Постанова

від 12.11.2014 по справі 924/1217/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа № 924/1217/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Олексюк Г.Є.

Павлюк І.Ю.

при секретарі судового засідання Лукащик Г.В.

розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" від 08.10.2014 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.14 р. у справі № 924/1217/14

за позовом Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Славутської міської ради м. Славута

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" м.Славута

про стягнення збитків в сумі 42 388,19 грн. за безпідставне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів

за участю представників сторін:

від позивача: Федорчук С.Й. - начальник юридичного відділу, довіреність в справі;

від відповідача: Бондар О.В. - юридичний консультант, довіреність в справі;

Федоришин Р.М. - юридичний консультант, довіреність в справі.

В судовому засіданні взяла участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області Кондратюк А.В.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.09.2014 р. у справі № 924/1217/14 (суддя Заверуха С.В.) задоволено позов Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Славутської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" про стягнення збитків в сумі 42 388,19 грн. за безпідставне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів; стягнуто з відповідача на користь позивача 42 388,19 грн. збитків та 1 827,00 грн. судового збору. При прийнятті рішення суд виходив з того, що заявлений прокурором позов є правомірним та підлягає до задоволення, відповідач з 27.06.2013 р. до 11.03.2014 р. не оформив право користування земельною ділянкою на якій розміщена нерухомість товариства; припинення діяльності ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845" не є перешкодою для переоформлення правовстановлюючих документів. Несвоєчасне оформлення документів на право користування земельною ділянкою є доведеним фактом та виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою; розрахунок збитків в сумі 42 388,19 грн. здійснений з врахуванням площі земельної ділянки, її вартості відповідно до нормативної грошової оцінки землі, розміру річної та місячної орендної плати.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" звернулося з апеляційною скаргою від 08.10.2014 р., в якій просило скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2014 р. у справі № 924/1217/14, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Славутської міської ради до ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" про стягнення збитків в сумі 42 388,19 грн. за безпідставне користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято всупереч статті 82 ГПК України та не є законним і обґрунтованим, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, безпідставно надав перевагу доказам позивача, передчасно зробив висновки про доведеність обставин, що мають значення для вирішення справи, та прийняв рішення, ґрунтуючись на висновках, які суперечать чинному законодавству України. Висновок суду про те, що відповідач безпідставно використовував у 2013 році земельну ділянку без правовстановлюючих документів, чим наніс збитки Славутській міській раді, не містить жодної доказової бази, а формулювання, що договір оренди земельної ділянки автоматично (без необхідності вчиняти додаткові дії) припиняє свою дію у випадку відчуження жилого будинку, будівлі або споруди, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти (стаття 120 ЗК України) є помилковим. Чинне законодавство України вказує на необхідність реєстрації як договору оренди земельної ділянки, так і його припинення. Товариство не могло укласти договір оренди земельної ділянки з 28.06.2013 р., оскільки, ця земельна ділянка перебувала в оренді у ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845". Рішення про припинення договору оренди земельної ділянки від 11.05.2011 р. укладеного між позивачем та ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845" Славутська міська рада прийняла лише 31.01.2014 р. за № 20.2-38/2014. У зв'язку з цим, згідно статті 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідач не зміг би зареєструвати договір оренди землі в період з червня 2013 року по лютий 2014 року. Товариство не порушувало жодного господарського зобов'язання з міською радою та здійснює свою господарську діяльність в рамках визначених Земельним кодексом України та ЗУ "Про оренду землі". Судом не враховано, що в порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є визначення що таке неодержаний доход. Ніяких протиправних дій товариство не вчиняло, в рішенні господарського суду Хмельницької області не міститься жодного доказу порушення відповідачем чинного законодавства України.

В додаткових пояснення скаржник зазначає, що не міг укласти договір оренди земельної ділянки з 28.06.2013 р., оскільки, ця земельна ділянка перебувала в оренді у автотранспортного підприємства - 16845, код 03119345, а саме договір оренди землі від 11.05.2011 р. № 681060004000042, укладено строком на 5 років, і по акту прийняття - передачі від 11.05.2011 р. земельну ділянку було передано в оренду даній юридичній особі. Договір оренди землі № від 11.05.2011 р. не був припинений у 2013 році, тобто з 27.06.2013 р., повернення землі по акту прийняття - передачі для Славутської міської ради не укладалося, а тому земельна ділянка так і залишалася у користуванні автотранспортного підприємства. По одній земельній ділянці можлива лише одна оренда і один землекористувач. Міська рада знала про всі обставини банкрутства, однак жодних заходів по розірванню договору оренди, в зв'язку з несплатою орендної плати, ні по поверненню землі по акту приймання-передачі не вживала. Міській раді збитки (шкода) взагалі не заподіювалися. За період за який нараховано збитки існував договір оренди землі від 11.05.2011 р., укладений між міською радою та автотранспортним підприємством і який не був розірваний (припинений) у 2013 році, а тому земельна ділянка залишалася у користуванні ВАТ автотранспортного підприємства, за користування якою останній нараховував (зобов'язаний нараховувати) орендну плату та сплачувати її. Судом проігноровано і не надано правової оцінки пункту 6.2 рішення Славутської міської ради шостого скликання від 31.01.2014 р., яким у зв'язку з ліквідацією юридичної особи припинено договір оренди землі № 681060004000042 від 11.05.2011 р. При передачі нерухомого майна, не обумовлювалася умова про передачу землі в користування, оскільки ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство 16845" був користувачем, а не власником землі і при цьому останньому землю не передав. Стаття 141 ЗК України не передбачає автоматичного припинення права користування. Автотранспортне підприємство земельну ділянку не повернуло Славутській міській раді, а отже саме на дане підприємство покладається обов'язок відшкодувати збитки.

Славутський міжрайонний прокурор у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2014 р. у справі № 924/1217/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування. Суд надав належну оцінку дослідженим у справі доказам та обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача стосовно неможливості оформлення права оренди до 11.03.2014 р., оскільки останні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Судом враховано відсутність в матеріалах справи жодних звернень відповідача до Славутської міської ради стосовно необхідності оформлення права оренди земельної ділянки, з часу купівлі-продажу нерухомого майна. Вперше відповідач звернувся до міської ради 21.01.2014 р., лише після того, як позивач попередив останнього про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на землю. Таке звернення розглянуто міською радою в межах законодавства, про що прийнято рішення № 20.2-38/2014 від 31.01.2014 р. Судом надано належну правову оцінку позиції відповідача щодо наявності та не припинення на час купівлі майна договору оренди землі від 11.05.2011 р. Судом враховано рішення господарського суду Хмельницької області про те, що ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство -16845" припинено з 16.12.2013 р. Суд вірно прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача із заявою стосовно переоформлення права користування земельною ділянкою саме з часу набуття права власності на споруду, внаслідок чого міська рада була б обізнаною про перехід права власності на частину майнового комплексу до іншої особи та необхідність своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою. Несвоєчасне оформлення документів на право користування земельною ділянкою виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

Позивач - Славутська міська рада у відзиві (запереченні) просить апеляційну скаргу ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2014 р. у справі № 924/1217/14 - без змін, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Твердження апелянта стосовно неможливості укладення та реєстрації договору оренди землі між ним та міською радою в зв'язку з тим, що відповідна земельна ділянка перебувала у користуванні в попереднього власника будівлі - має характер припущення та спростовується наявністю фактичних обставин, які склались між сторонами. З часу придбання об'єктів нерухомості, апелянт жодного разу не висловив наміру оформити право оренди на землю. Жодних звернень до міської ради або до колишнього власника нерухомості з приводу цього апелянт не надсилав. Вперше з приводу цього питання відповідач звернувся до міської ради 21.01.2014 р., після того як отримав відповідний лист міської ради від 25.12.2013 р. Посилання апелянта на частину 1 статті 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не відповідає дійсним обставинам, оскільки договір оренди землі із ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845" укладено 11.05.2011 р., в той час як Державний реєстр прав почав функціонувати з 01.01.2013 р., тобто договір оренди із автотранспортним підприємством не був зареєстрований у Державному реєстрі прав. Плата за землю справляється відповідно до закону. Оскільки, ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" при переході права на нерухомість приступило до фактичного використання земельної ділянки комунальної власності без законних на те підстав та без внесення відповідної оплати за користування, Славутська міська рада мала достатньо правових підстав для нарахування збитків за фактичне безпідставне землекористування та в подальшому - на звернення до суду за захистом свої порушених прав та інтересів. Позиція апелянта, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право, а не обов'язок одержати земельну ділянку у користування, також спростовується вищезазначеним законодавством, яке встановлює принцип платності за землекористування, а плату за землю визначає як загальнодержавний обов'язковий платіж.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник відповідача (апелянта) Федоришин Р. М. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в ній, вважає рішення господарського суду Хмельницької області незаконним і необґрунтованим; пояснив, що 27.06.2013 р. відповідач зареєстрував придбану на прилюдних торгах нерухомість Відкритого акціонерного товариства "Славутське автотранспортне підприємство" в межах ліквідаційної процедури; орендар порушив статтю 120 Земельного кодексу, а також статтю 34 Закону України "Про оренду землі", оскільки не повернув земельну ділянку власнику -Славутській міській раді; договір оренди землі з автотранспортним підприємством фактично був припинений пунктом 6.2 рішення Славутської міської ради від 31.01.2014 р.; Славутська міська рада знала про банкрутство орендаря; рада повинна була до 1 липня подати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та не проінформувала відповідний контролюючий орган про укладення нових договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни; просив скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2014 р. у справі № 924/1217/14 та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Представник відповідача (апелянта) Бондар О. В. в судовому засіданні повністю підтримав представника Федоришина Р. М.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі; вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; пояснила, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача із заявою стосовно переоформлення права користування земельною ділянкою саме з часу набуття права власності на споруду; несвоєчасне оформлення документів на право користування земельною ділянкою виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності; просила рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві; вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; пояснила, що Відкрите акціонерне товариство "Славутське автотранспортне підприємство" припинило діяльність з 16.12.2013 р., а відповідач не звертався до Славутської міської ради стосовно необхідності оформлення права оренди земельної ділянки з часу купівлі-продажу нерухомого майна; вперше відповідач звернувся до міської ради 21.01.2014 р., після того, як позивач попередив останнього про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на землю; договір оренди землі від 11.05.2011 р. був припинений рішенням позивача.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги; відзивів на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Славутської міської ради 16 сесії шостого скликання від 24.02.2012 р. № 21-16/2012 затверджено Порядок визначення та відшкодування Славутській міській раді збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, яким встановлено процедуру визначення та відшкодування заподіяних раді збитків (а.с.23-28).

Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради № 438 від 19.12.2013 р. створено комісію з визначення збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (а.с.21-22).

17.02.2014 р. постійною комісією з питань регулювання земельних відносин, екології, благоустрою та адміністративно-територіального устрою Славутської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки по вул. Миру, 89 в м. Славута, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 17.02.2014 р. Комісією встановлено, що на земельній ділянці загальною площею 22 414 кв. м. по вул. Миру, 89 знаходиться майновий комплекс, належний ТзОВ "ВО "Зеніт", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2013 р., згідно якої 27.06.2013 р. товариство набуло право спільної часткової власності на 82/100 часток майнового комплексу. Станом на день перевірки ТзОВ "ВО "Зеніт" не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку під об'єктами нерухомого майна всупереч статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, що призводить до використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю та є порушенням чинного законодавства внаслідок недотримання принципу платності за використання земельної ділянки, що встановлено статтею 206 Земельного кодексу та статтями 269, 287 Податкового кодексу України. За результатами обстеження комісія прийшла до висновку про необхідність вирішення питання щодо відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку (а.с.16-18).

Дії посадових осіб та акт незаконними не визнано.

Телеграмою від 28.02.2014 р. Славутською міською радою запрошено ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт"на засідання комісії, яке відбудеться 11.03.2014 р. о 14:00 год. в кабінеті № 11, по визначенню збитків внаслідок використання землі без правовстановлюючих документів (а.с.13).

Актом визначення розміру збитків за фактичне використання ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" земельної ділянки від 11.03.2014 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 20.03.2014 р. № 80 (а.с.11), встановлено, що ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку під об'єктами нерухомого майна всупереч статті 120 Земельного кодексу, статті 377 Цивільного кодексу, що призводить до використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю та є порушенням чинного законодавства внаслідок недотримання принципу платності за використання земельної ділянки, що встановлено статтею 206 Земельного кодексу та статтями 269, 287 Податкового кодексу України, та фактичне використання земельної ділянки без внесення плати за землю з 27.06.2013 р., тобто з моменту реєстрації речового права на об'єкти нерухомого майна. Даний акт підписаний комісією, а також представником ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" Бондарем О.В. і з позначкою "із зауваженням" 20.03.2014 р. (а.с.12).

Згідно розрахунку збитків, заподіяних внаслідок використання землі з порушенням законодавства про плату за землю відповідно до пункту 5 Порядку визначення та відшкодування Славутській міській раді збитків, а саме, збитків, заподіяних ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" внаслідок використання земельної ділянки площею 22 414 кв. м. по вул. Миру, 89 без правовстановлюючих документів, виготовленого фінансовим управлінням виконавчого комітету Славутської міської ради, витрати бюджету міста (у вигляді орендної плати за землю) за період з 27.06.2013 р. по 28.02.2014 р. становлять 42 562,63 грн., виходячи з розміру річної орендної плати (3 % від нормативної грошової оцінки) 62 797,30 грн. та орендної плати за місяць в сумі 5 233,11 грн. (а.с.20).

24.03.2014 р. начальником відділу з питань регулювання земельних відносин на адресу ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" було направлено повідомлення з актом про визначення збитків з пропозицією розглянути його у 10-денний термін з дня надходження, про результати розгляду інформувати у письмовій формі відділ з питань регулювання земельних відносин виконавчого комітету Славутської міської ради (а.с.14).

Дане повідомлення отримано представником відповідача 27.03.2014 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с.14, на звороті).

Однак, ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" збитки сплачено не було, у зв'зку з чим на звернення Славутської міської ради, прокурор згідно статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" з огляду на порушення інтересів держави, оскільки до місцевого бюджету не надійшли кошти за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Загальні підстави позадоговірної відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Аналогічні положення зазначені і у статті 120 Земельного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом № 3-082 Товарної біржі "Наша", затвердженим головою аукціонного комітету 12.04.2013 р., про проведення повторних відкритих прилюдних торгів (аукціону) з визначення переможця щодо отримання права на укладення договору купівлі-продажу на придбання майна ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845" у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", переможцем торгів з продажу 82/100 майнового комплексу, що належить Відкритому акціонерному товариству "Славутське автотранспортне підприємство - 16845", за найвищою запропонованою ціною - 369 380 грн. 00 коп. без ПДВ, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" (а.с.67-68).

Згідно акту про придбання об'єктів нерухомості з прилюдних торгів, проведених 12.04.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" (далі ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт") придбало будівлі, що знаходяться за адресою: м. Славута, вул. Миру, 89, а саме: контора і клуб 495,3 м. кв.; будівля під майстерню 403,8 м. кв.: профілакторій 929,6 м. кв.; баня, кімната побуту 87,4 м. кв.; туалет цегляний 25,9 м. кв.; будівлі гарячих цехів 350,5 м. кв.; механізована мийка 525,6 м. кв. Всього по нерухомості 2818,1 м. кв. (а.с.74).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" станом на 06.08.2014 р. зареєстровано за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Гвардійська, 27, кв. 12, код 37864169 (а.с.38-39).

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 06.12.2013 р. ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" (код 37864169) є власником 82/100 часток майнового комплексу, розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вулиця Миру, буд. 89; номер запису про право власності 1454716. Підставою виникнення права власності зазначено Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство, серія та номер 632, видане 27.06.2013 р. приватним нотаріусом Славутського міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_7; підставою внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 3501894 від 27.06.2013 р. Дата проведення державної реєстрації - 27.06.2013 р. (а.с.10, 72-73).

Листом від 25.12.2013 р. Славутська міська рада звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" з проханням в найкоротші терміни подати до Славутської міської ради заяву про оформлення правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку (а.с.19).

ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" звернувся до міської ради із відповідною заявою лише 21.01.2014 р. (а.с.61)

За результатами даного звернення, рішенням Славутської міської ради VІ скликання № 20.2-38/2014 від 31.01.2014 р. вирішено передати ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" сформовану земельну ділянку, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (кадастровий номер 6810600000:02:002:0030) площею 22 414 кв. м. по вул. Миру, 89 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) в користування на умовах оренди строком на 5 років; встановлено розмір орендної плати на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зобов'язано ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" протягом 30-ти днів з дня прийняття даного рішення укласти договір оренди землі та провести державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою, у порядку передбаченому чинним законодавством (а.с.37, 103).

Підпунктом 6.1 даного рішення у зв'язку із ліквідацією юридичної особи припинено договір оренди землі № 681060004000042 від 11.05.2011 р., який був укладений з ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845" (а.с.37, 103).

На виконання вказаного рішення, 11.03.2014 р. Славутською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), яка знаходиться в м. Славуті по вул. Миру, 89 згідно з пунктуом 6 рішення Славутської міської ради від 31.01.2014 р. № 20.2-38/2014 38 сесії міської ради (VІ скликання) (а.с.29-36, 95-102).

Договір укладено на 5 (п'ять) років (пункт 8 договору).

Пунктом 9 договору сторони домовилися, що річна орендна плата за земельну ділянку становить 3 % від нормативної грошової оцінки 62 797,31 грн. Грошова плата вноситься щомісячно в рівних частках у розмірі 5 233,11 грн.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано речове право користування земельною ділянкою, про що вчинено запис про реєстрацію іншого речового права № 4948677 від 11.03.2014 р., з відміткою на договорі (а.с.31).

Згідно акту приймання-передачі об'єкта оренди від 11.03.2014 р. орендодавець (Славутська міська рада) передав, а орендар (ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт") прийняв у користування на умовах оренди терміном на 5 років земельну ділянку площею 22 414 кв. м. в м. Славута, по вул. Миру, 89 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (а.с.32, 91).

Тобто, відповідачем в порушення вищенаведених норм закону (станом на 28.02.2014 р.) своєчасно не укладено договору оренди землі та не зареєстровано у встановленому порядку право користування земельною ділянкою, що свідчить про те, право оренди землі у встановленому законодавством порядку він не набув. І тільки з 11.03.2014 р. (дати укладення договору оренди та його реєстрації) у нього виникло таке право.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частинами 1, 2 статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру вказаних збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 (далі Порядок № 284) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 Порядку зазначено, що відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (пункт 5 порядку).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін в судовому засіданні, рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 20.03.2014 р. № 80, яким затверджено акт визначення розміру збитків за фактичне використання ТзОВ "ВО "Зеніт" земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 11.03.2014 р. у встановленому порядку не оскаржене та є чинним.

Затверджений рішенням Славутської міської ради від 24.02.2012 р. № 21-16/2012 Порядок визначення та відшкодування Славутській міській раді збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю (а.с.23-28) встановлює єдину процедуру відшкодування збитків, заподіяних Славутській міській раді внаслідок порушення вимог земельного законодавства. Збитки відшкодовуються внаслідок: використання земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону (пункт 3 порядку).

У разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою. (пункт 5.1 порядку).

Пунктом 5.3 Порядку встановлено, що відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків згідно рішення Славутської міської ради "Про затвердження грошових оцінки земель", та рішення №12-14/2011 від 28.12.2011р. "Про затвердження орендної плати за земельні ділянки на території міста Славута".

Згідно підпункту 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" із подальшими змінами та доповненнями, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, па якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та па умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (підпункт 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6).

Підпунктом 3.8 даної постанови пленуму ВГСУ вказано, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

Як встановлено матеріалами справи та поясненнями представників сторін в судовому засіданні, після реєстрації права власності на майно (82/100 часток майнового комплексу) ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" не вживало необхідних заходів для оформлення свого права землекористування земельною ділянкою по вул. Миру, 89 загальною площею 22 414 кв. м. протягом майже шести місяців (з 28.06.2013 р. по 21.01.2014 р.). Перше звернення до власника земельної ділянки (позивача) зареєстровано 21.01.2014 р. (а.с.61), тобто, майже через місяць після отримання відповідачем від позивача листа від 25.12.2013 р. про необхідність в найкоротші терміни подати до Славутської міської ради заяву про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с.19,84-85).

Заяву відповідача від 21.01.2014 р. про передачу земельної ділянки в оренду було розглянуто міською радою відповідно до вимог чинного законодавства, про що прийнято рішення № 20.2-38/2014 від 31.01.2014 р. "Про передачу земельних ділянок у власність чи користування".

Матеріали справи та наведені норми законодавства, спростовують доводи відповідача (апелянта) стосовно неможливості оформлення права оренди до 11.03.2014 р., так як останні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України. В матеріалах справи відсутні звернення ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" до Славутської міської ради щодо необхідності оформлення права оренди земельною ділянкою з часу купівлі-продажу нерухомого майна.

Щодо доводів апелянта про наявність та не припинення на час купівлі майна договору оренди землі № 6810600040000042 від 11.05.2011 р. укладеного між Славутською міською радою та ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство 16845" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, відповідач зобов'язаний був після реєстрації права власності на придбаний майновий комплекс звернутися до позивача з заявою про оформлення права користування земельною ділянкою.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Враховуючи вищенаведене, відповідач з 28.06.2013 р. (часу реєстрації права власності на майновий комплекс) до 11.03.2014 р. (часу укладання договору оренди землі), не оформив право користування земельною ділянкою на якій розміщена нерухомість товариства, а саме майновий комплекс в м. Славута, вул. Миру, будинок 89.

З розрахунку збитків, які прокурор просить стягнути з відповідача, вбачається, що розмір завданих збитків в сумі 42 388,19 грн., розрахований за період з 28.06.2013 р. по 28.02.2014 р. Даний розрахунок здійснений з врахуванням площі земельної ділянки (22 414,0 м 2 ), вартості земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки землі (2 093 243,40 грн.), розміру річної орендної плати (3 % від нормативної грошової оцінки - 62 797,30 грн.), орендної плати за місяць в сумі 5 233,11 грн. Дана сума збитків відповідачем не спростована, доказів добровільного відшкодування збитків в сумі 42 388,19 грн. не надано.

Згідно статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів віднесено: місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування; 100 відсотків плати за землю - для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як вбачається з листа Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Хмельницькій області № 4894/10/22-14-15 від 12.09.2014 р., сплати за користування земельною ділянкою площею 22 414 кв. м., яка знаходиться по вул. Миру, 89, ні від ТзОВ "Виробниче об'єднання "Зеніт" за період з 27.06.2013 р. по 31.12.2013 р., ні від ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845" за період з 27.06.2013 р. по 16.12.2013 р. не надходило (а.с.87).

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що несвоєчасне оформлення відповідачем документів на право користування земельною ділянкою виникло з його вини, внаслідок бездіяльності, що свідчить про його протиправну поведінку як землекористувача та причинний зв'язок між такою поведінкою і майновою шкодою, що призвело до виникнення вказаної заборгованості по орендній платі, і відповідно понесених міською радою збитків.

Заявлені позовні вимоги є підставними, доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення. Фактичним користувачем земельної ділянки з 28.06.2013 р. був відповідач, а не ВАТ "Славутське автотранспортне підприємство - 16845".

Аналогічна позиція викладена в постановах ВГСУ від 17.09.2013 р. № 922/763-13-г та від 13.11.2013 р. у справі № 902/370/13-г, від 24.03.2014 р. № 922/2153/13.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

Підстав для його скасування не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2014 р. у справі № 924/1217/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Зеніт" від 08.10.2014 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді Г.Є. Олексюк

І.Ю. Павлюк