КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2014 р. Справа№ 910/5818/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА"
на рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2014р.
у справі № 910/5818/14 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА"
до Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2
про визнання недійсним іпотечного договору та виключення реєстраційного запису з Державного реєстру заборони відчужень об'єктів нерухомого майна
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Юнона" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" про визнання недійсним іпотечного договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р., договору № 1 від 20.10.2007р. про внесення змін до іпотечного договору № 49.8/45/176/06 та договору від 24.09.2008р. про внесення змін до іпотечного договору № 49.8/45/176/06 та виключення реєстраційного запису з Державного реєстру заборони відчужень об'єктів нерухомого майна.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.05.2014р. у справі № 910/5818/14 в позові відмовлено.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на положення ГК України і ЦК України і дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази в підтвердження достатнього обсягу повноважень директора ТОВ ,,ЮНОНА" на укладення спірних договорів.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2014р. у справі № 910/5818/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його необґрунтованим, та зазначає, що при підписанні спірного договору директор ТОВ ,,Юнона" ОСОБА_3, як посадова особа виконавчого органу, не мав на це відповідних повноважень, передбачених Статутом підприємства, та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для здійснення такого правочину, що свідчить про те, що договір підписаний неуповноваженою особою. Крім того, позивачем надані додаткові пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких він зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до приписів Законів України ,,Про господарські товариства", ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (чинних на дату укладення спірного правочину - договору іпотеки) зміна керівника юридичної особи підлягає державній реєстрації, чого вчинено не було, а директором Товариства, так само як і єдиним учасником на час укладення спірного правочину був зареєстрований ОСОБА_4, а не ОСОБА_3, як стверджує відповідач, отже право підпису на час укладення спірного іпотечного договору мав виключно ОСОБА_4 Також скаржник зазначає, що станом на дату укладення спірного договору іпотеки, учасник ТОВ ,,Юнона" ОСОБА_4 здійснив відступлення належних йому 100% корпоративних прав на користь іншої фізичної особи, шляхом укладення договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі від 26.05.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про що відповідач був обізнаний. Зокрема, як стверджує скаржник, відповідач на час вчинення спірного правочину знав про відсутність будь - яких повноважень представника (підписанта), в особі виконавчого органу (керівника), оскільки відомості щодо осіб, що мають право діяти від імені юридичної особи розміщено у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р. у справі № 910/5818/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" на рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2014р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 16.09.2014р.
Ухвалою суду від 16.09.2014р. розгляд апеляційної скарги у справі № 910/5818/14 відкладено на 14.10.2014р. за клопотанням представника позивача на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 14.10.2014р. розгляд апеляційної скарги у справі № 910/5818/14 відкладено на 28.10.2014р. у зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 28.10.2014р. розгляд апеляційної скарги у справі № 910/5818/14 відкладено на 11.11.2014р. у зв'язку з клопотанням представника відповідача, неявкою представників позивача та третьої особи та необхідністю витребування від відповідача додаткових документів, які необхідні для вирішення спору на підставі ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 11.11.2014р. представником позивача подано заяву про залучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження відсутності повноважень ОСОБА_3 на час підписання договору іпотеки, а саме: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії договору купівлі - продажу (відступлення) частки в статутному капіталі (фонді) ТОВ ,,ЮНОНА" від 26.05.2006р., копії заяви ОСОБА_4 від 26.05.2006р., копії листа Міністерства юстиції України від 11.11.2014р. Дану заяву обґрунтовано тим, що відповідні докази, підтверджені офіційно в оригіналі, було отримано після прийняття рішення, що унеможливило їх подання в суд першої інстанції.
В судовому засіданні представником відповідача надано для огляду оригінал протоколу № 3/06 Загальних зборів учасників ТОВ ,,ЮНОНА" від 01.06.2006р. та надано для залучення до матеріалів справи засвідчені копії протоколу № 1/06 Зборів учасників ТОВ ,,ЮНОНА", протоколу № 3/07 від 02.10.2007р.
Судом надано додаткові докази позивача для ознайомлення представнику відповідача.
У вирішенні питання про залучення додаткових матеріалів представник позивача поклався на розсуд суду, представник відповідача заперечив.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, з урахуванням вимог ст. 101 ГПК України, дійшла висновку, що заяву представника позивача слід задовольнити та долучити до матеріалів справи надані документи, оскільки представник позивача обґрунтував неможливість їх подання в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 11.11.2014р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, третя особа не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411612061831.
Заяв про відкладення розгляду справи від третьої особи не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи належне повідомлення третьої особи, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2006р. між Відкритим акціонерним товариством ,,Кредитпромбанк" (змінено найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство ,,Кредитпромбанк", далі - іпотекодержатель, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" (далі - іпотекодавець, позивач) укладено іпотечний договір № 49.8/45/176/06 (далі - іпотечний договір, а.с. 8-11).
Іпотечний договір укладено у забезпечення зобов'язань ОСОБА_6 (боржник) за кредитним договором № 49.4/45/06-Z від 01.06.2006р.
Предметом іпотеки за умовами укладеного іпотечного договору є нежиле приміщення № 64 (в літ А), що знаходиться за адресою : місто Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 20, загальною площею 398,2 кв.м., та належить іпотекодавцю на праві власності.
За змістом п. 1.4 договору заставна вартість майна за згодою сторін складає 1 153 980 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2006р. становить 5 827 599,00 грн.
Від імені іпотекодавця іпотечний договір № 49.8/45/176/06 укладений з боку Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту та протоколу Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" № 1/06 від 25.05.2006р.
До іпотечного договору вносились зміни шляхом укладання між сторонами 12.10.2007р. договору № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 49.8/45/176/06, яким, зокрема, сторони погодили, що заставна вартість майна складає 1 991 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.10.2007р. становить 10 054 550,00 грн.
Вказаний договір № 1 укладений з боку Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" в особі директора ОСОБА_8, яка діє на підставі Статуту та протоколу Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" № 3/06 від 09.06.2006р.
Також між сторонами 24.09.2008р. укладено договір про внесення змін до іпотечного договору № 49.8/45/176/06 укладений з боку Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" в особі директора ОСОБА_8.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до статуту ТОВ ,,ЮНОНА" до виключної компетенції вищого органу управління товариством належить прийняття рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства.
Позивач зазначає, що відповідно до протоколу № 1/06 питаннями порядку денного Зборів учасників були лише звільнення директора товариства ОСОБА_4 та призначення на посаду директора ОСОБА_3 Жодного документу, який би підтверджував повноваження директора ОСОБА_3 на укладання та підписання іпотечного договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р. не існує, тому, укладаючи вказаний правочин, директор ТОВ ,,ЮНОНА" не мав на це відповідних повноважень, передбачених статутом товариства та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у директора ТОВ ,,ЮНОНА" ОСОБА_3 при укладанні договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р. був достатній обсяг дієздатності на його укладання.
З урахуванням встановлених у даній справі обставин та доказів колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, враховуючи наступне.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 ,,Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення).
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.
Згідно ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Статтею 97 ЦК визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
У відповідності до ч. 1 ст. 58, ст. 59 та ст. 41 Закону України ,,Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до компетенції яких віднесено вирішення будь-яких питань діяльності товариства.
Як вбачається з іпотечного договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р., від імені ТОВ ,,ЮНОНА" він підписаний директором ОСОБА_7, що діяв на підставі статуту та протоколу загальних зборів № 1/06 від 25.05.2006р.
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" (нова редакція, яка була чинною на час підписання іпотечного договору №49.8/45/176/06 від 01.06.2006, а.с. 61-66), затвердженого зборами учасників товариства, оформленими протоколом №4/04 від 04.10.2004р., передбачено, що Вищим органом управління Товариством є загальні збори учасників або їх представників (п 11.2 Статуту). Згідно з п. 11.3 статуту загальні збори учасників товариства мають право рішення з усіх питань діяльності товариства, в тому числі і тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Змінами до статуту ТОВ ,,ЮНОНА", затверджених Протоколом учасників товариства № 4/04 від 04.10.2004р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 10.11.2004р., а саме, п. 6.1 визначено, що учасником товариства є ОСОБА_4, та йому належить 100% статутного капіталу товариства
Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" 01.06.2006р. прийнято рішення, оформлене протоколом № 3/06, про передачу в іпотеку нежилого приміщення № 64 (в літ А), що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Патриса Лумумби, будинок 20 в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_6 перед ВАТ ,,Кредимтпромбанк" за кредитним договором, а також доручити підписати директору Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" ОСОБА_7 договір іпотеки. Вказаний протокол підписаний головою загальних зборів учасників - ОСОБА_4 та секретарем Загальних зборів учасників - ОСОБА_3.
Крім того, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 від 01.06.2006р., якою він заявляє, що протокол № 1/06 від 25.05.2006р. про призначення ОСОБА_3 директором ТОВ ,,ЮНОНА" підписаний ним власноручно і є чинним.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем надано до матеріалів справи копію статуту ТОВ ,,ЮНОНА" затвердженого протоколом № 2/06 Зборів Учасників ТОВ ,,ЮНОНА" від 26.05.2006р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.06.2006р.
У відповідності до вимог Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" дана редакція статуту набула чинності 26.06.2014р., тобто після підписання 01.06.2006р. іпотечного договору № 49.8/45/176/06, а тому її положення не можуть застосовуватися станом на 01.06.2006р.
За таких обставин колегія суддів вважає, що повноваження директора ТОВ ,,ЮНОНА" на підписання Іпотечного договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р. були погоджені Зборами учасників товариства, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Посилання позивача на ті обставини, що приписами Законів України ,,Про господарські товариства", ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (чинних на дату укладення спірного правочину - договору іпотеки) зміна керівника юридичної особи підлягає державній реєстрації, чого вчинено не було, а директором Товариства, так само як і єдиним учасником на час укладення спірного правочину був зареєстрований ОСОБА_4, а не ОСОБА_3, і тому право підпису на час укладення спірного іпотечного договору мав виключно ОСОБА_4, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.06.2006р. керівником та підписантом ТОВ ,,ЮНОНА" зазначено ОСОБА_4
Однак, обов'язок внесення відповідних відомостей до державного реєстру законодавчо покладений саме на позивача, та невнесення таких змін до державного реєстру не є обставиною, яка спростовує повноваження ОСОБА_3, які підтверджені протоколом № 3/06 від 01.06.2006р., оскільки згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво у ОСОБА_3 виникло з акта органу юридичної особи, яким є оформлене названим протоколом рішення ОСОБА_4, як єдиного учасника.
Як роз'яснено п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 ,,Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.
Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).
Посилання позивача на ті обставини, що станом на дату укладення спірного договору іпотеки, учасник ТОВ ,,Юнона" ОСОБА_4 здійснив відступлення належних йому 100% корпоративних прав на користь іншої фізичної особи - ОСОБА_6, шляхом укладення договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі від 26.05.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про що відповідач був обізнаний, також відхиляються колегією суддів враховуючи таке.
Як вбачається з договору купівлі - продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ ,,ЮНОНА" від 26.05.2006р., укладеного між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець). За умовами договору продавець передає у власність покупця частку в статутному капіталі (фонді) ТОВ ,,ЮНОНА" (100%), а покупець зобов'язується прийняти цю частку та оплатити її.
Відповідно до п.3.3 договору право власності на частку переходить до покупця після державної реєстрації відповідних змін (або нової редакції) до статуту Товариства та після повної оплати в порядку, передбаченому п. 2.1 договору.
Сторони в п. 4.1 договору погодили, що при настанні обставин, зазначених в п. 3.3 договору продавець втрачає права та обов'язки щодо Товариства, які були обумовлені його статусом як учасника Товариства, стосовно відступленої за цим договором частки.
Як вбачається з нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 26.05.2006р., він підтвердив факт повного розрахунку ОСОБА_6 за договором купівлі - продажу.
Однак, як вбачається зі статуту ТОВ ,,ЮНОНА", затвердженого протоколом № 2/06 Зборів Учасників ТОВ ,,ЮНОНА" від 26.05.2006р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.06.2006р., тобто, у відповідності до вимог Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", дана редакція статуту набула чинності 26.06.2014р., після підписання 01.06.2006р. іпотечного договору № 49.8/45/176/06.
Таким чином, слід дійти висновку, що ОСОБА_4 втратив права та обов'язки щодо Товариства не після сплати коштів за договором, а після відповідної державної реєстрації змін до установчих документів, проведеної 26.06.2006р., та на дату підписання іпотечного договору № 49.8/45/176/06 був власником 100% частки в статутному капіталі (фонді) ТОВ ,,ЮНОНА" та мав відповідно право призначати директора.
Крім того, під час реєстрації Іпотечного договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р. повноваження представників сторін на підписання цього договору перевірялися і приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Наведені обставини свідчать про те, що на час укладення Іпотечного договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р. позивачем були представлені належні докази в підтвердження достатнього обсягу дієздатності директора ТОВ ,,ЮНОНА" на його укладення.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 24.09.2008р. укладено договір про внесення змін до іпотечного договору № 49.8/45/176/06 укладений з боку Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" в особі директора ОСОБА_8.
Відповідно до роз'яснень п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 ,,Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст.241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини.
Відповідно до протоколу № 3/07 загальних зборів ТОВ ,,ЮНОНА" від 02.10.2007р., прийнято рішення надати згоду директору товариства на підписання договору про внесення змін до іпотечного договору.
Вищевказані дії позивача дають підстави стверджувати, що він своїми подальшими діями схвалив укладений іпотечний договір.
Таким чином, позовні вимоги у даній справі не є обґрунтованими, а позивачем не доведено наявності тих підстав, з якими закон пов'язує право суду визнати правочин недійсним, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Щодо позовних вимог про виключення з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційного запису про тип обтяження - іпотека колегія суддів зазначає таке.
Припинення іпотеки нерухомого майна за згодою сторін є підставою для реєстрації припинення обтяження відповідного нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (або виключення запису про обтяження з Державного реєстру іпотек).
Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" іпотекодержатель протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки зобов'язаний подати до органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заяву про реєстрацію припинення іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За приписами статті 17 Закону України ,,Про іпотеку", іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання.
Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
З огляду на те, що доказів припинення основного зобов'язання за кредитним договором № 49.4/45/06-Z від 01.06.2006 суду не надано, а підстави для визнання недійсним іпотечного договору № 49.8/45/176/06 від 01.06.2006р. відсутні, не вбачається підстав для припинення іпотеки за іпотечним договором, тому вимога позивача про виключення з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційного запису про тип обтяження - іпотека є необґрунтованою, документально не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.
За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2014р. у справі № 910/5818/14, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення є законним, обґрунтованим та відповідає обставинам справи. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2014р. у справі № 910/5818/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЮНОНА" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко
Повний текст складено та підписано 14.11.2014р.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2014 |
Оприлюднено | 20.11.2014 |
Номер документу | 41395732 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні