Рішення

від 07.11.2014 по справі 688/692/14-ц

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/692/14-ц

№ 2/688/243/14

Рішення

Іменем України

07 листопада 2014 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Головко Н.П.,

секретаря Обезюк І.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, до ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмеханізація № 10» про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

встановив:

17 лютого 2014 року позивач ОСОБА_3 у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей звернулася до суду з даним позовом про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - екскаватора марки «DOOSAN SOLAR 255LC-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, яким відповідно до договору оренди користувалось ТОВ «Будмеханізація № 10», посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_8 загинув її чоловік ОСОБА_9 Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_8 на час нещасного випадку з її чоловіком, який стався ІНФОРМАЦІЯ_6 року керував екскаватором марки «DOOSAN SOLAR 255LC-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору підряду і акту приймання-передачі транспортного засобу, а тому повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду. Просила стягнути завдану шкоду в солідарному порядку з відповідачів, посилаючись на те, що згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, причинами його настання є порушення вимог безпеки під час експлуатації екскаватора та порушення технологічного процесу, а також відсутність з боку підрядника контролю дотримання працівниками субпідрядних організацій рішень з питань охорони праці.

Ухвалою суду від 20 лютого 2014 року відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду на 11 березня 2014 року.

13 березня 2014 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Будмеханізація № 10» на ухвалу суду про відкриття провадження в частині порушення судом правил підсудності.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Будмеханізація № 10» відхилено, ухвалу суду від 20 лютого 2014 року залишено без змін.

01 квітня 2014 року на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Будмеханізація № 10» про зупинення провадження в справі (а.с.85,86)

Після повернення справи з апеляційного суду 28 квітня 2014 року, призначено її розгляд на 13 травня 2014 року. У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідачів та третьої особи, ухвалою суду доручено Солом'янському районному суду м. Києва допитати як відповідача уповноваженого представника ТОВ «Будмеханізація № 10» та третю особу ОСОБА_7, запропоновано у уповноважених осіб, що підлягають допиту, відібрати заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, E-Mail листом.

Доручення Шепетівського міськрайонного суду повернулося без виконання 22 липня 2014 року, у зв'язку з неявкою представника ТОВ «Будмеханізація № 10» та ОСОБА_7 в судові засідання, що підтверджується протоколами судового засідання Солом'янського районного суду м. Києва (а.с.125).

До справи за результатами судового доручення долучені письмові пояснення ТОВ «Будмеханізація № 10», адресовані Солом'янському районному суду, у яких представник висловив намір брати участь в судових засіданнях Шепетівського міськрайонного суду, заперечив проти отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, E-Mail листом, просив надсилати процесуальні документи поштовими відправленнями (а.с.126,127), пояснення ОСОБА_8 (а.с.132), клопотання про зупинення провадження в справі (а.с.133,134) клопотання про залучення до справи співвідповідача та третіх осіб (а.с.137,138), заперечення на позовну заяву (а.с.139-143).

25 липня 2014 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_7 , адресовані ним Солом'янському районному суду (а.с.146).

28 липня 2014 року провадження в справі відновлено та призначено до розгляду на 13 серпня 2014 року. 12 серпня 2014 року на адресу суду надійшло повторне клопотання ТОВ «Будмеханізація №10» про зупинення провадження, а 09 вересня 2014 року - додаткові заперечення на позовну заяву (а.с.163,164).

В зв'язку з неявкою в судові засідання представника відповідача ТОВ «Будмеханізація №10», відсутністю у суду відомостей про вручення вказаному відповідачу судових повісток, необхідністю з'ясування підстав для зупинення провадження, залучення осіб до участі в справі та відсутністю заяв про розгляд справи (в т.ч. розгляд наданих клопотань) без участі представника ТОВ «Будмеханізація №10», справа слуханням відкладалася на 2,20,31 жовтня та 06 листопада 2014 року.

В судові засідання 31 жовтня та 06 листопада 2014 року представник відповідача ТОВ «Будмеханізація №10» не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений в порядку визначеному ч.6 с.74 ЦПК України - телеграмою (а.с.195,196), повторно надіслав на адресу суду клопотання про зупинення провадження в справі (а.с.197).

Відповідач ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_10 в судові засідання не з'явилися, подали до суду заперечення проти позову, не заперечили проти розгляду справи без їх участі, щодо зупинення провадження в справі покладаються на думку суду (а.с.175,185-187).

Третя особа ОСОБА_7 в судові засідання не з'явився, у письмових поясненнях від 25 липня 2014 року зазначив про відсутність у нього наміру приймати участь в судових засіданнях Шепетівського міськрайонного суду (а.с.146).

Враховуючи згоду, висловлену в письмових поясненнях, відповідача ОСОБА_8 і його представника ОСОБА_10 та третьої особи ОСОБА_7 на розгляд справи без їх участі, неодноразову неявку в судові засідання представника відповідача ТОВ «Будмеханізація №10», без поважних причин, відповідно до ч.2 ст. 169 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у їх відсутності.

Ухвалою суду від 06 листопада 2014 року відмовлено у задоволенні клопотань представника ТОВ «Будмеханізація №10» про зупинення провадження в справі, залучення співвідповідача та третіх осіб.

Ухвалою суду від 07 листопада 2014 року позовну заяву в частині позовних вимог до ОСОБА_8 про відшкодування витрат на поховання, моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмеханізація № 10» про відшкодування витрат на поховання - залишено без розгляду за заявою представника позивача ОСОБА_2

В судовому засіданні 07 листопада 2014 року представник позивача ОСОБА_2 позов до ТОВ «Будмеханізація №10» про відшкодування моральної шкоди підтримав, просив стягнути з ТОВ «Будмеханізація № 10» на користь позивача та її малолітніх дітей моральну шкоду в сумі 200000 грн. В обгрунтування вимог зазначив, що шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки - екскаватором марки «DOOSAN SOLAR 255LC-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, яким на відповідній правовій підставі - відповідно до договору оренди користувалось ТОВ «Будмеханізація № 10». Вказуючи на те, що згідно п.7.1 договору оренди ТОВ «Будмеханізація № 10», як Орендар взяло на себе зобов'язання відшкодувати збитки, що можуть бути завдані з вини Орендаря третім особам під час користування екскаватором, вважає, що моральна шкода завдана смертю потерпілого підлягає стягненню саме з ТОВ «Будмеханізація № 10». Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, зазначив, що позивачу та трьом її малолітнім дітям завдано моральну шкоду смертю чоловіка та батька в сумі по 50000 грн. кожному. Зазначив, що зміни, які сталися в житті позивача та її дітей є незворотними, оскільки позивачка у її віці втратила чоловіка, а діти батька, і відповідно годувальника. Вказав, що розмір відшкодування обрахований з урахуванням ступеню вини потерпілого.

Представник відповідача ТОВ «Будмеханізація № 10» надав письмові заперечення проти позову, в обгрунтування яких зазначив, що позовні вимоги до ТОВ «Будмеханізація №10» не підлягають задоволенню, оскільки у день загибелі чоловіка позивачки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 року функції машиніста екскаватора, що став знаряддям вбивства потерпілого, здійснював ОСОБА_8 на підставі договору підряду з ТОВ «Будмеханізація №10», укладеного на період з 01 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року. Вказаний договір не носить характеру трудового, і відповідно до його умов ОСОБА_8, як підрядник, зобов'язався на власний ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а ТОВ «Будмеханізація №10», як замовник, зобов'язалося прийняти виконану роботу та оплатити її. Зазначив, що відповідно до ч.1 п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Вказуючи на те, що під час виконання робіт за договором підряду ОСОБА_8 мав при собі посвідчення машиніста дорожніх машин серії НОМЕР_4 талон НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_6, відповідно до ч.2 п.6 вказаної постанови саме він має нести відповідальність за завдання шкоди. (а.с.139-143)

Представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_10 надав письмові заперечення проти позову, в обгрунтування яких зазначив, що роботи по виїмці ґрунту, під час виконання яких загинув ОСОБА_9, виконувались ОСОБА_8 на підставі договору підряду від 01 жовтня 2012 року, укладеного останнім з ТОВ «Будмеханізація №10». Згідно вказаного договору обов'язок забезпечення підрядника всіма матеріалами та інвентарем покладався на замовника ТОВ «Будмеханізація №10», ОСОБА_8 виконував роботи знаряддями і засобами замовника, за його завданням, а тому відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1172 ЦК України, замовник відшкодовує шкоду завдану іншій особі підрядником. Вказав, що відповідно до ч.3 п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, … якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Вказуючи на те, що така особа, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст.1191 ЦК України, відповідальність за завдану шкоду має нести ТОВ «Будмеханізація №10» (а.с.185-187).

Третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 надіслав на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначив, що на його думку ОСОБА_3 отримала належні їй компенсації, у зв'язку з нещасним випадком, і примирилася з особою яка спричинила загибель її чоловіка, оскільки мирова угода затверджена вироком суду. Вказуючи на те, що договір оренди належного йому екскаватора, є предметом судового розгляду у Голосіївському районному суді м. Києва по справі за його позовом до ТОВ «Будмеханізація №10», третя особа ОСОБА_8, про визнання недійсним договору підряду та акту приймання-передачі транспортного засобу, вважає передчасним надавати пояснення щодо умов договору оренди екскаватора та його передачі іншим особам (а.с.146).

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, дослідивши письмові пояснення осіб, які беруть участь в справі, надані ними письмові докази, суд вважає, що позов, з урахуванням зменшення позовних вимог, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про їх одруження (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_9 помер у віці 30 років в с.Димитрове Броварського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про його смерть (а.с.11).

ОСОБА_9 є батьком трьох малолітніх дітей позивачки ОСОБА_3 - синів ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, записаний таким у свідоцтвах про їх народження (а.с.8-10).

З довідки Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області № 704 слідує, що позивачка ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в смт. Гриців Шепетівського району разом з малолітніми дітьми (а.с.7).

Відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року ОСОБА_8, маючи посвідчення машиніста екскаватора серії НОМЕР_4 за договором підряду, укладеним з директором ТОВ «Будмеханізація №10», ІНФОРМАЦІЯ_6 року керував екскаватором марки «DOOSAN SOLAR 255LC-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, та проводив виїмку ґрунту з завантаженням на самоскиди ТОВ «ТІК ВЕГАС» для вивезення з місця виконання робіт. Близько 17 години ІНФОРМАЦІЯ_6 року до керованого ОСОБА_8 екскаватора в черговий раз під'їхав вантажний самоскид марки «МАЗ 551605-271», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_9 Проявивши злочинну недбалість, не впевнившись при зміні напрямку руху, що на дільниці пересування відсутні робітники, які можуть потрапити під транспортний засіб, у т.ч. не переконавшись, що ОСОБА_9 не знаходиться в зоні дій екскаватора, ОСОБА_8 розпочав рух назад, наблизився впритул до самоскида, затиснувши ОСОБА_9 між задньою частиною екскаватора й задньою частиною кузова самоскида. Внаслідок необережних злочинних дій ОСОБА_8, ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Вироком суду затверджено мирову угоду, укладену 24 квітня 2014 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_8 Останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.119 ч.1 КК України і призначено узгоджене покарання (а.с.13,14)

Частиною 4 ст.61 ЦПК України встановлено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, в т.ч. відшкодування моральної шкоди.

Звертаючись до суду, позивачка обґрунтувала порушення свого права та права малолітніх дітей заподіянням їм моральної шкоди, смертю чоловіка та батька, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зі змісту п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України слідує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Судом встановлено, що смерть потерпілого ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 року від багатоуламкового перелому шийного відділу хребта з розтрощенням спинного мозку та органів шиї, завданого внаслідок затиснення потерпілого між задньою частиною екскаватора марки «DOOSAN SOLAR 255LC-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, що перебував у русі й задньою частиною кузова самоскида. Дана обставина встановлена вироком суду, який набрав законної сили (а.с.13,14).

Діяльність гусеничного екскаватора, що є самохідною землерийною машиною для виймання та переміщення м'якого ґрунту відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що екскаватор гусеничний марки «Daewoo SOLAR 255LC-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким на день смерті потерпілого ОСОБА_9 керував ОСОБА_8 належить на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_11 Відповідно до договору найму (оренди) екскаватора від 15 березня 2011 року, орендодавець - ОСОБА_7 передав, а орендар - ТОВ «Будмеханізація №10» прийняло за плату в користування вказаний екскаватор. Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_11, у встановленому порядку надала письмову, нотаріально засвідчену 11 березня 2011 року, згоду на здачу екскаватора в оренду. Дана обставина підтверджується договором найму (оренди) екскаватора від 15 березня 2011 року, копія якого долучена до справи (а.с.21), визнається відповідачами та третьою особою, що слідує зі змісту письмових пояснень та ніким не оспорюється.

Посилання представника відповідача ТОВ «Будмеханізація №10» на те, що відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки має нести ОСОБА_8, оскільки останній не перебував у трудових відносинах із ТОВ «Будмеханізація №10», а здійснював свою діяльність - функції машиніста екскаватора на свій ризик, згідно договору підряду з ТОВ «Будмеханізація №10» на екскаваторі, наданому підприємством за його завданням, є безпідставними.

Так, відповідно до ч.2 ст.1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Вказана норма встановлює відповідальність замовника за шкоду, завдану третій особі підрядником, якщо останній діяв за завданням замовника. Підстави притягнення замовника до відповідальності є такими самими, як і підстави відповідальності роботодавця: наявність у діях підрядника складу цивільного правопорушення; наявність підрядних відносин між замовником та підрядником, що підтверджується договором підряду та дія підрядника за завданням замовника. Виникнення таких правовідносин передбачають можливість звернення замовника з регресним позовом до підрядника не за нормами трудового права, а за правилами ст.1191 ЦК України.

Така ж правова позиція викладена у п.3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Судом встановлено, що 01 жовтня 2012 року між ТОВ «Будмеханізація №10» (замовник) в особі директора та ОСОБА_8 (підрядник) укладено договір підряду, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик здійснювати функції машиніста екскаватора на екскаваторі наданому підприємством у період з моменту укладання договору (01 жовтня 2012 року) і до 30 листопада 2014 року. Замовник забезпечує підрядника всіма матеріалами та інвентарем, зобов'язується прийняти та оплатити роботу. Таким чином, екскаватор гусеничний марки «Daewoo SOLAR 255LC-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким на день смерті потерпілого ОСОБА_9 керував ОСОБА_8 був наданий йому ТОВ «Будмеханізація №10» згідно договору підряду на підставі акту прийому-передачі транспортного засобу, і він, будучи підрядником, виконував функції машиніста екскаватора на замовлення ТОВ «Будмеханізація №10». Дана обставина підтверджується договором підряду від 01 жовтня 2014 року, копія якого долучена до справи (а.с.22), визнається відповідачами та третьою особою, що слідує зі змісту письмових пояснень, та ніким не оспорюється.

Таким чином, ТОВ «Будмеханізація №10» є юридичною особою, яка на день смерті потерпілого ОСОБА_9 володіла екскаватором, діяльність якого стала причиною смерті потерпілого, на відповідній правовій підставі - згідно договору оренди екскаватора, а функції машиніста екскаватора та роботи по виїмці ґрунту виконувалися підрядником ОСОБА_8 за завданням замовника - ТОВ «Будмеханізація №10», тому відповідно до ч.2 ст.1172 та ч.2 ст.1187 ЦК України ТОВ «Будмеханізація №10» має відшкодувати шкоду завдану іншій особі підрядником ОСОБА_8.

Твердження представника відповідача ТОВ «Будмеханізація №10», третьої особи ОСОБА_7 про наявність у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва цивільної справи про визнання недійсним договору підряду та акту приймання-передачі транспортного засобу, не впливають на вирішення спору про відшкодування моральної шкоди Шепетівським міськрайонним судом та не є підставою для зупинення провадження в справі, оскільки між сторонами ОСОБА_3 та ТОВ «Будмеханізація №10» виникли правовідносини з приводу заподіяння моральної шкоди смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, і дійсність чи недійсність договору підряду не впливає на обов'язок ТОВ «Будмеханізація №10» відшкодувати моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, оскільки такий обов'язок у останнього виник відповідно до договору найму (оренди) екскаватора від 15 березня 2011 року (а.с.21) та передбачений ч.2 ст.1171, ч.2 ст. 1187 ЦК України.

Рішення суду по справі про визнання недійсним договору підряду та акту приймання-передачі транспортного засобу, матиме преюдиційне значення для ТОВ «Будмеханізація №10» у випадку його звернення з до підрядника ОСОБА_8 з регресним позовом за правилами, передбаченими ст.1191 ЦК України.

Враховуючи характер правовідносин, що виник між ОСОБА_3 та ТОВ «Будмеханізація №10», принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд знаходить безпідставними твердження представника відповідача ТОВ «Будмеханізація №10» про солідарну відповідальність усіх організацій, які виконували роботу на об'єкті де стався нещасний випадок із ОСОБА_9, оскільки позивачка звернулася з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, а не про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого відповідно до ст.1200 ЦК України.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).

В судовому засіданні не здобуто доказів, що шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки внаслідок непереборної сили (надзвичайної або невідворотної за даних умов події).

Відповідно до акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 року, встановлено, що однією з причин нещасного випадку зі смертельним наслідком з ОСОБА_9, є порушення останнім п.3.46 Інструкції з охорони праці для водія вантажного автомобіля та його знаходження в небезпечній зоні роботи екскаватора - на відстані менше 5 метрів (а.с.23-28).

Згідно акту №1 (форма Н-1) про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, потерпілий ОСОБА_9 знаходився в небезпечній зоні роботи екскаватору (на відстані менше 5 метрів), чим порушив п.3.46 Інструкції з охорони праці для водія вантажного автомобіля ТОВ «ТІК» ВЕГАС» (а.с.29-32).

Згідно з ч.1 ст. 1193 ЦК України умисел потерпілого відноситься до юридичного факту, за наявності якого, особа, яка завдала шкоди, безумовно звільняється від обов'язку його відшкодувати. Діяти умисно означає передбачати і бажати настання шкоди, або свідомо її допускати. Наявність умислу потерпілого в розумінні ч.5 ст.1187 ЦК України означає свідоме бажання потерпілого отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки (наприклад, суїцид).

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 наводить приклади грубої необережності потерпілого: знаходження у нетверезому стані, нехтування безпекою руху (п.2)

Отже, необережність буває груба та легка. Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки, коли вона не передбачала і не бажала тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи з конкретних обставин, об'єктивно могла і зобов'язана була їх передбачити. Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала їх і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути. Тобто це такий вчинок, нерозумність якого є очевидною.

Таким чином, судом встановлено, що в діях потерпілого ОСОБА_9 під час виникнення нещасного випадку наявна вина у формі грубої необережності

За таких обставин, враховуючи форму вини потерпілого ОСОБА_9, підстав для звільнення особи, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, від відповідальності, завданої джерелом підвищеної небезпеки відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України не має.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

У відповідності до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі (п.3) і розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (зокрема, стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану (п.9).

Судом встановлено, що внаслідок діяльності, яка є джерелом підвищеної небезпеки загинув чоловік позивачки у віці 30 років, в результаті чого остання у двадцятивосьмирічному віці залишилась вдовою, а троє її дітей у віці 5 і 7 років, та 10 місяців - без батька. Перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною - донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення нею трирічного віку, маючи на утриманні троє малолітніх дітей, позивачка позбавлена можливості працювати та забезпечити дітям достатній життєвий рівень. В зв'язку з втратою чоловіка, обов'язки по вихованню, утриманню дітей, піклуванню про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, здобуття освіти, підготовку до самостійного життя покладені лише на позивачку. З втратою батька діти втратили право на батьківське виховання та його підтримку.

Таким чином, безспірним є той факт, що позивачка та її малолітні діти зазнали, як моральних, так і інших негативних явищ, і ці фактори мають незворотній характер, жодний проміжок часу та будь-які зусилля не відновлять вимушені зміни в сім'ї позивачки до попереднього стану.

Відповідно до ч.4 ст. 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує, що моральних страждань зазнала як позивачка та і троє малолітніх дітей, в інтересах яких вона звернулася до суду.

З огляду на таке, суд приходить до висновку про співмірність заподіяної шкоди розміру суми відшкодування, заявленої позивачкою, з урахуванням принципів розумності та справедливості, і вважає необхідним стягнути з ТОВ «Будмеханізація №10» на користь позивачки 200000 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої їй та її дітям внаслідок смерті чоловіка та батька ОСОБА_9

Відповідно до ч.1 п.2 ч.3 ст.79, ч.ч.1,2 ст.84 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати сторін на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, при визначенні розміру витрат на правову допомогу, суд враховує, що склад та розмір витрат, пов'язаних із сплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача посилається на договір про надання юридичних послуг від 11 лютого 2014 року (а.с.94), квитанцію від 11 лютого 2014 року про сплату гонорару в сумі 3000 грн. (а.с.210), розрахунок вартості наданих послуг (а.с.209).

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 надав позивачу правові послуги у вигляді складання позовної заяви до суду та аналізу документів, здійснення представництва інтересів особи в суді першої інстанції. На ці послуги він витратив - 6,5 годин, на що вказує розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу.

ОСОБА_3 прийняла від представника - адвоката ОСОБА_2 правові послуги і оплатила згідно квитанції від 11 лютого 2014 року гонорар в сумі 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що згідно розрахунку розмір вартості правових послуг не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі представника позивача у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи, тому витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 20000 грн., розрахований відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якої ставка судового збору встановлюється в розмірі 10 відсотків ціни позову за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову понад 100 розмірів мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,61,79,84, 88,ч.2ст.169 ,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.15,16,23,1166,1167,1168,1172,1187,1191,1193 ЦК України, ст. 152 СК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмеханізація №10» (код ЄДРПОУ 37479183, вул.Саксаганського,27-Б, м.Київ,01033, вул. Радченка,14 м.Київ, 03037, р/р2600500010396 в ПАТ Банк «Контракт» м.Київ, МФО 322465) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки АДРЕСА_1 Хмельницької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), 200000 (двісті тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди завданої їй, малолітнім ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 смертю ОСОБА_9, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмеханізація №10» на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмеханізація №10» на користь держави 20000 (двадцять тисяч) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: