ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2014 р. Справа №914/3798/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств, м.Львів
до відповідача: Фермерського господарства "Берізка-1", с.Дідилів Кам'янка-Бузького району Львівської області
про стягнення 5550грн. 27коп.
За участю представників:
від прокуратури : Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м.Львова;
від позивача : Стадник З.Д. - представник;
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників прокуратури та позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.
Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Берізка-1" про стягнення основного боргу в сумі 5000грн. 00коп. та пені у розмірі 550грн. 27коп.
Ухвалою суду від 28.10.2014р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 11.11.2014р.
В судове засідання 11.11.2014р. прокурор та представник позивача явку забезпечили, через канцелярію суду (вх.№5338/14 від 11.11.2014р.) подали спільне клопотання (вх.№2074/14 від 23.04.2014р.), в якому у порядку ст.22 ГПК України зменшили розмір позовних вимог та просять суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 5000грн. 00коп., та із врахуванням поданої заяви, позовні вимоги підтримали.
В судовому засіданні 11.11.2014р. прийнято клопотання (вх.№5338/14 від 11.11.2014р.) про зменшення розміру позовних вимог, та позовні вимоги розглядаються із врахуванням поданої заяви.
В судове засідання 11.11.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901409294220. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 11.11.2014р. не поступало.
Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:
11.05.2006р. між Львівським відділенням Українського держфонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Берізка-1" укладено договір №7/2006 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі - договір №7/2006 від 11.05.2006р.), згідно до розділу 1, якого Львівське відділення зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству «Берізка-1» в сумі 15000грн. 00коп., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.
Згідно п.3.1.2 договору №7/2006 від 11.05.2006р. Львівське відділення має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно графіка.
Відповідно до п.3.4.2. договору №7/2006 від 11.05.2006р. фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Львівському відділенню згідно з встановленим графіком: до 01.05.2009р. в сумі 5000грн. 00коп.; до 01.05.2010р. в сумі 5000грн. 00коп.; до 01.05.2011р. в сумі 5000грн. 00коп.
Згідно із п.3.1.3. договору №7/2006 від 11.05.2006р. Львівське відділення має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладання підтвердження гарантії повернення коштів (договір застави). Об'єкт договору застави культиватор КРН-3.1; оприскувач ОП-400; культиватор КРГ. Вартість заставного майна за згодою сторін згідно акту опису та оцінки майна, що передається в заставу від 10.05.2006р., становить 23500грн. 00коп.
На виконання договірних зобов'язань позивачем було надано відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі на загальну суму 15000грн. 00коп., що підтверджується платіжним дорученням №99 від 17.05.2006р. Відповідач свої зобов'язання, згідно до п.3.4.2 договору №7/2006 від 11.05.2006р. щодо оплати 5000грн. 00коп. до 01.05.2011р. не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 5000грн. 00коп., яка станом на день подання позову не була оплачена.
Позивач зазначає, що на адресу відповідача направлено претензію №51 від 24.04.2013р., в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість, проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 5000грн. 00коп.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
Частиною 3 ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.
Враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судовий збір в розмірі 1827грн. 00коп., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити.
Стягнути з Фермерського господарства «Берізка-1» (80462, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Дідилів, код ЄДРПОУ 33086975) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м.Київ, вул.Олени Теліги, 8/58А, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (79000, м.Львів, вул.Технічна, 1, код ЄДРПОУ 13817211) 5000грн. 00коп. - основного боргу.
Стягнути з Фермерського господарства «Берізка-1» (80462, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Дідилів, код ЄДРПОУ 33086975) в дохід Державного бюджету України 1827грн. 00коп. судового збору.
Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя Іванчук С.В.
Повне рішення складено 14.11.2014р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2014 |
Оприлюднено | 18.11.2014 |
Номер документу | 41372247 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні