Ухвала

від 10.11.2014 по справі 514/365/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8150/14

Головуючий у першій інстанції Тончева Н. М.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Украгросвєт» на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 21.07.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Украгросвєт» в особі керівника ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі,-

встановила:

Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду (а. с. 2-3), який уточнила в ході розгляду справи (а. с. 21-22) та просила: стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі у сумі 5 500 грн., виходячи з вартості 800 кг фуражного зерна, 650 кг зерна продовольчої пшениці, 110 кг насіння соняшника, 300 кг кукурудзи; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.; розірвати достроково договір оренди землі № 48 від 07.04.2010 року, укладений між нею та відповідачем; зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку в тому стані, в якому вона була надана в оренду, а також просила усі судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивачка, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовувала тим, що їй на підставі державного акту на право власності серії ЯА № 159727 належить земельна ділянка розміром 6,20 га ріллі, яка розташована на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області. Так, 07.04.2010 року вона уклала з відповідачем ТОВ «Украгросвєт» в особі керівника ОСОБА_5 договір оренди землі № 48 строком на 5 років. Відповідно до умов зазначеного договору орендар повинен до 31 грудня кожного року сплачувати їй орендну плату в грошовій готівковій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , що в грошовому виразі складає 5 500 гривень щорічно, або у натуральній формі у вигляді 800 кг фуражного зерна, 650 кг зерна продовольчої пшениці, 110 кг насіння соняшника, 300 кг кукурудзи. Однак, відповідач на протязі 2012-2013 років не здійснював розрахунки за вказаним договором оренди землі. Керівництво ТОВ «Украгросвєт» ухиляється від здійснення розрахунку та зустрічей з нею взагалі. Ці обставини призводять позивачку до нервування і, вона враховуючи вік та стан здоров'я почала хворіти.

Як зазначено в рішенні суду, позивачка просила позов задовольнити в повному обсязі та у її відсутність. Відповідач ТОВ «Украгросвєт» в особі керівника ОСОБА_5 заперечував проти позову, посилаючись на те, що дійсно між позивачкою та ним було укладено договір оренди землі № 48 від 07.04.2010 року, однак у 2012 році на адресу ТОВ «Украгросвєт» від позивачки надійшов лист з заявою розірвати договір з зазначенням, що у випадку відмови позивачка звернеться до суду. Тож, враховуючи викладене в заяві, земельна ділянка була передана іншій особі, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7, і з 2012 року ТОВ «Украгросвєт» земельну ділянку не обробляє, що також підтверджується довідкою Серпневської селищної ради про те, що земельна ділянка НОМЕР_1, що належить власнику ОСОБА_3 у продовж 2012-2014 років сільськогосподарським підприємством ТОВ «Украгросвєт» не оброблялась.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 21.07.2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 07 квітня 2010 року № 48, укладений між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгросвєт», в особі керівника ОСОБА_5 площею 6,20 га., яка розташована на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області, який зареєстрований в Тарутинському районному відділі Одеської філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України та вчинено запис у книзі записів договорів оренди землі від 27.12.2010 року за № 041053400290. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвєт» в особі керівника ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ 36205232)/68522, Одеська область, Тарутинський район, селище міського типу Серпневе, вул. Кравченко, будинок № 4/ на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по виплаті орендної плати за 2012-2013 роки в розмірі 5 500 грн. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгросвєт» в особі керівника ОСОБА_5 передати ОСОБА_3, належну їй на праві власності земельну ділянку згідно до державного акту серії ЯА № 169727 від 01.12.2004 року, що розташована на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області розміром 6,20 га. в стані придатному для цільового використання. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвєт»» в особі керівника ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ 36205232) /68522, Одеська область, Тарутинський район, селище міського типу Серпневе, вул. Кравченко, будинок № 4/ судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на користь держави. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Украгросвєт» подало апеляційну скаргу на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 21.07.2014 року, в якій просить скасувати рішення суду від 21.07.2014 року і ухвалити нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Позивачкою рішення суду не оскаржується.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від сторін на адресу суду не надходили. Від позивачки на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить рішення суду першої інстанції залишити в силі, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, в судове засідання з'явитися не може через похилий вік.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,20 га., кадастровий номер 5124755900:01:002:0053, яка розташована на території Серпневської селищної ради, що підтверджується державним актом серії ЯА № 169727 від 01.12.2004 року. (а. с. 12).

07.04.2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Украгросвєт» в особі голови ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 надала ТОВ «Украгросвєт» в особі голови ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 6,20 га. на території Серпневської селищної ради, яка перебуває у її власності, на строк 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за плату, а ТОВ «Украгросвєт» зобов'язалося використовувати вказану земельну ділянку відповідно до умов цього договору та сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або у натуральній формі у вигляді 800 кг фуражного зерна, 650 кг зерна продовольчої пшениці, 110 кг насіння соняшника, 300 кг кукурудзи , яка повинна виплачуватись не пізніше 31 грудня кожного поточного року, про що повинно бути складено відповідний акт (а. с. 6-10).

Договір оренди зареєстрований в Тарутинському районному відділі Одеської філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України та вчинено запис у книзі записів договорів оренди землі від 27.12.2010 року за № 041053400290 (а. с. 10).

Між ОСОБА_3 та ТОВ «Украгросвєт» в особі голови ОСОБА_5 підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки (а. с. 12).

Відповідно до довідки відділу Держземагентства України в Тарутинському районі Одеської області, грошова оцінка земельної ділянки площею 6,20 га, яка належить ОСОБА_3, що підтверджується державним актом серії ЯА № 169727 від 01.12.2004 року та, розташована на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області, становить 103 173,08 гривень.

Відповідно до п. 13.2 Договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що орендар не виконує обов'язків за договором оренди, зокрема не сплатив орендну плату за 2012-2013 роки. Інших підстав для розірвання договору оренди землі позивачем не заявлялось.

Враховуючи наведене, відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, постанови Верховного Суду України від 12.12.2012 року у справі № 6-146цс12, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки може бути розірваний в судовому порядку на вимогу позивача, оскільки відповідач свого обов'язку щодо істотної умови договору оренди, а саме сплати орендної плати не виконує систематично, і доказів про те, що він сплатив орендну плату за 2012-2013 роки до суду не надав.

Суд не прийняв до уваги докази надані відповідачем про те, що на вимогу позивачки розірвати договір ТОВ «Украгросвєт» передало ділянку іншій особі, оскільки відповідно до п. 36 Договору розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, і відповідач впродовж розгляду цієї справи не надав жодного доказу про те, що договір розірвано за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами при розгляді питання про відшкодування моральної шкоди суду необхідно з'ясувати, якими правовими нормами регулюється характер правовідносин, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. Зазначене узгоджується зі ст. 611 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода за порушення зобов'язання стягується, якщо це передбачено договором або законом. Ані договором від 07.04.2010 року, ані додатковою угодою до нього не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення однією із сторін умов договору. Наслідки зміни або розірвання договору, відповідно до ст. 653 ЦК України також не передбачають стягнення моральної шкоди.

Приймаючи до уваги все вище наведене, суд першої інстанції не вбачив підстав для задоволення позовних вимог позивачки щодо стягнення моральної шкоди, оскільки характер даних правовідносин не передбачає відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, на підставі вищезазначених положень закону та відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, ст. ст. 11, 60 ЦПК України, ст. ст. 93, 125 ЗК України, ст. ст. 21, 32 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги позивачки та відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнув з відповідача на користь держави судовий збір.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, частково задовольнивши позовні вимоги позивачки.

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам матеріального і процесуального права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.04.2010 року між сторонами укладено договір оренди землі № 48, за яким позивачка надала відповідачу, а останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку належну позивачці на праві власності загальною площею 6,20 га., яка знаходиться на території Серпневської селищної ради Тарутинського району, строком на 5 років для вирощування сільськогосподарських культур (а. с. 6-14).

Відповідно до п. 9. договору оренди, орендна плату вноситься орендарем у формі та розмірі: в грошовій готівковій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або у натуральній формі у вигляді 800 кг фуражного зерна, 650 кг зерна продовольчої пшениці, 110 кг насіння соняшника, 300 кг кукурудзи, яка повинна виплачуватись не пізніше 31 грудня кожного поточного року, про що повинно бути складено відповідний акт (а. с. 6).

Однак, в порушення умов договору оренди, відповідачем не сплачено відповідачці орендну плату за 2012-2013 роки згідно умов договору, в зв'язку з чим позивачка звернулася до суду.

Докази протилежного (сплату відповідачем орендної плати позивачці відповідно до вказаного договору оренди землі № 48 від 07.04.2010 року за 2012-2013 роки) в матеріалах справи відсутні та суду апеляційної інстанції відповідачем не надані.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди є систематична несплата орендної плати.

Така позиція відображена і в постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 року по справі № 6-146цс12, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

В судовому засіданні встановлено та не спростовується доказами по справі, що відповідачем систематично не сплачується орендна плата позивачці - в 2012-2013 роках, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що в судовому рішенні зазначено, що відповідачем отримана заява від позивачки, в якій йдеться мова про дострокове розірвання договору оренди, але викладений факт не відповідає дійсності, позивачем в ході розгляду справи не були надані докази, щодо відправки цієї заяви на адресу відповідача, судова колегія не приймає до уваги.

Оскільки, спірний договір оренди між сторонами розірвано з підстав систематичної несплати відповідачем позивачці орендної плати за 2012-2013 рік, що встановлено в судовому засіданні (такі підстави заявлені позивачкою) та не спростовується доказами по справі.

Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачкою не надано доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачкою по орендній платі та її розмір.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, обов'язок доведення тих обставин, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень покладається на відповідача. Тобто, відповідач повинен надати докази розрахунку з позивачкою по орендній платі.

Крім того, як вбачається з заяви позивачки, направленої на адресу апеляційного суду, відповідачем виконано рішення суду від 21.07.2014 року і повністю виплачено позивачці заборгованість по орендній платі, тобто в розмірі, в якому вимагала позивачка. Таким чином, відповідач погодився із розміром стягнутої з нього заборгованості. Докази погашення заборгованості по орендній платі відповідачем перед позивачкою на момент ухвалення оскаржуваного рішення, як зазначає в апеляційній скарзі відповідач, в матеріалах справи відсутні та до апеляційної скарги не додані.

Судова колегія також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що не було факту систематичної несплати орендної плати, прострочення було допущено вперше.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та не спростовується доказами по справі, що відповідачем не сплачено відповідачці орендну плату за 2012-2013 роки згідно умов договору, щорічно не пізніше 31 грудня кожного поточного року (п. 11 договору оренди).

Інші доводи апеляційної скарги, судова колегія також не приймає до уваги, оскільки вони, враховуючи наведене та підстави, з яких було заявлено позов, не спростовують висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги те, що позивачкою рішення суду не оскаржується, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Украгросвєт» необхідно відхилити, а рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 21.07.2014 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТОВ «Украгросвєт» відхилити.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 21.07.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Украгросвєт» в особі керівника ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков

В.А. Станкевич