Ухвала

від 22.10.2014 по справі 2а-14573/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/4955/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року

у справі № 2а-14573/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спецтехноресурс»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

про визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спецтехноресурс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо невизнання податкових декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року та зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року (в редакції уточнення позовних вимог від 18 листопада 2010 року).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови в прийнятті податкових декларацій ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс»: за квітень 2010 року, відправлених 19 травня 2010 року, 28 травня 2010 року, 04 червня 2010 року, 07 вересня 2010 року на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва; за травень 2010 року, відправлених 21 червня 2010 року, 07 вересня 2010 року на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва; за червень 2010 року, відправлених 20 липня 2010 року, 07 вересня 2010 року на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва. Зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти податкові декларації за квітень, травень та червень 2010 року. Ухвалено відшкодувати ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року були направлені позивачем до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва кур'єрською службою. Податкові декларації містили усі обов'язкові реквізити, а також були підписані керівником товариства та скріплені печаткою платника податків (арк. справи 7-23).

Разом з цим, вказані декларації були прийняті податковим органом «до відома».

07 вересня 2010 року позивачем було повторно направлено цінним листом з повідомленням про вручення податкові декларації з податку на додану вартість декларації за квітень, травень, червень 2010 року, разом з додатками, що підтверджується копією опису вкладених у цінний лист предметів, повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення та фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» № 5586 (арк. справи 24-26).

Проте, листами від 30 вересня 2010 року №27589/10/28-011, № 27590/10/28-011 та №27591/10/28-011 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повідомила ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс», що податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року заповнені всупереч вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, оскільки в деклараціях у заголовній частині (поле 4) не відображено повної інформації (відповідно до реєстраційних даних). Також, позивачу було запропоновано надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період, оформлену належним чином (арк. справи 58-60).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, з урахуванням того, що податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2010 року містили усі обов'язкові реквізити. Крім іншого, суд виходив з того, що зазначення у заголовній частині (поле 4) скороченої назви організаційної форми товариства «ТОВ» на відміну від повного значення «Товариство з обмеженою відповідальністю» не є причиною неприйняття податкових декларацій, а також непроведення їх камеральних перевірок, оскільки в деклараціях наявні усі обов'язкові реквізити, які надають можливість ідентифікувати в повній мірі організаційно-правову форму товариства та містять інші відомості щодо найменування платника податку, зазначеного у декларації.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Абзацом 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За приписами абзацу 2 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) був затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 3.4 якого передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

З метою запровадження централізованої системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних із урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України, у тому числі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, та відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 були затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податкові декларації ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року містили усі обов'язкові реквізити, декларація також була підписана керівником підприємства та скріплена печаткою платника податків, а у заголовній частині декларацій (поле 4) позивачем було вказано ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс», яке є скороченою назвою товариства у відповідності до пункту 1.3 статуту позивача (арк. справи 27-28).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Дніпровському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна