Рішення

від 11.11.2014 по справі 909/794/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 р. Справа № 909/794/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,

при секретарі судового засідання Кричовський Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів

у природоохоронній сфері

вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019

в інтересах держави в особі:

Івано-Франківської обласної державної адміністрації,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ,76004

до відповідача: Верхньострутинської сільської ради

вул. Січових Стрільців, 53, с. Верхній Струтинь, Рожнятівського р-ну,77621

Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф"

вул. Б. Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, 76007

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача:

Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області

вул. Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ,

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.01.04.

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Джердж І. В., (посвідчення № 028075 від 15.08.2014 р.);

Від позивача: Грезда В. І. - головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу ОДА (довіреність № 747/0/2-14/01-075 від 22.07.14)

Від відповідача приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф": Герула З. Й. - представник (довіреність № 78 від 08.04.14)

Від відповідача Верхньострутинської сільської ради: Урядко В.В. - голова сільської ради (паспорт серія НОМЕР_1 від 30.09.96)

Від третьої особи: Семенюк В. В.- головний спеціаліст юридичного відділу Держземагенства (довіреність № 425/12 від 22.09.14).

Встановив:

Івано-Франківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Позивача, Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.01.04, укладеного між відповідачами, Верхньострутинською сільською радою і Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськторф", зареєстрований у Рожнятівському районному відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК, про , що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №040421000012 від 29.01.2004.

В зв"язку з прийняттям Закону України "Про акціонерні товариства", Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф".

Як вбачається із змісту позовної заяви та досліджено в судовому засіданні, на виконання рішення Верхньострутинської сільської ради від 28.12.2003, між відповідачами у даній справі Верхньострутинською сільською радою і Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськторф", 09.01.2004 укладено договір оренди землі.

За вказаним договором, орендодавець, Верхньострутинська сільська рада передала, а орендар, ВАТ "Івано-Франківськторф" прийняв у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради, площею 222,3250га, для видобутку торфу.

Договір укладений терміном на сімнадцять років, починаючи з дати його реєстрації.

Прокурор вважає, що укладений між відповідачами договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент його укладення , у Верхньострутинської сільської ради не було необхідного обсягу повноважень.

Повноваження сільський, селещних, міських рад, райдержадміністрацій, обласних рад та облдержадміністрацій визначені відповідними положеннями Земельного кодексу України, Законами України "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, до повноважень обласних державних адміністрацій, відповідно до ст. 122 ЗК України, віднесено надання земельних ділянок на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Однак, проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що земельна ділянка, якою користується ПАТ "Івано-Франківськторф" на підставі договору оренди землі від 09.01.2004, площею 222,3250га розташована в урочищі "Під Буром" знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради, про те за межами населеного пункту.

Таким чином, розпорядником вказаної земельної ділянки є Івано-Франківська обласна державна адміністрація.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад.

У пункті 12 Перехідних положень ЗК України , який діяв на момент укладення спірного договору оренди землі, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, Верхньострутинська сільська рада в порушення діючого земельного законодавства, не маючи прав на спірну земельну ділянку, без належних правових підстав передала її у строкове користування ВАТ "Івано-Франківськторф".

Незаконне надання в оренду земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені цим Кодексом. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З огляду на викладені підстави, прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.01.04, укладений між Верхньострутинською сільською радою та ПАТ "Івано-Франківськторф" , а також зобов"зати повернути в державну власність земельну ділянку площею 222,3250 га, яка була передана згідно акту прийому-передачі від 30.01.04.

В процесі розгляду справи по суті , Івано-Франківським міжрайонним прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері подано клопотання №63-834 вих 14 від 24.09.2014, в якому він просить збільшити розмір позовних вимог та виклав прохальну частину позовної заяви у наступній редакції:

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений, 09.01.04 між Верхньострутинською сільською радою та ПАТ "Івано-Франківськторф" , а також зобов"зати ПАТ "Івано-Франківськторф" повернути в державну власність земельну ділянку площею 222,3250 га, вартістю 7297533,00грн., яка була передана згідно акту прийому-передачі від 30.01.04.

Розглянувши подане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, приймаючи до уваги наступне:

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині.

Статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна . Відповідно позовні заяви мають майновий характер.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки в державну власність відноситься до вимог немайнового характеру, а тому не має підстав в застосуванні ст. 22 ГПК України, в частині збільшення розміру позовних вимог.

З огляду на викладені норми закону, в задоволенні клопотання прокурора про збільшення розміру позовних вимог слід відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві прокурора, вважає їх обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наведених у позовній заяві підстав.

Оскільки, спір у даній справі носить земельно-правовий характер, а рішення може вплинути на права або обов"язки щодо однієї із сторін органом що здійснює свої повноваження у сфері земельних ресурсів, суд за власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області, про що виніс ухвалу від 14.10.2014.

Залученою до участі у справі третьою особою суду надані письмові пояснення №3937/10/37 від 27.10.2014, в яких зазначено, що торф"яне родовище "Під Бором" було відведено у 1953 році заводу ізоляційних матеріалів "Під Бором" Міністерства м"ясомолпрому УРСР. ВАТ «Івано-Франківськторф», згідно статуту є правонаступником торфорозробок «Під Бором».

В подальшому між ВАТ «Івано-Франківськторф» та Верхньострутинською сільською радою, 09.03.1997 укладено договір на тимчасове користування земельною ділянкою загальною площею 241,7 га терміном на 10 років.

Рішенням Верхньострутинської сільської ради від 19.03.2000 внесено зміни в межі населеного пункту та введено землі загальною площею 369,0 га, у т.ч. землі промисловості - ВАТ «Івано-Франківськторф» площею - 241,6 га.

Рішенням Рожнятівської районної ради від 24.11.2000 року внесено зміни у межі населених пунктів, додатково включивши у межі с. Верхній Струтин - 369,0 га земель, згідно площ вказаних у рішенні Верхньострутинської сільської ради від 19.03.2000.

Виходячи із вищенаведеного, земельна ділянка пл. 369,0 га, яка була включена рішенням сесії Рожнятівської районної ради від 24.11.2000 р., у т.ч. земельна ділянка 241,6 га, яку використовує ВАТ «Івано-Франківськторф» внесена у межі населеного пункту с. Верхній Струтин.

Рішенням сесії Верхньострутинської сільської ради від 05.03.2001 року продовжено термін користування ВАТ «Івано-Франківськторф» земельною ділянкою торфовищем «Під Бором» площею 241,6 га на час дії ліцензії для видобутку торфу із торф'яного родовища до 2020 року.

У 2002 році ДП «Івано-Франківським регіональним центром державного земельного кадастру» проведено інвентаризацію земельних ділянок ВАТ «Івано-Франківськторф» в урочищі «Під Бором», у зв'язку із чим, площа земельної ділянки зменшилась до 222,3250 га.

У 2003 році на замовлення ВАТ «Івано-Франківськторф» ДП «Івано-Франківським НДГЇЇ землеустрою» проведено нормативно- грошову оцінку земельної ділянки під торфорозробками - 220, 8366 га.

09.01.2004, між ВАТ «Івано-Франківськторф» та Верхньострутинською сільскою радою укладено договір оренди землі терміном на 17 років на площу 222,3250 га.

Рішенням сесії Верхньострутинської сільської ради від 28.12.2003 встановлено ставку орендної плати за землю від нормативно - грошової оцінки у розмірі 3,2% , що становить 99621,216 грн. в рік.

Рішенням сесії Верхньострутинської сільської ради від 07.08.2005 по затвердженню матеріалів нормативно - грошової оцінки земельної ділянки ВАТ «Івано-Франківськторф» загальною вартістю 7716234 грн. та встановлення ставки орендної плати 5% від нормативно - грошової оцінки, розробленої ДП «Івано-Франківський науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою», проте між ВАТ «Івано-Франківськторф» та Верхньострутинською сільською радою з даного приводу не було укладено жодних угод.

З огляду на викладені обставини представник третьої особи вважає, що відведення земельної ділянки ВАТ «Івано-Франківськторф» з подальшою передачею її зазначеному товариству в оренду відбулося з порушеннями норм земельного законодавства чинного на той час.

Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції 1992) визначено, що обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки: із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд.

Статтею 65 Земельного кодексу України (в редакції 1992) визначено, що до земель сільського населеного пункту належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в порядку землеустрою. Землі сільського населеного пункту перебувають у віданні сільської Ради народних депутатів. Межі сільських населених пунктів встановлюються і змінюються районною, міською в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів. Використання земель сільського населеного пункту здійснюється відповідно до проектів планіровки та забудови даного населеного пункту.

Межі селищ міського типу встановлюються і змінюються обласною Радою народних депутатів або за її дорученням відповідною районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів (ст. 64 Земельного кодексу України в редакції 1992).

Межа сільської, селищної Ради народних депутатів з зовнішньою межею міста визначаються за проектом планіровки та забудови міста та або техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста. При відсутності цих документів межа міста тимчасово встановлюється по фактичній границі комісією, що створюється з представників суміжних міської і сільських, селищних Рад народних депутатів і затверджується рішенням цих Рад.

Проекти формування території і встановлення меж сільських Рад погоджуються сільськими Радами і затверджуються районною Радою народних депутатів. Проекти формування території і встановлення меж селищних Рад погоджуються селищними і районними Радами і затверджуються обласною Радою народних депутатів, або за її дорученням районною Радою народних депутатів (Вказівки по складанню проектів формування території і встановленню меж сільських, селищних Рад народних депутатів затверджені Головою державного комітету України по земельній реформі Б.М. Чепковим 30.10.1991).

З огляду на наведені норми земельного законодавства, за проектом формування території та встановлення меж Верхньострутинської сільської ради, а також індексно-кадастрових картах вказана земельна ділянка завжди знаходилась за межами населеного пункту.

Враховуючи вищевикладене представник третьої особи вважає, що Верхньострутинська сільська рада не являлася, та не являється розпорядником зазначених земель, а отже при укладенні договору оренди землі з ВАТ «Івано-Франківськторф» вийшла за межі наданих їй повноважень.

На даний час, у відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України розпорядником вищевказаної земельної ділянки являється Івано-Франківська обласна державна адміністрація .

З огляду на викладені обставини, представник третьої особи вважає, що Верхньострутинська сільська рада не мала правових підстав на укладення з ПАТ "Івано-Франківськторф" договору оренди землі від 09.01.04, а уклавши його вийшла за межі наданих законом повноважень.

Позовні вимоги прокурора підтримала повністю.

Відповідач, ПАТ "Івано-Франківськторф" позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Свої заперечення виклав у відзиві на позов №196 від 10.10.2014.

Представник зазначеного відповідача в судовому засіданні пояснив, що товариством укладено договір оренди землі з Верхньострутинською сільською радою 09.01.2004 для видобутку торфу, згідно спеціального дозволу на користування надрами №1083 від 24.09.1997. З метою уточнення наявних сільськогосподарських угідь на ділянці та її меж, в 2003 році була проведена інвентаризація земельної ділянки в процесі якої товариство отримало всі погодження та висновки, які були необхідні.

Крім цього, Верхньострутинська сільська рада, 19.03.2000, а Рожнятівська районна рада 24.11.2000 прийняли рішення про внесення змін в межі населених пунктів, згідно яких спірна земельна ділянка увійшла в межі села Верхній Струтин.

В усіх погоджувальних документах, які надавались ВАТ "Івано-Франківськторф" перед укладенням оспорюваного договору оренди землі, зазначалось, що земельна ділянка площею 222,3250 га в урочищі "Під Бором" знаходиться в межах с.Верхній Струтин.

Саме на підставі цих дозвільних документів і був укладений договір оренди землі від 09.01.2004.

Жодних порушень земельного законодавства при його укладенні сторонами не було допущено.

Таким чином, підстав для визнання договору оренди землі ,укладеного між відповідачами у даній справі немає.

З врахуванням викладених обставин представник відповідача, ПАТ "Івано-Франківськторф" просить суд в позові відмовити.

Відповідач, Верхньострутинська сільська рада відзив на позов не подала, проте її представник в судовому засіданні підтвердив той факт, що спірна земельна ділянка , яка була надана ВАТ "Івано-Франківськторф" в оренду на підставі оспорюваного договору, в дійсності перебуває в віданні Верхньострутинської сільської ради, про-те знаходиться за межами населеного пункту.

Як доказ, ним надані викопіровка з карти земелекористування с. Верхній Струтинь та викопіровка з проекту формування території с. Верхній Струтинь.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, та інших учасників судового процесу, дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх в сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

Відповідно до ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст. 124 ЗК України, згідно з яким, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Між відповідачами у даній справі, 09.11.2004 був укладений договір оренди землі, за умовами якого Верхньострутинська сільська рада передала, а орендар, ВАТ "Івано-Франківськторф" прийняв у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, площею 222,3250га, яка знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради в урочищі "Під Бором".

Вказана земельна ділянка надавалась орендодавцю для видобутку торфу строком на сімнадцять років.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, згідно проекту формування території та встановлення меж сільської ради та населеного пункту с. Верхній Струтинь, Рожнятівського району Івано-Франківської області земельна ділянка загальною площею 222,3250 га, яка надана в користування для видобутку торфу в урочищі "Під Бором" розміщена за межами населеного пункту с.Верхній Струтин Верхньострутинської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (розроблено Інститутом землеустрою Івано-Франківської області 1997року).

Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні представником головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області та у письмових поясненнях №3937/10/37 від 27.10.14 в яких зазначено, що за проектом формування території та встановлення меж Верхньострутинської сільської ради, а також індексно-кадастрових карт вказана земельна ділянка завжди знаходилась за межами населеного пункту.

Враховуючи викладені у вказаному листі правові підстави, Верхньострутинська сільська рада не являлась та на даний час не являється розпорядником зазначених земель, а отже при укладанні договору оренди землі з ВАТ "Івано-Франківськторф" вийшла за межі наданих їй законом повноважень.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України, до повноважень обласної державної адміністрації в галузі земельних правовідносин належить надання земельних ділянок на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Про те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами с.Верхній Струтинь підтвердив у судовому засіданні голова Верхньострутинської сільської ради.

Таким чином, при укладенні оспорюваного договору оренди землі від 09.01.2004 сільська рада вийшла за межі наданих земельним законодавством повноважень, а отже порушила інтереси держави.

Суд погоджується із доводами прокурора, викладених у позовній заяві та вважає, що відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскільки , на момент укладення оспорюваного договору оренди землі Верхньострутинська сільська рада не мала належних правових підстав для його укладення тобто не мала необхідної цивільної дієздатності, а тому, відповідно до ст. 215 ЦК України, такий правочин слід визнати недійсним.

На підставі викладених обставин та наведених норм закону, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими , а тому позов слід задоволити.

Судові витрати , відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідачів в рівних частинах, стягнувши їх до державного бюджету.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 122,124 ЗК України, ст. 203, 215 ЦК України, керуючись ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі позивача, Івано-Франківської обласної державної адміністрації до відповідачів, Верхньострутинська сільська рада та Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.01.04.

Визнати недісним договір оренди землі, укладений 09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою ( вул. Січових Стрільців, 53, с. Верхній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, код 04355154) та Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськторф" ( вул. Б. Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, код 05489158). Приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськторф" ( вул. Б. Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, код 05489158) повернути земельну ділянку площею 222,3250 га, вартістю 7297533,00грн. до державної власності.

Стягнути з відповідача, Верхньострутинська сільська рада ( вул. Січових Стрільців, 53, с. Верхній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, код 04355154) в дохід державного бюджету 609,00грн. судового збору, які слід перерахувати за наступними реквізитами (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити ДПІ в Рожнятівському районі.

Стягнути з відповідача, Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" ( вул. Б. Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, код 05489158) в дохід державного бюджету 609,00грн. судового збору, які слід перерахувати за наступними реквізитами (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити ДПІ в м.Івано-Франківську.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.14

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"