Постанова

від 11.11.2014 по справі 910/11077/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 910/11077/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Легатто" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у справі№ 910/11077/13 господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "Базис" доПриватного підприємства "Легатто" простягнення 2 218, 25 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Капусенко О.О.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Базис" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Легатто" про стягнення з останнього заборгованості за договором № 1-9-9 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.09.2009 року у розмірі 2 218, 25 грн., з яких: 2 157, 12 грн. сума основного боргу та 61, 13 грн. пеня.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року у справі № 910/11077/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 157, 12 грн. основного боргу та 1 673, 09 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Приватне підприємство "Легатто" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.03.2006 року між Управлінням житлово-комунального господарства Охтирського міськвиконкому (балансоутримувач) та Приватним підприємством "Базис" (виконавець послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій) був укладений договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 3.

Відповідно до п. 1.1. договору від 16.03.2006 року предметом договору є надання населенню міста, житло якого розташоване на території обслуговування виконавця і перебуває на балансі балансоутримувача, послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та розмежування відповідальності сторін договору відповідно до його умов.

Пунктом 2.3 договору від 16.03.2006 року передбачено, що виконавець надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які розташовані на території його обслуговування (додаток 1) згідно з переліком робіт по наданню послуг, затвердженим виконавчим комітетом міської ради.

Як вбачається з додатку № 1 до договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій від 16.03.2006 року "Перелік будинків переданих на обслуговування та утримання приватному підприємству "Базис" будинок, розташований за адресою: м. Охтирка, вул. Леніна, буд. 3, переданий на обслуговування Приватному підприємству "Базис".

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23644918 від 21.08.2009 року, виданого Комунальним підприємством "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", а також свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.08.2009 року, виданого Виконавчим комітетом Охтирської міської ради, Приватне підприємство "Легатто" є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, пл. Леніна, буд. 3, прим. 27.

Як зазначав позивач, 01.09.2009 року між Приватним підприємством "Базис" (підрядчик) та Приватним підприємством "Легатто" (замовник) був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 1-9-9, оригінал якого міститься у матеріалах справи. За твердженням позивача, договір від імені відповідача був підписаний директором - ОСОБА_5, повноваження якого підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АБ № 318784.

Згідно з пунктом 1 вказаного договору підрядник забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку, в якому знаходиться приміщення замовника за адресою: м. Охтирка, вул. пл. Леніна, 3, загальною площею 74, 8 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а замовник приймає участь у витратах за виконання робіт, замовнику належить приміщення загальною площею 74, 8 кв.м.

Як стверджував позивач, останній на підставі вищевказаного договору надав відповідачу у період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року послуги на загальну суму 2 157,12 грн., які відповідач не оплатив.

В свою чергу відповідач вказував на те, що директор Приватного підприємства "Легатто" не укладав та не підписував договір № 1-9-9 від 01.09.2009 року, оскільки підпис директора ОСОБА_5 у тексті вказаного договору не відповідає особистому підпису ОСОБА_5, у зв'язку з чим у відповідача відсутні будь-які обов'язки з оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг за договором.

З огляду на зазначене, з метою визначення автентичності підпису ОСОБА_5 до підпису, проставленому у договорі, на який посилається позивач в обґрунтування вимог, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2013 року у справі № 910/11077/13 було призначено судову експертизу.

За результатами проведення у справі № 910/11077/13 судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи надано висновок експертів № 12622/13-32/12623/13-33 від 17.04.2014 року, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 навпроти рукописного запису "Капусенко" нижче реквізитів "Замовник" на зворотній стороні договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 1-9-9 від 01.09.2009 року, укладеного між Приватним підприємством "Легатто" та Приватним підприємством "Базис" виконано не ОСОБА_5, а іншою особою.

Разом з тим, у вказаному висновку експертів також зазначено, що в наданому на дослідження договорі про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 1-9-9 від 01.09.2009 року відтиск печатки від імені Приватного підприємства "Легатто" та експериментальні зразки нанесені однією печаткою Приватного підприємства "Легатто".

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 1-9-9 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.09.2009 року, а саме, в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що не дивлячись на те, що спірний договір № 1-9-9 від 01.09.2009 року не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством, а саме, підписаний не директором Приватного підприємства "Легатто" ОСОБА_5, а іншою особою (що підтверджується висновком судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи № 12622/13-32/12623/13-33 від 17.04.2014 року), сторони вчиняли дії, спрямовані на його виконання, які, відповідно, свідчать про схвалення відповідачем договору, а тому вимога щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 157,12 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відтиском печатки організації засвідчується на документі підпис відповідальної особи, яка мала доступ до печатки.

Відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печатки і штампів, а також законність користування ними покладається на керівника підприємства, який у разі її втрати має негайно повідомити органи МВС України.

Втім, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують втрату або викрадення печатки підприємства.

Таким чином, суди прийшли до правильного висновку, що печатка знаходилась на зберіганні відповідального працівника Приватного підприємства "Легатто" і сторонні особи не мали до неї доступу з ціллю її неправомірного використання.

У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АБ № 318784 вказано, що особою, яка обирається (призначається) до органу управління юридичної особи, уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_5 (керівник, підписант). Дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи у витягу відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо того, що договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 1-9-9 від 01.09.2009 року не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України, оскільки підписаний не ОСОБА_5, а іншою, невідомою особою.

Разом з тим, схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.

Суди зазначили, що як видно з матеріалів справи, сторони вчиняли дії, спрямовані на його виконання, які свідчать про схвалення відповідачем договору. Так, позивач надавав відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території, зокрема і в період до 01.01.2011 року, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 29.12.2010 року, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги станом на 01.01.2011 року становила 1 232, 64 грн., а відповідач вказані послуги оплачував, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 453 від 29.12.2010 на суму 1 232,64 грн. (за договором з ПП "Легатто"). Окрім того, дійсність договору протягом трьох років з моменту його укладення відповідачем не оспорювалась.

Таким чином, наведені вище докази переконливо свідчать про схвалення спірного договору відповідачем та обумовлену цим відсутність підстав для відмови у задоволенні позову, а відтак висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 157, 12 грн. у зв'язку з його схваленням відповідачем ґрунтується на матеріалах справи та вимогах чинного законодавства.

В частині відмови у позові про стягнення пені судові рішення не оскаржуються.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Легатто" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у справі № 910/11077/13 - без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова