Постанова

від 13.11.2014 по справі 826/13601/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2014 року 09 год. 20 хв. № 826/13601/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Інвест ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2014 року № 29126551702, податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 35026554702, рішення про застосування фінансових санкцій від 06 серпня 2014 року № 21/26-55-17-08 та вимоги про сплату боргу від 06 серпня 2014 року № Ю-19, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Інвест ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 червня 2014 року № 29126551702, податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 35026554702, рішення про застосування фінансових санкцій від 06 серпня 2014 року № 21/26-55-17-08 та вимоги про сплату боргу від 06 серпня 2014 року № Ю-19.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він категорично не погоджується з висновками Акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02.06.2014р. № 1258/38348442/26-55-17-02, складеного за результатами проведення фактичної перевірки з питань дотримання ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками), оскільки вони нормативно та документально не підтверджуються. Позивач наголошує на тому, що посилання працівників ДПІ на факт перебування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в трудових відносинах з ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» без належного оформлення, виплати названим фізичним особам не облікованих сум коштів в якості неофіційної заробітної плати та без нарахування при цьому сум податку з доходів фізичних осіб і єдиного соцального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ґрунтуються на неналежних доказах (пояснення фізичних осіб і копії квитанцій запису до спеціалістів, які не являються первинними документами, відео- та аудіоматеріали здобуті незаконним шляхом). Натомість наявні у позивача первинні та інші документи організаційно-розпорядчого характеру цілком спростовують висновки акта фактичної зокрема: штатний розпис Товариства на 2014 рік, накази про прийняття на роботу найманих працівників, табелі обліку робочого часу, касові книги за 2013 - 2014 роки, відомості про виплату заробітної плати, розрахункові листки, видаткові касові ордери, книга обліку руху трудових книжок, податкові розрахунки про суми виплачених доходів форми № 1-ДФ).

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення працівниками податкової інспекції фактичної перевірки з питань дотримання ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками)(Акт від 02.06.2014р. № 1258/38348442) виявлено, що підприємство допустило порушення норм ст. 48 Кодексу законів про працю України внаслідок використання протягом періоду з 14.02.2013р. по 09.04.2014р. праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 35 669,12 грн., та п. 1, п. 2, п. 4 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, в результаті чого був донарахований єдиний внесок на загальну суму 100 508,98 грн.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

20 жовтня 2012 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду встановлено, що в травні 2014 року працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 21.05.2014р. № 1579 і направлень на перевірку від 02.06.2014р. була проведена фактична перевірка господарської одиниці ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» (ідентифікаційний код 38348442, місцезнаходження: м. Київ, вул. Звіринецька, 63), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 19-а, з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками), за результатами якої складений Акт від 02.06.2014р. за № 1258/38348442/26-55-17-02.

З тексту цього акта перевірки вбачається, що підставою для проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача на підставі норм пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України стало надходження до податкової інспекції інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення, а саме: пояснень громадян ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно використання ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» праці цих осіб без офіційного оформлення трудових відносин з ними, та щодо невиплати їх заробітної плати. Дані пояснення були відібрані старшим оперуповноваженим з ОВС ВО ВЕЗ ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві Мельниченком Ю.І.

За результатами дослідження матеріалів (перелік наведений на стор. 2 акта перевірки) працівниками ДПІ під час проведення фактичної перевірки позивача встановлено, що ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» здійснює діяльність з надання спортивно-оздоровчих послуг. Згідно наданих до перевірки в господарській одиниці документів (зокрема, наказів про прийняття на роботу) підприємством використовується праця 37 фізичних осіб.

Разом з тим, згідно пояснень, копій документів (квитанцій про запис до спеціаліста) та відео- і аудіо матеріалів, наданих ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, перевіряючі виявили, що зазначені фізичні особи працювали на підприємстві ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» протягом певного тривалого періоду, проте трудові відносини з ними всупереч вимогам чинного законодавства України не були оформленні. Також, відповідно до пояснень цих фізичних осіб загальна сума отриманого ними доходу від ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» за період з 14.02.2013р. по березень 2014 року склала 293 500,00 грн., в тому числі ОСОБА_3 отримав дохід на загальну суму 32 000,00 грн., ОСОБА_1 - 136 800,00 грн., ОСОБА_2 - 79 800,00 грн. При цьому сума заборгованості підприємства перед названими неофіційно найманими працівниками по виплаті доходу (заробітної плати) складає близько 46 000,00 грн.

На підставі вище наведеного працівники ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зробили висновки про те, що ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» в порушення норм ст. 48 Кодексу законів про працю України не оформило трудові відносини з трьома фізичними особами, що мали місце за період з 14.02.2013р. по 09.04.2014р., п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 і пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України не нарахувало, не утримало та не сплатило до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб під час виплати сум доходів фізичним особам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вигляді заробітної плати, що, в свою чергу, призвело до заниження цього податку на суму 35 669,12 грн. (в т.ч. по ОСОБА_1 - 19 502,84 грн., по ОСОБА_3 - 4 627,20 грн., по ОСОБА_2 - 11 539,08 грн.), та пп. 1, пп. 2 і пп. 4 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI не обчислило та не сплатило єдиний соціальний внесок в розмірі 91 559,38 грн. (36,83%) і 8 949,60 грн. (3,6%) з сум нарахованої заробітної плати, в результаті чого підприємству донараховано єдиного внеску на аналогічних сумах.

13 червня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного вище Акта перевірки прийняла наступні спірні у даній справі рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 29126551702, яким згідно пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» до сплати суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 44 586,4 грн., в т.ч. 35 669,12 грн. - основний платіж, 8 917,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 11/26-55-17-08, яким за порушення вимог п. 1 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, застосувало до ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» штрафні санкції в сумі 45 946,68 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-9, якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зафіксована у ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» сума недоїмки по сплаті єдиного внеску в сумі 118 662,05 грн.

Надалі, рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014р. № 6687/10/16-15-10-09-25 в результаті розгляду первинної скарги ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» на вказані вище рішення ДПІ було: залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014р. № 29126551702 та одночасно збільшено основний платіж на суму 270,00 грн. і штрафну санкцію на 16 822,74 грн., що визначені у такому податковому повідомленні-рішенні; скасовано вимогу про сплату боргу податкової інспекції від 13.06.2014р. № Ю-9 в частині 18 153,07 грн.; залишено без змін рішення про застосування штрафних санкцій від 13.06.2014р. № 11/26-55-17-08 та одночасно збільшено штрафну санкцію на 4 307,81 грн. визначену в такому рішенні ДПІ.

06 серпня 2014 року, ДПІ додатково на виконання приписів рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014р. № 6687/10/16-15-10-09-25 та на підставі акта перевірки від 02.06.2014р. за № 1258/38348442/26-55-17-02 прийняла наступні спірні у даній справі рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 35026551702, яким згідно п. 127.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» до сплати суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17 092,74 грн., в т.ч. 270,00 грн. - основний платіж, 16 822,74 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 21/26-55-1708, яким за порушення вимог п. 1 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, застосувало до ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» штрафні санкції в сумі 4 307,81 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-19, якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зафіксована у ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» сума недоїмки по сплаті єдиного внеску в сумі 100 508,98 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.08.2014р. № 2174/6/99-99-10-01-07-15 за результатами розгляду скарги ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 24.07.2014р. № 6687/10/16-15-10-09-25 в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2014р. № Ю-9 та зобов'язання податкової інспекції виставити нову вимогу залишено без змін, та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 13.06.2014р. № 11/26-55-17-08 з відкликанням останнього.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до положень норми ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною, в розумінні норми пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Так, перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до положень пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п. 80.6 ст. 80 ПК України під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Також рекомендації щодо дій працівників органів доходів і зборів при встановленні фактів виплат заробітної плати в «конвертах», оформлення з найманими працівниками офіційно трудових відносин містяться в листі Державної податкової адміністрації України від 01.04.2010р. № 6584/7/23-4017/199 «Про використання в роботі Методичних рекомендацій щодо перевірок достовірності формування валових витрат на оплату праці, утримання ПДФО, встановлення фактів виплат зарплати в «конвертах», виявлення працівників, трудові відносини з якими не оформлені належним чином».

З матеріалів справи вбачається, що 22 та 24 квітня 2014 року старшим оперуповноваженим з ОВС ВО ВЕЗ ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві Мельниченком Ю.І. були відібрані пояснення у громадян ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо нездійснення офіційного працевлаштування, виплати заробітної плати в конвертах, ухилення від сплати податків. В своїх письмових поясненнях від 24.04.2014р. останні вказали, що протягом певних періодів (ОСОБА_1 - з 14 лютого 2014 року по день надання пояснень, ОСОБА_3 - з серпня 2013 року по квітень 2014 року, ОСОБА_2 - з 14 лютого 2014 року по день надання посяснень) працювали в спортивному клубі під брендом «Sport-life», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19а (без ідентифікації юридичної особи), на посадах: ОСОБА_1 - старшого тренера 1-ої категорії, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - тренера 1-ої категорії, - без офіційного оформлення трудових відносин та отримували заробітну плату готівковими коштами від ОСОБА_6 шляхом проставлення своїх підписів на аркуші паперу А4 навпроти своїх прізвищ у розмірах: ОСОБА_1 - 12 000 грн. в місяць, наразі заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01.02.2014р. по 22.04.2014р. становить 25 000 грн.; ОСОБА_3 - 4 000 грн. за місять, наразі заборгованість по невиплаченій заробітній платі за квітень місяць 2014 року становить 1 000 грн.; ОСОБА_2 - 7 000 грн. на місяць, наразі заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01.02.2014р. по 22.04.2014р. становить 20 000 грн.

Також зі слів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 при прийнятті на роботу у позивача ними були надані медичні книжки, що досі не повернуті їм та знаходяться в спортивному клубі, та ОСОБА_3 - підписана посадова інструкція. Документальними доказами достовірності наданих ним пояснень, на думку ОСОБА_3, є квитанції про надання послуг фізичним особам-клієнтам, фотографії стенду з його фотографією, магнітний ключ, що був оформлений на його ім'я, для входу до клубу, ОСОБА_1 - звіт по тренуванням за лютий-квітень 2014 року.

В ході дослідження змісту зазначених письмових пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, копії яких наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що жоден із цих фізичних осіб не зазначив інформацію про найменування юридичної особи-роботодавця, режим роботи спортивного клубу та П.І.П. директора Товариства. Також з текстів цих пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не вбачається, що до відома останніх було доведено попередження про кримінальну відповідальність за повідомлення завідомо неправдивих відомостей.

Копії документів щодо листування між ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві та ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві стосовно передачі-прийняття копій письмових пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також інших документів та/або матеріалів для вирішення питання щодо проведення фактичної перевірки, відповідач суду не пред'явив, що наразі позбавляє суд можливості встановити дійсну дату отримання податковою інспекцією таких документів.

21 травня 2014 року ОСОБА_1 були надані письмові доповнення до своїх пояснень (без конкретизації дати та місця відібрання таких пояснень), що адресовані Начальнику ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, без додатків. В своїх додаткових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що працював протягом періоду з 14.0.22013о. по 09.04.2014р. на посаді старшого тренера 1-ої категорії тренажерної зали в ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 38348442), за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 19а., та отримав заробітну плату в розмірі 12 000 грн. Пояснення щодо обставин свого звільнення з посади 09.04.2014р. (про які ОСОБА_1 в своїх поясненнях, наданих працівнику ОВС 22.04.2014р., не вказав) останній не повідомив. В якості документальних достовірності своїх свідчень ОСОБА_1 посилався на квитанції запису до спеціаліста, відео- та аудіо матеріали (без конкретизації змісту інформації наявної на носіях інформації, форми, часу та способу запису такої інформації на відповідні носії, кількості та виду носіїв інформації), інформацію про отримання заробітної плати (без конкретизації змісту, форми та способу отримання такої інформації).

При проведенні фактичної перевірки в травні 2014 року працівниками ДПІ за результатами огляду документів позивача, а саме: штатний розпис ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» на 2014 рік, накази про прийняття на роботу найманих працівників, табелі обліку використання робочого часу, касові книги за 2013 - 2014 роки, відомості на виплату заробітної плати, розрахункові листки, видаткові касові ордери, книги обліку трудових книжок, відомостей про найманих працівників ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виявлено. При цьому з тексту акта перевірки прослідковується, що такі документи як штатний розпис (розклад) Товариства за 2013 рік, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1-ДФ) за 2013 рік та 1-ий квартал 2014 року, медичні книжки та посадові інструкції не перевірялися та до перевірки не запитувалися. Обставини щодо перевірки порядку нарахування та виплати заробітної плати на підприємстві ТОВ «Спорт-Інвсет» іншим найманим працівникам не наведені. Крім того, в акті перевірки наявні посилання на відібрані перевіряючими письмові пояснення у працівників ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД», які перебували на робочих місцях під час проведення фактичної перевірки, та копії та/або оригінали яких відповідач суду не пред'явив.

У Податковому кодексі України наведені визначення наступних понять: «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14. ст. 14 ПК України); «працівник» - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

В силу норми п. 163.1 ст. 163 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно із підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.1 і пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

При цьому відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України «заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу» - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Також, в розумінні норми ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) «заробітна плата» - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 5 цього Закону організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Статтею 30 Закону № 108/95-ВР передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, оскільки за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством, (ст. 36 Закону № 108/95-ВР).

Згідно з п. 18.1 ст. 18 Кодексу податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, під час виплати оподатковуваного доходу.

Одночасно згідно положень п. 51.1 ст. 51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. Зокрема, форма, порядок заповнення і подання податковими агентами такого податкового розрахунку за формою № 1 ДФ на момент виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, що передбачає відображення не тільки доходів, які підлягають оподаткуванню, але й також доходів, які сплачуються податковим агентом платникам податку з доходів фізичних осіб та и не оподатковуються таким податком при їх виплаті, зокрема, доходів фізичних осіб-підприємців, з яких сплачений єдиний податок згідно спрощеній системі обліку та звітності або фіксований податок.

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Згідно п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм податкового законодавства випливає, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб (в т.ч. працівника та/або фізичної особи-підприємця) є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

Також судом враховується, що у відповідності до абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.01.2014р. № 2464-ІV (далі - Закон № 2464-IV) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування є роботодавці - підприємства, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-ІV).

За вимогами норм ч. 2 ст. 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, в тому числі, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно норм ст. 8 Закону № 2464-VI розмір внеску з заробітної плати найманих працівників, який нараховується роботодавцями - фізичними особами становить 3,6% бази нарахування єдиного внеску, а для інших випадків - 34,7 відсотка від бази нарахування єдиного внеску.

Контролюючий орган вправі обчислити єдиний внесок на підставі актів перевірок правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплати на суми яких нараховується єдиний внесок. (п. 3 ст. 9 цього Закону).

Додатково на підтвердження правомірності висновків Акта перевірки відповідач надав суду копії наступних документів, які були отримані від зазначених вище фізичних осіб:

- скріншотів пошукового браузера Google з фото ОСОБА_1 і сайту «Sport-life» з фото ОСОБА_2 - з яких неможливо встановити дати формування таких скріншотів, фото стенду з фото фізичних осіб, з якого не можна ідентифікувати місце розташування такого стенду та час створення самого фотозображення;

- квитанцій запису до спеціаліста (тренери ОСОБА_1 та ОСОБА_2), датованих 08.04.2014р. і 09.04.2014р., - роздрукованих на аркушах паперу розміру 1/2 формату А5 з невиразним логотипом «Sport-life» у верхньому куті документу, та без жодних підписів осіб (клієнта та тренера). Згідно усних пояснень наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні у даній справі такі квитанції видавалися клієнтам спортивного клубу на рецепції в якості документу, що підтверджує внесення оплати за наданні послуг з тренування. При цьому копії таких документів наприкінці кожного робочого дня знищувалися, а відомості про оформлення інших розрахункових документів на підприємстві останній суду не повідомив; реєстр співробітників, роздрукованої у вигляді таблиці, без посилання на джерело інформації та без підписів будь-яких осіб (в т.ч. посадових осіб ТОВ «Спорт-Інвсет ЛТД»); звіт з тренування за період з 01.02.2014р. по 31.03.2014р. (стосовно ОСОБА_1.), без посилання на джерело інформації та без підписів будь-яких осіб (в т.ч. посадових осіб ТОВ «Спорт-Інвсет ЛТД»). При цьому безпосередньо з тексту акта фактичної перевірки вбачається, що такі документи перевіряючими в дійсності не досліджувалися (оскільки в акті перевірки відсутній опис щодо змісту відомостей, що зафіксовані в документах, та способу отримання таких документів, зокрема, квитанцій запису до спеціаліста), а наявна в них інформація не аналізувалася та з даними позивача не звірялася. В зв'язку із цим суд визнає необґрунтованим посилання податкового органу на зазначені документи, оскільки зазначені документи не є документами первинного обліку, не є належними та допустимими доказами факту отримання фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сум доходів (в якості заробітної плати) від ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» у певних розмірах;

- письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відібрані 23 та 24 липня 2014 року ст. оперуповноваженим ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Лозою М.В., з питань нездійснення ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» офіційного працевлаштування таких фізичних осіб та виплати необлікованої заробітної плати без нарахування податків і зборів. Дані пояснення були надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після проведення фактичної перевірки і складання акта від 02.06.2014р. за № 1258/38348442/26-55-17-02, та містили додаткові відомості щодо порядку обрахунку неофіційних сум доходів (заробітної плати) та відомостей про П.І.П. і номери мобільних телефонів фізичних осіб-працівників Товариства, які проводили співбесіди з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при працевлаштуванні останніх в лютому 2013 року (а саме: ОСОБА_8 - за даними акта фактичної перевірки працевлаштований на підприємстві на посаді менеджера тренажерної зали з 01 квітня 2014 року, та ОСОБА_6 - працевлаштована на підприємстві на посаді заступника директора фітнеса з 01 квітня 2013 року);

- диски із записами відео- та аудіо матеріалів (з тексту акта фактичної перевірки вбачається, що такі матеріали перевіряючими в дійсності не досліджувалися (оскільки в акті перевірки відсутній опис щодо змісту відомостей, що записані на носіях інформації - дисках, та способу отримання таких документів).

22 жовтня 2014 року, в судове засідання, призначене у даній справі, був викликаний та заслуханий в якості свідка ОСОБА_1 (викликаний за клопотанням відповідача), який підтвердив свої попередньо надані до органу ОВС та ДПІ письмові пояснення. З наданих судовому засіданні ОСОБА_1 усних пояснень не прослідковується обізнаність останнього щодо дійсних розмірів отриманих доходів протягом періоду у спортивному клубі «Sport-life», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19а, приміщення якого перебуває у віданні ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД», (була озвучена лише приблизна сума отримуваного доходу за місяць - 12 тис. грн.).

Згідно із ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення свідка, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, судом приходить до висновку про те, що зазначені пояснення фізичних осіб (ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.), копії квитанції про запис до спеціаліста, реєстр співробітників, звіт про тренування та свідчення свідка ОСОБА_1 в сукупності не є належними і допустимими доказами факту виплати заробітної плати, яка не була оподаткована ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» у зв'язку з наступним.

Згідно з пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова інформація розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію». Відповідно до ст. 15 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами. На підставі ст. 83 Податкового кодексу України затверджений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: податкова інформація, експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 97 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

При цьому право на використання контролюючим органом для проведення перевірки відео- та аудіо матеріалів, та можливості формування висновків перевірки на підставі подібних матеріалів, нормами цього Кодексу не передбачено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки акта фактичної перевірки позивача в дійсності ґрунтуються лише на поясненнях фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (суб'єктивних припущеннях) та самостійному тлумаченні інформації, що не стосується бухгалтерського обліку підприємства, тобто податковим органом використаний непрямий метод визначення податкового зобов'язання, який не передбачено законом. Суд зазначає, що викладені в тексті акта фактичної перевірки судження відповідача не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

На підставі викладеного вище, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можна вважати належними і допустимими доказами нарахування та виплати ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» конкретної не облікованої суми доходів, оскільки такі твердження вказаних фізичних осіб, що не підтверджені жодними належними первинними бухгалтерськими, податковими чи іншими фінансово-господарськими документами, можуть бути належним та допустимим доказом в підтвердження виключно наявності трудових відносин, факт якого встановлюється при розгляді цивільних спорів. Даний висновок суду згоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 18.03.2014р. по справі № К/800/60415/13, від 19.06.2014р. по справі № К/9991/66237/11.

Відповідно до наданої відповідачем копії витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, 19 травня 2014 року до зазначеного Реєстру були внесені відомості про кримінальне провадження № 42014100020000120, порушене Дарницьким районним управління ГУ МВС України в м. Києві за ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України («Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат»), за фактом надходження 09 квітня 2014 року до цього район відділу ГУ МВС України у м. Києві повідомлення про те, що ТОВ «Спорт Лайф», яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, буд. 19-А, з лютого 2013 року не виплачує заробітну плату працівникам.

При цьому відповідачем під судового розгляду даної справи не було надане жодне судове рішення, яке б підтверджувало факт грубого порушення посадовими особами ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» трудового і податкового законодавства, рішення, яким встановлений факт ухилення позивача від сплати податків і зборів (відповідальність за які наразі передбачена статтями Кримінального кодексу України (ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю», ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»), як зазначили представники відповідача в судовому засіданні з посиланням на лист Прокуратури Дарницького району м. Києва від 19.05.2014р. 3 35-1120-14 вирок суду з цих порушень відсутній, на даний час триває лише досудове слідство.

Натомість за висновками акта перевірки додержання ТОВ «Спорт-Інвсет ЛТД» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 05.06.2014р. № 26-06-44/723, оформленого Територіальною державною інспекцією з питань праці у м. Києві за результатами проведення позапланової перевірки позивача на підставі наказу та направлень на перевірку від 02.06.2014р., жодних порушень трудового законодавства не виявлено.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що подібні правопорушення повинні доводитись первинними документами, судом вбачається, що в даному випадку під час фактичної перевірки позивача працівники відповідача дійшли передчасного висновку про порушення ТОВ «Спорт-Інвест ЛТД» вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати суми податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які визначені контролюючим органом спірними податковими повідомленнями-рішеннями, рішеннями про застосування штрафних санкцій та вимогами про сплату боргу (недоїмки) належним чином не підтверджена та не обґрунтована (аналогічні висновки відображені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014р. № 50602/11/9104).

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Інвест ЛТД» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 13 червня 2014 року № 29126551702 та від 06 серпня 2014 року № 35026554702.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06 серпня 2014 року № 21/26-55-17-08.

4. Визнати протиправним і скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 13 червня 2014 року № Ю-19.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова