Постанова

від 13.11.2014 по справі 820/17554/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2014 р. №820/17554/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Андросова А.О.,

представника відповідача - Клюєвої Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничо-будівельний кооператива "Агат" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Виробничо-будівельний кооператив "Агат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням уточнень позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 07.10.2014 року за № 0001531501, 0001541501, 0001551501, 0001561501, 0001571501 про визначення сум штрафних санкцій Виробничо-будівельному кооперативу "Агат" код ЄДРПОУ 21204267 у розмірі 54162,82 грн., визнати протиправними дії Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області з не зарахування сплачених ВБК "АГАТ" грошових зобов'язань на суму 26200 грн., проведених через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі платіжних доручень №153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., №188 від 05.07.2001 року на суму 4000грн., №152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., №207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн., а також зобов'язати Харківську об'єднану ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зарахувати в рахунок грошових зобов'язань ВБК "АГАТ" кошти сплачені через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі платіжних доручень №153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., №188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., №152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., №207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн., на загальну суму 26200 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки акта перевірки щодо несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань не відповідають дійсності, оскільки в наявності є всі платіжні доручення, відповідно яких проведено своєчасну сплату грошових зобов'язань. Також позивачем зазначено, що всі штрафні санкції нараховуються у зв'язку з тим, що відповідачем безпідставно визнано податковим боргом та не зараховано як сплачені платежі, проведені через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі платіжних доручень №153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., №188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., №152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., №207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та правомірність дій контролюючого органу, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.09.2014 року, фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно поданих податкових декларацій за лютий 2010 року, липень - грудень 2010 року, січень-грудень 2011року, січень - грудень 2012 року, січень - листопад 2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 6794/10/20-23-15-01-17 від 15.09.2014 р.

Висновками акта перевірки №6794/10/20-23-15-01-17 від 15.09.2014р. встановлена несвоєчасна сплата ВБК "АГАТ" узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій за лютий 2010 року, липень - грудень 2010 року, січень-грудень 2011року, січень - грудень 2012 року, січень - листопад 2013 року.

На підставі висновків акта перевірки №6794/10/20-23-15-01-17 від 15.09.2014р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.10.2014 року № 0001531501, 0001541501, 0001551501, 0001561501, 0001571501, відповідно до яких за порушення п. 57 .1 ст. 57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, визначено суму штрафних санкцій у розмірі 54162 грн. 82коп.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки №6794/10/20-23-15-01-17 від 15.09.2014р. та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 07.10.2014 року № 0001531501, 0001541501, 0001551501, 0001561501, 0001571501 позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті заявлених вимог суд зазначає.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В акті перевірки №6794/10/20-23-15-01-17 від 15.09.2014р. в якості обґрунтування несвоєчасної оплати зобов'язань по податковим деклараціям, податковим органом зазначено, що станом на час сплати податкового зобов'язання в особовій картці платника переплата відсутня, а тому виникає податковий борг.

Акт перевірки №6794/10/20-23-15-01-17 від 15.09.2014 року не містить обґрунтування щодо часу виникнення податкового боргу, в рахунок якого, податковим органом перераховувались сплачені поточні податкові зобов'язання по поданих податкових деклараціях.

Однак, відповідно акту звірки на 31 грудня 2001 року з Податку на додану вартість, зазначена несплата в розмірі 15500 грн. та акту звірки на 31 грудня 2001 року з єдиного податку зазначена несплата в розмірі 10700 грн.

Згідно акту звірки розрахунків з бюджетом за 2003 рік визначено суму несплачених зобов'язань з ПДВ та єдиного податку на загальну суму 25564, 23 грн.

Також, відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року по справі №820/10204/14 за позовом Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області до ВБК "АГАТ" про стягнення податкового боргу по деклараціям за період з листопада 2013 року по березень 2014 року, було встановлено, що податковий борг, який рахується в обліковій картці платника податків виник до 2003 року. Даною постановою суду, контролюючому органу відмовлено в задоволенні позову про стягнення податкового боргу.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що зазначена розбіжність виникла у зв'язку з тим, що відповідачем не було зараховано в рахунок грошових зобов'язань позивача сум коштів сплачених через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі проведених платіжних доручень №153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., №188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., №152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., №207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн., на загальну суму 26200 гривень, що в цілому узгоджується з наявними в матеріалах справи актах звірок та інтегрованих карток платника податку.

Слід зазначити, що ВБК "Агат" повідомляло податковий орган про здійснені платежі заявами від 18.07.2001 року та 26.07.2001 року.

Відповідно ст. ст. 21, 22 Закону України від 05.04.2001 N 2346 "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (в редакції чинній на момент здійснення платежів) ініціювання переказу грошових коштів проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. При цьому ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа до виконання.

Відповідно до п. 1.29 ст. 1 вказаного Закону, проведення самого переказу грошей - є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система. А відповідальність за перерахування грошових коштів (за вказівкою платника податку) безпосередньо до бюджету покладається на банки та інші фінансово-кредитні установи в силу чинного законодавства.

На підставі пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншої установи - члена платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача, при цьому поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково - касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно п. 8.1 ст. 8, п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документу на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку. Саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України № 2181-ІІІ пов'язує настання певних правових наслідків.

Зокрема, приписами пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.

Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (в редакції чинній на час проведення оплати податків 2001 року) платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування платежу до бюджету або державного цільового фонду з вини банку, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З аналізу наведеного законодавства вбачається, що після прийняття банком розрахункового документу щодо перерахування податків до бюджету податкові зобов'язання вважаються виконаними і покладення на платника податків обов'язку повторно сплатити податки, збори (обов'язкові платежі) та відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) є таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку, виконав своє зобов'язання зі сплати такого податку за визначеними ним періодами, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені на підставі ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У зв'язку з чим, в судовому засіданні встановлено, що позивачем було належним чином виконано зобов'язання по сплаті суми нарахованого податку, що підтверджується платіжними дорученнями починаючи з 2001 року по грудень 2013 року, які долучені до матеріалів справи.

Отже, у зв'язку з тим, що грошові кошти на сплату податків, нарахованих у картках особових рахунків платника податків, до бюджету не надійшли, наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати податкових зобов'язань були зараховані у рахунок заборгованості. Аналогічно із запізненням погашалися щомісячні податкові зобов'язання за цими податками, у зв'язку з чим, у відповідності до вимог ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ здійснювалося нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування до бюджету сум податкових зобов'язань.

У зв'язку з тим, що сплачена позивачем сума податкових зобов'язань через банк АК АПБ "Україна" безпідставно визнана податковою інспекцією заборгованістю і безпідставно погашена за рахунок чергових платежів, а наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати зараховані у рахунок існуючої заборгованості, є всі підстави вважати, що штрафні санкції, застосовані на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 54162, 82 грн., застосовані відповідачем необґрунтовано.

Також, суд зазначає, що відповідно до розпорядження N 227-р від 24.07.2001 виданого Держаною податковою адміністрацією України визначено, що у зв'язку з прийняттям рішення НБУ про відкликання ліцензії АК АПБ "Україна" та призначення ліквідатора , всі підпорядковані державні податкові інспекції зобов'язані: 1) провести інвентаризації з платіжних доручень по сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджету, що не були виконані установами АК АПБ "Україна", складання актів звірок з підприємствами, платежі яких не були перераховані до бюджету установами АКАБ "Україна", та отримання завірених у встановленому порядку копій вказаних платіжних доручень з відмітками банку; 2) пред'явити ліквідатору кредиторських вимог до АК АПБ "Україна" в розмірі проінвентаризованої заборгованості, нарахованої пені, та іншої заборгованості установ АКАБ "Україна" перед бюджетами.

Згідно листа № 12622/7/17-0217 від 19.09.2001 року Державною податковою адміністрацією України було роз'яснено, що оскільки належні суми податків вже були пред'явлені до сплати через установи АК АПБ "Україна" і платіжні доручення по сплаті податків до бюджету не були ними виконані, то внаслідок цього податкова заборгованість перед бюджетом виникла не з вини платників податку, і боржником перед бюджетом виступає не суб'єкт підприємництва, а безпосередньо банк.

Частиною 4 ст. 71 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

В ході розгляду справи судом було витребувано у відповідача зворотній бік облікової картки клієнта за період з 2001 по 2014 роки.

Однак, з об'єктивних причин, відповідачем не було виконано вимог суду в повному обсязі та не надано карток клієнта за період з 2001 року по 2002 рік включно, що в свою чергу, не спростовує факту неврахування відповідачем сплачених позивачем коштів через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі проведених платіжних доручень №153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., №188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., №152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., №207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн., на загальну суму 26200 грн.

Суд також наголошує, що відповідно п. 102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, відповідач втратив своє право на визначення сум грошових зобов'язань (штрафних санкцій) по податкових деклараціях, граничний строк сплати по яких знаходиться поза межами 1095 днів, а саме по деклараціях за лютий 2010 року, липень - грудень 2010 року, січень - серпень 2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що позивачем надано суду підтвердження своєчасної та повної оплати грошових зобов'язань, як за перевіряємий період відповідно п.203.2 ст.203 ПК України, так і починаючи з 2001 року, а твердження відповідача про порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання не підтверджені належними доказами, то висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Також, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості вимог позивача по визнанню протиправними дій Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області з не зарахування сплачених ВБК "АГАТ" грошових зобов'язань на суму 26200 грн., проведених через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі платіжних доручень №153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., №188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., №152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., №207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн., а також зобов'язання Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зарахувати в рахунок грошових зобов'язань ВБК "АГАТ" коштів сплачених через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі платіжних доручень №153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., №188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., №152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., №207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., №189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн., на загальну суму 26200 грн., оскільки матеріалами справи встановлено повне виконання ВБК "АГАТ" своїх обов'язків зі сплати податків.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях законодавства України, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-будівельного кооператива "Агат" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07 жовтня 2014 року №0001571501, яким Виробничо-будівельному кооперативу "АГАТ", було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1571 грн. 11 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07 жовтня 2014 року №0001561501, яким Виробничо-будівельному кооперативу "АГАТ", було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 3178 грн. 20 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07 жовтня 2014 року №0001551501, яким Виробничо-будівельному кооперативу "АГАТ", було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 26210 грн. 97 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07 жовтня 2014 року №0001541501, яким Виробничо-будівельному кооперативу "АГАТ", було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 5188 грн. 44 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07 жовтня 2014 року №0001531501, яким Виробничо-будівельному кооперативу "АГАТ", було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 18014 грн. 10 коп.

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з не нарахування сплачених Виробничо-будівельним кооперативом "АГАТ" грошових зобов'язань на суму 26200 грн., проведених через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі платіжних доручень № 153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., № 188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., № 152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., № 207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., № 206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., № 189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн.

Зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області зарахувати в рахунок грошових зобов'язань Виробничо-будівельного кооперативу "АГАТ" кошти сплачені через установу банку АК АПБ "Україна", на підставі платіжних доручень № 153 від 25 травня 2001 року на суму 10000 грн., № 188 від 05.07.2001 року на суму 4000 грн., № 152 від 25 травня 2001 року на суму 4200 грн., № 207 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., № 206 від 13 липня 2001 року на суму 1500 грн., № 189 від 05 липня 2001 року на суму 5000 грн., на загальну суму 26200 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18.11.2014 року.

Суддя Полях Н.А.