Рішення

від 18.11.2014 по справі 906/1338/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" листопада 2014 р. Справа № 906/1338/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Луговський Ю.В. - дов. від 09.04.14р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (м. Житомир)

до Підприємства Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів" "Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів" (м. Житомир)

про стягнення 58335,67 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 14666,10 грн., перерахованих йому за умов договору поставки № 01/10/13 від 01.10.13р. та неповернутих на вимогу, також: 42516,90 грн. штрафу, 291,34 грн. пені, 862,37 грн. інфляційних втрат, 34,96 грн.3% річних, нараховані за період з 09.09.2014 р. по 07.10.2014 р., разом - 58335,67 грн.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог від 18.11.14р., згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 8666,10 грн. боргу; 1466,61 грн. штрафу; 281,27грн. пені; 425,32грн. інфляційних втрат; 33,75 грн. 3% річних. В частині стягнення 6000,00 грн. провадження у справі припинити, оскільки відповідач погасив заборгованість після порушення провадження у справі.

Враховуючи, передбачені ст.22 ГПК України права позивача, суд прийняв зазначену вище заяву до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах заяви від 18.11.14р. про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в межах заяви про зменшення позовних вимог від 18.11.14р.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду від 28.10.14р. не виконав, ухвала господарського суду від 28.10.14р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою та враховуючи, що ухвала про порушення провадження у справі № 906/1338/14 була вручена відповідачу (а.с.25), суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" та Підприємством Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів" "Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів" укладений рамочний договір поставки № 01/10/13, згідно умов якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця (позивача) продукцію, визначену в п. 2.1 договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною договору, а саме: від 03.10.14р., від 08.11.13р., від 16.01.14р. (а.с. 9-18).

Відповідно п. 2.1. договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються у відповідному замовленні покупця або узгоджується сторонами у відповідних додатках.

Так, на виконання даного договору позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 51463,69 грн., а відповідач передав товари на суму 36797,59 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, актом звірки розрахунків станом на 23.07.14р. підписаного сторонами, які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за рамочним договором поставки № 01/10/13 від 01.10.13р. в повному обсязі не виконав, 30.07.14р. позивач направив відповідачу вимогу про повернення ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" протягом семи днів коштів в сумі 14666,10 грн., яка вручена відповідачу 02.09.14р. (а.с. 19, 67-68).

Однак, станом на день звернення до суду у відповідача перед позивачем не була погашена заборгованість у розмірі 14666,10 грн. Однак, після порушення провадження у справі відповідач повернув позивачу кошти в сумі 6000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.10.14р. (а.с. 61).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов'язання щодо передачі товару, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день звернення позивачем до суду становила 14666,10 грн. Також, відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки оформив та підписав акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.07.14р. на суму 14666,10 грн. (а.с. 65) та частково погасив дану заборгованість в сумі 6000,00 грн. після порушення провадження у справі.

Отже, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем, згідно довідки № 3 від 18.11.14р., становить 8666,10 грн. (а.с. 62).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 8666,10 грн. підлягає задоволенню. В частині стягнення 6000,00 грн. провадження у справі слід припинити.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

За порушення умов договору, позивачем за період з 09.09.14р. по 07.10.14р. нарахована пеня в сумі 281,27 грн. та 10% штрафу в сумі 1466,61 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.9.3, п.9.4 договору, що у випадку прострочення оплати/поставки відповідної партії продукції постачальник та покупець має право застосувати подвійну облікову ставку НБУ. що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати. У випадку несвоєчасної поставки продукції згідно умов договору протягом більше ніж сім календарних днів, постачальник також сплачує на корить покупця штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 33,75 грн. та інфляційних втрат в сумі 425,32 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача щодо правильності нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про їх задоволення в заявлених сумах.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача стягується на користь позивача 8666,10 грн. боргу; 1466,61 грн. штрафу; 281,27грн. пені; 425,32грн. інфляційних втрат; 33,75 грн. 3% річних. В решті позову провадження у справі припинити.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів" "Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів" (10014, м. Житомир, майд. Соборний, 3/2, кв.10, код 33309613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, код 20428705):

- 8666,10 грн. боргу;

- 1466,61 грн. штрафу;

- 281,27грн. пені;

- 425,32грн. інфляційних втрат;

- 33,75 грн. 3% річних;

- 1827,00 грн. судового збору.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.11.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Біленька Ю.П.

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)