Постанова

від 10.11.2014 по справі 904/415/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2014 року Справа № 904/415/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання : Сусла Я.Б.

За участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Третельницька О.П., посвідчення №029843 від 20.10.2014 року.

Представники сторін:

від відповідача-3: Поуха Д.А. представник, довіреність №б/н від 10.10.14;

Представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис.", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року у справі № 904/415/14

за позовом Прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас-Дніпро", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 : Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області в особі реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

Відповідача-3 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис.", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Приватне підприємство "Доступ-Д10", смт. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про визнання права комунальної власності, зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно, витребування нерухомого майна.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовом звернувся Прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі-Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас-Дніпро" (далі-Відповідач-1), Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області в особі реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області (далі-Відповідач-2, якого було замінено ухвалою господарського суду від 22.04.2014 року), Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис" (далі - Відповідач 3, якого залучено до участі у справі ухвалою господарського суду від 22.05.2014 року), Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Приватне підприємство "Доступ-Д10", в якому просить суд з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, визнати право комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на об'єкт нерухомості - нерухоме майно, на першому поверсі 5-поверхового житлового будинку літ. А-5, нежитлові приміщення №1, 2, 3, 4 загальною площею 160,1 кв.м., які складаються з: поз. 1-8 прим. №1, поз. 1-5 прим. №2, поз. 1-6 прим. №3, поз. 1-5 прим.№4, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 7, приміщення №1, 2, 3, 4.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року (суддя Красота О.І.) позов задоволено повністю. Визнано за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради право комунальної власності на об'єкт нерухомості - нерухоме майно, на першому поверсі 5-поверхового житлового будинку літ. А-5, нежитлові приміщення №1, 2, 3, 4 загальною площею 160,1 кв.м., які складаються з: поз. 1-8 прим. №1, поз. 1-5 прим. №2, поз. 1-6 прим. №3, поз. 1-5 прим.№4, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 7, приміщення №1, 2, 3, 4.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис." в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 2 702 грн. 46 коп.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що вказаний спірний об'єкт нерухомості незаконно вибув з комунальної власності Дніпропетровської міської ради у зв'язку з прийняттям господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди, яка в подальшому в судовому порядку була визнана недійсною. Оскільки повернення майна відбулося безпосередньо відповідачем-1, без участі відповідача-3, хоча останній мав достатньо часу для здійснення дій направлених на повернення майна з моменту визнання мирової угоди недійсною та до звернення прокурора з відповідним позовом до суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-3 та поклав на нього судові витрати у справі.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис." звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення в частині стягнення з ТОВ "Солярис" в доход Державного бюджету України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська судового збору у сумі 2702,46 грн. - скасувати, та прийняти нове рішення, яким стягнути судовий збір в відповідача-1 ТОВ "Атлас-Дніпро".

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом неправильно застосовано норми процесуального права, а саме ч. 2 ст. 49 ГПК України, оскільки ТОВ "Солярис" не могло здійснити будь-яких дій щодо повернення майна, так як спірне майно йому не належало у зв'язку з відчуженням його на користь Приватного підприємства "Доступ-Д10". Апелянт зазначає, що спірне майно набуте у рамках справи про банкрутство в результаті укладення мирової угоди, яка в подальшому визнана недійсною, заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Солярис." не погашена.

Апелянт вважає, що його взагалі безпідставно залучено до участі у справі як відповідача, оскільки вимоги до нього не пред'являлися, а станом на час розгляду спору право власності на спірне майно вже не було зареєстроване за товариством.

Представник скаржника ТОВ "Солярис" у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення господарського суду у справі без змін.

Представники позивача, відповідачів-1,2, третьої особи-1, третьої особи-2 відзив на апеляційну скаргу не надали у судові засідання, які призначено для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача, відповідачів-1,2, третьої особи-1 та третьої особи-2.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис" до розгляду.

10.11.2014 року у судовому засіданні Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, прокурора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини

24.10.2012 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення №1262 "Про передачу з балансу на баланс об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська", відповідно до якого передано об'єкти комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська з балансу міських комунальних підприємств, закладів на баланс комунальним підприємствам та закладам міста згідно з додатком, зокрема спірне нерухоме майно, нежитлові приміщення розташовані на першому поверсі 5-поверхового житлового будинку літ. А-5, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 7, передано від комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльністю з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради до Міського комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" (а.с. 41-44).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року у справі №38/5005/11447/2012 затверджено мирову угоду від 18.07.2013 року у справі про банкрутство комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, укладену між останнім, ПП "Інфоспектр" та ТОВ "Солярис." та провадження у справі припинено (а.с. 21-35).

Відповідно до п. 3.1.9. мирової угоди, Боржник зобов'язується задовольнити включені до реєстру вимоги кредитора ТОВ "Солярис." на загальну суму 66 118 432 грн. 83 коп., шляхом передачі як відступного у власність останнього об'єктів нерухомого майна, включених до ліквідаційної маси, зокрема - на першому поверсі 5-поверхового житлового будинку літ. А-5, нежитлові приміщення №1, 2, 3, 4 загальною площею 160,1 кв.м., які складаються з: поз. 1-8 прим. №1, поз. 1-5 прим. №2, поз. 1-6 прим. №3, поз. 1-5 прим.№4, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 7, оціночною вартістю 135 123,00 грн.

29.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солярис" та Приватним підприємством "Доступ-Д10" був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 29.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №5563 (а.с. 45).

Згідно з пунктом 1.2 Договору, за ним відчужується нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок №7 (сім), приміщення 1, 2, 3, 4 (один, два, три, чотири). На першому поверсі 5-поверхового будинку літ. А-5, нежитлові приміщення №1, 2, 3, 4 загальною площею 160,1 кв.м., які складаються з: поз. 1-8 - прим. №1, поз. 1-5 - прим. №2, поз. 1-6 - прим. №3, поз. 1-5 - прим. №4.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, вказане нерухоме майно належить Продавцю на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року по справі №38/5005/11447/2012. Зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 27.07.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 108511512101, номер запису про право власності 1865704.

31.07.2013 року між Приватним підприємством "Доступ-Д10" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас-Дніпро" укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 31.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №5807 (далі-Договір №5807) (а.с. 46).

Згідно з пунктом 1.2 Договору, за ним відчужується нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок №7 (сім), приміщення 1, 2, 3, 4 (один, два, три, чотири). На першому поверсі 5-поверхового будинку літ. А-5, нежитлові приміщення №1, 2, 3, 4 загальною площею 160,1 кв.м., які складаються з: поз. 1-8 - прим. №1, поз. 1-5 - прим. №2, поз. 1-6 - прим. №3, поз. 1-5 - прим. №4.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, вказане нерухоме майно належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №5563. Зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 29.07.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 108511512101, номер запису про право власності 1884227.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013 року мирову угоду, затверджену оскаржуваною ухвалою господарського суду від 24.07.2013 року у справі №38/5005/11447/2012 про банкрутство КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, визнано недійсною (а.с. 36-39).

Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги заступника прокурора області, припинено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради.

Вказане нерухоме майно по вул. Героїв Сталінграду, 7 до затвердження мирової угоди належало до комунальної власності міста, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №7025330 від 2707.2013 року. (а.с.40).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з п. 1, п.п. 1 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Крім того, зазначені норми містяться також в ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власникові належать права володіння, користування, розпоряджання своїм майном.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За приписами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зі змісту частин 1, 2 статті 328 Цивільного кодексу України вбачається, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, коли майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Питання щодо розпорядження майном, яке належить до територіальної громади міста регламентовано Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтями 16, 7 вищевказаного Закону визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" також передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

В даному випадку питання відчуження об'єктів комунальної власності на користь ТОВ "Солярис." не приймалось на місцевому референдумі та не розглядалось на засіданні міської ради, відповідні рішення міської ради щодо відчуження вказаних об'єктів нерухомості не приймались.

Таким чином, господарський суд прийшов до правильного висновку, що мирова угода визнана недійсною, однак об'єкти нерухомості, а саме вищевказані приміщення, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 7, вибули з комунальної власності Територіальної громади міста Дніпропетровська.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що вказаний спірний об'єкт нерухомості (серед інших) вибув з комунальної власності Дніпропетровської міської ради у зв'язку з прийняттям господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди, яка в подальшому в судовому порядку була визнана недійсною.

У зв'язку з чим у господарського суду були достатні підстави для задоволення позовних вимог прокурора про визнання права комунальної власності за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на спірне майно.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне застосування господарським судом ч. 2 ст. 49 ГПК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду (пункт 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (пункт 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається з матеріалів справи, саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис" було ініціатором укладання мирової угоди від 18.07.2013 року у справі про банкрутство комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради.

В той же час, ТОВ "Солярис", як ініціатор та основний вигодонабувач за мировою угодою, не переконався, що об'єкти нерухомого майна, що були предметом мирової угоди, звільнені від обтяжень, та сама мирова угода відповідає Закону України «Про іпотеку».

Так, з рішень про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №5744343 від 10.09.2013, №5742630 від 10.09.2013, №5743911 від 10.09.2013, №5744075 від 10.09.2013, №5743718 від 10.09.2013, №5746482 від 10.09.2013, №5744533 від 10.09.2013, №6001519 від 18.09.2013 вбачається, що частина об'єктів нерухомого майна, які передавалися відповідно до умов мирової угоди, перебували у іпотеці ПАТ "Приват Банк". У зв'язку з чим, відповідно до ст. 9 Закону України «Про іпотеку» без згоди іпотекодержателя (ПАТ "Приват Банк") ці об'єкти нерухомого майна не могли відчужуватися, тобто бути предметом мирової угоди.

Саме це стало причиною незаконного відчуження об'єктів нерухомого майна, що належали на праві власності Територіальній громаді міста Дніпропетровська, та скасування мирової угоди.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій саме ТОВ "Солярис" при укладенні 18.07.2013 року мирової угоди з боржником, то колегія судді погоджується з висновком господарського суду про покладення судового збору саме на ТОВ "Солярис".

Крім того, спірне майно було придбане Товариством з обмеженою відповідальністю "Солярис" на підставі мирової угоди від 18.07.2013 року, затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року, потім продане останнім Приватному підприємству "Доступ-Д10" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.07.2013 року. Після відчуження майна ТОВ "Солярис" звернулося до господарського суду із заявою про визнання вказаної мирової угоди недійсною.

Між тим, після задоволення клопотання та визнання господарським судом мирової угоди недійсною 19.09.2013 року, та враховуючи положення статті 216 Цивільного кодексу України (у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала від цього правочину), з вищевказаної дати, 19.09.2013 року, до моменту повернення спірного майна Комунальному підприємству "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, (на протязі п'яти місяців) Товариством з обмеженою відповідальністю "Солярис." не було здійснено жодних дій щодо повернення спірного майна у комунальну власність територіальної громади міста Дніпропетровська, а саме: повідомлення Приватного підприємства "Доступ-Д10" про визнання мирової угоди недійсною та необхідності повернення спірного майна. Повернення спірного майна відбулося безпосередньо ТОВ "Атлас-Дніпро", яке придбало майно у Приватного підприємства "Доступ-Д10", без участі ТОВ "Солярис", хоча останнє мало достатньо часу для цього з моменту визнання мирової угоди недійсною і до звернення прокурора з позовом до суду.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов до висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис." та обґрунтовано стягнув судовий збір з Відповідача-3.

Посилання відповідача-3 щодо неправомірності залучення його до участі у справі у відповідному статусі відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки внаслідок неправильних дій саме ТОВ "Солярис" при укладенні 18.07.2013 року мирової угоди з боржником, відповідач-3 є особою, яка здійснила відчуження спірного об'єкту комунальної власності на користь добросовісного набувача (відповідача-1).

Також колегія суддів не погоджується з доводами відповідача-3 щодо необхідності покладення судового збору на відповідача-1 оскільки саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас-Дніпро", придбавши спірне нерухоме майно як добросовісний набувач, як тільки дізналось про наявність спору з позовної заяви прокурора, вчинило всі необхідні дії для повернення майна у комунальну власність, підписавши відповідний акт приймання-передачі

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача-3.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис.", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року у справі № 904/415/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 12.11.2014 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя І.М. Подобєд