Ухвала

від 10.11.2014 по справі 372/1660/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1660/14-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М. Провадження № 22-ц/780/5098/14 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С. Категорія 46 10.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Козинської селищної ради Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2014 року за позовом Прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства "Київське лісове господарство" до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним державного акту та скасування його державної реєстрації, витребування земельної ділянки,-

встановила :

Прокурор в інтересах Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що у ході проведення перевірки було встановлено, що виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області 29 серпня 2001 року, на підставі письмової згоди Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс», прийнято рішення № 2/1 про вилучення зі складу державного лісового фонду Козинського лісництва земельну ділянку розміром 1,05 га в кварталі 27 виділ 21;22 і земельну ділянку розміром 2,1 га в кварталі 32 виділ 18; 19. Землі зараховано до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Зазначав, що у відповідності до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів, а також спеціально уповноважених державних органів управління з охорони природи. Вказаною нормою не передбачено вилучення земельних ділянок із земель державного лісового фонду. В порушення ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, яка діяла на момент прийняття рішення), виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області 29 серпня 2001 року прийнято рішення № 2/1 про вилучення зі складу державного лісового фонду Козинського лісництва земельну ділянку розміром 1,05 га в кварталі 27 виділ 21;22 і земельну ділянку розміром 2,1 га в кварталі 32 виділ 18; 19 та зараховано ці землі до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Рішенням четвертої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ХХІУ скликання №24/40 від 6 лютого 2003 року, на підставі листа Київського державного лісогосподарського об'єднання від 21 листопада 2002 року, із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання Козинського лісництва вилучені земельні ділянки, розташовані: квартал 1 виділ 1; 7; 8; 9 площею 2,3 га; в кварталі 22 виділ 28;31, площею 1,2 га; кварталі 27 виділ 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 26; 27 площею 7 га та зараховано їх до земель запасу комунальної власності Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (резервні території під розширення населеного пункту). Козинською селищною радою із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання Козинського лісництва вилучені земельні ділянки загальною площею 10,5 га.

В порушення ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, пункту б частини 5 статті 149 Земельного кодексу України, частини 9 статті 149 Земельного кодексу України рішенням засідання четвертої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ХХІУ скликання №24/40 від 6 лютого 2003 року надано дозвіл на вилучення земельних ділянок державної власності до земель комунальної власності, із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання Козинського лісництва вилучені земельні ділянки, розташовані: квартал 1 виділ 1; 7; 8; 9 площею 2,3 га; в кварталі 22 виділ 28; 31, площею 1,2 га; кварталі 27 виділ 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 26; 27 площею 7 га та зараховано їх до земель запасу комунальної власності Козинської селищної ради (резервні території під розширення населеного пункту).

Вказував, що в подальшому, рішенням шістнадцятої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області V скликання № 30/173 від 6 березня 2008 року затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в Козинській селищній раді Обухівського району Київської області по вул. Київській, яка згідно акта технічного обстеження ділянки, що передається до відведення зі складу земель Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство» знаходиться в лісах 1 групи у 27 кварталі виділі 21.

На підставі вказаного рішення 21 травня 2009 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 677327, площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:011:0061, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності за землю за № 030991600102.

З урахуванням викладеного, посилаючись на порушення вимог чинного законодавства, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 серпня 2001 року № 2/1 про вилучення зі складу державного лісового фонду Козинського лісництва земельну ділянку розміром 1,05 га в кварталі 27 виділ 21;22 і земельну ділянку розміром 2,1 га в кварталі 32 виділ 18; 19 та зарахувати до земель запасу Козинської селищної ради; визнати незаконним та скасувати рішення засідання четвертої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ХХІУ скликання №24/40 від 6 лютого 2003 року про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради; визнати незаконним та скасувати рішення шістнадцятої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області V скликання №30/173 від 6 березня 2008 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 677327 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за кадастровим номером 3223155400:05:011:0061, виданий 21 травня 2009 року ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030991600102, та скасувати його державну реєстрацію; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,15 га, за кадастровим номером 3223155400:05:011:0061 та повернути її у постійне користування державного підприємства «Київське лісове господарство».

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Директор Державного підприємства «Київське лісове господарство» подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, також просив розгляд справи здійснювати без участі представника Державного підприємства «Київське лісове господарство».

Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду письмові заперечення проти позовних вимог, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Козинської селищної ради Обухівського району Київської області будучи належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду в судове засідання не з'явився.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2014 року позов прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 серпня 2001 року № 2/1 «Про вилучення зі складу державного лісового фонду Козинського лісництва земельну ділянку розміром 1,05 га в кварталі 27 виділ 21;22 і земельну ділянку розміром 2.1 га в кварталі 32 виділ 18; 19 та зарахувати до земель запасу Козинської селищної ради.

Визнано незаконним та скасовано рішення засідання четвертої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ХХІУ скликання № 24/40 від 06 лютого 2003 року про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради.

Визнано незаконним та скасовано рішення шістнадцятої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області V скликання № 30/173 від 06 березня 2008 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнано недійсним державний акт на серії ЯЖ № 677327 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за кадастровим номером 3223155400:05:011:0061, виданий 21 травня 2009 року ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030991600102 та скасовано його державну реєстрацію.

Зобов'язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку загальною площею 0,15 га, за кадастровим номером 3223155400:05:011:0061, вартістю 174 945,00 грн. у постійне користування державного підприємства «Київське лісове господарство». Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та Козинська селищна рада Київської області просили скасувати рішення суду першої інстранції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області 29 серпня 2001 року, на підставі письмової згоди Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс», прийнято рішення № 2/1 про вилучення зі складу державного лісового фонду Козинського лісництва земельну ділянку розміром 1,05 га в кварталі 27 виділ 21;22 і земельну ділянку розміром 2,1 га в кварталі 32 виділ 18; 19. Землі зараховано до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Рішенням засідання четвертої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ХХІУ скликання №24/40 від 6 лютого 2003 року, на підставі листа Київського державного лісогосподарського об'єднання від 21 листопада 2002 року, із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання Козинського лісництва вилучені земельні ділянки, розташовані: квартал 1 виділ 1; 7; 8; 9 площею 2,3 га; в кварталі 22 виділ 28;31, площею 1,2 га; кварталі 27 виділ 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 26; 27 площею 7 га та зараховано їх до земель запасу комунальної власності Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (резервні території під розширення населеного пункту). Козинською селищною радою Обухівського району Київської області із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання Козинського лісництва вилучені земельні ділянки загальною площею 10,5 га.

В подальшому, рішенням шістнадцятої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області V скликання № 30/173 від 6 березня 2008 року затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в Козинській селищній раді Обухівського району Київської області по вул. Київській, яка згідно акта технічного обстеження ділянки, що передається до відведення зі складу земель Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство» знаходиться в лісах 1 групи у 27 кварталі виділі 21.

На підставі вказаного рішення 21 травня 2009 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 677327, площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:011:0061, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності за землю за № 030991600102.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів, а також спеціально уповноважених державних органів управління з охорони природи.

Вказаною нормою не передбачено вилучення земельних ділянок із земель державного лісового фонду.

Згідно ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Пунктом б частини 5 статті 149 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент прийняття рішення) визначено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення лісового і водного господарства.

Частиною 9 статті 149 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент прийняття рішення) визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

В силу статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта (ч. 2. ст. 393 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. З ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Задовольняючи позов Прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Київське лісове господарство" у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з положень ст..21, ст..33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), ст. 27, 57ЛК України, ч.7 ст.122 ЗК України», ст..149, 150 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення), відповідно до яких визначено повноваження органів місцевого самоврядування та повноважень Кабінету Міністрів України відносно передачі у власність для не лісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, порядок вилучення певних земельних ділянок з земель лісового фонду та порядок зміни їх цільового призначення та прийшов висновку, що рішення № 2/1 про вилучення зі складу державного лісового фонду Козинського лісництва земельну ділянку розміром 1,05 га в кварталі 27 виділ 21;22 і земельну ділянку розміром 2,1 га в кварталі 32 виділ 18; 19 та зараховано ці землі до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та Рішенням четвертої сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ХХІУ скликання №24/40 від 6 лютого 2003 року, яким із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання Козинського лісництва вилучені земельні ділянки, розташовані: квартал 1 виділ 1; 7; 8; 9 площею 2,3 га ; в кварталі 22 виділ 28;31, площею 1,2 га; кварталі 27 виділ 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 26; 27 площею 7 га та зараховано їх до земель запасу комунальної власності Козинської селищної ради Обухівського району Київської області прийняті всупереч встановленого Земельним кодексом України порядку вилучення і припинення права постійного користування землями лісового фонду. Відповідач, Козинська селищна рада Обухівського району Київської області перевищивши свої повноваження розпорядилась земельними ділянками, якими не мала права розпоряджатися, тим самим порушивши права держави прийняла незаконні рішення, які підлягають скасуванню.

Суд також вважав, що з цих же підстав, ОСОБА_2, якій було виділено земельну ділянку із незаконно вилучених земельних ділянок загальною площею 10,5 га, зі змінено цільового призначення, незаконно оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 677327, площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:011:0061, у зв»язку з чим, виходячи з положень ст..155 Земельного кодексу України, зазначений акт має бути визнано недійсним.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 спірний державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстрований у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації цього державного акту та витребування земельної ділянки на користь держави.

Колегія погоджується з даними висновками суду, оскільки земельні ділянки, розташовані в кварталі 1 виділ 1; 7; 8; 9 площею 2,3 га,, в кварталі 22 виділ 28; 31, площею 1,2 га; в кварталі 27 виділ 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 26; 27 площею 7 га , загальною площею 10,5 га є землями лісового фонду та віднесені до категорії лісів першої групи і на момент винесення оспорюваних рішень перебували в державній власності, а їх вилучення та зміна цільового призначені проведена з порушенням норм чинного законодавства.

(Аналогічна правова позиція зазначена, зокрема, в Постанові Верховного Суду України від 17.04.2013 року у справі за заявою Генерального прокурора України про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року).

Колегія погоджується також з висновком суду в частині вимог, заявлених до ОСОБА_2 щодо визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації цього державного акту та витребування земельної ділянки на користь держави.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона отримала у власність земельну ділянку та оформила на неї державний акт на законних підставах та є добросовісним набувачем даної земельної ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки, як наголошувалося вище, останній виділено земельну ділянку із незаконно вилучених земельних ділянок загальною площею 10,5 га, зі змінено цільового призначення згідно рішень, прийнятих Козинською селищною радою Обухівського району Київської області в порушення вимог чинного законодавства та з перевищивши своїх повноважень.

Держаний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано.

Оскільки оспорюваними рішеннями та державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим на ім.»я ОСОБА_2 порушено інтереси держави, адже з державної власності та з користування протиправно вибули земельні ділянки лісового фонду, суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині позову.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В апеляційних скаргах не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Рішення суду відповідає вимогам закону. Підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: