Ухвала

від 11.11.2014 по справі 821/887/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/887/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року по справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

11.03.2013 року приватне сільськогосподарське підприємство «Каїсса» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012 року № 0007912200, яким позивачу було збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1 302 519,01 грн. та податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012 року № 0007902200, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції всього в розмірі 1 085 519,29 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року адміністративний позов приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 14.06.2013 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби було подано апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі податковий орган посилався на те, що в ході проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ПСП «Каїсса» було встановлено, що у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з контрагентами, які формували податковий кредит шляхом відображення в бухгалтерському та податковому обліку придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Податковий орган посилався на те, що відносно керівника та засновника ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, а в ході досудового слідства було встановлено, що вказана особа організовувала злочинну схему, направлену на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати податків до державного бюджету.

Зважаючи на зазначене, податковий орган дійшов висновку про те, що здійснювані ПСП «Каїсса» з ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» господарські операції носили безтоварний характер та проведені з метою ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог приватному сільськогосподарському підприємству «Каїсса» в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 13.09.2012р. №936, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Житомирській області від 13.07.2012р., у період з 17.09.2012р. по 19.09.2012р. посадовими особами ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «Каїсса» (код ЄДРПОУ 14115089) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП «Антарес» (код за ЄДРПОУ 32150232), ПП «Дніпро-Агро-Трейд» (код за ЄДПОУ 37807734), ТОВ «Спецелектромонтаж» (код за ЄДПОУ 24615077), ПП «Вікленд-К» (код за ЄДПОУ 36906899), ПП «Директорія Д» (код за ЄДПОУ 36440919), ПП «Альфатек» (код за ЄДПОУ 36532350), ПП «Украгро-Трейд» (код за ЄДПОУ 37452250), ПП «Гранд ЗГО» (код за ЄДПОУ 37070115), ПП «Кристал Г» (код за ЄДПОУ 37151115), ПП «Онікс ЛС» (код за ЄДПОУ 35396864), ПП «Граніт-торг» (код за ЄДПОУ 35984599), ПП «Арнікс ВЛ» (код за ЄДПОУ 36161358), ПП «Камбіт» (код за ЄДПОУ 34822723), ПП «Варнус» (код за ЄДПОУ 35544501), ПП «УШК-Юк» (код за ЄДПОУ 35608266), ТОВ «КФ «МКС-Промтех» (код за ЄДПОУ 36366145) за період з 01.01.2008р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №1968/22-6/14115089 від 27.09.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за період квітень, травень, червень 2011 року, січень, квітень 2012 року на загальну суму ПДВ 938 278,14 грн., що, в свою чергу, спричинило заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 938 278,14 грн.;

- п.5.1, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 147 915,80 грн.;

- ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 216, 626, 629, 655, 656, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПСП «Каїсса» з постачальниками ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» за березень, квітень, травень, червень 2011 року, січень, квітень 2012 року. Товари по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України;

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 та п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно даних, відображених в додатку 5 до декларації та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України, перевіркою встановлено, що ПСП «Каїсса» у перевіряємий період формувало податковий кредит від постачальників ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд». Згідно постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області від 13.07.2012р. про призначення позапланової документальної перевірки за розглядом матеріалів кримінальної справи №12/169002 вбачається, що в провадженні СУ ПМ ДПС у Житомирській області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_3 (який є керівником та засновником ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд») у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 організував злочинну сферу, направлену на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати податків до державного бюджету, суть якої полягає у незаконному формуванні податкового кредиту внаслідок відображення в бухгалтерському та податковому обліку придбання ТМЦ через ланцюг підприємств, які мають ознаки фіктивності. У контрагентів позивача ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» відсутнє майно та інші матеріальні цінності, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу. Документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій, отримані від ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» є предметом нікчемного правочину та визнані недійсними.

На підставі акту перевірки №1968/22-6/14115089 від 27.09.2012р., ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області 02 листопада 2012 року прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0007912200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 302 519,01 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1 147 915,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154 603,21 грн.);

- №0007902200, яким ПСП «Каїсса» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 085 519,29 грн. (в т.ч. за основним платежем - 938 278,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 147 241,15 грн.).

Задовольняючи позов ПСП «Каїсса» про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевірка позивача, за наслідками якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведена на підставі постанови слідчого у межах розслідування кримінальної справи, тому до набрання законної сили обвинувальним вироком у цій справі або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, приймати будь-які податкові повідомлення-рішення із визначенням сум податкових зобов'язань відповідач не мав права. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно до п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ №936 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПСП «Каїсса» був виданий 13.09.2012р. ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на підставі та на виконання постанови старшого слідчого ОВС СУ ДПС в Житомирській області від 13.07.2012р. про призначення позапланової перевірки ПСП «Каїсса» в рамках кримінальної справи №12/169002, порушеної по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_3 (який є керівником та засновником ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд») у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно п.58.4 ст.58 ПК України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність; при цьому, орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Водночас, з огляду на те, що а ні норма п.86.9 ст.86, а ні норма п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України не конкретизували коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому п.86.9 ст.86 ПК України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність. Слід зазначити, що ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Вказана норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка. У даному випадку, при застосуванні цієї норми, має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

Колегія суддів вважає, що враховуючи, що перевірка позивача була призначена слідчим в межах розслідування кримінальної справи, статус матеріалів цієї перевірки регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України, тому ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області не мала права, до набрання законної сили відповідним рішенням суду по цій кримінальній справі, виносити податкові повідомлення-рішення.

Ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій, податковим органом не надано доказів того, що на час винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був такий, що набрав законної сили обвинувальний вирок, винесений судом за результатами розгляду кримінальної справи, у межах якої було призначено перевірку ПСП «Каїсса», або відповідне рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, оскільки відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, то, на думку судової колегії, прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2012 року №0007912200 та №0007902200 є передчасним.

Поряд з цим, досліджуючи реальність здійснення договірних відносин ПСП «Каїсса» з контрагентами ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» колегія суддів звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2011р. між ПП «Украгро-Трейд» (Постачальник) та ПСП «Каїсса» (Покупець) було укладено договір поставки №180711, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені Договором строки олію соняшникову нерафіновану, наливом, першого сорту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

20.12.2011р. між ПП «Антарес» (Постачальник) та ПСП «Каїсса» (Покупець) було укладено договір поставки №201211, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені Договором строки олію соняшникову нерафіновану, наливом, першого сорту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

20.03.2011р. між ПП «Крістал Г» (Постачальник) та ПСП «Каїсса» (Покупець) було укладено договір поставки №200311, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені Договором строки олію соняшникову нерафіновану, наливом, першого сорту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Виконання умов зазначених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними. Оплата за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями, копії яких також наявні в матеріалах справи.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи копії первинних документів, встановлено, що вони у повній мірі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України. Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов зазначених вище господарських договорів відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

В акті перевірки №1968/22-6/14115089 від 27.09.2012р. ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області лише посилається на те, що наявні у позивача товарно-транспортні накладні складені з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть вважатись належним доказом транспортування придбаного товару у постачальників. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень податкового органу, оскільки недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних не позбавляють їх статусу юридично значимих. Більше того, законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення товару з наслідками формування бази оподаткування податком на подану вартість чи податком на прибуток підприємств. Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів та, відповідно, набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а лише відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Отриману від ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» олію соняшникову нерафіновану було перероблено позивачем в олію соняшникову рафіновану із залученням ТОВ «ВВВВ», що підтверджується Договором по переробці сировини №241210 від 24.12.2010р.

Позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту та валових витрат. Відмовляючи особі у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, податковий орган повинен довести саме недобросовісність у діях платника. Факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Таким чином, наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними.

Оскільки встановлено, що договори з контрагентами ПП «Антарес», ПП «Крістал Г» та ПП «Украгро-Трейд» укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ст.72 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди. ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.11.2012 року №0007912200, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1 302 519,01 грн., та №0007902200, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції всього в розмірі 1 085 519,29 грн., прийняті відповідачем передчасно і необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення Херсонським окружним адміністративним судом норм матеріального права, однак не зазначає, в чому саме такі порушення виразились, і лише дублює свою позицію, викладену ним при поданні заперечення проти позову.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв