Постанова

від 14.11.2014 по справі 826/6536/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2014 року 08 год. 45 хв. № 826/6536/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2014 року № 58926552209, № 59026552209 і № 22526551702, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Вектор Трейд») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2014 року № 58926552209, № 59026552209 і № 22526551702.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.03.2014р. № 247/26-55-22-09/35760113, складеного за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вектор-Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що сформована контролюючим органом позиція щодо завищення ТОВ «Вектор-Трейд» показників валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість на суми витрат і сплаченого у складі вартості товарів податку по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (договір від 30.12.2010р. № 11498) спростовується наявними у підприємства первинними і розрахунковими документами.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначені судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та жодних письмових заперечень проти позову і додаткових документів до суду не подав.

13 серпня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі норми ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 10.02.2014р. по 12.03.2014р. працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Вектор-Трейд» (ідентифікаційний код 35760113) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 19.03.2014р. № 247/26-55-22-09/35760113.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Вектор-Трейд» з суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Торговельний будинок «Амстор» (ідентифікаційний код 35760113) згідно договору від 30.12.2010р. № 11498, за умовами якого передбачено, що Постачальник (ТОВ «Вектор-Трейд») зобов'язується поставляти товар на умовах СІР (рампа торгівельного центру в місці поставки - згідно замовлення Покупця), а Покупець (ТОВ «ТБ «Амстор»), в свою чергу, - прийняти товар та сплатити його вартість (п. 1.1 цього Договору). Також відповідно до умов п. 1.2 зазначеного Договору Покупець зобов'язується надати маркетингові, рекламні, інформаційні послуги в порядку та згідно умов договору, а Постачальник зобов'язується своєчасно сплатити їх вартість.

При цьому згідно п. 2.6 Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної та/або товарно-транспортної накладної, яка засвідчує факт (момент) передачі товару.

До перевірки були надані податкові накладні та акти приймання наданих послуг, в яких зазначено, що ТОВ «ТБ «Амстор» були надані послуги з організації просування товарів, розміщення товарів, збуту товарів, маркетингові послуги, рекламні послуги. Разом з тим ТОВ «Вектор Трейд» до перевірки не надало документи, які б свідчили про фактичне надання названим контрагентом маркетингових послуг, зокрема: відсутній звіт про результати проведених досліджень (який має містити дані про проведенні дослідження: висновки, розрахунки необхідних показників фінансово-економічного розрахунку та визначення доцільності вкладення коштів у його розширення, матеріали проведеного аналізу конкуренції та оцінка рівня конкуренції, матеріали основних тенденцій розвитку ринку, динаміки зміни цін, асортимент продукції (товару), плани продажу, оцінка ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту), та відсутній звіт про результати проведення послуг мерчандайзингу (який має містити в т.ч. плани-схеми де розміщувалась продукція, інформацію про обсяги продажу продукції, розрахунки вартості послуг, калькуляцію вартості робіт).

З урахуванням відсутності на підприємстві зазначених документів, та з урахуванням того, що після передачі товарів Покупцю (ТОВ «ТБ «Амстор») перевіряєме підприємство вже фактично не було власником товарів щодо яких мали надаватися послуги, працівник ДПІ прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «Вектор Трейд» правових підстав для включення до складу валових витрат (витрати на збут) за 2012 рік сум витрат на маркетингові послуги та послуги мерчандайзингу, всього в розмірі 494 880,00 грн., як таких, що документально не підтверджується та не пов'язані безпосередньо із господарською діяльністю підприємства. Одночасно перевіряючі з огляду на сформовані висновки щодо завищення ТОВ «Вектор Трейд» валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ТБ «Амстор» прийшли до висновку про завищення позивачем розміру податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 284 530,00 грн. за місяці червень-грудень 2011 року та січень-листопад 2012 року з тих самих підстав та по тих самих господарських операціях.

Також під час проведення документальної перевірки позивача працівниками відповідача встановлено, що в листопаді та в грудні 2012 року ТОВ «Вектор-Трейд» отримало від контрагента ТОВ «Вісла 07» (ідентифікаційний код 35378846) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.02.2013р. № 7 до податкової накладної від 29.11.2012р. № 995 (Додаток 1 д Декларації Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, вх. № 9014489992 від 19.03.2013р.) на суму 17 446,00 грн., та від ТОВ «Лентер» (ідентифікаційний код 37499456) - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 24.12.2013р. № 646 до податкової накладної від 21.12.2012р. № 475 (Додаток 1 до Декларації Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, вх. № 9087633449 від 17.01.2014р.) на суму 1 609,00 грн. Проте в порушення вимог норм пп.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України ТОВ «Вектор-Трейд» допустило завищення податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 19 055,00 грн., в т.ч. за листопад 2012 року на суму 17 446,00 грн. та за грудень 2012 року - 1 609,00 грн.

Крім того, перевіряючими в ході проведеної перевірки встановлено подання ТОВ «Вектор-Трейд» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, форми № 1-ДФ, за 3-ій квартал 2011 року з недостовірними відомостями, а саме - не в повному обсязі відображено нарахування доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в 3-му кварталі 2011 року.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 19.03.2014р. № 247/26-55-22-09/35760113 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Вектор-Трейд» наступних норм податкового законодавства: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 192.1.1 п. 192,1 ст. 192, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємство занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 303 584,00 грн. (в т.ч.: за червень 2011 року на суму 12 726,00 грн., за липень 2011 року - 43 304,00 грн., за серпень 2011 року - 14 413,00 грн., за вересень 2011 року - 14 730,00 грн., за жовтень 2011 року - 13 950,00 грн., за листопад 2011 року - 19 685,00 грн., за грудень 2011 року-29018 грн., за січень 2012 року - 5 169,00 грн., за лютий 2012 року - 11 945,00 грн., за березень 2012 року - 7 928,00 грн., квітень 2012 року - 17 833,00 грн., за травень 2012 року - 15 868 грн., за червень 2012 року - 12 731,00 грн., за липень 2012 року - 18 672,00 грн., за серпень 2012 року - 16 231,00 грн., за вересень 2012 року - 15 509,00 грн., за жовтень 2012 року - 5 461,00 грн., за листопад 2012 року - 26 802,00 грн., за грудень 2012 року - 1 609,00 грн.); норм пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 103 925,00 грн. (в т.ч. за 2-ий квартал 2012 року на суму 33 930,00 грн., за 3-ій квартал 2012 року - 54 080,00 грн., за 4-ий квартал 2012 року -15 915,00 грн.); та положень п. 1.2, п. 3.3 Наказу ДПА України від 24.12.2010р. за № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», а також норм ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. «б» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

28 квітня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного Акта перевірки прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 59026552209, яким визначило ТОВ «Вектор-Трейд» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 379 480,00 грн., в т.ч. 303 584,00 грн. - основний платіж, 75 896,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 58926552209, яким визначило ТОВ «Вектор-Трейд» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 129 906,00 грн., в т.ч. 103 925,00 грн. - основний платіж, 25 981,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 22526551702, яким визначило ТОВ «Вектор-Трейд» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн., в т.ч. 510,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що в 30 грудня 2010 року між ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (Покупець) і ТОВ «Вектор-Трейд» (Постачальник) був укладений письмовий договір за № 11498. За умовами цього Договору (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах СІР (рампа торгівельного центру в місці

поставки - згідно замовлення Покупця), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов Договору. Товар, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Специфікацією (Додаток № 3), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Зокрема, Постачальник зобов'язується прийняти від Покупця замовлення (Додаток № 1) на постачання товару та здійснити постачання товару на умовах СІР (в редакції ІНКОТЕРМС 2000) з вивантаженням товару на рампу в місці доставки, за адресою, вказаною в замовленні, своїми транспортними засобами та за свій рахунок. При цьому паво власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної та/або товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Дата підписання накладної зазначається на штампі Покупця «приймання товару». В разі повернення товару право власності на товар переходить від Покупця до Постачальника в момент підписання товарної або товарно-транспортної накладної (п. 2.1 і п. 2.6 даного Договору).

Також згідно п. 1.2 зазначеного Договору Покупець зобов'язується надавати Постачальнику послуги в порядку та згідно умов, визначених у Додатку № 2, а Постачальник зобов'язується своєчасно сплатити їх вартість. Досліджуючи зміст умов вказаного Договору суд не виявив в них положень щодо регулювання суті та виду послуг, які також є предметом зазначеного Договору, порядку, місця та способу надання послуг, вартості послуг, оформлення результатів наданих послуг, повноважень сторін, що виникають в процесі надання послуг, порядку і форми розрахунків за наданні послуги, порядку проведення перевірок стану якості та своєчасності надання послуг Виконавцем на місцях, тощо.

При цьому жоден із вказаних додатків до Договору відповідач суду не пред'явив і пояснень щодо причин відсутності таких документів у нього не надав, що позбавляє суд можливості встановити договірні умови, якими мали керуватися ТОВ «ТБ «Амстор» і ТОВ «Вектор-Трейд» при наданні спірних послуг.

Відповідно усних пояснень, наданих представником позивача в судових засіданнях у даній справі, ТОВ «ТБ «Амстор» надавало на користь ТОВ «Вектор-Трейд» маркетингові послуги та послуги мерчандайзингу, що передбачені договором від 30.12.2010р. № 11498, як дистриб'ютор товарів позивача, тобто після їх поставки на адреси пунктів продажу Покупця (ТОВ «ТБ «Амстор»).

На підтвердження фактів надання ТОВ «ТБ «Амстор» послуг (маркетингових послуг та послуг мерчандайзингу) згідно договору від 30.12.2010р. № 11498 та проведення розрахунків за такі наданні послуги позивач надав до суду копії наступних документів:

- актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2012р. № АМ-0022743, від 30.11.2012р. № АМ-0022742, від 17.10.2012р. № АМ-0019946, від 30.09.2012р. № АМ-0018244, від 30.09.2012р. № АМ-0018243, від 30.09.2012р. № АМ-0019733, від 27.09.2012р. № АМ-0018026, від 27.09.2012р. № АМ-0018025, від 31.08.2012р. № АМ-0015924, від 01.08.2012р. № АМ-0015228, від 31.07.2012р. № Ам-0013723, від 19.07.2012р. № АМ-0013339, від 17.07.2012р. № Ам-0013258, від 05.07.2012р. № АМ-0012928, від 05.07.2012р. № АМ-0012929, від 30.06.2012р. № АМ-0011464, від 30.06.2012р. № АМ-0011463, від 31.05.2012р.№ АМ-0009325, від 30.04.2012р. № АМ-0006982, оформлених сторонами згідно договору від 30.12.2010р. № 11498 за результатами виконання Виконавцем (ТОВ «ТБ «Амстор») на користь Замовника (позивача) робіт (надання послуг) з розміщення товарів на палетах і на торцевих полицях за певними адресами в межах України, з розміщення товару постачальника в торгову мережу покупця при першому постачанні товару за певними адресами в межах України та з введення нового найменування за певними адресами в межах України. Зі змісту даних актів не вбачається за можливе встановити найменування та обсяг товарів, що підлягали розміщенню, його походження та особу-власника таких товарів, а також ідентифікувати об'єкти, де здійснювалося розміщення товарів. Місце складання вказаних актів - м. Донецьк;

- актів здачі-приймання послуг від 30.11.2012р. № АМ-0023768, від 30.11.2012р. № АМ-0023769, від 30.11.2012р. № 0023770, від 30.11.2012р. № 0023771, від 31.10.2012р. № АМ-0021405, від 31.10.2012р. № АМ-0021408, від 31.10.2012р. № 0021407, від 31.10.2012р. № 0021406, від 30.09.2012р. № АМ-0019019, від 30.09.2012р. № АМ-0019017, від 30.09.2012р. № АМ-0019018, від 30.09.2012р. № АМ-0019020, від 31.08.2012р. № АМ-0016743, від 31.08.2012р. № АМ-0016742, від 31.08.2012р. № АМ-0016740, від 31.08.2012р. № 0016741, від 31.07.2012р. № АМ-0014601, від 31.07.2012р. № АМ-0014602, від 31.07.2012р. № 0014603, від 30.06.2012р. № АМ-0012205, від 30.06.2012р. № АМ-0012206, від 30.06.2012р. № АМ-0012204, від 31.05.2012р. № АМ-0010157, від 31.05.2012р. № АМ-0010158, від 31.05.2012р. № АМ-0010159, оформлених сторонами за результатами надання Виконавцем (ТОВ «ТБ «Амстор») на користь Замовника (позивача) інформаційних послуг зі стимулювання збуту товарів згідно звітів (копії та/або оригінали яких суду не пред'явлені), а саме зазначається, що: Виконавцем здійснювався моніторинг споживчого попиту на товари Замовника, що їх він реалізує на ринках України, щотижня засобами телефонного зв'язку надавалися Замовникові рекомендації щодо управління запасами товарів, що постачаються Замовником Виконавцю, та коригування їх обсягів відповідно до попиту споживачів цільового товарного ринку, що його охоплює Виконавець своєю господарською діяльністю; Виконавець щодня телефоном надавав інформацію Замовнику про продаж товарів, що постачаються Замовником Виконавцю; Виконавцем здійснювався моніторінг та аналіз товарообігу Замовника, щотижня телефоном надавалися Замовникові рекомендації щодо його зростання; Виконавець щотижня телефоном надавав Замовникові рекомендації щодо поліпшення асортименту та пакування товарів, що постачаються Замовником Виконавцю; Виконавець щодня надавав Замовникові послуги мерчандайзингу щодо товарів, що постачаються Замовником Виконавцю; Виконавець щодня надавав Замовникові послуги з розміщення товарів, що постачаються Замовником Виконавцю, на полицях, поблизу проходів, у торговельному(их) залі(ах) Виконавця; Виконавець щодня надавав Замовникові послуги з розміщення товарів, що постачаються Замовником Виконавцю, на «острівках» у торговельному(их) залі(ах) Виконавця; Виконавець щодня надавав Замовникові послуги з розміщення товарів, що постачаються Замовником Виконавцю, біля кас у торговельному(их) залі(ах) Виконавця; Виконавець щотижня надавав Замовникові рекомендації щодо формування асортиментного переліку товарів, що постачаються Замовником Виконавцю. Місце складання вказаних актів - м. Донецьк;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.09.2012р. № 0018010, від 29.08.2012р. № АМ-0015809, від 01.08.2012р. № 0014031, від 04.07.2012р. № АМ-0013075, від 20.06.2012р. № АМ-0011056, від 06.06.2012р. № АМ-0010853, від 09.05.2012р. № АМ-0008768, від 23.05.2012р. № АМ-0009122, оформлених сторонами за результатами надання Виконавцем (ТОВ «ТБ «Амстор») на користь Замовника (позивача) послуг з розміщення інформації про товар у друкованих виданнях Виконавця (без конкретизації таких друкованих видань). Місце складання вказаних актів - м. Донецьк;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2012р. № АМ-0015718, від 01.08.2012р. № АМ-0014341, від 31.07.2012р. № АМ-0014317, від 04.07.2012р. № АМ-0013429, від 20.06.2012р. № АМ-0012756, від 06.06.2012р. № АМ-0011163, від 21.05.2012р. № АМ-0008936, від 23.05.2012р. № АМ-0009942, від 31.05.2012р. № АМ-0009989, оформлених сторонами за результатами надання Виконавцем (ТОВ «ТБ «Амстор») на користь Замовника (позивача) послуг спрямованих на просування продукції Замовника (без конкретизації видів і найменувань таких послуг). Місце складання вказаних актів - м. Донецьк.

Оцінивши вказані докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи не підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «ТБ «Амстор» у зв'язку з наступним.

В ході судового розгляду справи позивач не пред'явив суду інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі договору від 30.12.2010р. № 11498, зокрема: податкових накладних, звітів за результатами проведених наданих маркетингових послуг; оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», платіжних доручень та/або оригіналів виписок по особовому рахунку ТОВ «Вектор-Трейд» за відповідні періоди 2012 року з відомостями про перерахування ним коштів на користь Виконавця (ТОВ «ТБ «Амстор») за наданні послуги, а також зразків друкованих видань ТОВ «ТБ «Амстор» з відомостями про певну продукцію, документальних доказів відрядження посадової особи ТОВ «Вектор-Трейд» з міста Києва для міста Донецьк для прийняття результатів наданих послуг та підписання відповідних первинних документів, та жодних пояснень щодо наявності причин для їх відсутності не надав.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Вектор-Трейд» надало суду оригінали первинних документів, оформлених в ході здійснення поставок товарів на користь ТОВ «ТБ «Амстор» згідно договору від 30.12.2012р. № 11498, а саме: видаткових накладних, актів приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) або з ціновими розбіжностями, товарних накладних, транспортних накладних

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки безпосередньо з їх змісту не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними господарськими операціями та наведеними первинними документами, оформленими (отриманими) ТОВ «Вектор-Трейд» в ході здійснення поставок товарів на адресу ТОВ «ТБ «Амстор», оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання ТОВ «ТБ «Амстор» будь-яких послуг на користь позивача.

При цьому, позивачем не були надані суду жодні усні та документально обґрунтовані письмові пояснення з питання наявності позитивного ефекту від використання результатів спірних послуг, що, в свою чергу, б свідчило про наявність у позивача економічної доцільності («ділової мети») на укладення договору від 30.10.2012р. № 11498 в частині п. 1.2 та понесення додаткових витрат за наявності налагодженого безперебійного процесу поставок з основним покупцем, - тобто підтвердження факту використання спірних послуг в своїй господарській діяльності.

Таким чином, за результатами дослідження наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання та отримання результатів послуг (в т.ч. маркетингових, послуг мерчандайзингу, що значаться в актах наданих послуг)), передбачених п. 1.2 договору від 30.12.2010р. № 11498 належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення сум витрат по таких послугах до складу валових витрат і сум податку на додану вартість з вартості таких послуг (робіт) до складу податкового кредиту за звітні періоди 2011 і 2012 років на підставі вище описаних документів, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014р. по справі № К/800/43887/13, в якій суд касаційної інстанції, зокрема, наголошує на тому, що: «…визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів».

Таким чином, висновки Акта перевірки про завищення позивачем сум валових витрат та податкового кредиту на податок на додану вартість у розмірі 284 530 грн., понесених у зв'язку із взаємовідносинами з ТОВ «ТБ «Амстор» підтверджуються наявними матеріалами справи.

Одночасно, судом не приймаються як належні посилання відповідача згідно висновків акта перевірки на встановлення фактів допущення ТОВ «Вектор-Трейд» порушень під час складання податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за 3-ій квартал 2011 року та порушення вимог норми пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України під час коригування сум податкового кредиту по окремим контрагентам. Оскільки з тексту цього Акта перевірки позивача не вбачається суть та вид такої помилки та коригувань показників податкового кредиту.

Заперечуючи спірні податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014р. № 59026552209 в частині нарахованої суми податку на додану вартість у розмірі 23 818, 75 грн. та податкового повідомлення-рішення від 28.04.2014р. № 22526551702 позивач не наводить пояснень щодо неправомірності висновків відповідача в цій частинах. Разом з тим, зі сторони відповідача жодних нормативно та документально обґрунтованих заперечень, додаткових документів - матеріалів перевірки у вигляді первинних документів (податкових накладних), податкової звітності з податку на додану вартість та податкового розрахунку форми № 1-ДФ, що підтверджують факт виявлення порушення норми пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України та порушення порядку заповнення податкового розрахунку форми № 1-ДФ, до суду пред'явлено не було.

Таким чином, судом вбачається, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого в даному випадку відповідно до норми ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладений обов'язок доказування, висновки Акта перевірки та правильність визначення суми податку на додану вартість та нарахування штрафної санкції по зазначених епізодах правопорушень документально не підтвердив.

В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Що ж до решти позовних вимог позивача, які не пов'язані із скасуванням податкових повідомлень-рішень, то суд не вбачає правових підстав для їх задоволення, оскільки згідно тексту позовної заяви ТОВ «Вектор-Трейд» заявлені позовні вимоги про визнання протиправних дій ДПІ (без конкретизації таких дій) фактично зводяться до оскарження висновків акта перевірки, та відповідно дублюють позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2014р.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправним та скасування спірних у справі податкового повідомлення-рішення від 24.03.2014р. № 59026552209 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28 818,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 19 055, 00 грн., штрафними санкціями - 4 763,75 грн.) та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2014р. № 22526551702 в повному обсязі, та про відмовлення у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 39, 45 грн. пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Трейд» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 квітня 2014 року № 59026552209 в частині нарахованого податку на додану вартість в сумі 28 818,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 19 055, 00 грн., штрафними санкціями - 4 763,75 грн.).

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 квітня 2014 року № 22526551702.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Трейд» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 212/8, ідентифікаційний код 35760113) 39 (тридцять дев'ять) грн. 45 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова