Ухвала

від 24.12.2007 по справі 22-9722

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-9722

справа № 22-9722      головуючий

у 1-й інстанції: Карабань В.М.

категорія:         доповідач: Наумчук M.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24

грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного

су­ду м. Києва в складі:

головуючого:

Наумчука М.І

суддів: Карпенко C.O., Котули Л.Г.

при

секретарі Голуб К.І.

розглянула

у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення

за

апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Печерського

районного суду м. Києва від 04 жовтня 2007 року, -

встановила:

Рішенням

Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2007 року позов задоволено.

ОСОБА_2 зобов'язано усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною їй на пра­ві

власності квартирою АДРЕСА_1 і його виселено з цього жилого приміщення.

В

апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, справу направити на

новий розгляд. Вважає, що суд при вирішенні спору неповно з'ясував обставини

справи, не взяв до уваги, що судові рішення, якими визнані недійсними

правоустановчі документи, на підставі яких ним набуте право власності на

квартиру, оспорені в касаційному порядку. За результатами розгляду касаційної

скарги рішення не прийняте. Зроблені в рішенні висновки про чинення від­повідачем

перешкод позивачці у користуванні квартирою нічим не підтверджені. Участі в роз­гляді

справи апелянт не брав, перебував на лікуванні, в зв'язку з чим у суду не було

підстав ви­рішувати спір без його участі. Його представник не була

уповноваженою надавати пояснення і заперечення проти позову.

В суді

апеляційної інстанції апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу

з наведених в ній підстав.

Розглянувши

справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність поста­новленого

в цій частині рішення, колегія суддів приходить до висновку, що вона

задоволенню не підлягає.

Як

встановив суд та вбачається із матеріалів справи, рішенням Шевченківського

район­ного суду м. Києва від 04.11.2004 року, яке набрало законної сили,

визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений

19.07.2004 року між ОСОБА_1, від імені якої за дорученням діяв ОСОБА_2, та

ОСОБА_3 і договір дарування цієї квартири, укладений 29.07.2004 року між

останнім і ОСОБА_2 (а. с. 5, 6-7).

Подача

касаційної скарги на судові рішення автоматично не зупиняє їх виконання та

чинність.

Оскільки

угода, на підставі якої відповідач набув права власності на спірну квартиру ви­знана

недійсною, а право власності на неї належить позивачу, то суд першої інстанції

прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 втратив право на користування жилим

приміщенням та обґрунтовано задовольнив заявлений ОСОБА_1 позов.

Безпідставними

є доводи апелянта про те, що він не чинить позивачу перешкод в корис­туванні

квартирою. Про те, що відповідач продовжує користуватись жилим приміщенням за-

значено

ним і в апеляційній скарзі.

ОСОБА_2 не з'явився в

судове засідання 24.09.2007 року та 04.10.2007 року (а. с. 51, 62). В цих судових

засіданнях брала участь його представник ОСОБА_4, повноваження якої, відповідно

до ч. 4 ст. 42 ЦПК України, посвідчувались ордером (а. с. 17).

Наведені

обставини та заява відповідача від 03.10.2007 року свідчать про те, що він був

належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, клопотання про

відкладення її розгляду ним не заявлялось (ч. 5 ст. 76 ЦПК України).

В такому

випадку, з врахуванням положень ст. 169 ЦПК України, суд міг вирішувати спір

без участі відповідача, порушень цивільного процесуального законодавства при

цьому до­пущено не було.

Неможливо

погодитись з посиланнями ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_4, яка пред­ставляла його

інтереси, не могла надавати пояснення і заперечення проти позову, оскільки не

мала достатніх для цього повноважень.

Відповідно

до ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в

суді, може вчиняти від імені особи, які він представляє, усі процесуальні дії,

що їх має право вчиняти ця особа. Повноваження представника можуть бути

обмежені і ці обмеження мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Документів,

які б свідчили про обмеження повноважень ОСОБА_4 не подано і такі в справі

відсутні.

За таких

обставин підстави для скасування судового рішення і задоволення апеляційної

скарги відсутні.

Керуючись ст.

ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення

Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарга.