Постанова

від 09.10.2014 по справі 826/13636/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2014 року 08:11 № 826/13636/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві про визнання незаконними та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування постанов відповідача № 259/14/7126-36/1908/02/3 та

№ 260/14/7126-35/1908/02/3 від 19.08.2014 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 23.09.2014, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що подав письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням сторін про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

13 серпня 2014 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Панібратовим І.О. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Нежитлові приміщення № 30 та № 31 будинку № 3 по вул. JI. Первомайського, у Печерському районі м. Києва», що є власністю позивача.

Також, за результатами перевірки відповідачем 13.08.2014 видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

19 серпня 2014 відповідачем, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акта перевірки від 13.08.2014, протоколів від 13.08.2014 та припису від 13.08.3014, винесено постанови

№ 259/14/7126-36/1908/02/3 від 19.08.2014 та № 260/14/7126-35/1908/02/3 від 19.08.2014 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з правомірністю постанов про накладення штрафу, позивач оскаржив їх до суду, посилачись при цьому на те, що відповідач взагалі не мав права проводити перевірку та, як наслідок, приймати оскаржувані постанови.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтсья на їх берпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з підстав позову, заявлених позивачем, а саме щодо протиправності постанов про накладення штруфу внаслідок відсутності відповідно до ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» погодження Кабінет Міністрів України, враховуючи положення ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочиснва України (суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

В той же час, вказаний Закон доповнено ст. 31 згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 1622-VII). Зазначений Закон № 1622-VII набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон оприлюднено в офіційних виданнях: «Голос України» (2014, 08, 02.08.2014

№ 146), частково; «Урядовий кур'єр» (2014, 08, 09.08.2014 № 144), частково; «Офіційний вісник України» (2014, № 63 (15.08.2014), ст. 1733); «Відомості Верховної Ради України» (2014, № 35 (29.08.2014), ст. 1180).

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини Рішення від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце .

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення КСУ від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

В даному випадку, оцінюючи законність спірних рішень, суд звертає увагу на те, що оскаржувані постанови про накладення штрафу прийнято 19.08.2014 на підставі акта перевірки від 13.08.2014. Оскільки перевірка розпочата після прийняття та набрання чинності Законом, то юридична значимість та легітимність спірних рішень має оцінюватись з точки зору їх відповідності Закону № 1622-VII від 31.07.2014.

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що спірні рішення оскаржуються позивачем саме з точки зору невідповідності, на його думку, вимогам ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який (Закон) доповнений вказаною статтею Законом № 1622-VII від 31.07.2014 , суд з цих підстав приходить до висновку про обгнутонвоаність позовних вимог позивача та, відповідно, про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне додати, що на виконання зазначеної норми Закону КМ України прийнято постанову від 13 серпня 2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами».

Частиною 1 зазначеної постанови визначено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

У переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, який є додатком до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, наявний орган Держархбудінспекція , що вказує на те, що обмеження, передбачені вищевказаною нормою Закону поширюються на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Аналіз зазначених норм Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» і Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 дає підстави прийти до висновку, що Інспекція державного архітектурно-будвельного контролю у м. Києві, в даному випадку, не мала права на проведення контрольного заходу та, як наслідок, прийняття спірних постанов про накладення штрафу, а отже, постанови про накладення штрафу від 19.08.2014

№ 259/14/7126-35/1908/02/3 та № 259/14/7126-36/1908/02/3 підлягають скасуванню за самостійною підставою, як такі, що винесені в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки є передчасними , а відповідач, у випадку отримання у встановленому законом порядку дозволу Кабінету Міністрів України не позбавлений можливості на проведення контрольного заходу та притягнення позивача до відповідальності у разі виявлення порушень норм архітектурно - будівельного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

При цьому, п. 9 ст. 116 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади.

Відтак, оскільки Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, беручи до уваги конституційні повноваження Кабінета Міністрів України, вбачається за можливе дійти висновку, що надання дозволів/погоджень на проведення перевірок в контексті положень ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» може стосуватися виключно органів виконавчої влади, внаслідок чого вказані положення поширюються на органи Держархбудінспекції, а відтак проведення відповідачем перевірки позивача, в даному випадку, суперечить положенням ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», адже дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки ТОВ «Євроресурс» відповідач не отримував, а позивач з заявами про проведення перевірки до Інспекції не звертався.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товриства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову постанову № 259/14/7126-36/1908/02/3 від 19.08.2014 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову постанову № 260/14/7126-35/1908/02/3 від 19.08.2014 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві.

4. Судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» (код ЄДРПОУ 32555169) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський