Рішення

від 13.11.2014 по справі 922/3895/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р.Справа № 922/3895/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ", м. Маріуполь до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Чугуїв Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чугуївське управління Державного казначейства України у Харківській області, м. Чугуїв про стягнення 105 761,19 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Бондаренко Є.Д., довіреність від 03.09.14 р. № 4996/10/20-29-10-15

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІ" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідача) заборгованість в розмірі 91 485,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 072,89 грн. та 3% річних в розмірі 4 203,30 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №879/7-2012п/29 від 17.12.2012 р., укладеним між позивачем та відповідачем. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 115,23 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву (вх.№809 від 12.11.2014 р.), в якій повідомив про неможливість прибуття у судове засідання через проведення в Донецькій області АТО. При цьому просить суд розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, просить суд в позові відмовити, наполягаючи на тому, що заборгованість в розмірі 91 485,00 грн. виникла не з вини відповідача, а через недостатність ресурсу (платоспроможності) на єдиному казначейському рахунку, що підтверджується пояснювальною запискою за 2012 рік та виписками з рахунку з урахуванням КЕКВ №90751001000550. При цьому подав до суду клопотання (вх.№40218 від 13.11.2014 р.) про долучення до матеріалів справи виписок з рахунку з урахуванням КЕКВ №90751001000550 від 03.12.2012 р., 10.12.2012 р., 11.12.2012 р., 13.12.2012 р., 14.12.2012 р., 20.12.2012 р., 24.12.2012 р., 26.12.2012 р. та пояснювальну записку за 2012 рік. Надані документи долучено судом до матеріалів справи.

Третя особа (Чугуївське управління Державного казначейства України у Харківській області) у судове засідання не з'явилась. Ухвалою суду від 04.11.2014 р. було задоволено клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності її представника. У заяві за вх.№38643 від 04.11.2014 р. третя особа повідомила суду про те, що, на її думку, позовні вимоги позивача не зачіпають права та інтереси третьої особи.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи по суті за наявними в ній документами за відсутності представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити його як таке, що не суперечить інтересам сторін та вимогам чинного законодавства.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

17.12.2012 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 879/7 - 2012п (надалі - договір).

Відповідності до п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення, вказані в специфікації на товар, що є додатком 1 до цього договору (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар.

Згідно з п.1.2. договору позивач та відповідач у специфікації на товар (Додаток 1 до договору) узгодили найменування товару (номенклатуру, асортимент), одиниці виміру, кількість товару, а саме - комп'ютерна система LenovoThinkCentre M72z, в кількості 15 шт.

В п. 3.1. договору сторони погодили ціну та загальну вартість товару в сумі 485,00 грн. (дев'яносто одна тисяча чотириста вісімдесят гривень 00 коп. ), в т.ч. ПДВ 5 247,50 грн.

Згідно з п.2.2 договору документом, що підтверджує кількість поставленого товару, є товарна (видаткова) накладна або інший документ, оформлений постачальником відповідно до вимог чинного законодавства.

За умовами п. 4.1. договору сторони встановили строк поставки товару: до 31 грудня 2012 р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору передав, а уповноважений представник відповідача прийняв товар на загальну суму 91485,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1219/102 від 19.12.2012р., підписаною уповноваженими представниками сторін, та довіреністю №22 від 19.12.2012 р. (а.с. 17, 18).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.5. договору відповідач здійснює розрахунок після поставки товару згідно видаткової накладної протягом 7 календарних днів після поставки або отримання бюджетного призначення.

За умовами п.6.1.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату товару на умовах цього договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що заборгованість в розмірі 91 485,00 грн. за договором поставки виникла не з вини відповідача, а через недостатність ресурсу (платоспроможності) на єдиному казначейському рахунку з таких підстав.

За умовами п. 3.4. договору джерело фінансування за цим договором - загальний фонд Державного бюджету України, КЕКВ 2110, КПКВ 3507010, коди ДК 016-97 вказані в Специфікації на товар.

На підтвердження відсутності вини з боку відповідача відповідач надає пояснювальну записку за 2012 рік та виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ №90751001000550, з яких вбачається, що фінансування від розпорядника грошових коштів вищого рівня (ДПА у Харківській області) по КЕКВ 2110 (код економічної класифікації видатків) "придбання обладнання і предметів довгострокового користування" надійшло у повному обсязі в розмірі 92 835,00 грн.

Відповідач стверджує, що всі платіжні документи були надані відповідачем до Чугуївського УДКС України Харківської області. Проте Чугуївське УДКС України Харківської області оплату у 2012 році не здійснило та списало грошову суму з рахунку відповідача відповідно до п. 1 ст. 57 Бюджетного кодексу України.

Представник Чугуївського УДК України у Харківській області (третьої особи) в судове засідання не з'явився, жодних пояснень з приводу причин невиконання платіжних доручень на перерахування коштів на оплату боргу відповідача за договором поставки до суду не надав.

Вищенаведені обставини дозволяють суду дійти висновку про те, що незважаючи на отримання відповідачем відповідного бюджетного призначення, відповідач грошові кошти позивачеві не перерахував, поставлений позивачем товар не оплатив.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, уклавши даний договір, відповідач прийняв на себе зобов'язання з оплати товару, але на час судового розгляду даної справи вартість товару не оплатив.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 91 485,00 грн. за договором поставки №879/7-2012п/29 від 17.12.2012 р., розмір якої визнано відповідачем в акті звіряння станом на 01.01.2014 р., підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим їх печатками (а.с. 19).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 91 485,00 грн. за договором поставки правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4 203,30 грн. та інфляційні втрати в розмірі 10 072,89 грн. за період з 26.12.2012 р. по 07.07.2014 р.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем інфляційних втрат в розмірі 10 072,89 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних, суд встановив, що вірним періодом, протягом якого позивач має право нараховувати 3% річних, є період часу з 27.12.2012 р. по 07.07.2014 р.

За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково в розмірі 4 195,78 грн. В частині стягнення 3% річних в розмірі 7,52 грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 91 485,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 10 072,89 грн. та 3% річних в розмірі 4 195,78 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення 3% в розмірі 15,04 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629, 692, 712, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 48-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (вул. Щорса, 1а, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 24668621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ" (вул. Куйбишева, 143г, м. Донецьк, 83060, код ЄДРПОУ 32427895) заборгованість в розмірі 91 485,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 072,89 грн., 3% річних в розмірі 4 195,78 грн. та судовий збір в розмірі 2 115,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 18.11.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко