Постанова

від 11.11.2014 по справі 922/3403/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11 " листопада 2014 р.                                                 Справа № 922/3403/14 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І. при секретарі Деппа-Крівіч А.О. за участю представників сторін: позивача –  не з'явився відповідача – не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3191Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 16 вересня 2014 року у справі   за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пром», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молокозавод», м.Богодухів, Харківської області про  стягнення 607377,38 грн.                                                              ВСТАНОВИЛА:     Рішенням господарського суду Харківської області від 16 вересня 2014 року    (суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (62103, Харківська область, м. Богодухів, пров. Харківський, б. 6, код ЄДРПОУ 36537542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Пром" (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, б. 5-а, кв. 235, код ЄДРПОУ 22855133) суму заборгованості за договором постачання №3 від 03.01.2014 року в розмірі 607377,38 грн., пеню в розмірі 36118,94 грн., судовий збір в розмірі 12869,93 грн. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 16 вересня 2014 року скасувати та припинити провадження у справі в частині сплаченої частини  основного боргу. Вказує на те, що у серпні 2014 року сплачено суму основного боргу у розмірі 35000,00 грн. та у вересні 2014 року – 93600,00 грн. В суді першої інстанції під час розгляду справи по суті відповідач не був присутнім у зв'язку з чим не мав можливості подати платіжні доручення, які підтверджують оплату в вересні 2014 року частини основного боргу в розмірі 93600,00 грн. та просить в частині сплаченої суми боргу провадження у справі припинити.       Сторони у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.       Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.       Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.   Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Пром" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (покупець) укладено Договір постачання  продукції № 3 (а.с.13-17).      Відповідно до п.1.1. Договору постачальник  зобов'язується поставити Покупцю вироби з гофрокартону, іменовані в подальшому  «продукція», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах цього Договору.       Згідно з п. 2.4. Договору оплата за поставлену продукцію проводиться переказом покупця на поточний рахунок постачальника протягом 20 календарних днів після отримання партії продукції. під партією продукції розуміється обсяг, що поставляється в один день. Платіжне зобов'язання вважається  виконаним покупцем в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.       У п. 3.3. Договору разом з продукцією постачальник передає покупцеві наступні документи: товарно-транспортну накладну, сертифікат якості, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. В тому числі рахунок-фактуру, накладну, податкову накладну та інші документи, передбачені вимогами діючого законодавства по факсу та оригінали відправлені поштою.     Відповідно до п.9.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року.        З Накладних №9 від 11.01.2014 року на суму 65715,84 грн.; № 33 від 17.01.2014 року на суму 53688,96 грн.; № 42 від 20.01.2014 року на суму 9676,80 грн.;  № 22 від 22.01,2014 року на суму 83558,40 грн.; № 56 від 27.01.2014 року на суму 73306,56 грн.; № 27 від 07.02.2014 року на суму 10886,40 грн.; № 28 від 08.02.2014 року на суму 83558,40 грн.; № 39 від 11.02.2014 року на суму 56505,46 грн.; № 52 від 13.02.2014 року на суму 19660,80 грн.; № 69 від 19.02.2014 року на суму 44439,48 грн.; № 79 від 21.02.2014 року на суму 61986,24 грн.; № 84 від 24.02.2014 року на суму 77338,22 грн.; № 2 від 03.03.2014 року на суму 79872,00 грн.; № 8 від 05.03.2014 року на суму 511582,40 грн.; № 23 від 14.05.2014 року на суму 27264,60 грн.; № 24 від 14.05.2014 року на суму 44953,92 грн.; № 84 від 28.06.2014 року на суму 55328,40грн.; № 85 від 28.06.2014 року на суму 37829,52 грн. вбачається, що позивач на виконання своїх зобов'язань за вказаним Договором, поставив відповідачу за період з січня по червень 2014 року на загальну суму 936728,40 грн. (а.с.18-40).      Вищевказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.     Позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору не оплатив поставлений товар в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 607377,38 грн.   З аналізу діючого законодавства вбачається, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.     Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.   Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.       У ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. З Акту звірки взаєморозрахунків за Договором, складеним станом на липень 2014 р. та скріпленим  печатками сторін, вбачається, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором постачання №3 від 03.01.2014 року становить  607377,38  грн. З виписок по особовому рахунку ТОВ "Богодухівський молзавод" (а.с.69-105) також вбачається, що надані відповідачем платіжні доручення №№ 371, 6363, 406 на підтвердження часткової оплати поставленого товару у серпні 2014 року у розмірі 35000,00 грн. враховані позивачем при зверненні з даним позовом до суду та в Акті звірки взаєморозрахунків станом на липень 2014 року. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області не мав можливості врахувати надані відповідачем до суду апеляційної інстанції платіжні доручення № 6780 від 09.09.2014 року на суму 33600,00 грн., № 6683 від 03.09.2014 року на суму 30000,00 грн. та № 6841 від 12.09.2014 року на суму 30000,00 грн. всього на суму 93600,00 грн. (а.с.125-127).    Приймаючи до уваги, що відповідач до прийняття господарським судом оскаржуваного рішення сплатив суму боргу за Договором постачання №3 у розмірі 93600,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1. ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.        Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.        За таких обставин, враховуючи, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати боргу за Договором у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу підлягають задоволенню частково у розмірі 513777,38 грн. з урахуванням  сплаченої суми боргу у розмірі 93600,00 грн.     У п. 6.2. Договору поставки визначено, що в разі прострочення оплати за поставлену   продукцію, покупець зобов"язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення платежу. Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової   суми (неустойка,   штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним   правил   здійснення   господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. В ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.        З розрахунку пені, наданого позивачем, вбачається, що за період з 01.03.2014 року по 05.08.2014 року розмір пені складає 36118,94 грн. (а.с.66).        Приймаючи до уваги, що розрахунок пені здійснений позивачем відповідно до умов Договору, чинного законодавства та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 36118,94 грн. обгрунтовано задоволені господарським судом першої інстанції.         На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Харківської області від 16 вересня 2014 року підлягає зміні.           Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.   Керуючись ст.ст.  49, 99, п.1-1 ст. 80, ст.101, п. 4 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України,          ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 16 вересня 2014 року у справі № 922/3403/14 змінити, виклавши його в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (62103, Харківська область, м. Богодухів, пров. Харківський, б. 6, код ЄДРПОУ 36537542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Пром" (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, б. 5-а, кв. 235, код ЄДРПОУ 22855133) суму заборгованості за договором постачання №3 від 03.01.2014р. в розмірі 513777,38 грн., пеню в розмірі 36118,94 грн., судовий збір в розмірі 12869,93 грн.            В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 93600,00 грн. провадження у справі припинити.».            Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.            Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.   Постанову  апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили            Повна постанова складена 14.11.2014 року.                     Головуючий суддя                                                               Шепітько І.І.                                                    Суддя                                                                                      Ільїн О.В.          Суддя                                                                                      Черленяк М.І.