Постанова

від 11.11.2014 по справі 825/3183/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3183/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом приватного підприємства "Аверс-Плюс"

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю

представників сторін:

від позивача Луєнка Ю.В., довіреність від 31.12.2013,

від відповідача Шелеста С.Ю., довіреність від 15.08.2014 № 51/09/10-012, -

В С Т А Н О В И В:

06.11.2014 приватне підприємство "Аверс-Плюс" (далі - ПП "Аверс-Плюс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівської області (далі - Ніжинська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2014 року № 0001991530 форми «Ш» Ніжинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області про нарахування штрафу в сумі 1129,98 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та прийняте в супереч нормам чинного законодавства, оскільки нарахування штрафу здійснено па підставі закону, який не поширює свою дію в часі на дане правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позові з наданням в судовому засіданні додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2014 року № 0001991530 скасуванню не підлягає, оскільки граничний термін застосування штрафних санкцій по орендній платі з юридичних осіб по ПП "Аверс-Плюс" 1095 днів з дня сплати податкового боргу - 25.08.2014 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Аверс-Плюс" (код 30941812) зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ та взято на облік до Ніжинською ОДПІ як платника податків.

Судом встановлено, що Ніжинською ОДПІ була проведена камеральна перевірка податкової звітності з земельного податку (податкова декларація від 21.01.2009 № 520) за результатами якої складено акт від 11.03.2014 № 1230/15-30941812 (а.с. 6-7).

Перевіркою встановлено порушення ПП "Аверс-Плюс" п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у розмірі 5649,90 грн. (граничний термін сплати - 29.04.2011, дата сплати - 26.08.2011).

На підставі акту перевірки від 11.03.2014 № 1230/15-30941812 Ніжинською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2014 року № 0001991530, яким визначено суму штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 20% у сумі 1129,98 грн. (а.с. 8).

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремного податку та збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення суми грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, визначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що ПП "Аверс-Плюс" було самостійно задекларовано у 2009 році орендної плати з юридичних осіб в сумі 6779,82 грн. (податкова декларація земельного податку (орендної плати) від 21.01.2009 № 520, а.с. 17).

При цьому, визначена сума грошового зобов'язання не була сплачена, у зв'язку з чим за підприємством виник податковий борг.

Так, частково даний борг було погашено ПП "Аверс-Плюс" у 2010 та 2011 році, що підтверджується карткою обліку платника податків по орендній платі з юридичних осіб за 2010 рік та 2011 рік (приєднано до матеріалів справи), а вже за стягненням податкового боргу з орендної плати за землю (пеня) в розмірі 171,30 грн. контролюючий орган звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 30.11.2011 у справі № 2а/2570/3161/2011 позов Ніжинської ОДПІ задовольнив повністю та стягнув заявлену суму податкового боргу (а.с. 26).

Таким чином, сума основної частини боргу позивача (недоїмка) була сплачена ПП "Аверс-Плюс" 26.08.2011 (платіжне доручення № 903). в зв'язку з чим Ніжинською ОДПІ було надано до суду заяву про зменшення позовних вимог та заявлено залишок боргу в сумі 171,30 грн. (пеня яка нарахована відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених зобов'язань).

Суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини розглядаються сторонами у розрізі законодавчих вимог щодо строків давності для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань підприємству та можливості застосування до даних правовідносин норм Податкового кодексу України зважаючи на принцип дії нормативно-правового акта у часі.

З огляду на зазначене, суд враховує, що нормою ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, принцип права, який полягає у тому, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в даних правовідносинах, в частині визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, слід керуватись Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими нормативно-правовими актами, що діяли під час виникнення спірних правовідносин до надбання законної сили Податковим кодексом України.

До такого висновку суд прийшов тому, що відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який кореспондується з п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст. 114 Податкового Кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Системний аналіз змісту наведених норм права дає підстави стверджувати, що законодавець пов'язує строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з податковою декларацією, який відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання та/або з податковим повідомленням-рішенням, який у свою чергу бере свій відлік з граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Така позиція суду узгоджується зі змістом наведених норм, оскільки ними ж і передбачено, що якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У свою чергу, згідно статті 14 Закону України "Про плату за землю" (чинного на момент виникнення обов'язку у позивача щодо подання податкової декларації з орендної плати за землю від 21.01.2009 № 520), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Враховуючи зміст вищенаведених норм права, суд визнає хибним висновок відповідача щодо того, що граничний термін застосування штрафних санкцій по орендній платі з юридичних осіб по ПП "Аверс-Плюс" слід відліковувати з дня сплати податкового боргу позивачем за податковою декларацією від 21.01.2009 № 520 є 26.08.2011, оскільки такий висновок не відповідає строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним пп. 15.1.1 п. 15.1 ст 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (статтею 102 Податкового Кодексу України).

Зважаючи на встановлене, суд констатує, що податкова декларація земельного податку (орендної плати) № 520 була подана позивачем до Ніжинської ОДПІ 21.01.2009, а строк з якого контролюючий орган має право на визначення грошового зобов'язання за цією декларацією розпочинається з 02.02.2009.

Таким чином, оскільки актом камеральної перевірки від 11.03.2014 № 1230/15-30941812 встановлено порушення ПП "Аверс-Плюс" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за податковою декларацією з орендної плати за землю від 21.01.2009 № 520, то суд вважає, що Ніжинською ОДПІ в даному випадку було пропущено граничний строк визначення податкових зобов'язань платника податків (у т.ч. штрафних санкцій), а тому, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2014 року № 0001991530 підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте податковим органом не у межах та не у спосіб визначений чинним законодавством України, а позовні вимоги ПП "Аверс-Плюс" - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжин ської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області форми "Ш" № 0001991530 від 18 березня 2014 р про нарахування штрафу в сумі 1129,98 грн. за порушення граничного строку сплати суми гро шового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Аверс-Плюс" (код 30941812) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанцією від 19.09.2014 № k16/J/22 у сумі 182,70 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб