ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/9407/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Мосійчук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва
на постанову Господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року
у справі № 1/576/08/5016
за позовом Приватного підприємства «Лаймос»
до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва
про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Приватне підприємство «Лаймос» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0019032350 від 18 вересня 2008 року.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 18 вересня 2008 року № 0019032350 про застосування штрафної санкції в сумі 2660,00 грн. тягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Лаймос» судовий збір в сумі 3,40 грн. Повернуто Державного бюджету України на користь ПП «Лаймос» надмірно сплачене державне мито у сумі 81,60 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року постанову Господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У запереченні на касаційну скаргу ПП «Лаймос», посилаючись на те, що постанова Господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Березанському районі Миколаївської області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: торгівельного намету, що розташований за адресою: з/в Коблево на території пляжу біля бази відпочинку «Орбіта», за результатами якої складений акт від 20 серпня 2008 року № 141200087/23-50.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що торгівельний намет, перевірку якого було здійснено, належить суб'єкту підприємницької діяльності - ПП «Лаймос», перевірка була здійснена у присутності бармена - ОСОБА_1. При цьому, акт перевірки містить виправлення щодо коду ЄДРПОУ юридичної особи, а саме: закреслений код 14038612 та вказано інший код - 34651059 (який є кодом ПП «Лаймос»).
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у непроведені розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований в установленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій або розрахункову книжку, сума розрахунків на момент перевірки склала 532,00 грн.
18 вересня 2008 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0019032350, яким згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ПП «Лаймос» штрафні (фінансові) санкції у сумі 2660,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акті перевірки не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки в акті відсутні будь-які посилання на документи (дозвіл на право розміщення об'єкта торгівлі, патенту, реєстраційного посвідчення до реєстратора розрахункових операцій, розрахункової книжки, книги обліку розрахункових операцій), які б засвідчили належність саме позивачу торгового намету. Також, суди виходили з того, що доказів перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП «Лаймос» на неодноразові запити суду податковим органом надано не було.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок).
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в акті перевірки відсутні посилання на будь-які документи, які б підтверджували належність торгового намету саме ПП «Лаймос», а також не доведено факт знаходження у трудових відносинах ОСОБА_2 з позивачем, який значиться в акті перевірки як бармен ПП «Лаймос».
З огляду на те, що під час судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій податковим органом не було доведено факту здійснення саме позивачем господарської діяльності в день перевірки у торгівельному наметі, а також не доведено перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з позивачем, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного рішення є неправомірним.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2014 |
Оприлюднено | 20.11.2014 |
Номер документу | 41429360 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні