків. Крім того, відповідно до вимог Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів, установлених Укрпоштою.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи відповідач не виконав вимог ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме не відшкодував понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за Списком № 2 на загальну суму 48179,28 грн. позовні вимоги були задоволені повністю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, існуюча заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених на підставі пункту „б" - „з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", карткою особового рахунку та іншими матеріалами справи.

Крім того, в матеріалах справи міститься інформація, яка підтверджує, що на підставі Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України позивач направляв відповідачеві до відома розрахунки на оплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної громадянину ОСОБА_4 Вказані розрахунки відповідач не оскаржував, а тому вони з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт наполягає на безпідставність призначення ОСОБА_4 пільгової пенсії відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак доказів визнання неправомірними дій працівників УПФУ у Тростянецькому районі щодо призначення ОСОБА_4 пільгової пенсії ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Щодо посилання апелянта на пропуск строку для звернення до суду із даним позовом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки згідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" витрати по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, є об'єктом справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому несплачені суми відносяться до складу недоїмки.

Відповідно до приписів п.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що недоїмка відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підлягає стягненню, а позов - задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка - газ" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар