Постанова

від 05.11.2014 по справі 826/15818/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 листопада 2014 року 10:39 №826/15818/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Агро-Капітал-Буд» додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208, податкової вимоги від 09.07.2014 №13669-25, рішення від 12.08.2014 №770/26-59-25-01-14, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208, податкової вимоги від 09.07.2014 №13669-25, рішення від 12.08.2014 №770/26-59-25-01-14.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державна податкова інспекція у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 28.01.2014 №251/22-08/36197803 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», приватним підприємством «Вега-Сервіс-2009» необґрунтовано прийняла податкові повідомлення-рішення від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208. Також, за твердженням позивача, відповідачем безпідставно винесено податкову вимогу від 09.07.2014 №13669-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.08.2014 №770/26-59-25-01-14, оскільки рішення контролюючого органу за наслідками скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд»» по процедурі адміністративного оскарження позивачем не отримано.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 28.01.2014 №251/22-08/36197803 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Міністерство доходів та зборів України надало вмотивоване рішення за скаргою позивача протягом встановленого законодавством строку. Враховуючи, що станом на липень 2014 року позивачем не оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, а також не сплачено самостійно визначені ними грошові зобов'язання у встановлені строки, платнику податків правомірно була направлена податкова вимога і прийнято рішення про опис майна в податкову заставу згідно із процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд»» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Трей-Лаб», приватним товариством «Вега-Сервіс-2009» за період з 01.01.2010 по 31.2.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд»» :

пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198; пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за період вересень 2011-грудень 2012 років на суму 13470,00 грн. та завищення суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду (грудень 2012 року) в сумі 1149,00 грн.;

пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 15833,00 грн. за період ІІ-IV квартали 2011 - 2012 роки.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 28.01.2014 №251/22-08/36197803 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.02.2014 №0003032208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18401,00 грн., у тому числі: 15833,00 грн. - основний платіж, 2568,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та від 24.02.2014 №003042208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16838,00 грн., у тому числі: 13470,00 грн. - основний платіж, 3368,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Порядок визначення та склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, встановлені статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві 28.01.2014 №251/22-08/36197803 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд»» та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейт-Лаб» і приватним підприємством «Вега-Сервіс» за договорами відповідно від 30.09.2011 та від 25.07.2012 №2507-02.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд»» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб» (підрядник) укладено договір від 30.09.2011, відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виготовляти алюмінієві та металеві конструкції, а також виконувати будівельні монтажні роботи, а замовник зобов'язується оплачувати виготовлені конструктивні «вироби» та «монтажні роботи».

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору від 30.09.2011; технічних завдань до названого договору; видаткової накладної №РН-0000013 від 07.10.2011; рахунків-фактури №СФ-0000123 від 30.09.2011, №СФ-0000047 від 26.01.2012, б/н від 17.04.2012, №СФ-0000035 від 18.01.2012; акту №ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2012; 31.03.2014; акту №ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.02.2012; акту №ОУ-0000140 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.04.2012; податкових накладних №64 від 30.09.2011, №7 від 18.01.2012, №9 від 26.01.2012, №1 від 17.04.2012; виписок з поточного банківського рахунку про оплату товару згідно договору.

На підтвердження факту подальшого використання в своїй господарській діяльності товару та послуг, отриманого від ТОВ «Трейд-Лаб», наявності ділової мети та економічної доцільності позивачем були надані копії первинних документів (актів здачі-прийняття робіт, видаткових накладних, рахунків-фактури) щодо підтвердження руху активів в процесі здійснення господарської діяльності по ланцюгу: ТОВ «Трейд-Лаб» - позивач-третя особа.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд» (замовник) та приватним підприємством «Вега-Сервіс 2009» (підрядник) укладено договір від 25.07.2012 №2507-02, відповідно до якого підрядник зобов'язується надавати технічне обслуговування та ремонт захисних світлопрозорих огороджень (дверей та алюмінієвих конструкцій), а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору від 25.07.2012 №2507-02; технічного завдання до договору №2507-02 від 25.07.2012; акту №ОУ-0000013 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.07.2012; податкової накладної №44 від 25.07.2012; виписки с поточного банківського рахунку про оплату робіт.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейт-Лаб» і приватним підприємством «Вега-Сервіс» вказано на протокол допиту свідка та ухвалу Подільського районного суду м. Києва у кримінальному провадженню №758/8076/13-к, відповідно до якої громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були передані на поруки трудовому колективу, а кримінальне провадження відносно них закрито.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що первинні документи зазначених юридичних осіб, на підставі яких сформовано дані податкового обліку позивача, не підписувались громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2. До керівного складу товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», приватного підприємства «Вега-Сервіс» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не входять, зазначені підприємства звітували перед органами державної податкової служби.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж органу доходів та зборів про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат.

Однак у даній справі відповідачем не доведено існування таких обставин.

Зокрема, з декларацій товариства з обмеженою відповідальністю «Трейт-Лаб» і приватного підприємства «Вега-Сервіс», що надані контролюючим органом під час судового розгляду справи вбачається, що контрагенти позивача звітували перед органами державної податкової служби.

За таких обставин, висновки органу доходів та зборів щодо безпідставного формування позивачем даних свого податкового обліку, зокрема, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту на підставі первинних документів, які не відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції та створені з метою мінімалізації податкового навантаження, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відтак, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд» підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Проте вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 09.07.2014 №13669-25, рішення про опис майна у податкову заставу від 12.08.2014 №770/26-59-25-01-14, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208 по процедурі адміністративного оскарження.

Відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Позивачем до Міністерства доходів і зборів України було подано скаргу від 25.07.2014 №7 із проханням переглянути та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208.

При цьому доказів повідомлення відповідача про факт такого оскарження позивачем суду не надано.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача, що Міністерством доходів і зборів України не повідомлено платника податків про результати розгляду його скарги.

Зокрема, відповідачем надано суду докази, що рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляд скарги надсилалось за адресою позивача рекомендованою кореспонденцією, проте не вручено позивачеві з незалежних від контролюючого органу причин.

Також, відповідачем надано суду докази щодо повернення без вручення і іншої кореспонденції контролюючого органу, яка надсилалась рекомендованими листами на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Алекс-Капітал-Буд».

Згідно із приписами пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із приписами статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів щодо повідомлення відповідача про застосування процедури адміністративного оскарження, а також наявність рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляд скарги, доводи позивача про безпідставність винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що оскільки позивач 15.10.2014 звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208, грошові зобов'язання (визначені цими повідомленнями-рішеннями) вважаються неузгодженими з 15.10.2014, а тому податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними в силу приписів Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 24.02.2014 №0003032208 та від 24.02.2014 №003042208.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.