Рішення

від 13.11.2014 по справі 910/21803/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21803/14 13.11.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» до Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» простягнення заборгованості

Представники:

від Позивача: Дарієнко О.А. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 28 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» («орендодавець») та Публічним акціонерним товариством «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» («орендар») укладено Договір оренди №1 нежитлового приміщення, відповідно до умов якого сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування на строк та на умовах договору нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 30А; приміщення розташоване на 1 поверсі будинку, загальна площа приміщення становить 74,0 кв.м. Так, Позивач зазначає, що Відповідачем, всупереч умовам договору оренди, орендна плата повністю не сплачувалась, внаслідок чого утворився борг по орендній платі за червень, липень 2014 року та за 10 днів серпня 2014 року. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» 76 656 гривень 15 копійок (заборгованість по орендній платі, 3% річних з простроченої суми, інфляційні на рахування та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21803/14, судове засідання призначено на 29.10.2014 р.

29.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.10.2014 року, які долучені до матеріалів справи.

29.10.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати: Позивача надати належним чином оформлений витяг щодо курсу валют, встановленого Національним банком України, в обґрунтування суми позовних вимог;Відповідача надати докази на підтвердження повної сплати грошових коштів за Договором оренди нежитлового приміщення №1 від 28.09.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням Відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.10.2014 року, витребуванням додаткових доказів по справі, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2014 року відкладено розгляд справи на 13.11.2014 року.

10.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача Заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що при подачі позову були допущені неточності у розрахунках ціни позову, у тому числі при розрахунку суми основного боргу і, як наслідок, у розрахунку пені, інфляційних нарахувань та 3% річних. Так, здійснивши перерахунок позовних вимог, позивач просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» 76 462 гривні 24 копійки, з яких: 71 396 гривень 03 копійки - сума осново боргу, 497 гривень 88 копійок - 3% річних, 609 гривень 19 копійок - інфляційних нарахувань та 3 959 гривень 14 копійок - пені.

13.11.2014 року в судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви з урахуванням Заяви про зменшення суми позовних вимог. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду м. Києва від 29.10.2014 року.

Суд зазначає, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» про суми позовних вимог, так як це зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже таке зменшення розміру позовних вимог приймається судом.

Таким чином, предметом даного спору є стягнення з Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» 76 462 гривні 24 копійки, з яких: 71 396 гривень 03 копійки - сума осново боргу, 497 гривень 88 копійок - 3% річних, 609 гривень 19 копійок - інфляційних нарахувань та 3 959 гривень 14 копійок - пені.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники Відповідача в судове засідання 13.11.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 13 листопада 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

28 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» («орендодавець») та Публічним акціонерним товариством «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» («орендар») укладено Договір оренди №1 нежитлового приміщення, відповідно до умов якого сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування на строк та на умовах договору нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 30А; приміщення розташоване на 1 поверсі будинку, загальна площа приміщення становить 74,0 кв.м.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, загальний розмір платежу за місяць вкладає грошову суму у гривнях, що еквівалентна сумі 2 590,00 доларів США, що на момент укладення договору, за офіційним курсом НБУ складає 20 694 гривні 10 копійок.

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10-го числа поточного місяця на підставі договору, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок орендодавця, у гривнях в сумі, яка еквівалентна відповідній сумі, вказаній у п. 4.1. Договору, згідно офіційного курсу НБУ на момент здійснення платежу.

Відповідно до Акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 28 вересня 2012 року, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» («орендодавець») та Публічним акціонерним товариством «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» («орендар»), орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 30А, загальна площа приміщення становить 74,0 кв.м.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем, всупереч умовам договору оренди, орендна плата повністю не сплачувалась, внаслідок чого утворився борг по орендній платі за червень, липень 2014 року та за 10 днів серпня 2014 року. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК», з урахуванням Заяви про зменшення суми позовних вимог, 76 462 гривні 24 копійки, з яких: 71 396 гривень 03 копійки - сума осново боргу, 497 гривень 88 копійок - 3% річних, 609 гривень 19 копійок - інфляційних нарахувань та 3 959 гривень 14 копійок - пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди №1 нежитлового приміщення між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що Публічним акціонерним товариством «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за Договором оренди №1 нежитлового приміщення за період - червень, липень 2014 року та за 10 днів серпня 2014 року.

Таким чином, Публічним акціонерним товариством «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» були порушені зобов'язання щодо вжиття заходів для забезпечення надходження коштів за орендоване приміщення, що призвело до виникнення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА».

За таких обставин, Суд приходиться до висновку, що до стягнення з Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» підлягає 71 396 гривень 03 копійки - сума осново боргу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» в частині стягнення 497 гривень 88 копійок - 3% річних та 609 гривень 19 копійок - інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «САНА» підлягає 3 959 гривень 14 копійок - пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний центр «САНА» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» (03141, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 34353904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний центр «САНА» (65026, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ЛАНЖЕРОНІВСЬКА, будинок 9, квартира 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 38295574) 76 462 (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 24 копійки , з яких: 71 396 гривень 03 копійки - сума осново боргу, 497 гривень 88 копійок - 3% річних, 609 гривень 19 копійок - інфляційних нарахувань та 3 959 гривень 14 копійок - пені.

3 Стягнути з Публічного акціонерного товариства «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» (03141, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 34353904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний центр «САНА» (65026, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ЛАНЖЕРОНІВСЬКА, будинок 9, квартира 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 38295574) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 листопада 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин