Ухвала

від 12.11.2014 по справі 826/5004/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5004/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова В.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Пента» до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття як податковий звіт декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Пента» за травень 2013 року з податку на додану вартість; зобов'язано ДПІ у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Пента» за травень 2013 року з податку на додану вартість; зобов'язано ДПІ у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК відобразити показники декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Пента» за травень 2013 року з податку на додану вартість в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року відповідачі звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просили ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивачем 20.06.2013 до відповідача-2 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року.

Як вбачається з квитанції № 1, відповідачем-1 не прийнято вказану податкову декларацію позивача у зв'язку з виявленою помилкою - ІПН 222781701284 не був платником ПДВ в періоді Травень, 2013 р. Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ: 19.05.2010.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.15 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до р. І Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція № 233), квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Згідно пп. 7.6 п. 7 р. ІІІ Інструкції № 233 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Судом першої інстанції встановлено, що актом відповідача-2 № 400/15-2 від 19.05.2010 було анульовано реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 у справі № 2а-7265/10/5/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено та до ухвалення рішення по даній справі зупинено дію рішення відповідача-2 від 19.05.2010 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, що оформлено актом № 400/15-2 (набрала законної сили 14.03.2011).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2010 у справі № 2а-7265/10/5/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача-2, яке оформлене актом № 400/15-2 від 19.05.2010 про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість (набрала законної сили 14.03.2011).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подана 20.06.2013 позивачем до відповідача-2 податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2013 року відповідала всім вимогам діючого законодавства, була подана в передбачений діючим законодавством строк та містила всі обов'язкові реквізити, натомість податковим органом не було прийнято до уваги постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2010 у справі № 2а-7265/10/5/0170, яка набрала законної сили 14.03.2011, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для неприйняття вказаної податкової декларації.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.