Ухвала

від 18.12.2014 по справі 825/3183/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3183/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Саприкіної І.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Аверс-Плюс" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року приватне підприємство "Аверс-Плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2014 року № 0001991530 форми «Ш» Ніжинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області про нарахування штрафу в сумі 1129,98 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Ніжинською ОДПІ була проведена камеральна перевірка податкової звітності з земельного податку (податкова декларація від 21.01.2009 № 520) за результатами якої складено акт від 11.03.2014 № 1230/15-30941812 (а.с. 6-7).

Перевіркою встановлено порушення ПП "Аверс-Плюс" п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у розмірі 5649,90 грн. (граничний термін сплати - 29.04.2011, дата сплати - 26.08.2011).

На підставі акту перевірки від 11.03.2014 № 1230/15-30941812 Ніжинською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2014 року № 0001991530, яким визначено суму штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 20% у сумі 1129,98 грн. (а.с. 8).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Ніжинською ОДПІ було пропущено граничний строк визначення податкових зобов'язань платника податків (у т.ч. штрафних санкцій), а тому, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремного податку та збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення суми грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, визначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Аверс-Плюс" було самостійно задекларовано у 2009 році орендної плати з юридичних осіб в сумі 6779,82 грн. (податкова декларація земельного податку (орендної плати) від 21.01.2009 № 520, а.с. 17).

Однак, визначена сума грошового зобов'язання не була сплачена, у зв'язку з чим за підприємством виник податковий борг.

У 2010 та 2011 році ПП "Аверс-Плюс"даний борг було частково погашено, що підтверджується карткою обліку платника податків по орендній платі з юридичних осіб за 2010 рік та 2011 рік, а вже за стягненням податкового боргу з орендної плати за землю (пеня) в розмірі 171,30 грн. контролюючий орган звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 30.11.2011 у справі № 2а/2570/3161/2011 позов Ніжинської ОДПІ задовольнив повністю та стягнув заявлену суму податкового боргу (а.с. 26).

Таким чином, сума основної частини боргу позивача (недоїмка) була сплачена ПП "Аверс-Плюс" 26.08.2011 (платіжне доручення № 903). в зв'язку з чим Ніжинською ОДПІ було надано до суду заяву про зменшення позовних вимог та заявлено залишок боргу в сумі 171,30 грн. (пеня яка нарахована відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених зобов'язань).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даних правовідносинах, в частині визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, слід керуватись Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими нормативно-правовими актами, що діяли під час виникнення спірних правовідносин до надбання законної сили Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який кореспондується з п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань (ст. 114 Податкового Кодексу України).

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що законодавець пов'язує строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з податковою декларацією, який відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання та/або з податковим повідомленням-рішенням, який у свою чергу бере свій відлік з граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

У свою чергу, згідно статті 14 Закону України "Про плату за землю" (чинного на момент виникнення обов'язку у позивача щодо подання податкової декларації з орендної плати за землю від 21.01.2009 № 520), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що граничний термін застосування штрафних санкцій по орендній платі з юридичних осіб слід відраховувати з дня сплати податкового боргу позивачем за податковою декларацією від 21.01.2009 № 520 є 26.08.2011, оскільки такий висновок не відповідає строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним пп. 15.1.1 п. 15.1 ст 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Тобто, оскільки податкова декларація земельного податку (орендної плати) № 520 була подана позивачем до Ніжинської ОДПІ 21.01.2009, то строк, з якого контролюючий орган має право на визначення грошового зобов'язання за цією декларацією розпочинається саме з 02.02.2009, що свідчить про відсутність порушення ПП "Аверс-Плюс" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за податковою декларацією з орендної плати за землю від 21.01.2009 № 520.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення .

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 25.12.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді І.В. Саприкіна

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Саприкіна І.В.

Сорочко Є.О.