Рішення

від 13.11.2014 по справі 914/3297/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2014 р. Справа № 914/3297/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфід» до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» про:стягнення 38321 грн. 75 коп. (з яких: 36000,00 грн. - основний борг; 2031,78 грн. - пеня; 289,97 грн. - 3% річних)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:не з'явився Відповідача:не з'явився

16.09.2014 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3405 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» про стягнення 38321 грн. 75 коп. (з яких: 36000,00 грн. - основний борг; 2031,78 грн. - пеня; 289,97 грн. - 3% річних).

Ухвалою суду від 18.09.2014 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.10.2014 р.

Ухвалою суду від 02.10.2014 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 28.10.2014 р.

20.10.2014 р. до суду за вх. № 44496/14 від позивача поступило клопотання, в якому він повідомив суд, що відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 5000,00 грн. та просить розглядати справу без участі позивача. До зазначеного клопотання долучено копію банківської виписки з рахунку позивача та копії листів Головного управління регіональної статистики про відомості з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача.

27.10.2014 р. до суду за вх. № 45802/14 від представника відповідача поступило клопотання, в якому він зазначив, що відповідачем не отримано додатків до позовної заяви тому просить суд відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача направити відповідачу копію позовної заяви та всіх доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 28.10.2014 р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2014 р.

Позивач вимоги суду виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

29.10.2014 р. до суду за вх. № 46253/14 від позивача поступило клопотання про розгляд справи без участі позивача, пояснення по справі, розрахунок пені та 3% річних, довідка про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, акт звірки взаєморозрахунків від 20.10.2014 р. та докази направлення такого акту відповідачу, копія договору поставки від 12.05.2014 р. № 38/14, копія видаткової накладної від 12.05.2014 р. № 195, рахунок на оплату від 12.05.2014 р. № 207, копія довіреності на отримання цінностей від 12.05.2014 р. № 380, податкова накладна від 12.05.2014 р., копія вимоги про погашення заборгованості від 17.07.2014 р. № 84/14, копія виписки з ЄДРЮОФОП щодо позивача та копія витягу із статуту позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем умов договору поставки від 12.05.2014 р. № 38/14 в частині оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за отриманий товар на суму 36000,00 грн. За неналежне виконання умов зазначеного договору, позивач просить стягнуто з відповідача, крім суми основного боргу, 12031,78 грн. - пені та 289,97 грн. - 3% річних.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

13.11.2014 р. до суду за вх. № 48865/14 від представника відповідача поступило клопотання, в якому він зазначив, що відповідачем не отримано додатків до позовної заяви тому просить суд відкласти розгляд справи.

До матеріалів справи долучено поштову квитанцію (фіксальний чек) від 09.09.2014 р. № 0174 та опис вкладення у цінний лист згідно якого, позивач направив на адресу відповідача позовну заяву 94/14 від 18.08.2014 р. з додатками. Твердження відповідача, що позивачем не направлено всіх додатків до позовної заяви не заслуговує на увагу, оскільки частина документів, долучені до позовної заяви, зокрема, договір поставки, видаткова накладна, довіреність на отримання цінностей, вимога про погашення заборгованості наявні у відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, відповідач не був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи

Отже, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право заявляти клопотання. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права позивача та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи без його участі, відповідач відзив на позов не представив, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

12.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфід» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (відповідач) укладено договір поставки № 38/14 (надалі - Договір; копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити у встановлені договором строки продукцію - кормові добавки, вет. припарати, надалі - Товар, визначений у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію Товару, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити поставлений Товар.

Згідно п. 1.2. Договору, номенклатура, кількість та ціна Товару, що поставляється за цим договором, визначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару та зазначається у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору, розрахунок покупцем (відповідачем) за поставлену партію товару здійснюється в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (позивача) на умовах передоплати. Моментом прийняття товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 5.2. Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити партію Товару, визначену у заявці покупця (відповідача), протягом 10 робочих днів з моменту погодження сторонами асортименту, ціни та кількості товару у кожній партії, але в будь-якому випадку не пізніше 5 днів після отримання передоплати.

Згідно з п. 5.5. Договору, датою поставки Товару є дата підписання видаткових накладних на товар.

На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 36000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 12.05.2014 р. № 195 (копію долучено до матеріалів справи) та довіреністю на отримання цінностей від 12.05.2014 р. № 380 (копію долучено до матеріалів справи).

Зауважень щодо якості та кількості товару від відповідача на адресу позивача не поступало.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплати за отриманий товар.

17.07.2014 р. за вих. № 84/14 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості (копію вимоги долучено до матеріалів справи).

25.07.2014 р. за вих. № 1293 відповідач направив позивачу відповідь на вимогу про погашення заборгованості від 17.07.2014 р. вих. № 84/14, в якій підтвердив заборгованість за поставлений товар згідно договору поставки від 12.05.2014 р. № 38/14 та просив відтермінувати оплату боргу до 15.08.2014 р. (копію відповіді долучено до матеріалів справи).

29.07.2014 р. за вх. № 88/14 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості, в якій погодився на відтермінування погашення заборгованості до 15.08.2014 р. та повідомив відповідача, що у разі невиконання зобов'язань щодо оплати заборгованості, позивач змушений буде звернутись до господарського суду про стягнення з відповідача основного боргу, пені та 3% річних (копію вимоги та докази направлення такої відповідачу долучено до матеріалів справи).

Проте, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

Станом на час звернення з позовом до суду, у відповідача була заборгованість перед позивачем за поставлений товар на суму 36000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 7.2. Договору, покупець (відповідач) за прострочення сплати вартості Товару сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у той період від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

За неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо оплати вартості товару, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 7.2. Договору, нараховано 2031,78 грн. - пені та 289,97 грн. - 3% річних.

23.09.2014 р., після звернення з позовом до суду та порушення провадження у даній справі, відповідач частково здійснив оплату за отриманий товар на суму 5000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 23.09.2014 р. (копію долучено до матеріалів справи).

Як вбачається з розрахунку пені та 3% річних, долучено до позовної заяви, позивач проводи розрахунок пені та 3% річних за період з 13.05.2014 р. (наступний день після поставки товару) по 18.08.204 р. (дата позовної заяви).

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є правильний, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2031,78 грн. пені та 289,97 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Договором поставки від 12.05.2014 р. № 38/14 передбачено забезпечення виконання зобов'язань відповідача по оплаті вартості отриманого товару у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 7.2. Договору).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач проти позову не заперечив, доказів оплати боргу не представив.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» про стягнення 38321 грн. 75 коп. (з яких: 36000,00 грн. - основний борг; 2031,78 грн. - пеня; 289,97 грн. - 3% річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 33321 грн. 75 коп. (з яких: 31000,00 грн. - основний борг; 2031,78 грн. - пеня; 289,97 грн. - 3% річних).

Відповідно до п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з тим, що після порушення провадження у справі відповідачем частково погашено суму основного боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп., суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 5000 грн. 00 коп. основного боргу на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2014 р. № 3963 (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 509, 510, 526, 530, 546, 549, 610, 625, 626, 627, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 230 ГК України, ст. ст. 4, 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» про стягнення 38321 грн. 75 коп. (з яких: 36000,00 грн. - основний борг; 2031,78 грн. - пеня; 289,97 грн. - 3% річних) задоволити в частині стягнення 33321 грн. 75 коп. (з яких: 31000,00 грн. - основний борг; 2031,78 грн. - пеня; 289,97 грн. - 3% річних).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (вул. Львівська, буд. 2 А, с. Давидів, Пустомитівський район, Львівська область, 81151; код ЄДРПОУ 36874925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфід» (вул. Леніна, буд. 1-Б, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130; код ЄДРПОУ 35709413) 33321 грн. 75 коп. (з яких: 31000,00 грн. - основний борг; 2031,78 грн. - пеня; 289,97 грн. - 3% річних) та 1827 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5000 грн. 00 коп. основного боргу - припинити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 листопада 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.