Ухвала

від 06.11.2014 по справі 825/3371/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3371/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Безименної Н.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Кранспецсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересня 2013 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Кранспецсервіс» звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 № 0002012200 та від 16.04.2013 № 0002022200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 21.03.2013 № 1008, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до наказу від 21.03.2013 № 944, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість у складі податкового кредиту операцій за квітень 2012 року з ТОВ "Рокко" (код 32218976), за червень 2010 року операцій з ТОВ "ТД "Форте-С" (код 36395862), за червень-жовтень 2012 року операцій з ТОВ "АМКР-СК" (код 35985571), та в податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаними контрагентами.

За результатами проведеної перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" занижено податок на прибуток всього в сумі 84 736,00 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2010 року на 1 822,00 грн., за 1 півріччя 2012 року на 7 427,00 грн., за 9 місяців 2012 року на 65 014,00 грн. та за 2012 рік на 82 914,00 грн.; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, всього в розмірі 80 424,00 грн., в т.ч. за червень 2010 року на 1 458,00 грн., за квітень 2012 року на 9 293,00 грн., за червень 2012 року на 2 500,00 грн., за липень 2012 року на 17 125,00 грн., за серпень 2012 року на 24 127,00 грн., за вересень 2012 року на 8 873,00 грн., за жовтень 2012 року на 17 048,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: від 16.04.2013 № 0002012200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 127 105,00 грн. (за основним платежем - 84 736,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 42 369,00 грн.; від 16.04.2013 № 0002022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 120 636,00 грн. (за основним платежем - 80 424,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40 212,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентам носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" з контрагентами були укладені наступні договори: з ТОВ "Рокко" - договір від 02.04.2012 № 121 про пошук і залучення клієнтів; з ТОВ "ТД "Форте-С" - договір від 11.05.2010 № 17/10 на придбання товарно-матеріальних цінностей, обладнання, комплектуючих; з ТОВ "АМКР-СК" - договори про пошук і залучення клієнтів від 01.04.2012 № 32, від 02.07.2012 № 35, від 01.08.2012 № 41, від 16.08.2012 № 43, від 03.09.2012 № 46, від 01.10.2012 № 56; договори поставки від 11.07.2012 № 37, від 01.08.2012 № 39, від 27.08.2012 № 45; договори поставки запчастин, обладнання, комплектуючих виробів та автотракторної техніки від 17.09.2012 № 51, від 01.10.2012 № 53.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач придбав у контрагентів ТОВ "Рокко", ТОВ "ТД "Форте-С", ТОВ "АМКР-СК" товари (замовило роботи, послуги), зазначені операції були належним чином відображені позивачем у даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

ТОВ "Рокко", ТОВ "ТД "Форте-С", ТОВ "АМКР-СК" на адресу ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 80 424,00 грн., в т.ч. за червень 2010 року на 1 458,00 грн., за квітень 2012 року на 9 293,00 грн., за червень 2012 року на 2 500,00 грн., за липень 2012 року на 17 125,00 грн., за серпень 2012 року на 24 127,00 грн., за вересень 2012 року на 8 873,00 грн., за жовтень 2012 року на 17 048,00 грн.

На виконання умов вищевказаних договорів контрагентами позивача були виписані на адресу ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" податкові накладні.

Сума ПДВ за виписаними контрагентами на адресу позивача податковими накладними включена ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" до податкового кредиту відповідних періодів та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за такі періоди.

виконання умов зазначених договорів підтверджується замовленнями (специфікаціями) на товар до договорів, податковими накладними, звітами про виконання таких договорів, актами прийому-передачі виконаних робіт, актами здачі-прийняття робіт, видатковим накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями, платіжними дорученнями та банківськими виписками, а також оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Розрахунки за поставлені товари (надані послуги) між сторонами проведені у повному обсязі, отже за виконання умов договорів ТОВ "НВФ "Кранспецсервіс" здійснило оплату на користь ТОВ "Рокко", ТОВ "ТД "Форте-С", ТОВ "АМКР-СК", що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії зазначених вище первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пп. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Як встановлено судом першої інстанції, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення .

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 13.11.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді Н.В. Безименна

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Безименна Н.В.

Сорочко Є.О.