Постанова

від 17.06.2014 по справі 810/2327/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року 810/2327/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" (далі - ТОВ "Таращамолоко") з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002282203/371 від 04.03.2014 та №0002262203/372 від 04.03.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що ТОВ "Таращамолоко" не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими та протиправними, а також такими, що не базуються на нормах чинного законодавства України та фактичних обставинах справи. Також, представник позивача зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем всупереч статтям 19-1, 20, 58, 86 Податкового кодексу України. Крім того, представник позивача звернув увагу на те, що неврахування ревізорами Білоцерківської ОДПІ відповідних первинних фінансово-господарських документів для перевірки діяльності ТОВ "Таращамолоко" та відзначення в акті перевірки таких документів відсутніми без жодних на те підстав, свідчить або про умисне спотворення відповідачем обставин діяльності підприємства та упереджене, суб'єктивне ставлення до позивача, або про недостатню кваліфікацію ревізорів, які проводили перевірку, та про недбале їх ставлення до предмету перевірки та своїх посадових обов'язків. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

16.06.2014 судом, на підставі клопотань представників сторін та відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ТОВ "Таращамолоко" зареєстроване як суб'єкт господарювання 03.04.2000 Таращанською районною державною адміністрацією Київської області, код ЄДРПОУ 25301978, підтвердженням цього є Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №542260 від 10.08.2010 (Том 1 а.с. 13).

Також, ТОВ "Таращамолоко" зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №14068578 від 21.04.2000 про реєстрацію платника податку на додану вартість (Том 1 а.с. 26).

Згідно довідки з ЄДРПОУ №707102 від 24.09.2013, видами діяльності ТОВ "Таращамолоко" за КВЕД-2010 є: переробка молока, виробництво масла та сиру (10.51), виробництво інших харчових продуктів (10.89.), вантажний автомобільний транспорт (49.41), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33), оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (46.36) (Том 1 а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 24.01.2014 по 12.02.2014 посадовими особами Білоцерківської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №348/10-02-22-01/25301978/20 від 19.02.2014 (далі - Акт перевірки) (Том 1 а.с. 29-76).

Актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.10 розділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 404061,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року на 157741,00 грн., 3 квартал 2011 року на 40898,00 грн., 4 квартал 2011 року на 181407,00 грн., 4 квартал 2012 року на 24015,00 грн.;

- п.198.3 ст.198, абз.1, 2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 96144,00 грн., в тому числі за листопад 2011 року на 25000,00 грн., за грудень 2011 року на 9163,00 грн., за лютий 2012 року на 24917,00 грн., березень 2012 року на 28095,00 грн., грудень 2012 року на 8969,00 грн.;

- п.2.8 глави 2 та п.3.5. глави 3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за №40/10320 (із наступними змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством перевищено ліміт готівки в касі на загальну суму 2817,70 грн.;

- п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2. п.168.1 ст.168, п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169, абз."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого неутримано та неперераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі - 3711,20 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002262203/372 від 04.03.2014, відповідно до якого позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 120180,00 грн. (за основним платежем - 96144,00 грн. та за штрафними санкціями - 24036,00 грн.), та №0002282203/371 від 04.03.2014, відповідно до якого позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 410605,00 грн. (за основним платежем - 404061,00 грн. та за штрафними санкціями - 6004,00 грн.) (Том 1 а.с. 77-78).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо заниження підприємством податку на додану вартість.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 96144,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року на 25000,00 грн., за грудень 2011 року на 9163,00 грн., за лютий 2012 року на 24917,00 грн., за березень 2012 року на 28095,00 грн. та за грудень 2012 року на 8969,00 грн.

Зокрема, відповідач зазначив, що згідно наданих для перевірки документів, а саме, відомостей по рахункам 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", підприємством до складу податкового кредиту було віднесено суми ПДВ з вартості списаного дизпалива на автомобіль Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI. В ході перевірки не були надані шляхові листи по даному автомобілю, товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про використання даного автомобіля в межах господарської діяльності підприємства.

Крім того, Актом перевірки встановлено, що підприємством до податкового кредиту було віднесено суми ПДВ з вартості списаного дизпалива у грудні 2011 року на 9163,00 грн. та у грудні 2012 року на 8969,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення абз.1, 2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 18 132 грн., в тому числі: за грудень 2011 року на 9163,00 грн. та за грудень 2012 року на 8969,00 грн.

На підтвердження використання в свої господарській діяльності автомобіля Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, позивачем було надано та досліджено в судовому засіданні наступні документи:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія САЕ №175184 (Том 1 а.с. 79);

- біржовий договір (угода) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний №010910 (Том 1 а.с. 80);

- реєстр списання паливно-мастильних матеріалів на автомобіль Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 1 а.с. 81);

- подорожні листи вантажного автомобіля Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 1 а.с. 82-176);

- реєстр списання паливно-мастильних матеріалів на автомобіль Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за січень - грудень 2012 року (Том 1 а.с. 177);

- подорожні листи вантажного автомобіля Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 1 а.с. 178-245; Том 2 а.с. 1-42);

- договір поставки нафтопродуктів (на умовах передплати) №15 від 01.02.2011 (Том 2 а.с. 111);

- податкові накладні, виписані на виконання договору поставки нафтопродуктів (на умовах передплати) №15 від 01.02.2011, за квітень - грудень 2011 року та січень - 2012 року (Том 2 а.с. 43-74);

- накладні на ПММ (Том 3 а.с. 59-64);

- реєстри списання дизельного палива по автомобілю Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 5 а.с. 84-93);

- реєстри списання дизельного палива по автомобілю Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за січень - грудень 2012 року (Том 5 а.с. 94-106).

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку, що підприємством було правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості списаного дизельного палива у грудні 2011 року на 9163,00 грн. та у грудні 2012 року на 8969,00 грн.

Також, в Акті перевірки відповідач зазначив, що згідно даних реєстрів отриманих податкових накладних, додатку №5 до декларації з податку на додану вартість, щодо розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, даних системи "Податковий блок" підсистеми "результати співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість", підприємством віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних товарів по факсимільній копії податкової накладної №12 від 06.04.2011 по контрагенту ЗАТ "Біловодській маслоробний завод" (код ЄДРПОУ 00444808) на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 25000,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит за квітень 2011 року на 25000,00 грн.

Позивачем на підтвердження правомірного віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості придбаних товарів по взаємовідносинам з контрагентом ЗАТ "Біловодській маслоробний завод" у розмірі 25000,00 грн., було надано та досліджено судом наступні документи:

- договір купівлі-продажу №30 від 01.03.2011 (Том 3 а.с. 150);

- платіжне доручення №119 від 05.04.2011 на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ - 25000,00 грн. (Том 3 а.с. 141);

- податкова накладна №12 від 06.04.2011 на виконання вимог договору купівлі-продажу №30 від 01.03.2011 на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ - 25000,00 грн. (Том 3 а.с. 142);

- рахунок-фактура №СФ-000016 від 05.04.2011 (Том 3 а.с. 149);

- видаткова накладна №ГП-15402 від 14.04.2011 (Том 3 а.с. 143);

- рахунок №12 від 14.04.2011 (Том 3 а.с. 146);

- акт виконаних робіт (надання послуг) №12 від 14.04.2011 (Том 3 а.с. 147);

- товарно-транспортна накладна №28 від 14.04.2011 (Том 3 а.с. 148);

- реєстр первинних фінансово-бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ЗАТ "Біловодський маслоробний завод" по договору купівлі-продажу №30 від 01.03.2011 (Том 5 а.с. 81).

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку, що підприємством було правомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість з вартості придбаних товарів по взаємовідносинам з контрагентом ЗАТ "Біловодській маслоробний завод" за квітень 2011 року у розмірі 25000,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено віднесення без наявності податкових накладних до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, на суму ПДВ - 53012,00 грн., в тому числі: за лютий 2012 року на 24917,00 грн. та за березень 2012 року на 28095,00 грн., а саме:

- №8 від 24.02.2012 р. на загальну суму 52 000 грн., в тому числі ПДВ 8 666,67 грн.;

- №11 від 27.02.2012 р. на загальну суму 52 000 грн., в тому числі ПДВ 8 666,67 грн.;

- №15 від 29.02.2012 р. на загальну суму 45 500 грн., в тому числі ПДВ 7 583,33 грн.;

- №13 від 22.03.2012 р. на загальну суму 56 160 грн., в тому числі ПДВ 9 360 грн.;

- №16 від 28.03.2012 р. на загальну суму 56 160 грн., в тому числі ПДВ 9 360 грн.;

- № 19 від 29.03.2012 р. на загальну суму 56 252,5 грн., в тому числі ПДВ 9 375,42 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 53012,00 грн., в тому числі: за лютий 2012 року на 24917,00 грн. та за березень 2012 року на 28095,00 грн.

Обґрунтовуючи правомірність віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 53012,00 грн., в тому числі: за лютий 2012 року - 24917,00 грн. та за березень 2012 року - 28095,00 грн., позивачем було надано та досліджено в судовому засіданні наступні документи:

- договір поставки №01/02/2012 від 01.02.2012 (Том 3 а.с. 153);

- податкова накладна №8 від 24.02.2012 на виконання вимог договору поставки №01/02/2012 від 01.02.2012 на загальну суму 52000,00 грн., в тому числі ПДВ - 8666,67 грн. (Том 3 а.с. 159);

- видаткова накладна №8 від 24.02.2012 на загальну суму 52000,00 грн., в тому числі ПДВ - 8666,67 грн. (Том 3 а.с. 157);

- товарно-транспортна накладна №8 від 24.02.2012 (Том 3 а.с. 158);

- податкова накладна №11 від 27.02.2012 на виконання вимог договору поставки №01/02/2012 від 01.02.2012 на загальну суму 52000,00 грн., в тому числі ПДВ - 8666,67 грн. (Том 3 а.с. 161);

- видаткова накладна №11 від 27.02.2012 на загальну суму 52000,00 грн., в тому числі ПДВ - 8666,67 грн. (Том 3 а.с. 160);

- товарно-транспортна накладна №11 від 27.02.2012 (Том 3 а.с. 162);

- податкова накладна №15 від 29.02.2012 на виконання вимог договору поставки №01/02/2012 від 01.02.2012 на загальну суму 45500,00 грн., в тому числі ПДВ - 7583,33 грн. (Том 3 а.с. 156);

- видаткова накладна №15 від 29.02.2012 на загальну суму 45500,00 грн., в тому числі ПДВ - 7583,33 грн. (Том 3 а.с. 154);

- товарно-транспортна накладна №15 від 29.02.2012 (Том 3 а.с. 155);

- податкова накладна №13 від 22.03.2012 на виконання вимог договору поставки №01/02/2012 від 01.02.2012 на загальну суму 56160,00 грн., в тому числі ПДВ - 9360,00 грн. (Том 3 а.с. 170);

- видаткова накладна №13 від 22.03.2012 на загальну суму 56160,00 грн., в тому числі ПДВ - 9360,00 грн. (Том 3 а.с. 169);

- товарно-транспортна накладна №13 від 22.03.2012 (Том 3 а.с. 171);

- податкова накладна №16 від 28.03.2012 на виконання вимог договору поставки №01/02/2012 від 01.02.2012 на загальну суму 56160,00 грн., в тому числі ПДВ - 9360,00 грн. (Том 3 а.с. 167);

- видаткова накладна №16 від 28.03.2012 на загальну суму 56160,00 грн., в тому числі ПДВ - 9360,00 грн. (Том 3 а.с. 166);

- товарно-транспортна накладна №16 від 28.03.2012 (Том 3 а.с. 168);

- податкова накладна №19 від 29.03.2012 на виконання вимог договору поставки №01/02/2012 від 01.02.2012 на загальну суму 56252,50 грн., в тому числі ПДВ - 9375,42 грн. (Том 3 а.с. 164);

- видаткова накладна №19 від 29.03.2012 на загальну суму 56252,50 грн., в тому числі ПДВ - 9375,42 грн. (Том 3 а.с. 163);

- товарно-транспортна накладна №19 від 29.03.2012 (Том 3 а.с. 165);

- платіжне доручення №4 від 27 лютого 2012 року (Том 3 а.с. 152);

- платіжне доручення №7 від 07 червня 2012 року (Том 3 а.с. 151);

- реєстр первинних фінансово-бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 по договору поставки №01/02/2012 від 02.12.2012 (Том 5 а.с. 83).

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку, що підприємством було правомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість з вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей по взаємовідносинам з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на загальну суму 53012,00 грн., в тому числі: за лютий 2012 року - 24917,00 грн. та березень 2012 року - 28095,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач не довів в судовому засіданні правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002262203/372 від 04.03.2014, відповідно до якого позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 120180,00 грн. (за основним платежем - 96144,00 грн. та за штрафними санкціями - 24036,00 грн.), є безпідставним та підлягає скасуванню.

Щодо заниження підприємством податку на прибуток підприємств.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3. цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, до інших доходів включаються інші доходи платника податку за звітній податковий період.

Положеннями пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України закріплюється, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В Акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на підставі документів, а саме, головних книг, первинних банківських та касових документів, відомостей по рахунках: 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 703 "Доходи від реалізації послуг", договорів встановлено заниження задекларованих ТОВ "Таращамолоко" показників у рядку 03 "Інші доходи" Декларації з податку на прибуток підприємств на суму 15653,00 грн., в точу числі за 4 квартал 2012 року на 15653,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "Таращамолоко" було укладено договір поставки с/г культур на умовах товарного кредиту від 07.10.2011 з СФГ "Промінь". Згідно наданих для перевірки документів ТОВ " Таращамолоко" на виконання умов договору було відвантажено СФГ "Промінь" насіння кукурудзи, пшениці, ячменю на загальну суму без ПДВ - 43400,00 грн. Згідно умов договору від 07.10.2011 СФГ "Промінь" зобов'язане розрахуватися за отриманий товар до 01.10.2012. Згідно наданих для перевірки документів, а саме, відомостей по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 311 "Поточні рахунки в національній валюті" станом на 31.12.2012 відвантажений товар не оплачено.

На виконання п.1.1 Договору від 07.10.2011, згідно наданої бухгалтерської довідки, ТОВ "Таращамолоко" було нараховано відсотки за користування СФГ "Промінь" товарним кредитом в сумі 15653,00 грн., які не було віднесено до складу "інших доходів".

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення п.п.135.5.15 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством занижено інші доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на загальну суму 15653,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року на 15653,00 грн.

Враховуючи те, що позивачем не було віднесено до інших доходів платника податку за звітній податковий період суми нарахованих відсотків за користування СФГ "Промінь" товарним кредитом, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно та обґрунтовано встановлено порушення п.п.135.5.15 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством було занижено інші доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на загальну суму 15653,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року на 15653,00 грн.

В Акті перевірки встановлено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 1749588,00 грн., в тому числі: за 2 квартал 2011 року на 685831,00 грн., за 3 квартал 2011 року на 177816,00 грн., за 4 квартал 2011 року на 788727,00 грн. та за 4 квартал 2012 року на 97214,00 грн.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено його заниження на загальну суму 404061,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року на 157741,00 грн., за 3 квартал 2011 року на 40898,00 грн., за 4 квартал 2011 року на 181407,00 грн., за 4 квартал 2012 року на 24015,00 грн. в результаті порушень вимог п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), які відображені в п.3.1.1 "Доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування", п.3.1.2 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" розділу 3.1 "Податок на прибуток" акта перевірки.

Так, податковий орган в Акті перевірки зазначив, що згідно наданих для перевірки документів, а саме відомостей по рахунку 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" встановлено, що підприємством до складу витрат було віднесено списання дизпалива на автомобіль Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI. В ході перевірки не були надані шляхові листи по даному автомобілю, товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про використання даного автомобіля в межах господарської діяльності підприємства.

Відповідач звернув увагу на те, що підприємством до складу витрат було віднесено списання дизпалива у 4 кварталі 2011 року на 45817,00 грн. та у 4 кварталі 2012 року на 49119,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 94936,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року на 45817,00 грн. та за 4 квартал 2012 року на 49119,00 грн.

Позивачем на підтвердження використання в свої господарській діяльності автомобіля Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, було надано та досліджено в судовому засіданні наступні документи:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія САЕ №175184 (Том 1 а.с. 79);

- біржовий договір (угода) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний №010910 (Том 1 а.с. 80);

- реєстр списання паливно-мастильних матеріалів на автомобіль Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 1 а.с. 81);

- подорожні листи вантажного автомобіля Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 1 а.с. 82-176);

- реєстр списання паливно-мастильних матеріалів на автомобіль Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за січень - грудень 2012 року (Том 1 а.с. 177);

- подорожні листи вантажного автомобіля Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 1 а.с. 178-245; Том 2 а.с. 1-42);

- договір поставки нафтопродуктів (на умовах передплати) №15 від 01.02.2011 (Том 2 а.с. 111);

- податкові накладні, виписані на виконання договору поставки нафтопродуктів (на умовах передплати) №15 від 01.02.2011, за квітень - грудень 2011 року та січень - 2012 року (Том 2 а.с. 43-74);

- накладні на ПММ (Том 3 а.с. 59-64);

- реєстри списання дизельного палива по автомобілю Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за квітень - грудень 2011 року (Том 5 а.с. 84-93);

- реєстри списання дизельного палива по автомобілю Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, за січень - грудень 2012 року (Том 5 а.с. 94-106).

Враховуючи наявність у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку, що підприємством було правомірно віднесено до складу витрат списання дизпалива на автомобіль Mercedes-Benz, державний номер AI 8346 CI, на загальну суму 94936,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року на 45817,00 грн. та за 4 квартал 2012 року на 49119,00 грн.

Податковий орган в Акті перевірки зазначив, що згідно даних відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 281 "Товари", 90 "Собівартість" підприємством було віднесено до складу витрат отримане від ПП "Агрофлекс" у 2 кварталі 2011 року насіння кукурудзи на загальну суму без ПДВ - 685830,93 грн. На момент перевірки підприємством було надано лише факсимільну копію видаткової накладної ПП "Агрофлекс" від 19.05.2011 року № РН-0000159 на реалізацію насіння кукурудзи на загальну суму без ПДВ - 685830,93 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року на загальну суму 685831,00 грн.

В судовому засіданні на підтвердження правомірного віднесення підприємством витрат на придбання насіння кукурудзи по взаємовідносинам з контрагентом ПП "Агрофлекс" за 2 квартал 2011 року на загальну суму без ПДВ - 685831,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, позивачем було надано та судом досліджено наступні документи:

- контракт №12-02 від 14.02.2011 (Том 2 а.с. 77-78);

- податкова накладна №3 від 03.03.2011 на загальну суму без ПДВ - 362663,27 грн. (Том 2 а.с. 79);

- податкова накладна №52 від 13.04.2011 на загальну суму без ПДВ - 50000,00 грн. (Том 2 а.с. 81);

- податкова накладна №53 від 20.03.2011 на загальну суму без ПДВ - 50000,00 грн. (Том 2 а.с. 82);

- податкова накладна №25 від 19.05.2011 на загальну суму без ПДВ - 561504,96 грн. (Том 2 а.с. 80);

- видаткова накладна №РН-0000159 від 19.05.2011 на загальну суму без ПДВ - 685830,93 грн. (Том 2 а.с. 75);

- рахунок фактура №СФ-0000242 від 14.02.2011 на загальну суму без ПДВ - 1053591,29 грн. (Том 2 а.с. 76);

- платіжне доручення №4 від 02.03.2011 на загальну суму 100000, в тому числі ПДВ - 16666,67 грн. (Том 2 а.с. 83);

- реєстри платіжних доручень (Том 2 а.с. 84-99; Том 5 а.с. 107);

- реєстр первинних фінансово-бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ "Агрофлекс" по контракту №12-02 від 14.02.2011 (Том 5 а.с. 80).

Отже, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку, що підприємством було правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрати на придбання насіння кукурудзи по взаємовідносинам з контрагентом ПП "Агрофлекс" за 2 квартал 2011 року на загальну суму без ПДВ - 685831,00 грн.

З Акта перевірки випливає, що за 2011 рік підприємством було задекларовано у рядку 05.1.16 "інші прямі витрати", що входять до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), витрати на загальну суму 166828,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року на 72564,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на 94264,00 грн.

Відповідач звернув увагу на те, що на момент перевірки на підприємстві були відсутні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують правомірність віднесення до складу витрат задекларовані у декларації з податку на прибуток у рядку 05.1.16 "інші прямі витрати", що входять до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 166828,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на 72564,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на 94264,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 166828,00 грн., в тому числі за 3 квартал на 72564,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на 94264,00 грн.

На підтвердження правомірного віднесення підприємством до складу витрат задекларовані у декларації з податку на прибуток у рядку 05.1.16 "інші прямі витрати", що входять до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 166828,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на 72564,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на 94264,00 грн., позивачем було надано та досліджено судом наступні документи:

За 3 квартал 2011 року:

- розшифровка рядка 05.1.16 "Інші прямі витрати" декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2011 року (Том 5 а.с. 72-75);

- рахунок-акт №3211151700087000 за телекомунікаційні послуги за липень 2011 року (Том 2 а.с. 183-184);

- податкова накладна №13933 від 31.07.2011 на загальну суму 940,56 грн., в тому числі ПДВ - 156,76 грн. (Том 2 а.с. 185);

- рахунок-фактура №СФ-0000600 від 12.07.2011 на загальну суму 1400,00 грн., в тому числі ПДВ - 233,33 грн. (Том 2 а.с. 186);

- видаткова накладна №РН-0000652 від 14.07.2011 на загальну суму 1400,00 грн., в тому числі ПДВ - 233,33 грн. (Том 2 а.с. 187);

- податкова накладна №60 від 12.07.2011 на загальну суму 1400,00 грн., в тому числі ПДВ - 233,33 грн. (Том 2 а.с. 188);

- договір постачання товару №3 від 17.01.2011 (Том 2 а.с. 107-108);

- видаткова накладна №000000581 від 18.07.2011 на загальну суму 1299,60 грн., в тому числі ПДВ - 216,60 грн. (Том 2 а.с. 192);

- податкова накладна №68 від 18.07.2011 на загальну суму 1299,60 грн., в тому числі ПДВ - 216,60 грн. (Том 2 а.с. 193);

- видаткова накладна №РН-0002542 від 20.07.2011 на загальну суму 636,05 грн., в тому числі ПДВ - 106,01 грн. (Том 2 а.с. 194);

- податкова накладна №113 від 19.07.2011 на загальну суму 636,05 грн., в тому числі ПДВ - 106,01 грн. (Том 2 а.с. 195);

- рахунок №488 від 07.07.2011 на загальну суму 839,52 грн., в тому числі ПДВ - 139,92 грн. (Том 2 а.с. 196);

- податкова накладна №1 від 07.07.2011 на загальну суму 839,52 грн., в тому числі ПДВ - 139,92 грн. (Том 2 а.с. 197);

- договір поставки нафтопродуктів (на умовах передплати) №15 від 01.02.2011 (Том 2 а.с. 111);

- податкові накладні №3 від 01.07.2011, №13 від 11.07.2011, №21 від 20.07.2011, №21 від 14.07.2011, №43 від 29.07.2011 на загальну суму 14039,70 грн., в тому числі ПДВ - 2339,95 грн. (Том 2 а.с. 198-200);

- накладна №1123 від 28.07.2011 на загальну суму 324,05 грн., в тому числі ПДВ - 54,01 грн. (Том 2 а.с. 203);

- податкова накладна №57 від 28.07.2011 на загальну суму 324,05 грн., в тому числі ПДВ - 54,01 грн. (Том 2 а.с. 203);

- податкова накладна №95743 від 26.07.2011 на загальну суму 9974,40 грн., в тому числі ПДВ - 1662,40 грн. (Том 2 а.с. 204);

- накладна на відпуск товарів №00ОБТЛУ-367-9009079909 від 27.07.2011 на загальну суму 9974,40 грн., в тому числі ПДВ - 1662,40 грн. (Том 2 а.с. 205);

- рахунок №0004889356 від 26.07.2011 на загальну суму 9974,40 грн., в тому числі ПДВ - 1662,40 грн. (Том 2 а.с. 206);

- видаткова накладна №МХ021294 від 26.07.2011 на загальну суму 312,60 грн., в тому числі ПДВ - 52,10 грн. (Том 2 а.с. 207);

- рахунок-фактура №М0025751 від 26.07.2011 на загальну суму 312,60 грн., в тому числі ПДВ - 52,10 грн. (Том 2 а.с. 208);

- податкова накладна №2631 від 26.07.2011 на загальну суму 312,60 грн., в тому числі ПДВ - 52,10 грн. (Том 2 а.с. 209);

- договір №30/06-11-3 щодо проведення незалежної оцінки від 30.06.2011 (Том 5 а.с. 108-110);

- додаток №1 до договору №30/06-11-3 від 30.06.2011 (Том 5 а.с. 111);

- акт прийому-передачі робіт по договору №30/06-11-3 від 30.06.2011 (Том 5 а.с. 112);

- видаткова накладна №КК050811-1 від 10.08.2011 на загальну суму 388,80 грн., в тому числі ПДВ - 64,80 грн. (Том 2 а.с. 153);

- рахунок на оплату №КК050811-1 від 05.08.2011 на загальну суму 388,80 грн., в тому числі ПДВ - 64,80 грн. (Том 2 а.с. 154);

- податкова накладна №13 від 10.08.2011 на загальну суму 388,80 грн., в тому числі ПДВ - 64,80 грн. (Том 2 а.с. 155);

- договір від 15.01.2011 (Том 2 а.с. 105-106);

- акт прийому-передачі виконаних робіт №10 на суму - 453,00 від 11.07.2011 (Том 2 а.с. 156);

- акт прийому-передачі виконаних робіт №11 на суму - 453,00 від 16.07.2011 (Том 2 а.с. 157);

- рахунок №31 від 18.08.2011 на загальну суму 906.00 грн., в тому числі ПДВ - 151,00 грн. (Том 2 а.с. 158);

- податкова накладна №14 від 18.08.2011 на загальну суму 906.00 грн., в тому числі ПДВ - 151,00 грн. (Том 2 а.с. 166);

- договір №401 від 06.04.2011 (Том 5 а.с. 168-169);

- рахунок №118 від 03.08.2011 на загальну суму 339,45 грн., в тому числі ПДВ - без ПДВ (Том 2 а.с. 161);

- акт здачі-прийняття виконаних робіт від 06.04.2011 (Том 2 а.с. 162);

- рахунок №100 від 19.08.2011 на загальну суму 50 грн., в тому числі ПДВ - без ПДВ (Том 2 а.с. 164);

- акт №100 прийому-здачі наданих послуг (Том 2 а.с. 165);

- податкові накладні №9 від 04.08.2011, №17 від 10.08.2011, №40 від 19.08.2011, №49 від 26.08.2011, №55 від 30.08.2011 на загальну суму 17000,00 грн., в тому числі ПДВ - 2833,34 грн. (Том 2 а.с. 167-169);

- податкова накладна №13984 від 31.08.2011 на загальну суму 858,70 грн., в тому числі ПДВ - 143,12 грн. (Том 2 а.с. 170);

- рахунок-акт №3211151700087000 за телекомунікаційні послуги за серпень 2011 року (Том 2 а.с. 171-172);

- накладна №252 від 17.08.2011 на загальну суму 49,80 грн., в тому числі ПДВ - 8,30 грн. (Том 2 а.с. 173);

- акт прийому-здачі виконаних робіт (Том 2 а.с. 174);

- податкова накладна №1 від 17.08.2011 на загальну суму 49,80 грн., в тому числі ПДВ - 8,30 грн. (Том 2 а.с. 175);

- податкова накладна №6 від 01.08.2011 на загальну суму 1920,00 грн., в тому числі ПДВ - 320,01 грн. (Том 2 а.с. 176);

- видаткова накладна №000000640 від 01.08.2011 на загальну суму 1920,00 грн., в тому числі ПДВ - 320,00 грн. (Том 2 а.с. 182);

- видаткова накладна №00000720 від 26.08.2011 на загальну суму 2173,04 грн., в тому числі ПДВ - 362,17 грн. (Том 2 а.с. 179);

- податкова накладна №81 від 26.08.2011 на загальну суму 2173,04 грн., в тому числі ПДВ - 362,18 грн. (Том 2 а.с. 180-181);

- рахунок-фактура №К-00000288 від 28.07.2011 на загальну суму 1596,00 грн., в тому числі ПДВ - 266,00 грн. (Том 2 а.с. 201);

- податкова накладна №134 від 28.07.2011 на загальну суму 1596,00 грн., в тому числі ПДВ - 266,00 грн. (Том 2 а.с. 202);

- податкова накладна №16 від 05.08.2011 на загальну суму 1420,80 грн., в тому числі ПДВ - 236,81 грн. (Том 2 а.с. 177);

- видаткова накладна №000000665 від 05.08.2011 на загальну суму 1420,80 грн., в тому числі ПДВ - 236,81 грн. (Том 2 а.с. 178);

- видаткова накладна №РН-0753 від 30.09.2011 на загальну суму 331,78 грн., в тому числі ПДВ - 55,30 грн. (Том 2 а.с. 116);

- податкова накладна №121 від 30.09.2011 на загальну суму 331,78 грн., в тому числі ПДВ - 55,30 грн. (Том 2 а.с. 117);

- податкова накладна №149986 від 02.09.2011 на загальну суму 4930,30 грн., в тому числі ПДВ - 821,72 грн. (Том 2 а.с. 118);

- рахунок №0004898527 від 01.09.2011 на загальну суму 4930,30 грн., в тому числі ПДВ - 821,72 грн. (Том 2 а.с. 119);

- накладна на відпуск товарів №00ОБТЛУ-367-9009990951 від 15.09.2011 на загальну суму 4930,30 грн., в тому числі ПДВ - 821,72 грн. (Том 2 а.с. 120);

- податкова накладна №12 від 08.09.2011 на загальну суму 690,00 грн., в тому числі ПДВ - 115,00 грн. (Том 2 а.с. 121);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000160 на загальну суму 690,00 грн., в тому числі ПДВ - 115,00 грн. (Том 2 а.с. 122);

- договір на виконання метрологічних робіт №425950 від 03.02.2011 (Том 2 а.с. 112);

- акт №50022606 від 09.09.2011 на загальну суму 68,78 грн., в тому числі ПДВ - 11,46 грн. (Том 2 а.с. 127);

- рахунок №50022606 від 08.09.2011 на загальну суму 68,78 грн., в тому числі ПДВ - 11,46 грн. (Том 2 а.с. 128);

- видаткова накладна №000000793 від 16.09.2011 на загальну суму 2338,00 грн., в тому числі ПДВ - 389,67 грн. (Том 2 а.с. 129);

- податкова накладна №55 від 19.09.2011 на загальну суму 2338,00 грн., в тому числі ПДВ - 389,67 грн. (Том 2 а.с. 130);

- податкові накладні №24 від 08.09.2011, №37 від 19.09.2011, №46 від 22.09.2011, №77 від 30.09.2011 на загальну суму 15883,00 грн., в тому числі ПДВ - 3176,20 грн. (Том 2 а.с. 131-132);

- договір на перевезення вантажів у міському, міжміському та міжнародному сполученні №12/09 від 12.09.2011 (Том 2 а.с. 136-140);

- рахунок-фактура №ПЮ-0000085 від 13.09.2011 на загальну суму 2850,00 грн., в тому числі ПДВ - 475,00 грн. (Том 2 а.с. 133);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПЮ-0000085 від 13.09.2011 на загальну суму 2850,00 грн., в тому числі ПДВ - 475,00 грн. (Том 2 а.с. 134);

- податкова накладна №79 від 13.09.2011 на загальну суму 2850,00 грн., в тому числі ПДВ - 475,00 грн. (Том 2 а.с. 135);

- податкова накладна №37 від 21.09.2011 на загальну суму 504,00 грн., в тому числі ПДВ - 84,00 грн. (Том 2 а.с. 141);

- акт №ОУ-000169 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 504,00 грн., в тому числі ПДВ - 84,00 грн. (Том 2 а.с. 142);

- рахунок №678 від 30.09.2011 на загальну суму 840,16 грн., в тому числі ПДВ - 140,03 грн. (Том 2 а.с. 143);

- податкова накладна №22 від 30.09.2011 на загальну суму 840,16 грн., в тому числі ПДВ - 140,03 грн. (Том 2 а.с. 144);

- рахунок №679 від 30.09.2011 на загальну суму 1008,05 грн., в тому числі ПДВ - 168,00 грн. (Том 2 а.с. 145);

- податкова накладна №21 від 30.09.2011 на загальну суму 1008,05 грн., в тому числі ПДВ - 168,00 грн. (Том 2 а.с. 146);

- податкова накладна №63 від 16.09.2011 на загальну суму 155,52 грн., в тому числі ПДВ - 25,92 грн. (Том 2 а.с. 150);

- рахунок на оплату №83 від 26.08.2011 на загальну суму 155,52 грн., в тому числі ПДВ - 25,92 грн. (Том 2 а.с. 151);

- видаткова накладна №197 від 29.09.2011 на загальну суму 155,52 грн., в тому числі ПДВ - 25,92 грн. (Том 2 а.с. 152);

- рахунок-акт №3211151700087000 за телекомунікаційні послуги за вересень 2011 року (Том 2 а.с. 147-148);

- податкова накладна №13911 від 30.09.2011 на загальну суму 842,83 грн., в тому числі ПДВ - 140,47 грн. (Том 2 а.с. 149);

- платіжні доручення та реєстри платіжних доручень на підтвердження вищезазначених первинних фінансово-бухгалтерських документів (Том 3 а.с. 65-120; Том 5 а.с. 113-115).

За 4 квартал 2011 року:

- розшифровка рядка 05.1.16 "Інші прямі витрати" декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року (Том 5 а.с. 76-79);

- податкова накладна №178378 від 18.10.2011 на загальну суму 4930,30 грн., в тому числі ПДВ - 821,72 грн. (Том 3 а.с. 29);

- накладна на відпуск товарів №00ОБТЛУ-367-9010692472 від 19.10.2011 на загальну суму 4930,30 грн., в тому числі ПДВ - 821,72 грн. (Том 3 а.с. 47);

- рахунок №0004910133 від 18.10.2011 на загальну суму 4930,30 грн., в тому числі ПДВ - 821,72 грн. (Том 3 а.с. 48);

- рахунок №3211151700087000 за телекомунікаційні послуги за жовтень 2011 року (Том 3 а.с. 30-31);

- податкова накладна №15035 від 31.10.2011 на загальну суму 823,90 грн., в тому числі ПДВ - 137,32 грн. (Том 3 а.с. 32);

- податкова накладна №85 від 26.10.2011 на загальну суму 111,60 грн., в тому числі ПДВ - 18,60 грн. (Том 3 а.с. 33);

- видаткова накладна №208 від 26.10.2011 на загальну суму 111,60 грн., в тому числі ПДВ - 18,60 грн. (Том 3 а.с. 34);

- акт здачі-прийняття виконаних робіт від 06.10.2011 (Том 3 а.с. 37);

- рахунок №144 від 06.10.2011 на загальну суму 713,14 грн., в тому числі ПДВ - без ПДВ (Том 3 а.с. 38);

- видаткова накладна №000000875 від 10.10.2011 на загальну суму 1125,20 грн., в тому числі ПДВ - 187,53 грн. (Том 3 а.с. 39);

- податкова накладна №30 від 10.10.2011 на загальну суму 1125,20 грн., в тому числі ПДВ - 187,53 грн. (Том 3 а.с. 40-41);

- договір про надання послуг з забезпечення проведення митного огляду та оформлення №140/11 від 01.03.2011 (Том 2 а.с. 109);

- акт надання послуг №3127 від 04.10.2011 на загальну суму 748,00 грн., в тому числі ПДВ - 124,67 грн. (Том 3 а.с. 42);

- податкова накладна №11 від 03.10.2011 на загальну суму 748,00 грн., в тому числі ПДВ - 124,67 грн. (Том 3 а.с. 43);

- рахунок №38 від 12.10.2011 на загальну суму 904,00 грн., в тому числі ПДВ - 150,67 грн. (Том 3 а.с. 44);

- акт прийому-передачі виконаних робіт №11 від 12.10.2011 на суму - 484 грн. (Том 3 а.с. 46);

- акт прийому-передачі виконаних робіт №12 від 12.10.2011 на суму - 420 грн. (Том 3 а.с. 45);

- рахунок №743 від 26.10.2011 на загальну суму 840,16 грн., в тому числі ПДВ - 140,03 грн. (Том 3 а.с. 49);

- податкова накладна №13 від 26.10.2011 на загальну суму 840,16 грн., в тому числі ПДВ - 140,03 грн. (Том 3 а.с. 50);

- рахунок-фактура №04/10 С від 03.10.2011 на загальну суму 7000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1166,67 грн. (Том 3 а.с. 51);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2011 на загальну суму 7000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1166,67 грн. (Том 3 а.с. 52);

- податкова накладна №4 від 03.10.2011 на загальну суму 7000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1166,67 грн. (Том 3 а.с. 53);

- транспортна заявка-договір №07/10/11 від 07.10.2011 на загальну суму 3400,00 грн., в тому числі ПДВ - 566,67 грн. (Том 3 а.с. 54);

- акт №ОУ-00024 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 3400,00 грн., в тому числі ПДВ - 566,67 грн. (Том 3 а.с. 55);

- рахунок-фактура №СФ-00629 від 07.10.2011 на загальну суму 3400,00 грн., в тому числі ПДВ - 566,67 грн. (Том 3 а.с. 56);

- податкова накладна №10 від 08.10.2011 на загальну суму 3400,00 грн., в тому числі ПДВ - 566,67 грн. (Том 3 а.с. 57);

- договір оренди земельної ділянки №49 від 17.05.2006 (Том 2 а.с. 222-225);

- податкові накладні №3 від 02.11.2011, №10 від 07.11.2011, №13 від 08.11.2011, №26 від 18.11.2011, №38 від 24.11.2011, №58 від 30.11.2011 на загальну суму 16244,50 грн., в тому числі ПДВ - 2707,43 грн. (Том 3 а.с. 5-7);

- рахунок-фактура №СФ-0000338 від 01.11.2011 на загальну суму 29167,72 грн., в тому числі ПДВ - 4861,29 грн. (Том 3 а.с. 8);

- акт списання використаних матеріалів та запчастин від 25.11.2011 (Том 3 а.с. 9);

- видаткова накладна №РН-0000234 від 10.11.2011 на загальну суму 29167,72 грн., в тому числі ПДВ - 4861,29 грн. (Том 3 а.с. 10);

- податкова накладна №234 від 02.11.2011 на загальну суму 8000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1333,33 грн. (Том 3 а.с. 11);

- податкова накладна №236 від 03.11.2011 на загальну суму 10000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1666,67 грн. (Том 3 а.с. 12);

- податкова накладна №239 від 07.11.2011 на загальну суму 11167,72 грн., в тому числі ПДВ - 1861,29 грн. (Том 3 а.с. 13);

- рахунок №3211151700087000 за телекомунікаційні послуги за листопад 2011 року (Том 3 а.с. 17-18);

- податкова накладна №14741 від 30.11.2011 на загальну суму 618,98 грн., в тому числі ПДВ - 103,16 грн. (Том 3 а.с. 19);

- видаткова накладна №000000966 від 18.11.2011 на загальну суму 702,20 грн., в тому числі ПДВ - 117,03 грн. (Том 3 а.с. 20);

- податкова накладна №41 від 18.11.2011 на загальну суму 702,20 грн., в тому числі ПДВ - 117,04 грн. (Том 3 а.с. 21-22);

- податкова декларація з плати за землю від 27.01.2011 (Том 2 а.с. 216-219);

- податкові накладні №9 від 06.12.2011, №19 від 14.12.2011, №22 від 16.12.2011, № 32 від 26.12.2011, №40 від 29.11.2011, №49 від 30.12.2011 на на загальну суму 17224,00 грн., в тому числі ПДВ - 2870,67 грн. (Том 2 а.с. 227-229);

- рахунок-фактура №СФ-0000591 від 21.12.2011 на загальну суму 1700,00 грн., в тому числі ПДВ - 283,33 грн. (Том 2 а.с. 230);

- акт №ОУ-0000586 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2011 на загальну суму 1700,00 грн., в тому числі ПДВ - 283,33 грн. (Том 2 а.с. 231);

- податкова накладна №71 від 21.12.2011 на загальну суму 1700,00 грн., в тому числі ПДВ - 283,33 грн. (Том 2 а.с. 232);

- рахунок-фактура №КУ-0004314 від 28.12.2011 на загальну суму 3500,00 грн., в тому числі ПДВ - 583,33 грн. (Том 2 а.с. 233);

- акт №КУ-0004314 здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) від 28.12.2011 на загальну суму 3500,00 грн., в тому числі ПДВ - 583,33 грн. (Том 2 а.с. 234);

- податкова накладна №415 від 28.12.2011 на загальну суму 3500,00 грн., в тому числі ПДВ - 583,33 грн. (Том 2 а.с. 235);

- рахунок №321115170087000 за телекомунікаційні послуги за грудень 2011 року (Том 2 а.с. 239-237);

- податкова накладна №13933 від 31.12.2011 на загальну суму 714,29 грн., в тому числі ПДВ - 119,05 грн. (Том 2 а.с. 238);

- видаткова накладна №331 від 12.12.2011 на загальну суму 1262,16 грн., в тому числі ПДВ - 2010,36 грн. (Том 2 а.с. 239);

- рахунок на оплату №321 від 29.11.2011 на загальну суму 1262,16 грн., в тому числі ПДВ - 2010,36 грн. (Том 2 а.с. 240);

- рахунок на редакційну передплату №МА1612/04 від 19.12.2011 на загальну суму 955,98 грн., в тому числі ПДВ - без ПДВ (Том 2 а.с. 241);

- рахунок №912 від 27.12.2011 на загальну суму 1164,40 грн., в тому числі ПДВ - 194,07 грн. (Том 2 а.с. 242);

- податкова накладна №26 від 27.12.2011 на загальну суму 1164,40 грн., в тому числі ПДВ - 194,07 грн. (Том 2 а.с. 243);

- податкова накладна №95 від 05.12.2011 на загальну суму 2142,23 грн., в тому числі ПДВ - 347,04 грн. (Том 2 а.с. 244);

- рахунок №40150853 від 02.12.2011 на загальну суму 2142,23 грн., в тому числі ПДВ - 347,04 грн. (Том 2 а.с. 245);

- видаткова накладна №000001039 від 15.12.2011 на загальну суму 323,70 грн., в тому числі ПДВ - 53,95 грн. (Том 3 а.с. 1);

- податкова накладна №48 від 15.12.2011 на загальну суму 323,70 грн., в тому числі ПДВ - 53,95 грн. (Том 3 а.с. 2);

- податкова накладна №4 від 09.12.2011 на загальну суму 504,02 грн., в тому числі ПДВ - 84,00 грн. (Том 3 а.с. 3);

- платіжні доручення та реєстри платіжних доручень на підтвердження вищезазначених первинних фінансово-бухгалтерських документів (Том 5 а.с. 113-115).

Враховуючи наявність у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку, що підприємством було правомірно віднесено до складу витрат задекларовані у декларації з податку на прибуток у рядку 05.1.16 "інші прямі витрати", що входять до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), на загальну суму 166828,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на 72564,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на 94264,00 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно наданих для перевірки регістрів бухгалтерського обліку, даних бухгалтерських проводок Дт 90 "Собівартість" Кт 201 "Сировина та матеріали", 203 "Паливо", 204 "Тара й тарні матеріали", 28 "Товари" "прями матеріальні витрати", що входять до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2011 рік складають 13620513,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 3819853,00 грн. Тобто, підприємством безпідставно завищено витрати за 4 квартал 2011 року на 491275,00 грн.

Обґрунтовуючи правомірність формування підприємством валових витрат за 4 квартал 2011 року позиваче було надано та судом досліджено наступні документи:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2011 року (Том 5 а.с. 116-129);

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2011 рік (Том 5 а.с. 130-141);

- розшифровка прямих матеріальних витрат, зазначених у рядку 05.1.1 Додатка СВ (собівартість) Декларації на прибуток за 2011 рік (Том 5 а.с. 142-144);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 "Сировина й матеріали" за квітень-грудень 2011 року (Том 5 а.с. 145-149);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 203 "Паливо" за квітень-грудень 2011 року (Том 5 а.с. 150-154);

- оборотно-сальдова відомість до рахунку 204 "Тара" за квітень-грудень 2011 року (Том 5 а.с. 155);

- оборотно-сальдова відомість до рахунку 207 "Запчастини" за квітень-грудень 2011 року (Том 5 а.с. 155);

- оборотно-сальдова відомість до рахунку 22 "МШП" за квітень-грудень 2011 року (Том 5 а.с. 156);

- оборотно-сальдова відомість до рахунку 281 "Товари на складі" за квітень-грудень 2011 року (Том 5 а.с. 157-162).

Суд звертає увагу на те, що відповідач не спростував дані, які відображені у розшифровці прямих матеріальних витрат, зазначених у рядку 05.1.1 Додатка СВ до рядка 05.1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011.

Крім того, відповідач не довів, що позивачем допущено невідповідність даних бухгалтерського обліку та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, оскільки, дані у рядку 05.1.1 Додатка СВ до рядка 05.1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 співпадають з даними розшифровки прямих матеріальних витрат, зазначених у рядку 05.1.1 Додатка СВ (собівартість) Декларації на прибуток за 2011 рік.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено 491275,00 грн. до валових витрат підприємства за 4 квартал 2011 року.

З Акта перевірки випливає, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 1027286,00 грн. на підставі таких документів: відомості по рахунках 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 301 "Каса", 92 "Адміністративні витрати", 203 "Паливо", 207 "Запасні частини", 209 " Інші матеріали", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 66 "Розрахунки за заробітною платою", 657 "Єдиний соціальний внесок", 10 "Основні засоби", 131 "Знос основних засобів", 15 "Капітальні інвестиції", прибуткові накладні, акти виконаних робіт, авансові звіти та документи на відрядження, встановлено завищення сум адміністративних витрат, задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.2/06.1 декларацій "Адміністративні витрати" на загальну суму 175252,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на суму 105252,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на суму 70000,00 грн.

Крім того, Актом перевірки встановлено, що підприємством у додатку до декларації "Адміністративні витрати" до декларації по податку на прибуток, а саме, у р. 06.2.4 "винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги", задекларовано у 3 кварталі 2011 року - 105252,00 грн. та у 4 квартал 2011 року - 70000,00 грн. При проведенні перевірки підприємством не було надано документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують правомірність віднесення до р. 06.2.4 "винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги" сум витрат у 3 кварталі 2011 року на суму 105252,00 грн. та у 4 кварталі 2011 року на суму 70000,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 175252,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на суму 105252,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на суму 70000,00 грн.

Позивачем на підтвердження правомірного віднесення підприємством до р.06.2.4 декларації "винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги" сум витрат у 3 кварталі 2011 року на 105252,00 грн. та у 4 кварталі 2011 року на 70000,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, було надано та досліджено в судовому засіданні наступні документи:

- договір про надання послуг №П11/0001 віл 02.09.2011 (Том 3 а.с. 121-124);

- акт надання послуг №62 від 30.09.2011 на загальну суму 126000,00 грн., в тому числі ПДВ - 21000,00 грн. (Том 3 а.с. 125);

- податкова накладна №25 від 30.09.2011 на загальну суму 126000,00 грн., в тому числі ПДВ - 21000,00 грн. (Том 3 а.с. 126);

- рахунок на оплату №107 від 30.09.2011 на загальну суму 126000,00 грн., в тому числі ПДВ - 21000,00 грн. (Том 3 а.с. 127);

- договір про надання послуг №П11/2 віл 03.10.2011 (Том 3 а.с. 128-131);

- акт надання послуг №74 від 31.10.2011 на загальну суму 84000,00 грн., в тому числі ПДВ - 14000,00 грн. (Том 3 а.с. 133);

- податкова накладна №12 від 31.10.2011 на загальну суму 84000,00 грн., в тому числі ПДВ - 14000,00 грн. (Том 3 а.с. 143);

- рахунок на оплату №108 від 31.10.2011 на загальну суму 84000,00 грн., в тому числі ПДВ - 14000,00 грн. (Том 3 а.с. 132);

- реєстри платіжних доручень (Том 3 а.с. 125-140);

- реєстр фінансово-бухгалтерських документів на підтвердження показників рядка 6.2./6.1. декларації на прибуток підприємства за 2011 рік "Адміністративні витрати" (Том 5 а.с. 82).

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку, що підприємством було правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суми "адміністративних витрат" по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Корал-плюс" на загальну суму 175000,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на 105000,00 грн. та за 4 квартал 2011 року на 70000,00 грн. Однак, позивачем не було надано документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують правомірність віднесення до рядку 06.2.4 "винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги" суми витрат у 3 кварталі 2011 року на 252,00 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством в процесі виробництва було виготовлено спред, який за якістю не придатний до реалізації, але придатний для вторинної переробки.

Податковий орган в Акті перевірки зазначив, що в зв'язку з тим, що неякісний спред не було реалізовано, підприємством не було отримано доходів від реалізації такого спреду, то і витрати на виготовлення вищезазначеного спреду не відносяться до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Також, відповідач зазначив, що згідно наданих для перевірки відомостей по рахунку 23 "Виробництво", звітів використання сировини на виготовлення готової продукції, звітів про фактично вироблену готову продукцію у розрізі місяців було встановлено, що вищезазначений спред було повернуто на вторинну переробку, собівартість якого (без врахування сировини) склала у 4 кварталі 2011 року - 87371,00 грн. та у 4 кварталі 2012 року - 48095,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, податковий орган зробив висновок, що в порушення п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством завищено витрати, що формують собівартість виготовленої продукції на загальну суму 135486,00 грн.

На підтвердження правомірного віднесення до складу витрат, що формують собівартість виготовленої продукції, витрат на виробництво некондиційного спреду, що в подальшому був перероблений, в розмірі 135486,00 грн., позивач зазначив, що відповідно до п. 11 П(С)БО 16 "Витрати", собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з: виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат; наднормативних виробничих витрат.

Також вказав, що виробнича собівартість включає витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, зумовлені технологією та організацією виробництва (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати), а також змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач не надав жодних належних і достатніх доказів на підтвердження правомірного віднесення до складу витрат, що формують собівартість виготовленої продукції, витрат на виробництво некондиційного спреду, що в подальшому був перероблений, в розмірі 135486,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002282203/371 від 04.03.2014, відповідно до якого позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 410605,00 грн. (за основним платежем - 404061,00 грн. та за штрафними санкціями - 6004,00 грн.), підлягає скасуванню в частині з визначенням іншої суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, на підставі викладених вище висновків суду.

Проте, суд зазначає, що відповідно до статті 54 Податкового кодексу України, самостійне визначення сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, за умови, коли дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, є обов'язком контролюючого органу - Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а отже, є дискреційним повноваженням суб'єкта владних повноважень.

Згідно змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, що закріплені в частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Зміст адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

У зв'язку з тим, що суд не має права перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень, а саме, повноваження щодо визначення суми грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002282203/371 від 04.03.2014, відповідно до якого позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 410605,00 грн. (за основним платежем - 404061,00 грн. та за штрафними санкціями - 6004,00 грн.) підлягає скасуванню повністю.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень у повному обсязі.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002282203/371 від 04.03.2014 та №0002262203/372 від 04.03.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" (09500, Київська область, Таращанський район, місто Тараща, вулиця Видна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 25301978) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.