Постанова

від 04.11.2014 по справі 816/3654/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3654/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Моцун О.П.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" (далі - ТОВ "Кременчуцький елеватор", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2014 №0001522202/857 про нарахування податку на прибуток у розмірі 347 233,00 грн., від 06.05.2014 №0001532202/858 про нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 152 077,50 грн., від 23.07.2014 №0003202202/1477 про нарахування податку на прибуток у розмірі 42 329,00 грн. та від 23.07.2014 №0003212202/1478 про нарахування ПДВ у розмірі 170 608,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що господарські операції з придбання транспортних послуг у ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Транскорп", диспетчерських послуг у ТОВ НВП "Про-4", а також операції з придбання сої у ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" та ТОВ "Мінагроцентр" зафіксовані всіма належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та податкова звітність. Вказує, що головною підставою для нарахування податкових зобов'язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями слугували висновки інших перевірок вищевказаних юридичних осіб в частині неправомірності формування останніми податкових зобов'язань, тоді як жодним нормативно - правовим актом не передбачена відповідальність господарюючого суб'єкта за порушення законодавства, допущені його контрагентами. До того ж господарським взаємовідносинам позивача із ТОВ "Мінагроцентр", які відбувалися протягом серпня 2013 року, вже надана судова оцінка, яка відображена в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2014.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки встановлено факт відображення в податковому обліку позивача операцій з придбання товарів та послуг у контрагентів, в яких, за даними зустрічних перевірок, виявлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності. Це, у свою чергу, свідчить на користь висновку про те, що для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання. Саме з факту виконання (невиконання) правочину, на думку відповідача, повинна визначатися база оподаткування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Кременчуцький елеватор" (ідентифікаційний код 33081783; місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9) у відповідності до свідоцтва серія А00 №126046 (а.с. 19 т. 1) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 05.08.2004. За даними Управління статистики у м. Кременчуці до видів діяльності позивача за КВЕД - 2010 відносяться: виробництво олії та тваринних жирів; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; надання ландшафтних послуг.

Постановою старшого слідчого з ОВС першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України від 06.02.2014 призначено позапланову документальну перевірку ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Агрофірма Сокільське" та іншими суб'єктами підприємницької діяльності - постачальниками сільськогосподарської продукції за 2011-2013 роки (а.с. 61-62 т. 1).

У зв'язку з надходженням вказаної постанови та на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, 21.03.2014 начальником Кременчуцької ОДПІ був винесений наказ №985 "Про проведення документальної позапланової перевірки", яким робочу групу зобов'язано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 (а.с. 35 т. 4).

На підставі наказу №985 від 21.03.2014 та направлень від 21.03.2014 співробітниками Кременчуцької ОДПІ у термін з 24.03.2014 по 28.03.2014 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлено актом від 04.04.2014 №435/16-03-22-02-12/33081783 (а.с. 41-54 т. 1).

Висновками даного акту зафіксовані порушення ТОВ "Кременчуцький елеватор" вимог податкового законодавства, зокрема:

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 261 905,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 101 385,00 грн.

Не погодившись з виявленими порушеннями, позивач 18.04.2014 подав заперечення на вказаний акт перевірки, за наслідками розгляду якого Кременчуцькою ОДПІ 29.04.2014 надана відповідь за №16698/10 про обґрунтованість висновків контролюючого органу (а.с. 130-144 т. 1).

На підставі акту перевірки від 04.04.2014 №435/16-03-22-02-12/33081783 Кременчуцькою ОДПІ 06.05.2014 було винесено податкове повідомлення-рішення №0001522202/857, яким ТОВ "Кременчуцький елеватор" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 347 233,00 грн., у тому числі 261 905,00 грн. - за основним платежем та 85 328,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 21 т. 1) та податкове повідомлення-рішення №0001532202/858, яким ТОВ "Кременчуцький елеватор" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 152 077,50 грн., у тому числі 101 385,00 грн. - за основним платежем та 50 692,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 23 т. 1).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 19.05.2014 оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Полтавській області (а.с. 148-161 т. 1).

У зв'язку з надходженням скарги платника податків Головне управління Міндоходів у Полтавській області 06.06.2014 зобов'язало Кременчуцьку ОДПІ призначити та провести позапланову документальну перевірку ТОВ "Кременчуцький елеватор" з урахуванням обставин, що не були досліджені під час перевірки (а.с. 59-60 т. 1).

На підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 12.06.2014 №1886 та направлення від 12.06.2014 головним державним ревізором-інспектором згідно з пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у термін з 13.06.2014 по 19.06.2014 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кременчуцький елеватор" з усіх питань оскарження у зв'язку з надходженням скарги згідно листа Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 06.06.2014.

Висновки проведеної перевірки оформлено актом від 26.06.2014 №1700/16-03-22-02-12/33081783 (а.с. 70-80 т. 1), яким зафіксовано порушення ТОВ "Кременчуцький елеватор" вимог податкового законодавства, зокрема:

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 290 124,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 128 260,00 грн.

Рішенням ГУ Міндоходів у Полтавській області від 16.07.2014 №1489/10/16-31-10-04-12 (а.с. 64-67 т. 1) визначену в податковому повідомленні-рішенні Кременчуцької ОДПІ від 06.05.2014 №0001532202/857 суму грошового зобов'язання збільшено в частині основного платежу на 26 875,00 грн. та скасовано в частині штрафної санкції на 8 344,50 грн., а також збільшено суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні Кременчуцької ОДПІ від 06.05.2014 №0001522202/858, в розмірі основного платежу 28 219,00 грн. та штрафної санкції 14 110,00 грн.

У зв'язку з цим Кременчуцькою ОДПІ 23.07.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003202202/1477, яким ТОВ "Кременчуцький елеватор" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 42 329,00 грн., у тому числі 28 219,00 грн. - за основним платежем та 14 110,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 25 т. 1) та податкове повідомлення-рішення №0003212202/1478, яким ТОВ "Кременчуцький елеватор" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 170 608,00 грн., у тому числі 128 260,00 грн. - за основним платежем та 42 348,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 27 т. 1).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 19.08.2014 №1862/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 06.05.2014 №0001532202/857, №0001522202/858 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (а.с. 68-69 т. 1).

Не погодившись із висновками контролюючих органів, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 06.05.2014 №0001522202/857, №0001532202/858 та від 23.07.2014 №0003202202/1477, №0003212202/1478 до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку висновкам перевірок, діям відповідача та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

За змістом актів перевірок від 04.04.2014, від 26.06.2014 та заперечень відповідача, виявлені перевіркою порушення фактично ґрунтуються на актах перевірок контрагентів позивача, в ході проведення яких місцевими органами Міндоходів встановлено відсутність найманих працівників, основних засобів, складських приміщень, транспорту, надання послуг в обсягах, які є неможливими, відсутність посадових осіб контрагентів за податковими адресами, невстановлення змісту господарських операцій, обставин укладення угод, місць прийому-передачі товарів (робіт, послуг), їх зберігання.

У безпосередньому зв'язку з висновками отриманих актів перевірок, відповідач за наслідками власної перевірки прийшов до висновку, що контрагенти позивача надавали видаткові та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Спростовуючи зазначені висновки відповідача, позивач зазначив, що господарські операції із ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Транскорп", ТОВ НВП "Про-4", ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" та ТОВ "Мінагроцентр" оформлені первинними документами, які містять всі обов'язкові реквізити. На момент фактичного здійснення господарських операцій постачальники були включені до Єдиного державного реєстру та мали статус зареєстрованих платників ПДВ. За укладеними договорами були здійснені реальні фактичні дії, які призвели до змін у структурі активів, зобов'язань та власному капіталі ТОВ "Кременчуцький елеватор".

Перевіряючи юридичну сторону обґрунтованості висновків відповідача з посиланням на акти перевірок контрагентів позивача, суд виходить з наступного.

Посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході перевірок ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Транскорп", ТОВ НВП "Про-4", ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" та ТОВ "Мінагроцентр", проведених податковими органами Міндоходів України, суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту та валових витрат в залежність від правильності податкового обліку інших осіб. Питання правильності формування податкового кредиту та валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, відображеної у постановах від 01.06.2010 у справі №21-573во10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10, де суд зазначив, що коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно зі ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відтак, докази порушення позивачем податкового законодавства, які покладені в основу актів Кременчуцької ОДПІ від 04.04.2014 №435/16-03-22-02-12/33081783 та від 26.06.2014 №1700/16-03-22-02-12/33081783 суперечать принципам податкового законодавства та усталеній судовій практиці Європейського суду, що свідчить про їх неналежність та недопустимість.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З огляду на приведене суд не приймає до уваги докази Кременчуцької ОДПІ, які ґрунтуються на висновках перевірок контрагентів позивача, оскільки такі не містять безпосереднього аналізу взаємовідносин у спірних періодах, за якими позивачу були зняті суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Разом з цим в силу принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне здійснити дослідження фактичних обставин взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Транскорп", ТОВ НВП "Про-4", ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" та ТОВ "Мінагроцентр".

Перевіряючи фактичну сторону взаємовідносин позивача з приводу придбання транспортних послуг у ФОП ОСОБА_4, суд встановив наступні обставини.

30.03.2011 між ПП ОСОБА_4 (перевізник) та ТОВ "Кременчуцький елеватор" (замовник) був укладений договір №30.03.11 (а.с. 129 т. 1), за умовами якого перевізник надає автомобілі для перевезення товару замовника, а замовник сплачує перевізнику вартість послуг відповідно до підписаних актів приймання-здавання роботи.

За наслідками виконання послуг з перевезення на підставі умов договору №30.03.11 від 30.03.2011 його учасниками були підписані акти виконаних робіт, які відображено в акті податкової перевірки. Розрахунок проведено у безготівковій формі на підставі виставлених рахунків, перелік яких наведено в акті податкової перевірки. Проте, як зазначено в акті Кременчуцької ОДПІ, до перевірки не надано податкові накладні, у зв'язку з чим відповідач вважає, що операції, які формують податковий кредит та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Тут же міститься посилання на акт Кременчуцької ОДПІ від 23.04.2012 №945/17-311/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.04.2010 по 31.12.2011" (а.с. 31-37 т. 2), яким встановлено, що діяльність ФОП ОСОБА_4 була спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Тому угоди укладені та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

На спростування тверджень відповідача щодо відсутності податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_4 на ім'я ТОВ "Кременчуцький елеватор", представник позивача надав суду їх копії, які залучено до матеріалів справи (а.с. 223-234 т. 3), а також акти виконаних робіт та товарно-транспортні накладні (а.с. 131-252 т. 2, а.с. 1-222 т. 3). При цьому зазначив, що господарські взаємовідносини ТОВ "Кременчуцький елеватор" із ФОП ОСОБА_4 вже були предметом податкової перевірки, результати якої оформлено актом Кременчуцької ОДПІ від 15.02.2013 №2/16-210/33081783 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012", висновками якого порушень податкового законодавства по вказаним взаємовідносинам встановлено не було.

Незважаючи на це, відповідач за відсутності будь-яких законних підстав та передумов, здійснив повторну перевірку даних взаємовідносин за той же період.

Суд визнає обґрунтованими доводи позивача з цього приводу з урахуванням того, що приводом для призначення позапланової перевірки позивача, яка є предметом дослідження у даній справі, слугувала постанова старшого слідчого з ОВС першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України від 06.02.2014 про призначення позапланової документальної перевірки, якою вказано на необхідність дослідження питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат ТОВ "Кременчуцький елеватор" при здійсненні операцій з придбання сільськогосподарської продукції.

Натомість Кременчуцька ОДПІ здійснює дослідження обставин придбання позивачем транспортних послуг у ФОП ОСОБА_4, зв'язок яких із придбанням сільськогосподарської продукції ніяким чином не пояснює ні в акті перевірки, ні у запереченні на позов.

На цю обставину вказував також заступник начальника ГУ Міндоходів у Полтавській області, зобов'язуючи 06.06.2014 Кременчуцьку ОДПІ провести позапланову перевірку позивача з усіх питань оскарження, зазначивши, що Кременчуцька ОДПІ здійснює дослідження обставин придбання позивачем транспортних послуг у ФОП ОСОБА_4, при тому що неможливо встановити зв'язок з операціями, які описані в акті перевірки ФОП ОСОБА_4, де йде мова про реалізацію ТОВ "Кременчуцький елеватор" товарно-матеріальних цінностей, а не транспортних послуг.

З огляду на досліджені в судовому засіданні первинні документи бухгалтерського обліку, зауважень щодо правильності оформлення яких акт перевірки будь-яких зауважень не містить, а також на порушення відповідачем власної компетенції при визначенні меж предмету дослідження під час позапланової перевірки, суд знаходить доведеним твердження позивача про безпідставність доводів перевірки в частині аналізу взаємовідносин із ФОП ОСОБА_4

Іншим контрагентом позивача у перевіряємий період був ТОВ НВП "Про-4", який надав послуги диспетчера за договором від 10.10.2012 №02-10/10 (а.с. 57 т. 2). Відповідно до умов вказаного договору врегульовано порядок взаємовідносин, що виникають при плануванні та здійсненні перевезень вантажів територією України. При цьому диспетчер (ТОВ НВП "Про-4") зобов'язується подати автотранспорт у відповідності із вказаними у заявці замовника (ТОВ "Кременчуцький елеватор") відомостями (місткість, вантажопідйомність, маршрут, місце та строк надання). Замовник зобов'язується заповнити замовлення у відповідності з наданою диспетчером формою, оплатити послуги диспетчера, надати перевізнику усі необхідні документи на вантаж.

На підтвердження факту отримання послуг за договором від 10.10.2012 №02-10/10 позивач надав суду акти здавання-приймання робіт (послуг), рахунки, податкові накладні та товарно-транспортні накладні (а.с. 58-67 т. 2). Оплату послуг позивач здійснив на підставі рахунків-фактур шляхом безготівкового перерахування коштів (а.с. 63-64 т. 2).

У письмовому запереченні на позов відповідач вказує, що до перевірки надавалися акти виконаних робіт №124, №102, №58 (без дати) на суму 21 291,67 грн. (без ПДВ), які не містять дату надання послуг, місце складання, не зазначено зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) та ін.

Досліджуючи вказані акти здавання-приймання робіт (послуг) (а.с. 58, 59, 61 т. 2), суд встановив, що їх складення здійснювалося на підставі рахунків, про що міститься безпосереднє застереження у змістовній частині, які у свою чергу містять відомості про дату, місце та зміст господарської операції. У зв'язку з цим доводи перевірки з цього приводу суд визнає необґрунтованими.

Інших застережень щодо невідповідності первинної бухгалтерської документації вимогам чинного законодавства акт перевірки не містить. Натомість відповідач посилається на акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №145/22.5-08/30585040 від 23.01.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП "Про-4" щодо підтвердження здійснення господарських відносин із контрагентами за жовтень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку" (а.с. 38-41 т. 2), яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у жовтні 2012 року у зв'язку з тим, що ТОВ НВП "Про-4" не підтверджено податковий кредит та витрати (первинні документи фінансово-господарської діяльності не надано, а посадові особи підприємства знаходяться в розшуку).

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач в повному обсязі підтвердив дійсність господарської операції з надання диспетчерських послуг ТОВ НВП "Про-4", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які фактично ґрунтуються лише на акті перевірки контрагента, суд визнає безпідставними.

21.05.2013 між ТОВ "Кременчуцький елеватор" (клієнт) та ТОВ "Транскорп" (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг №ТК-2105 (а.с. 84 т. 2), за умовами якого експедитор зобов'язується забезпечити виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень у національному сполученні, експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу клієнта, складської обробки, митного очищення вантажів клієнта та обробки поворотної тари, інших логістичних операцій, а клієнт зобов'язується надавати заявки на виконання послуг, приймати та своєчасно оплачувати надані послуги.

За вказаним договором його учасниками були оформлені заявка на перевезення вантажів, рахунок-фактура №2666 від 23.05.2013, податкова накладна №289 від 23.05.2013, ТТН від 22.05.2013 та акт виконаних робіт з надання транспортно-експедиційних послуг №2666 від 23.05.2013 (а.с. 85-88 т. 2). Розрахунок здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого надано банківську виписку з особового рахунку (а.с. 89 т. 2).

Застережень щодо невідповідності поданих на перевірку первинних документів бухгалтерського обліку за вказаним договором акт перевірки не містить. Не встановлено таких невідповідностей і судом в ході дослідження матеріалів справи. Натомість відповідач обмежився лише посиланням на необхідність підтвердження даних податкового обліку первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також посиланням на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, якими виявлено відхилення між сумою податкового зобов'язання контрагента ТОВ "Транскорп" та сумою податкового кредиту платника ТОВ "Кременчуцький елеватор" у сумі 1 249,17 грн. Дана розбіжність виникла на підставі висновків акту №44/12-34-22-09/38251186 від 16.10.2013 "Про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Транскорп".

З огляду на відсутність будь-яких прямих доказів порушення платником податкової дисципліни та з урахуванням наданих суду письмових доказів позивач у повному обсязі підтвердив реальність господарської операції за участю ТОВ "Транскорп", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються лише на акті перевірки контрагента, суд визнає безпідставними.

Взаємовідносини ТОВ "Кременчуцький елеватор" із ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" стосуються придбання сої на підставі однотипних договорів від 31.08.2011 №3108, від 05.01.2012 №М0102, від 01.02.2013 №10 (а.с. 68-71 т. 2). За умовами вказаних договорів продавець (ТОВ "Фірма "Саі ЛТД") зобов'язується передати (поставити) товар в обумовлений у цьому договорі строк покупцеві (ТОВ "Кременчуцький елеватор"), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах обумовлених у цьому договорі. Предметом поставки є соєві боби (соя). Поставка товару здійснюється на умовах - СРТ с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область. Продавець разом з товаром повинен передати покупцю наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, якісне посвідчення (при наявності або якщо товар передається на ХПП).

На підтвердження дійсності господарських операцій з придбання сої позивач надав документи обумовлені договорами, копії яких приєднано до матеріалів справи (а.с. 72-81 т. 2). Розрахунок здійснено у безготівковій формі, про що надано банківську виписку з особового рахунку (а.с. 82-82-82 т. 2).

Будь-яких зауважень щодо правильності оформлення документів первинного бухгалтерського обліку за договорами поставки сої акт перевірки не містить. Не встановлено таких і судом під час дослідження матеріалів справи. Натомість перевіркою виявлено певні дефекти в оформленні товарно-транспортних накладних.

У зв'язку з цим слід звернути увагу на умову поставки СРТ, яка обумовлена учасниками в тесті договорів.

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) ІНКОТЕРМС визначено, що CPT PAID TO (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

З наведеного тлумачення випливає, що виконання договорів поставки сої не супроводжується обов'язком позивача-покупця підтверджувати факт поставки товарно-транспортними накладними, оскільки такий обов'язок, згідно з умовами договорів, покладено на продавця.

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач у повному обсязі підтвердив реальність господарської операції з поставки сої за участю ТОВ "Фірма "Саі ЛТД", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються на обставинах іншої перевірки, оформленої актом Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 31.07.2013 №311/2204/20651455 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" по взаємовідносинам з ПП "Наследие" (а.с. 42-46 т. 2), суд визнає безпідставними.

19.03.2013 між ТОВ "Кременчуцький елеватор" (покупець) та ТОВ "Мінагроцентр" (продавець) було укладено договір №1903 (а.с. 90 т. 2), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати (поставити) товар, в обумовлені строки другій стороні - покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання зазначеного договору позивач у серпні 2013 року придбав у ТОВ "Мінагроцентр" сою на загальну суму 937 410,00 грн., у тому числі ПДВ - 156 235,00 грн.

Для реалізації соєвих бобів продавцем були виписані податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи: №7 від 06.08.2013, №22 від 14.08.2013, №23 від 15.08.2013, №24 від 15.08.2013, №33 від 23.08.2013, №34 від 23.08.2013, №35 від 23.08.2013.

Застережень щодо правильності оформлення та невідповідності змісту зазначених податкових накладних акт податкової перевірки не містить, не висловлено таких і під час судового розгляду.

Як передбачено пунктом 2 договору №1903 від 19.03.2013 поставка товару здійснюється на умовах - EWX с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області. Продавець разом з товаром повинен передати покупцю наступні документи: рахунок - фактура; видаткова накладна; податкова накладна; товарно-транспортна накладна; якісне посвідчення (при наявності, або якщо товар передається на ХПП).

На виконання зазначеного пункту договору та на підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав видаткові накладні та рахунки на оплату (а.с. 91-97 т. 2).

Оплату за придбаний товар ТОВ "Кременчуцький елеватор" підтверджує виписками по рахункам (а.с. 106-110 т. 2).

На підтвердження транспортування сої ТОВ "Кременчуцький елеватор" долучив до матеріалів справи товарно-транспортні накладні (а.с. 102-105 т. 2).

В якості доказів використання придбаної у ТОВ "Мінагроцентр" та ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" сої у власній господарській діяльності позивач надав договір на переробку давальницької сировини від 19.06.2012 №19/06, укладений ним із ТОВ "КреМікс" та додаткову угоду до нього (а.с. 235-236 т. 3), акти передачі сировини на переробку та акти розрахунку виходу продукції з давальницької сировини.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "Мінагроцентр" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами, правильність оформлення яких контролюючий орган не оспорює.

Разом з тим єдиною підставою для збільшення ТОВ "Кременчуцький елеватор" податкового зобов'язання з ПДВ та зменшення валових витрат були взяті висновки перевірки контрагента позивача (ТОВ "Мінагроцентр"), які оформлені актом Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 21.11.2013 №458/2200/37791693 "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Мінагроцентр" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ, податку на прибуток по взаємовідносинам та підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.09.2012 по 31.10.2013" (а.с. 47-51 т. 2).

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку оформлені у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, будь-яких застережень з цього приводу акт перевірки не містить.

Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Податковим кодексом України передбачений вичерпний перелік випадків, коли суми податку не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилом п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пп. 138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп.пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати валові витрати та податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати первинні документи бухгалтерського обліку, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Враховуючи сукупність наданих позивачем документальних доказів придбання товарів та послуг, суд визнає висновки Кременчуцької ОДПІ про безпідставність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Транскорп", ТОВ НВП "Про-4", ТОВ "Фірма "Саі ЛТД" та ТОВ "Мінагроцентр" необґрунтованими припущеннями.

Акти Кременчуцької ОДПІ від 04.04.2014 №435/16-03-22-02-12/33081783 та від 26.06.2014 №1700/16-03-22-02-12/33081783 не містять жодного прямого доказу на обґрунтування вини позивача у порушенні правил зайняття господарською діяльністю, не містять аналізу господарських операцій та первинних документів, якими оформлені ці операції. Під час перевірки ревізор не застосував надані йому податковим законодавством механізми оперативного виявлення та відшукання належних доказів недотримання норм податкового законодавства, порушення яких потім інкримінував суб'єкту господарювання, обмежившись лише висновками перевірок контрагентів. При цьому суд в межах власних повноважень вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на з'ясування фактичних обставин справи, що пов'язані зі збиранням доказової бази за допомогою способів передбачених Кодексом адміністративного судочинства України. В силу положень ст. 19 Конституції України суд позбавлений можливості та права вчиняти дії та застосовувати прийоми відшукання доказів, які притаманні лише податковим органам. У зв'язку з цим переважна частина прогалин податкової перевірки не може бути усунена судом, що у свою чергу не може слугувати для суду підставою для відмови у вирішенні спору по суті та, як наслідок, залишає перед судом місце для прийняття рішення на підставі лише наявних матеріалів.

Доводи позивача щодо безпідставності нарахування йому грошового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Мінагроцентр" за договором від 19.03.2013 №1903 з приводу поставки соєвих бобів у серпні 2013 року не знайшли свого підтвердження. Так, позивач стверджує, що зазначена господарська операція вже була предметом судової оцінки у справі №816/2158/14 за адміністративним позовом ТОВ "Кременчуцький елеватор" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (а.с. 42-44 т. 4).

Проте, з наданого Кременчуцькою ОДПІ детального розрахунку сум завищення ПДВ (а.с. 40 т. 4) видно, що сума заниження ПДВ, яка встановлена актом Кременчуцької ОДПІ від 11.12.2013 №5375/16-03-22-02-12/33081783, не включалася до розрахунку грошового зобов'язання з ПДВ за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на встановлені обставини справи, якими цілком доведено факти придбання і реалізації позивачем в межах власної господарської діяльності послуг та товарів, підтвердження господарських операцій первинними документами бухгалтерського обліку, суд, з урахуванням норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, знаходить безпідставними висновки перевірки про завищення платником податків податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 06.05.2014 №0001522202/857, від 06.05.2014 №0001532202/858, від 23.07.2014 №0003202202/1477 та від 23.07.2014 №0003212202/1478, підлягають скасуванню, як протиправні.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову, не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок та не довів юридичної і фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, сума судового збору, сплачена при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню з Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 06.05.2014 №0001522202/857, від 06.05.2014 №0001532202/858, від 23.07.2014 №0003202202/1477 та від 23.07.2014 №0003212202/1478.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" (ідентифікаційний код 33081783) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 10.11.2014.

Суддя Є.Б. Супрун