Ухвала

від 23.06.2015 по справі 826/6536/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Київ К/800/6356/15 К/800/7297/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Трейд»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р.

у справі № 826/6536/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Трейд»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Вектор Трейд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 28 квітня 2014 року № 59026552209 в частині нарахованого податку на додану вартість в сумі 28 818,75 грн. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 квітня 2014 року № 22526551702. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Вектор Трейд» посилається на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ «Вектор Трейд» у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р., а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Печерському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Вектор-Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складений акт від 19.03.2014 р. № 247/26-55-22-09/35760113.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 192.1.1 п. 192,1 ст. 192, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 303 584,00 грн.; пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 103 925,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 28 квітня 2014 року № 59026552209, яким визначено ТОВ «Вектор-Трейд» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 379 480,00 грн., в т.ч. 303 584,00 грн. - основний платіж, 75 896,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 28 квітня 2014 року № 58926552209, яким визначено ТОВ «Вектор-Трейд» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 129 906,00 грн., в т.ч. 103 925,00 грн. - основний платіж, 25 981,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 28 квітня 2014 року № 22526551702, яким визначено ТОВ «Вектор-Трейд» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн., в т.ч. 510,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30 грудня 2010 року між ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (покупець) та ТОВ «Вектор-Трейд» (постачальник) був укладений письмовий договір за № 11498. За умовами цього Договору (п. 1.1) постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах СІР (рампа торгівельного центру в місці поставки - згідно замовлення покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Також, згідно п. 1.2 зазначеного договору, покупець зобов'язується надавати постачальнику послуги в порядку та згідно умов, визначених у Додатку № 2, а постачальник зобов'язується своєчасно сплатити їх вартість.

Проте з вищевказаної угоди не вбачається положень щодо регулювання суті та виду послуг, які також є предметом зазначеного договору, порядку, місця та способу надання послуг, вартості послуг, оформлення результатів наданих послуг, повноважень сторін, що виникають в процесі надання послуг, порядку і форми розрахунків за наданні послуги, порядку проведення перевірок стану якості та своєчасності надання послуг виконавцем на місцях, тощо.

Крім того, не підтверджено господарські операції між позивачем та ТОВ «Торгівельний будинок «Аматор» податковими накладними, звітами за результатами проведених маркетингових послуг, оборотно-сальдовими відомостями, платіжними дорученнями, а також зразками друкованих видань ТОВ «ТБ «Амстор» з відомостями про певну продукцію, документальних доказів відрядження посадової особи ТОВ «Вектор-Трейд» з міста Києва до міста Донецьк для прийняття результатів наданих послуг та підписання відповідних первинних документів.

Отже, не вбачається підстав вважати, що між позивачем та контрагентом реально здійснені та фактично виконані господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем не виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Щодо висновків ДПІ у Печерському районі про допущення ТОВ «Вектор-Трейд» порушень під час складання податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за 3-ій квартал 2011 року та порушення вимог норми пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України , під час коригування сум податкового кредиту по окремим контрагентам, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 192.1 ст. 192 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно акту перевірки, не вбачається суть та вид такої помилки та коригувань показників податкового кредиту.

В свою чергу, відповідачем не надано судам належних та допустимих доказів (як то, - податкової звітності з податку на додану вартість та податкового розрахунку форми № 1-ДФ, тощо) на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України та порушення порядку заповнення податкового розрахунку форми № 1-ДФ.

Таким чином, колегія суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Вектор Трейд» в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційні скарги позивача та відповідача підлягають відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Касаційну скаргу ТОВ «Вектор Трейд» відхилити.

3.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р. залишити без змін.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун