Рішення

від 07.11.2014 по справі 515/1670/14-ц

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1670/14-ц

Провадження № 2/515/2018/14

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Сивоконь Т.І.

при секретарі Коваленко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство з торгівлі нерухомістю "ЄВРОПА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ "Агенство з торгівлі нерухомістю "ЄВРОПА" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги, посилаючись на наступні обставини.

Між позивачем (виконавець за договором) та відповідачкою (замовник за договором) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг. За умовами укладеного договору виконавець зобов'язується надати за оплату інформаційно-консультаційні послуги, спрямовані на подальше придбання замовником житла у Малиновському районі м.Одеса, орієнтовною площею 12-15 кв.м. В п.1.4 договору було встановлено ціну послуг в розмірі 10 000 грн.

На виконання договору виконавцем було запропоновано квартири за вказаними в договорі параметрами, за адресою АДРЕСА_1. Вибір було здійснено за даними інформаційної бази квартир, яку позивач створює та на протязі тривалого часу підтримує актуальність інформації.

В рамках виконання договору, за сприянням та в присутності виконавця між відповідачкою та продавцем ОСОБА_3 було укладено попередній договір, згідно умов якого укладення та нотаріальне посвідчення основного договору купівлі-продажу квартири встановлено до 30 травня 2014 року.

21 травня 2014 року позивачу стало відомо, що відповідачка вже придбала вибрану квартиру, але не сплатила вартість наданих їй позивачем інформаційних послуг. Таким чином, вона скористалася інформацією, наданою їй позивачем, що фактично свідчить про отримання та прийняття відповідачкою інформаційних послуг від позивача в повному обсязі. Визначені договором послуги були надані позивачем, але не були оплачені відповідачкою, тому позивач 21 травня 2014 року звернувся до відповідачки з листом, що містить вимогу про сплату нею на виконання зобов'язання вартості наданих послуг. Однак, відповіді на даний лист отримано не було, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідачки надав суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав, надавши відповідні письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що між сторонами по справі 15.04.2014 року було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг (а.с.5).

Відповідно п.1.2 даного договору інформаційно-консультаційні послуги надаються замовнику двома етапами:

п.1.2.1.Перший етап: пошук, підбір, організація перегляду об'єктів у відповідності з побажаннями замовника. Результатом виконання робіт (надання послуг) першого етапу є укладення попереднього договору, направленого на відчуження-придбання нерухомого майна (об'єкта).

п.1.2.2 Другий етап: підготовка, організація, супровід угоди замовника з власником відносно придбання-відчуження підібраного об'єкту. Результатом виконання робіт (надання послуг) другого етапу є укладення замовником договору відчуження об'єкту (договору купівлі-продажу, дарування, міни та ін.).

Пунктом 1.3 договору про надання інформаційно-консультаційних послуг передбачено, що прийом-передача послуг по кожному етапу оформлюється сторонами відповідними актами виконаних робіт. При відмові замовника від підписання акту виконавець робить в акті відповідну відмітку і підписує акт в односторонньому порядку. Складений в такому порядку акт сторони визнають доказом виконання робіт (надання послуг) за договором.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що позивач не надав жодних належних доказів, які би свідчили про те, що відповідачка порушила умови договору, позивачем також не надано доказів, що підтверджують виконання ним в повному обсязі умов договору від 15 квітня 2014 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, а саме не надано будь-яких документальних підтверджень щодо узгодження, роз'яснення переліку послуг, що надавалися чи мали надаватися позивачем, що він оформлював з відповідачкою відповідні акти виконаних робіт тощо.

Посилання позивача на укладення між відповідачкою та продавцем ОСОБА_3 попереднього договору щодо нерухомого майна, як на доказ щодо часткового виконання умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки даний попередній договір не відповідає вимогам ч.1

ст.635 ЦК України, відповідно до якої попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору. А так, як договори щодо нерухомого майна укладаються в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню, тому в даному випадку і попередній договір також мав би бути нотаріально посвідченим. Крім того, сторонами в попередньому договорі від 15.04.2014 року (а.с.14) є ОСОБА_3, як власниця і продавець та ОСОБА_1, як покупець, а власниками нерухомого майна, яке є предметом договору (квартира АДРЕСА_2) та можливими продавцями являються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.7,8), також за даним договором сторони зобов'язувалися укласти в подальшому договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, а насправді ними було укладено договір дарування від 21.05.2014 року (а.с.46).

Отже, виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову ТзОВ "Агенство з торгівлі нерухомістю "ЄВРОПА" про стягнення заборгованості за надані послуги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.526, 635, 901, 903 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство з торгівлі нерухомістю "ЄВРОПА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сивоконь