Рішення

від 04.11.2014 по справі 911/3665/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа № 911/3665/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Норма",

61072, Харківська обл., м. Харків, Джержинський р-н, вул. 23 Серпня, 12 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Інвест 2008",

07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1

04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, оф. 267

про стягнення 656 882,62 грн.

за участю представників:

позивача - Єлісєєв А.В. (довіреність від 08.01.2014, б/н);

відповідача - Гламазда С.М. (довіреність від 15.09.2014 № 11).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Норма" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Інвест 2008" (далі - відповідач) про стягнення 656 882,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договорами поставки від 15.08.2013 № 1508/89 та від 02.01.2014 № 1508/89.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.09.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18911/14 від 10.09.2014) позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

У судове засідання 11.09.2014 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, розгляд справи відкладено на 07.10.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19829/14 від 19.09.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21416/14 від 07.10.2014) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 07.10.2014 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 21.10.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21856/14 від 13.10.2014) позивачем подано додаткові докази до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22666/14 від 20.10.2014) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи та про витребування у позивача документів, що підтверджують повернення товару за договорами, стягнення заборгованості за якими є предметом позову.

Відповідно до вимог статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У судовому засіданні 21.10.2014 представником позивача надано усні пояснення про те, що господарські операції з повернення товару, про які вказує відповідач, між сторонами не здійснювались, а, відтак, у позивача відсутні накладні на повернення товару.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки відповідачем не зазначено обставин, що перешкоджають йому надати вказані докази, оскільки спірні накладні являються двосторонніми документами, що мали складатись у двох ідентичних примірниках як для позивача, так і для відповідача, а, отже, вказане клопотання не відповідає вимогам статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.10.2014 представником позивача подано письмове клопотання про продовження строку вирішення спору для надання йому часу на підготовку письмових заперечень на відзив відповідача.

Ухвалами господарського суду Київської області від 21.10.2014 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 04.11.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 23240/14 від 27.10.2014) позивачем подано письмові пояснення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 24512/14 від 04.11.2014) відповідачем подано письмові пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.11.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача позов заперечив частково.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.11.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Норма" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес Інвест 2008" (далі - покупець) укладено договори поставки від 15.08.2013 № 1508/89 (далі - Договір 1) та від 02.01.2014 № 1508/89 (далі - Договір 2), (далі разом - Договори), відповідно до умов яких, постачальник зобов'язується постачати протягом строку дії Договорів, а покупець - приймати та оплачувати товари в асортименті (далі - товар), в об'ємах та по цінах, що вказані в товарних накладних на умовах, що передбачені Договорами (пункти 1.1. Договорів).

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договорів, ціна та кількість товару вказується в товарних накладних, що складаються представниками сторін на кожну партію товару. Ціна та кількість товару за кожною партією, що постачається за Договорами, вважаються погодженими після підписання товарної накладної представниками сторін.

Відповідно до пунктів 5.1. Договорів, покупець зобов'язаний сплатити вартість кожної партії товару протягом 21 календарного дня з моменту поставки кожної партії товару.

Договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють: Договір 1 - до 31.12.2013, Договір 2 - до 31.12.2014, але, в будь-якому випадку, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункти 8.2. Договорів).

На виконання умов Договору 1, позивач поставив відповідачу товар на суму 720 444,60 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи видатковими накладними, що підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток та штампів обох сторін: від 16.08.2013 № ТК-003938 на суму 10 500,00 грн., від 16.08.2013 № ТК-003963 на суму 42 000,00 грн., від 04.09.2013 № ТК-004247 на суму 56 000,00 грн., від 10.09.2013 № ТК-004320 на суму 16 800,00 грн., від 17.09.2013 № ТК-004385 на суму 5 100,00 грн., від 19.09.2013 № ТК-004597 на суму 2 278,58 грн., від 20.09.2013 № ТК-004495 на суму 57 750,00 грн., від 01.10.2013 № ТК-004686 на суму 20 999,16 грн., від 23.10.2013 № ТК-005073 на суму 52 500,00 грн., від 26.10.2013 № ТК-005111 на суму 52 500,00 грн., від 01.11.2013 № ТК-005235 на суму 35 000,00 грн., від 26.11.2013 № ТК-005678 на суму 87 500,00 грн., від 04.12.2013 № ТК-005845 на суму 35 000,00 грн., від 07.12.2013 № ТК-005872 на суму 87 500,00 грн., від 19.12.2013 № ТК-006108 на суму 105 887,40 грн., від 24.12.2013 № ТК-006296 на суму 27 235,04 грн., від 27.12.2013 № ТК-006277 на суму 25 894,42 грн., а відповідач вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.

Відповідачем здійснено часткове повернення позивачу товару, який отримано ним за Договором 1, що підтверджується накладними на повернення від 09.09.2013 № 7 на суму 3 360,00 грн. та від 14.03.2014 № ТК-000315 на суму 25 005,75 грн., що підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін. Копії накладних додано до матеріалів справи.

На виконання умов Договору 2, позивач поставив відповідачу товар на суму 596 203,78 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи видатковими накладними, що підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток та штампів обох сторін: від 16.01.2014 № ТК-000156 на суму 46 530,00 грн., від 22.01.2014 № ТК-000260 на суму 62 040,00 грн., від 27.01.2014 № ТК-000341 на суму 39 133,78 грн., від 28.01.2014 № ТК-000845 на суму 58 500,00 грн., від 07.03.2014 № ТК-000901 на суму 97 500,00 грн., від 21.03.2014 № ТК-001140 на суму 253 500,00 грн., від 07.06.2014 № ТК-002228 на суму 39 000,00 грн., а відповідач вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копії податкових накладних на поставку товару, що складені на господарські операції з поставки товару за спірними видатковими накладними.

Податкові накладні, що надані позивачем, складено у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як доказ того, що позивачем відображені господарські операції за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов'язаннях.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив товар, що отриманий за Договором 1, у розмірі 614 600,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано довідки від 12.08.2014 б/н та від 14.08.2014 № 2645/400-2 з банківських установ, в яких відкрито поточні банківські рахунки позивача, що засвідчені підписами уповноважених осіб цих банківських установ та скріплені відбитками їх печаток.

Оскільки відповідач зобов'язання за Договором 1, у частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, станом на дату подання позову до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором 1 у розмірі 60 678,85 грн. - різниця між вартістю поставленого товару, вартістю товару, що повернений, та розміром часткових оплат.

Враховуючи те, що грошові кошти, що надходили від відповідача як оплата вартості товару, зараховані позивачем на погашення заборгованості за Договором 1, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором 2 у розмірі 596 203,78 грн.

Відтак, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договорами складає 656 882,62 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські довідки - у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахувань у повному обсязі відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Докази повної оплати товару за вищезазначеними Договорами у матеріалах справи відсутні.

Відповідачем позов частково заперечено на тій підставі, що, крім повернення товару, за накладними, що додані до позовної заяви, відповідачем здійснювалось повернення, згідно з накладними від 24.04.2014 № 12 на суму 70 200,00 грн., від 24.02.2014 № 14 на суму 390,00 грн., від 06.05.2014 № 16 на суму 26 910,00 грн., від 06.05.2014 № 17 на суму 33 150,00 грн.

Позивач вказані твердження відповідача заперечив у зв'язку з відсутністю між сторонами господарських операцій за накладними на повернення товару, про які зазначено відповідачем. На підтвердження цих обставин позивачем надано до матеріалів справи довідку за підписом директора та головного бухгалтера, з оборотно-сальдовою відомістю за період з 01.05.2013 до 20.10.2014 та реєстром виданих податкових накладних в додатках, відповідно до яких судом встановлено відсутність інформації щодо здійснення господарських операцій за вказаними накладними на повернення товару.

Відповідачем надано до матеріалів справи накладні на повернення товару від 24.04.2014 № 12 на суму 70 200,00 грн., від 24.02.2014 № 14 на суму 390,00 грн., від 06.05.2014 № 16 на суму 26 910,00 грн. та від 06.05.2014 № 17 на суму 33 150,00 грн.

За результатами дослідження вказаних накладних, суд дійшов висновку, що вони є неналежними доказами та не підтверджують факт повернення товару від відповідача позивачу, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладна на повернення товару від 24.04.2014 № 12 у графі "отримав" містить підпис невідомої особи, без зазначення її посади, підпис не скріплено печаткою чи штампом позивача, що унеможливлює встановити її зв'язок з позивачем.

Накладні від 24.04.2014 № 14, від 06.05.2014 № 16 та від 06.05.2014 № 17 не містять будь-яких підписів чи печаток зі сторони позивача.

Оскільки накладні на повернення є первинними документами, суд дійшов висновку щодо їх невідповідності вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а, отже, вказані накладні не можуть бути належними доказами здійснення господарських операцій щодо повернення поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договорами.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 656 882,62 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 13 137,66 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Інвест 2008" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 38424250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Норма" (61072, Харківська обл., м. Харків, Джержинський р-н, вул. 23 Серпня, 12 А, ідентифікаційний код 33411509) 656 882 (шістсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 62 коп. основної заборгованості та 13 137 (тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 66 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 10.11.2014.

Суддя С.О. Саванчук