Постанова

від 16.10.2013 по справі 804/9367/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р. Справа № 804/9367/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Сидорук І.А..

представників відповідача Хоміч Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансстандарт» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.13 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансстандарт» (далі-позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником якої являється Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) (далі - відповідач) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртрансстандарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельна компанія «Астея» за вересень 2012 року, складений Акт № 1272/22-6/36841596 від 17.05.2013 року, на підставі якого службовими особами Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено коригування показників податкової звітності ТОВ «Укртрансстандарт» та виключено з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Укртрансстандарт». Посилаючись на відсутність правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також для коригування показників податкової звітності за результатами такої перевірки, позивач вважає такі дії відповідача незаконними. Крім того, вважає, що направлення відповідачем копій Акту перевірки №1272/22-6/36841596 від 17.05.2013 року до інших податкових інспекцій є протиправним, чим порушені права та інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із викладених у ньому підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 232-234). Представник відповідача суду пояснив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельна компанія «Астея» не підтверджено реальності здійснення господарських відносин з контрагентом за вересень 2012 року, встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з контрагентами - постачальниками, здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб та порушення податкового обліку, у зв'язку із чим у контролюючого органу були підстави для проведення коригування показників податкової звітності з ПДВ. За таких обставин, вважає дії щодо коригування показників податкової звітності позивача правомірними, і у задоволенні позову просив відмовити.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укратрансстандарт» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із відображенням відповідачем в автоматизованій інформаційній системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» висновків, викладених в Акті від 17.05.2013 р. № 1272/22-6/36841596 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596) питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельна компанія «Астея» (код ЄДРПОУ 38114650) за вересень 2012 року» (т. 1 а.с. 25-36).

За висновками вказаного Акту перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки; встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 185, 187, 198 Податкового кодексу України; перевіркою позивача з вересень 2012 р. встановлено встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з контрагентами - постачальниками, здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб та порушення податкового обліку (а.с. 35). Зі вступної частини згаданого акту вбачається, що перевірка проведена на підставі наказу ДПІ від 08.04.13 № 339 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596)» (т. 1 а.с. 7-8) та з відома посадових осіб позивача.

Перевіряючи спірні дії ДПІ на відповідність вимогами ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке. Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом. Так, контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій органів державної податкової служби. З метою удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та визначення порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ДПА України своїм Наказом «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.2008 № 266 затвердила відповідні Методичні рекомендації (далі - Методичні рекомендації №266).

Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій №266 створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом п. 2.12. Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість надсилається до центральної бази даних податкової звітності та підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Одночасно положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п.179.5 ст. 179 ПКУ). Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 9.8 ст. 9 ПКУ визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.08 №827, передбачено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

На підставі викладених нормативних положень суд доходить до висновку, що обов'язку платника податків подати декларацію з податку на додану вартість кореспондує обов'язок податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Крім того, суд зважує, що вище викладені нормативні положення дають підстави для висновку й про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Позаяк питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У спірних правовідносинах ДПІ в ході проведення перевірки дійшла висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Торгівельна компанія «Астея», їх вид, обсяг, якість та розрахунки; встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України; а також встановлено здійснення операцій з надання податкової вигоди для третіх осіб.

З огляду на припис розділу V «Податок на додану вартість» ПКУ, суд доходить до висновку, що за відсутністю об'єкту оподаткування, визначення якому надано в ст.185 ПКУ, у платника не можуть виникати відповідні податкові зобов'язання з ПДВ та право на податковий кредит. За викладених обставин, висновки ДПІ, викладені в Акті, стосуються правильності та достовірності задекларованих позивачем даних податкового обліку.

Суд відмічає, що висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платнику податкових зобов'язань відповідним податковим повідомлення-рішенням та їх узгодження у встановленому законом порядку. Як встановлено в ході розгляду справи, відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі Акту відповідачем відносно позивача не приймалось, однак висновки Акту внесені до електронних баз, що потягло відображення в таких базах показників з відхилення сум ПДВ від сум ПДВ, зазначених позивачем в податкових деклараціях.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПКУ. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПКУ та його узгодження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимим доказами факт відповідності показників в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показникам, зазначеним позивачем в податковій звітності з ПДВ за спірний період, з огляду на внесення до електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних Акту щодо відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та відсутність відповідного податкового повідомлення-рішення відносно позивача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дії ДПІ, які полягають у направленні Акта «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596) питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельна компанія «Астея» (код ЄДРПОУ 38114650) за вересень 2012 року» від 17.05.2013 р. № 1272/22-6/36841596 до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно чинного законодавства, суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пп. 20.1.8. п.20.1 ст. 20 ПКУ).Відповідно до п.86.1. ст. 86 ПКУ у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.10 №984, визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п. 4, п.5, п.6 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.Висновок акту документальної перевірки складається з опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень, про що зазначено у п.6 Порядку.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що складання акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень органу державної податкової служби, проте акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до перевіряємого суб'єкту, не впливає на його права і обов'язки, та не несе собою правові наслідки. Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 17.05.2013 року, є думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до її виконання.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п.2.2.7 п. 2.2 Розділу II Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПА України від 31.10.2012 р. № 948 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення в ході проведення перевірок взаємовідносин платників податків-юридичних осіб із фізичними особами, у тому числі фізичними особами-підприємцями, які можуть свідчити про заниження такими платниками (як юридичними, так і фізичними особами) об'єктів оподаткування (їх приховування), можливе ухилення від сплати до бюджету належних сум податків, зборів (обов'язкових платежів), підрозділи органу ДПС, які очолюють перевірки, зобов'язані повідомляти про це відповідні підрозділи податкового контролю, а також підрозділи оподаткування фізичних осіб для вжиття відповідних заходів згідно з чинним законодавством та їх компетенцією.

За таких обставин, суд вважає, що дії щодо направлення копій актів перевірок іншим податковим органам за місцем знаходження контрагентів перевіряємого підприємства, у випадку встановлення порушень в ході перевірки податкового законодавства платником податків, узгоджуються з компетенцією контролюючих органів, у зв'язку із чим, підстави вважати такі дії неправомірними, відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансстандарт» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Укртрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596) з питань фінансово - господарських відносин з ТОВ «Астея» (код ЄДРПОУ 38114650) за вересень 2012 року в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України на підставі акту від 17.05.2013 р. № 1272/22-6/36841596.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України показники податкової зівтності ТОВ «Укратрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596), що зазначені ТОВ «Укратрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596) в податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2012 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укртрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Балашовська б. 11) витрати по сплаті судового збору в розмірі 17,21 грн. (сімнадцять грн. 21 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева