Рішення

від 17.11.2014 по справі 904/8355/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.14р. Справа № 904/8355/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАГУНА", с.Лобойківка, Петриківський район, Дніпропетровська область

до публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м.Дніпропетровськ

про виконання платіжних доручень

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: директор Місько О.Г., представник Каплан О.М. - довіреність № б/н від 17.11.14р.;

від відповідача: представник Хоміч В.Ю. - довіреність № 199 від 18.09.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна", с.Лобойківка, Петриківський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог , до публічного акціонерного товариства "Акта Банк", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення позивача на переказ коштів №1 N 1 від 02.09.14р. на суму 43000,00грн. та №2 від 02.09.14р. на суму 1538,00грн. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № б/н від б/д ухвалою суду від 27.10.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 17.11.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується явкою директора та представника позивача в судове засідання, яке відбулося 17.11.14р.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 05.11.14р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 03.11.14р.

17.11.14р. повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.11.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.13р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Лагуна" (далі по тексту - позивач, клієнт) та публічним акціонерним товариством "Акта Банк" (далі по тексту - відповідач, банк) укладено договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В04-0574/Т/310757. Відповідно до пункту 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний(і) рахунок(и) (далі по тексту - рахунок (ки) у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахуноку(ок) клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Пунктом 2.1 договору визначено, що банк відкриває рахунок клієнту на підставі поданої ним заяви встановленої форми про відкриття рахунку та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства України і нормативних актів Національного банку України. При відкритті рахунку клієнт визначає статус (вид) рахунку й валюту рахунку, про що вказує в заяві про відкриття рахунку. Номер відкритого/их рахунків вказується в додатку №1 до цього договору. При відкритті наступних рахунків їх номера, вид валюти та дата відкриття вказується в Додатковій угоді до цього договору. Режим функціонування рахунку(ів) клієнта визначається чинним законодавством України.

Пунктом 2.2 договору визначено, що банк здійснює обслуговування рахунку(ів) клієнта і надає йому інші послуги відповідно до ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Пунктом 2.3.1 договору визначено, що черговість виконання банком розрахункових документів клієнта визначається законодавством України та цим договором.

Пунктом 2.3.2 договору визначено, що банк відмовляє клієнту в наданні послуг (проведенні операцій) та/або відмовляє у виконанні наданих клієнтом розрахункових та/або касових документів за цим договором, у випадках:

а) якщо на рахунку клієнта недостатньо коштів для виконання поданого клієнтом розрахункового, касового документу або заяви про купівлю або продаж іноземної валюти та одночасної сплати банку разових комісії за надання/виконання такої послуги/операції;

б) якщо запитувані клієнтом послуги/операції не передбачені тарифами банку або у банку відсутні технічні можливості щодо їх надання/проведення; та/або

в) у інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Розділом 3 договору визначено права та обов'язки сторін.

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 договору визначено, що клієнт має право розпоряджатися коштами, що є на його рахунку на власний розсуд, за винятком випадків обмеження права клієнта розпоряджання коштами згідно вимог законодавства України, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб з урахуванням цього договору.

Підпунктом 3.3.1 пункту 3.3 договору визначено, що банк зобов'язаний належним чином виконувати умови цього договору та вимоги діючого законодавства України.

Підпунктом 3.3.2 пункту 3.3 договору визначено, що банк зобов'язаний вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів Національного банку України, законодавства України та умов даного договору.

Цей договір укладений на невизначений строк, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами. Невід'ємною частиною договору є також додатки та додаткові угоди до цього договору, які в подальшому будуть узгоджені та підписані сторонами. Дія цього договору припиняється за згодою сторін або у випадках, визначених законодавством України та/або цим договором (пункт 9.1 договору).

Позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку обов'язкові платежі на загальну суму 44538,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 N 1 від 02.09.14р. на суму 43000,00грн. та №2 від 02.09.14р. на суму 1538,00грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.12-13).

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача та регіонального відділення Національного банку України у Дніпропетровській області з усними та письмовими (лист від 29.08.14р. за вих.№78 (а.с.14) та лист від 23.09.14р. за вих.№б/н (а.с.15) вимогами про виконання платіжних доручень.

Відповідач листом за вих.№3208 від 11.09.14р. надав позивачу відповідь в якому вказав, що не має можливості перерахувати кошти негайно, оскільки Постановою Правління Національного банку України №468/БТ від 07.08.14р. введені тимчасові обмеження щодо діяльності відповідача. Також відповідач повідомив суд, що в даний період існують періодичні технічні неполадки в системі переказу коштів, у зв'язку з чим платіжні доручення позивача відповідач не в змозі виконати.

Управління Національного банку України листом за вих.№14-025/8071 від 08.09.14р. повідомило позивача, що питання щодо правомірності дій банку при обслуговуванні договору вирішуються в судовому порядку.

Відповідач платіжні доручення позивача не виконав та не надав жодного документу, який би підтверджував повноваження банка не виконувати доручення позивача на перерахування коштів в межах рахунку. Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку із прийняттям рішення про запровадження в ПАТ "АКТАБАНК" тимчасової адміністрації.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення позивача на переказ коштів №1 N 1 від 02.09.14р. на суму 43000,00грн. та №2 від 02.09.14р. на суму 1538,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Доказів належного виконання своїх обов'язків за укладеним між сторонами договором відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Стаття 1068 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу статті 1073 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку зобов'язаний:

- узяти розрахунковий документ платника/стягувача на об лікування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувану про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку»;

- ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якого приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В04-0574/Т/310757 від 01.07.2013року.

На час розгляду справи доказів виконання платіжних доручень позивача відповідачем не надано, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог у зв'язку з запровадженням з 17.09.14р в публічному акціонерному товаристві «АКТАБАНК» тимчасової адміністрації суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Так, згідно з ч.5 зазначеного Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредитором.

Отже, з аналізу зазначеної норми закону, не вбачається встановлення будь-яких обмежень щодо права на судовий захист і задоволення позовних вимог про зобов'язання банку виконати належним чином умови договору та норми чинного законодавства України.

Крім того, господарський суд констатує, що платіжні доручення, які позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати датовані 02.09.14р., тобто до введення тимчасової адміністрації до підприємства відповідача.

Господарський суд констатує, що позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення позивача на переказ коштів №1 N 1 від 02.09.14р. на суму 43000,00грн. та №2 від 02.09.14р. на суму 1538,00грн. полягає в зобов'язанні відповідача виконати умови договору в натурі і по своїй суті є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Вимоги позивача до відповідача щодо виконання доручень є вимогами з приводу виконання умов договору, а не вимогами про стягнення грошових коштів на користь позивача, відтак є вимогами саме немайнового характеру і за дану вимогу підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1218,00грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що судовий збір платіжним дорученням №1350 від 23.10.14р. внесено в розмірі 1827,00грн., замість 1218,00грн. господарський суд прийняв рішення повернути позивачу надміру сплачений судовий збір у розмірі 609,00грн.

Керуючись п. п. 1.4, 1.12, 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ст. ст. 8, 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. ст. 193, 199, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 612, 629, 1073, 1074 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство "АКТА БАНК" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Шевченка, буд. 53, ідентифікаційний код 35863708) виконати платіжні доручення товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна" (52000, Дніпропетровська область, Петриківський район, с.Лобойківка, вул.Шевченко, буд. 98-Г; ідентифікаційний код 30011247) на переказ коштів №1 N 1 від 02.09.14р. на суму 43000,00грн. (сорок три тисячі грн. 00 коп.) та №2 від 02.09.14р. на суму 1538,00грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім грн. 00 грн.), видати наказ.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "АКТА БАНК" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Шевченка, буд. 53, ідентифікаційний код 35863708) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна" (52000, Дніпропетровська область, Петриківський район, с.Лобойківка, вул.Шевченко, буд. 98-Г; ідентифікаційний код 30011247) 1218,00грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лагуна" (52000, Дніпропетровська область, Петриківський район, с.Лобойківська, вул.Шевченко, буд. 98-Г; ідентифікаційний код 30011247) з державного бюджету суму надміру сплаченого судового збору у розмірі 609,00грн . за платіжним дорученням №1350 від 23.10.14р. , винести ухвалу.

Наказ і ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.11.14р.

Суддя І.В. Петренко