Постанова

від 18.11.2014 по справі 823/3263/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  18 листопада 2014 року                                                                                 справа № 823/3263/14                                                                                                                 м. Черкаси     Черкаський окружний адміністративний суд  у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Роя О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №823/3263/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області (надалі – УПФУ в Чигиринському районі) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості, прийняв постанову.           УПФУ в Чигиринському районі, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить: стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з інвалідності унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень 2014 року у сумі 184 грн. 60 коп.           Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем у порушення вимог ст.21 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі – Закон №1105) не прийнято до заліку для відшкодування за вересень 2014 року фактичні витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, каліцтво або захворювання яких отримано за межами України у сумі 184 грн. 60 коп.            18.11.2014 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника (а.с.36).           Представник відповідача позов не визнав, подав до суду заперечення проти позову (10.11.2014), де зазначив, що п.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», на який посилається позивач втратив чинність. Стаття 21 Закону №1105 носить загальний характер, а тому необхідно застосовувати норми трудового законодавства. Стаття 173 КЗпП передбачає відшкодування підприємством шкоди завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на виробництві. Згідно ст.ст. 21, 28 Закону №1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків (надалі – Фонд) здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги у разі настання страхового випадку, у тому числі виплату пенсії. Однак, цими статтями закону встановлено тільки перелік страхових виплат, а ст.36 Закону №1105 та Інструкцією від 24.04.2001 №10 передбачений перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду. Оскільки жодних документів відповідачу надано не було, то відповідно і не проводились виплати. Представник відповідача зазначив, що відшкодування проводиться лише на централізованому рівні, тобто позов повинен подаватися на рівні центральних органів. Вимога про стягнення неприйнятних до заліку сум є неправомірною, оскільки всі розрахунки ведуться на центральному рівні. За таких умов позивач є не належним стягувачем. 18.11.2014 представник відповідача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі (а.с.34).           Відповідно ч.4 ст.122 КАС України, у зв'язку з тим, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.           Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити повністю з огляду на таке.           Відповідно акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень 2014 року (а.с.5), судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій з інвалідності за вересень 2014 року у сумі 2705 грн. 73 коп., у тому числі виплачено: пенсії у сумі 2588 грн. 88 коп., щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття у сумі 100 грн. 36 коп., витрати з виплати і доставки пенсії у сумі 16 грн. 49 коп.           Відповідачем прийнято до заліку витрати понесені позивачем у вересні 2014 року, що належать до відшкодування у сумі 2521 грн. 13 коп., у тому числі виплачено: пенсії у сумі 2  404 грн. 28 коп., щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття у сумі 100 грн. 36 коп., витрати з виплати і доставки пенсії у сумі 16 грн. 49 коп. Згідно із таблицею розбіжностей (а.с.6) і списками осіб, яким виплачено пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у вересні 2014 року (а.с.7-11) відповідачем не прийнято до заліку для відшкодування суми витрат на виплату пенсій громадянам держав – учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну у сумі 184 грн. 60 коп.           Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі – Закон №1058). Згідно ст.58 Закону №1058 на Пенсійний фонд покладено обов'язок призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне та в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання. Відповідно до ст.30 Закону №1058 пенсія з інвалідності призначається у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія з інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону №1105.           Згідно ст.21 Закону № 1105 Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, у тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.           Відповідно до ст.25 Закону №1105 обов'язок з проведення зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Згідно ч.16 ст.34 Закону №1105 виплата пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених п.2 ст.8 та ст.9 цього Закону.  Відповідно до п.5 ст.24 Закону №1105 Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.           Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку №5-4/4. У п.4 Порядку №5-4/4  відшкодування передбачено, що до відшкодування належать суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку  із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.           Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.           У ст.2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Отже, пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з наступним відшкодуванням витрат з їх виплати Фондом соціального страхування від нещасних випадків.           Відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (надалі – Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав – учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.           Згідно ст.5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Відповідно до ст.6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. У ст.7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера у межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави – учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених п.3 ст.6 цієї Угоди.           Витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій з інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) належить відшкодовувати за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Аналогічна правова позиція з даного питання викладена у постановах ВСУ у справах від 20.03.2007  № 21-1087во06, від 12.06.2012 № 21-165а12, від 21.05.2013  № 21-129а13 та від 12.11.2013 № 21-388а13.           Оскільки пенсія з інвалідності внаслідок трудового каліцтва призначена відповідно до законодавства СРСР та зазначеної Угоди, витрати на її виплату у сумі 184 грн. 60 коп. належать до відшкодування саме відповідачем.                     Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на  яких ґрунтуються її вимоги та  заперечення, крім  випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.             На підставі оцінених у справі доказів, дослідивши обставини і матеріали адміністративної справи, проаналізувавши  правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 184 грн. 60 коп. належить задовольнити повністю.           Керуючись ст.ст. 17, 71, 79, 122, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 25874421) на користь управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. П.Дорошенка, 18, ідентифікаційний код 21366805) заборгованість з витрат на виплату та доставку пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень 2014 року у сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 60 коп. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї постанови стороною або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Суддя                                                                                                                            Л.В.Трофімова