Ухвала

від 02.10.2014 по справі 826/620/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/37251/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Домінтех»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 року

у справі № 826/620/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домінтех»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Домінтех" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2013 р. № 0008332203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 343335, 00 грн. та № 0008342203 від 04.10.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 360503, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2014 р., позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 04.10.2013 р. №0008332203 та №0008342203.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 р. задоволена апеляційна скарга податкового органу, постанова суду першої інстанції скасована, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, в задоволені позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Домінтех" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового-господарських операцій з ТОВ «БК «Паллацо» та ТОВ «Девен Альян» за період з 01.05.2012 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої було складено акт від 06.09.2013 р. № 461/26-54-22-03-07/36439443, яким встановлено порушення:

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 274 668,00 грн.;

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.19.1 39, п. 149.1 ст. 149 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 288 402,00 грн.

На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0008332203, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 343 335,00 грн., з яких 274 668,00 - основний платіж, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 68 667,00 грн.

- № 0008342203, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 360 500,00 грн., з яких 288 402,00 грн. - основний платіж, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 72 101,00 грн.

Підставою для такого висновку податкового органу слугував факт не надання до перевірки первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Паллацо» та ТОВ «Девен Альянс», що унеможливлює підтвердження реальності поставок товарів. Також під час перевірки використано акт про неможливість проведення зустрічної звірки питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Девен Альянс» від 20.12.2012р. №2216/22-20/37471577.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав такі висновки податкового органу необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення рішення протиправними, оскільки не надання документів до перевірки було викликано поважними причинами в зв'язку з їх втратою, але податковий орган не продовжив строки перевірки. Суд прийшов до висновку, що надані суду документи після їх поновлення підтверджують реальність господарських операцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції зазначаючи наступне.

Судами встановлено, що ТОВ «Домітех» зареєстровано в податковому обліку з 2009 р. Основними видами діяльності за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, оптова торгівля. Для ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, позивачу видано ліцензію Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

В періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «БК «Палацо» та з ТОВ «Девен Альянс». Згідно договорів № 32-12/С від 01.05.2012 р., від 01.06.2012 р. № 10-12/НС, від 16.05.2012 р. № 46-49/С, від 02.08.2012 р. № 30/С тощо, виконавці виконували оздоблюючі роботи на ж/будинку № 5 ж.м.Позняки, здійснювали поточний ремонт з скління склопакетів в корпусі № 4 ІЕЗ ім. Є.О.Патона та фасаду будівлі № 34/1 по вул. Андрющенко, 6-В, виконували оздоблюючі роботи на ж/будинку по вул. Білицької, ж/будинку № 11 ж.м.Троєщина м. Київ, тощо.

Фактичне виконання договорів підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними.

Первинні документи на виконання договорів, укладеного між позивачем та його контрагентами, належним чином складені, а тому правильно визнано судом належними та достатніми для бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 14.1.27 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в силу пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 185.1 ст. 185 цього кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Аналіз вищенаведених вимог податкового законодавства свідчить, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем надано доказ поважності не надання до перевірки первинних документів, а саме листом вих. №27 від 30.08.2013р. ТОВ "Домінтех" повідомило у порядку, передбаченому п. 44.5 Податкового кодексу України, що не взмозі надати документи по взаємовідносинам з ТОВ «БК Палаццо» та ТОВ «Девен Альянс» на вимогу ДПІ В Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві згідно наказу № 604 від 22.08.2013р. внаслідок їх втрати під час переїзду архівного відділу та просило перенести терміни податкової перевірки.

Відповідно до п.п.44.5 Податкового кодексу України, - у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках втрати документів, терміни проведення перевірки переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів.

Як вже зазначено, наказ на перевірки видано 22.08.2014 р., та не зважаючи на лист позивача про втрату документів та прохання надати термін на їх відновлення, податковий орган провів з 23.08.2013 р. податкову перевірку.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції з посиланням на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Девен Альянс» від 20.12.2012р. №2216/22-20/37471577 з таких підстав. Посилаючись на акт неможливості проведення зустрічних звірок, податковий орган без проведення такої звірки, використав інформацію цих актів, незважаючи на те, що зустрічна звірка проводиться з метою співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Податковим законодавством встановлено, що зустрічна звірка здійснюється з метою отримання податкової інформації (п.п.73.5 ПК України). Жодної вимоги цієї статті податковим органом не виконано, та склавши акт про неможливість проведення зустрічної звірки, відображення іншої інформації свідчить про неповному такого акту, оскільки не проведено співставлення даних бухгалтерського та податкового обліку зазначених контрагентів, не з'ясовувалась у встановленому порядку реальність господарських відносин та їх документальне підтвердження.

Отже, суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права внаслідок повного з'ясування всіх обставин по справі.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Якщо рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінено помилково, відповідно до положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Домінтех» - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 року - скасувати, та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києві від 13 лютого 2014 р. у справі № 826/620/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: В.П.Юрченко

Н.Є.Блажівська

М.В.Сірош