Ухвала

від 03.11.2014 по справі 2а-7583/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Справа № 3690/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Дутка І.С.

за участю

представника відповідача - Скрипник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 2а-7583/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія клімату» до Золочівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія клімату» (позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Золочівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.08.2012 року № 0000122301 та від 07.08.2012 року № 0000132301.

Позов обґрунтував тим, що всі операції позивача з контрагентами є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що підставою позапланової перевірки, за результатами якої винесені оспорюванні податкові повідомлення-рішення, була постанова старшого слідчого слідчої групи СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові капітана податкової міліції Городецького Ю.Т. від 12.01.2012 року. Вважає, що податковий орган не вправі був приймати оскаржувані податкові повідомлення - рішення, що суперечить п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 07.08.2012 року № 0000122301 та № 0000132301.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необгрунтованою відповідач подав апеляційну скаргу. Зазначає, що суд першої інстанції, прийнявши оскаржувану постанову, порушив норми матеріального і процесуального права, зокрема:

- п.5.1, пп.5.2.1 п5.2, п5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/97-ВР, із змінами та доповненнями;

- пп.7.4.1 п.7.4, п.7.4.5 п.7.4 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями.

Просить постанову суд першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримує.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Індустрія клімату» зареєстроване 23.04.2007 року Золочівською районною державною адміністрацією Львівської області. Позивача взято на облік до органу державної податкової служби 25.04.2007 року за № 626/7.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Індустрія клімату» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Віста Плюс», ПП «Техно Поліс», ПП «Інтех-Сервіс», ПП «Альфа-Ресурс», ПП «Сігма Груп», стану взаєморозрахунків, наявність кредиторської, дебіторської заборгованості за період 2009-2010 років.

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

- порядку ведення податкового обліку;

- вимоги п.1, п.2 ст. 215, ст..203, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України;

- вимоги п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТзОВ «Індустрія клімату», в зв'язку з чим занижено та не доплачено в бюджет податку на прибуток за 2009 рік на суму 27069,9 грн., в тому числі за ІІ квартал 2009 року на суму 2770,80 грн., за ІІІ квартал 2009 року на суму 18506,30 грн., за ІV квартал 2009 року на суму 5792,8 грн., за півріччя 2010 року на суму 16900,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року на суму 16900,00 грн.;

- вимоги пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» чим завищено податковий кредит за квітень 2009 року, за травень 2009 року, за липень 2009 року, за серпень 2009 року, за квітень 2010 року в сумі ПДВ - 35175,62 грн.

За результатами перевірки складено акт від 27.07.2012 року за № 4/22-35102899.

Відповідачем 07.08.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000132301 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 43 969,53 грн., в тому числі за основним платежем 35175,62 грн. та за штрафними санкціями 8793,91; податкове повідомлення - рішення форми « Р» за № 0000122301 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 54 962,38 грн. за основним платежем 43969,90 грн. та штрафними санкціями 10992,48 грн.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України (ПК України), посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органом.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначає отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Водночас п. 86.9 цієї ж статті ПК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо, грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим із нормою п. 86.9 пов'язана норма закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 27.07.2012 року № 4/22-35102899, що призначена на виконання постанови старшого слідчого слідчої групи СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові капітана податкової міліції Городецького Ю.Т. від 12.01.2012 року (а.с. 71-72) відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Судом встановлено проведення перевірки позивача у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і під час розгляду справи по суті, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів вважає недопустимим дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого відповідачу і було доручено провести перевірку позивача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень не враховано вимоги п. 86.9 ст. 89 ПК України та винесено їх передчасно, такі слід визнати протиправним та скасувати саме з вищенаведених підстав.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. по справі № 2а-7583/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.