Рішення

від 11.11.2014 по справі 925/1581/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 925/1581/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Гусаченко Н.С. за довіреністю, відповідача - Ольховського І.В. директора за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" про стягнення 272 000, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 136000 грн. 00 коп. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 136000 грн. 00 коп. пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що адміністративна колегія Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням від 14.11.2013р. №95 по справі №03-21-18/13 визнала, що Товариство вчинило порушення, передбачені:

- пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку низькооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб у межах м. Звенигородка (з прилеглою територією) Черкаської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку дизельного пального, що реалізується у роздріб, у межах м. Звенигородка (з прилеглою територією) Черкаської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

На підставі ч. 2 ст. 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за вчинені порушення законодавства на ТОВ „Валентина" накладено штраф. Однак відповідачем було прострочено строк сплати штрафу в результаті чого йому була нарахована пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві. Заперечення вмотивовано тим, що оскільки рішення, яким позивачем накладено на відповідача штраф, останнім оскаржувалось у суді, то у період коли судове рішення не набрало законної сили процедура оскарження не вважається завершеною, а сума штрафу не є остаточно узгодженою, а отже і нараховувати пеню чи інші штрафні санкції на неї неможливо.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2013 № 95 (надалі - Рішення) по справі № 03-21-18/13 визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю „Валентина" (надалі -ТОВ „Валентина") вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені:

- пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку низькооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб у межах м. Звенигородка (з прилеглою територією) Черкаської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку дизельного пального, що реалізується у роздріб, у межах м. Звенигородка (з прилеглою територією) Черкаської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

На підставі частини другої статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за вчинені порушення на ТОВ „Валентина" накладено штрафи на загальну суму 136 000, 00 (сто тридцять шість тисяч) гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ „Валентина" оскаржувало вищевказане рішення до господарського суду Черкаської області.

Рішенням господарського суду Черкаської області у справі №925/133/14 від 25.03.2014 у позові ТОВ „Валентина" про визнання нечинним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення від 14.11.2013 № 95 було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі № 925/133/14 апеляційну скаргу ТОВ „Валентина" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 по справі № 925/133/14 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 у справі № 925/133/14 касаційну скаргу ТОВ „Валентина" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 по справі № 925/133/14 без змін.

Таким чином, судовими інстанціями підтверджена правомірність прийняття адміністративною колегією територіального відділення рішення від 14.11.2013 № 95.

Частиною другою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копію рішення надіслано із супровідним листом територіального відділення від 15.11.2013 № 03/3387 та отримано відповідачем 22.11.2013, що підтверджується листом ТОВ „Валентина" від 10.12.2013 №41.

Строк сплати штрафів, накладених адміністративною колегією територіального відділення за Рішенням, закінчився 22.01.2014.

Станом на день подання позовної заяви про стягнення штрафів та пені територіальне відділення не отримувало від ТОВ „Валентина" документів, що підтверджують сплату штрафів, накладених рішенням.

Підстави та умови нарахування пені визначаються статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Початком нарахування пені за прострочення сплати штрафу є 23.01.2014:

за період з 23.01.2014 по 02.02.2014 (включно) прострочено 11 днів (нарахування пені зупинено на час розгляду справи господарським судом Черкаської області з 03.02.2014 (дата прийняття справи до провадження) по 25.03.2014 (дата винесення рішення судом по справі № 925/133/14).

за період з 26.03.2014 по 23.04.2014 (включно) прострочено 29 днів (нарахування пені зупинено на час розгляду справи Київським апеляційним господарським судом з 24.04.2014 (дата прийняття апеляційної скарги до провадження) по 19.06.2014 (дата винесення постанови апеляційним судом по справі № 925/133/14).

за період з 20.06.2014 по 22.07.2014 (включно) прострочено 33 дня (нарахування пені зупинено на час розгляду справи Вищим господарським судом України з 23.07.2014 (дата прийняття касаційної скарги до провадження) по 13.08.2014 (дата винесення постанови касаційним судом по справі № 925/133/14).

за період з 14.08.2014 по 05.09.2014 (день подання позовної заяви) (включно) прострочено 23 дня

Всього прострочено - 96 днів.

Всього сума пені за прострочення сплати штрафів становить 195840,00 (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Оскільки відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, розмір пені становить 136000,00 (сто тридцять шість тисяч) гривень.

Відповідно до частини 116 ГПК України та частини третьої статті 8 Закону України „Про виконавче провадження" виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; наказ видається стягувачеві або надсилається йому рекомендованим або цінним листом; за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення.

Відповідно до ч. 5 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон) за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Згідно з ч. 5 статті 56 Закону нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарськими судом справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно з пунктом 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" тривалість зупинення нарахування пені, передбачене зазначеними вище положеннями частини п'ятої статті 56 Закону, визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Відповідно до ч.7, ч. 9 статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до статті 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Приписами статті 16 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належать: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням від 14.11.2013р. №95 по справі №03-21-18/13 за вчинені порушення законодавства на ТОВ „Валентина" накладено штраф в сумі 136000,00 грн.

За невиконання рішення у встановлений законом строк позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 136 000 грн. нараховану за період з 23.01.2014 по 02.02.2014, з 26.03.2014 по 23.04.2014, з 20.06.2014 по 22.07.2014 та з 14.08.2014 по 05.09.2014р. з урахуванням вимог ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно якої за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу

Таким чином, слід дійти висновку, що період нарахування пені визначений позивачем вірно та не суперечить вимогам ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПУ України не було спростовано належними доказами доводи позивача, а тому з відповідача підлягає до стягнення в доход Державного бюджету України штраф в сумі 136000,00 грн. та пеня в розмірі 136 000 грн. .

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Оскільки Антимонопольний комітет України звільнений від сплати судового збору, то з урахуванням вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ч. 3 ст. 49 ГПК України розмір судового збору покладається на відповідача та стягується в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина", вул. Б.Хмельницького, буд. 21, м. Звенигородка, Черкаська область, код 22789608 на користь загального фонду Державного бюджету України через Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, код 21361742 для зарахування на рахунок в ГУДКУ в Черкаській області за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 „Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності банку 106 - 136 000 грн. пені, 136000,00 грн. штрафу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина", вул. Б.Хмельницького, буд. 21, м. Звенигородка, Черкаська область, код 22789608 в доход Державного бюджету України через Звенигородську МДПІ (вул. Енгельса,142, м. Звенигородка) - 5440,00 грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань

Повне рішення складено 14.11.2014 р.