Рішення

від 18.11.2014 по справі 904/7782/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.14р. Справа № 904/7782/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК", с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 125 252,56 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Серебрякова І.В. довіреність б/н, від 21.10.14р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ" (далі - відповідач) про стягнення 101 600,00 грн. - основного боргу, 1678,49 грн. - 3 % річних, 9995,77 грн. - пені, 11978,30 грн. - інфляційного збільшення суми боргу та витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивач сплатив передоплату в розмірі 101600,00 грн., а відповідач не поставив товар та грошові кошти не повернув.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2014 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судових засідання заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014 р. по справі № 904/7782/14 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.10.2014 р.

В судовому засіданні 23.10.2014 р. оголошено перерву до 18.11.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.11.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ" (постачальник) укладений Договір поставки продукції № 280312Х (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у встановлений строк поставити (передати у власність) покупцю мінеральні добрива, що в подальшому іменується товар в кількості, та якості відповідно до Специфікацій, які складають невід'ємну частину даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

Товар по даному Договору буде поставлятися у 2013 р. (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що оплата за товар, який буде поставлятись по даному Договору, проводиться покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірах і строки, що узгоджуються сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Відповідно п. 2. Специфікації № 1 від 28.03.2013 р. до Договору умови оплати: товар повинен бути оплачений покупцем на умові повної (стовідсоткової) оплати.

Як вбачається з матеріалів справи 02.04.2013 року позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань та на підставі рахунку № 18 від 02.04.2013 року, перерахував відповідачу 101 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 452 (а.с. 14).

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за Договором в частині поставки товару не виконав, внаслідок чого у нього утворився основний борг перед позивачем на суму 101 600,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 101 600,00 грн., докази погашення якого у матеріалах справи відсутні.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Згідно п. 9.4. Договору у випадку порушення термінів поставки товару, вказаних у Специфікаціях до Договору на окрему партію товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожен день затримки поставки.

На підставі п. 9.4. Договору позивачем відповідачу нарахована пеня, за період з 01.02.2014 р. по 20.08.2014 р. у розмірі 9995,77 грн. Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, суд визнає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань нараховано 3 % річних у розмірі 1678,49 грн. та інфляційного збільшення у розмірі 11978,30 грн. (за період з 01.02.2014 р. по 20.08.2014 р.).

Суд вважає вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційного збільшення є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадку повернення коштів особі, яка відмовилась від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), у зв'язку з чим суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 101 600,00 грн. - основного боргу, 9995,77 грн. - пені, а в решті позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.

Судовий збір у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСТАНДАРТ" (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Пеліна, буд. 9, кім. 2; код ЄДРПОУ 33855358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, 71; код ЄДРПОУ 31918941) 101 600,00 грн. (сто одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - основного боргу, 9995,77 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 77 коп.) - пені, 2231,91 грн. (дві тисячі двісті тридцять одна грн. 91 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "19" листопада 2014 р.