Постанова

від 04.02.2015 по справі 904/8355/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2015 року Справа № 904/8355/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Валяр М.Г.,

представники сторін :

від позивача: Місько О.Г., керівник;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Актабанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8355/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна", с.Лобойківка, Петриківський район, Дніпропетровська область

до відповідача публічного акціонерного товариства "Актабанк", м.Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 227 грн. 14 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна" (надалі - ТОВ "Лагуна"), з урахуванням уточнень позовних вимог, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Актабанк" (надалі - ПАТ "Актабанк") виконати платіжні доручення ТОВ "Лагуна" на переказ коштів №1 від 02.09.2014 року на суму 43 000 грн. та №2 від 02.09.2014 року на суму 1 538 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8355/14 (суддя Петренко І.В.) позов задоволено; ПАТ "Актабанк" зобов'язано виконати платіжні доручення ТОВ "Лагуна" на переказ коштів N 1 від 02.09.2014 року на суму 43 000 грн. та №2 від 02.09.2014 року на суму 1 538 грн.; з ПАТ "Актабанк" на користь ТОВ "Лагуна" стягнуто 1 218 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неповне з'ясування обставин справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема приписів ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Апелянт зазначає, що постановою правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 ПАТ "Актабанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 року №90, яким з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Актабанк". Вказує, що відповідно до ч.5 ст.36 вищезазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, позивача, тому вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що, на думку апелянта, є підставою для його скасування.

Позивач проти доводів апеляційної скарзі заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та пере-каз коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Між ТОВ "Лагуна" (клієнтом) та ПАТ "Актабанк" (банком) укладений договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В04-0574/Т/310757 від 01.07.2013 року, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний(і) рахунок(и) у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахуноку(ок) клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку клієнта і надає йому послуги з розрахункового-касового обслуговування відповідно до ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, умов цього договору (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта в межах залишку коштів на рахунку клієнта станом на початок операційного дня, за умови, що сума залишку коштів є достатньою для виконання поданого клієнтом розрахункового та/або касового документу та одночасної сплати клієнтом банку разової та/або щомісячної комісії за надання послуги (проведення операції). Банк може виконувати доручення клієнта з урахуванням сум, що надходять на його рахунок протягом операційного дня.

Клієнт має право розпоряджатись коштами, що є на його рахунку на власний розсуд, за винятком випадків обмеження прав клієнта на розпорядження коштами згідно вимог законодавства України та/або випадків, встановлених цим договором (п.3.2.1 договору).

Банк зобов'язався вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів Національного банку України, законодавства України та умов договору (п.3.3.2 договору).

Розрахункові та касові документи клієнта приймаються протягом операційного дня. Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження згідно умов договору. Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня згідно умов цього договору (п.2.5 договору).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з пору-шенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Позивач доручив відповідачу перерахувати грошові кошти на загальну су-му 44 538 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 02.09.2014 року на суму 43 000 грн. та №2 від 02.09.2014 року на суму 1 538 грн., які прийняті банком до виконання (а.с.12,13).

На звернення позивача з вимогою виконати вищезазначені платіжні доручення відповідач листом за вих.№3208 від 11.09.2014 року вказав, що не має можливості перерахувати кошти негайно, оскільки Постановою Правління Національного банку України №468/БТ від 07.08.2014 року введені тимчасові обмеження щодо діяльності ПАТ "Актабанк", окрім того, внаслідок технічних неполадок в системі переказу коштів.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківсь-кого рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Стаття 1068 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним доручен-ням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст.1074 Цивільного кодексу України).

Постановою правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 ПАТ "Актабанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

16.09.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №90, яким з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Актабанк". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №144 від 15.12.2014 року здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Актабанк" продовжено на 1 місяць по 17.01.2015 року включно.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможності банку в порядку, встановленому цим Законом.

Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п.17 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на ті обстави-ни, що під час запровадження тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів не здійснюється.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст.36 Зако-ну України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Згідно з ч.5 зазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредитором.

До даного переліку не входить здійснення розрахунково-касових операцій банками. Окрім того, п.п. 1 п. 6 зазначеної статті визначено, що обмеження не поширюється на зобов'язання банку за договорами банківського рахунку вкладників.

Згідно ст. 59 Закону України "Про банки і банківську" діяльність зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значенні "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката". Отже, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону, тому на них не поширюється виняток з обмеження, встановленого п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом із цим, визначення терміну "кредитор банку" міститься у ст. 2 Зако-ну України "Про банки і банківську діяльність" та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Оскільки вимоги позивача стосуються зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку, а не стягнення коштів за договором депозиту тощо, колегія суддів вважає, що позивач не є кредитором банку у розумінні норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи, що відповідач спірні платіжні доручення позивача не вико-нав (відповідних доказів суду не подано), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про зобов'язання ПАТ "Актабанк" перерахувати грошові кошти ТОВ "Лагуна" на рахунки, вказані останнім в платіжних дорученнях.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Актабанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року у справі №904/8355/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 06.02.2015 року)