Рішення

від 11.11.2014 по справі 388/1718/14-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1718/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

11.11.2014 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Степанов С.В.,

при секретарі Васіч А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Катеринівське», про витребування земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину є власником земельної ділянки площею 6,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Згідно інформації Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, позивачкою ОСОБА_1 було встановлено, що вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ФГ «Катеринівське», згідно договору оренди землі, що був укладений між останнім та спадкодавцем.

Станом на серпень 2014 року спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні ФГ «Катеринівське» без правових підстав. Крім цього, голова зазначеного господарства відмовляється звільняти спірну земельну ділянку, оскільки вважає, що договір оренди землі було поновлено.

ОСОБА_1 зазначає, що будь-яких правочинів щодо поновлення договору оренду спірної землі з відповідачем не укладала, а відповідно договірні відносини між сторонами з приводу спірної земельної ділянки не виникали.

Крім зазначеного, позивачка ОСОБА_1 указує, що первісний договір оренди землі не має усієї сукупності істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», тобто є неукладеним.

Згідно вищезазначеного, ОСОБА_1 зазначає, що спірна земля повинна бути їй повернена з користування відповідача з тих підстав, що власник землі може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; а також з тих підстав, що відповідач зберігає у себе майно позивачки без достатньої правової підстави.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Представник відповідача ФГ «Катеринівське» за довіреністю Чепула І.В. в судовому засіданні суду пояснив, що ОСОБА_1 з приводу повернення земельної ділянки до відповідача не зверталась. Будь-яких правових підстав для користування спірною земельною ділянкою після закінчення оренди відповідач не має. Крім цього, відповідач не здійснював будь-яких дій, що стосуються порушення позивачкою прав власника земельної ділянки, в тому числі права користування. Відповідач не заперечує та не заперечував щодо використання та здійснення права власності земельною ділянкою власником, а відповідно з цих підстав не визнає позов, оскільки будь-яких прав позивачки з приводу спірної земельної ділянки не порушував, просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину (після смерті ОСОБА_4), виданого 11 вересня 2012 року Долинською державною нотаріальною контролю Кіровоградської області, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8282 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3521980700:02:000:0130 (а. с. 10-16).

28 лютого 2004 року ОСОБА_4 (спадкодавець) та ФГ «Катеринівське» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,83 га, кадастровий номер 3521980700:02:000:0130, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (далі - Договір оренди землі). 7 липня 2004 року цей договір було зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» (а. с. 7, 8).

Згідно пунктів 2.1., 2.3., 2.8. Договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду строком на п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації. При переході права власності на земельну ділянку від орендодавця до іншої особи цей Договір зберігає чинність для нового власника. Сторони погоджуються, що дія цього Договору продовжується на наступні п'ять років, якщо жодна зі сторін за шість місяців до його закінчення не подала письмово інших пропозицій.

Згідно вищезазначеного, останнім днем строку дії Договору оренди землі від 28 лютого 2004 року, було 7 липня 2009 року.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час закінчення строку дії Договору оренди землі), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Таким чином, згідно умов Договору оренди землі, а також вимог закону, що регулювали правовідносини на момент закінчення Договору, існувала можливість поновлення строку його дії за принципом «мовчазної згоди».

Оскільки будь-хто зі сторін Договору оренди землі на момент закінчення строку його дії не заперечував про його поновлення, відповідно Договір було поновлена на той самий строк та на тих самих умовах, тобто до 7 липня 2014 року включно.

У період дії поновленого Договору оренди землі, його сторона, а саме орендодавець ОСОБА_4 померла. Згідно свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем належної ОСОБА_4 земельної ділянки стала позивачка у справі ОСОБА_1

За змістом статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.

Таким чином, права та обов'язки орендодавця ОСОБА_4 за Договором оренди землі, згідно положень цього Договору, а також ЦК України перейшли до її спадкоємця - позивачки у справі ОСОБА_1, а відповідно остання набула визначеного Договором та законом обсягу прав та обов'язків.

За змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент закінчення поновленого Договору оренди землі) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», після внесення змін Законом України N 3038-VI від 17 лютого 2011 року (набрав чинності 12 березня 2011 року) по іншому врегульовано порядок поновлення строків договорів оренди землі, а саме для поновлення оренди земельної ділянки в обов'язок орендаря входить повідомлення орендодавця про переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Таке повідомлення здійснюється шляхом направлення орендарем орендодавцю листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з доданням проекту додаткової угоди. Правила визначенні ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України N 3038-VI від 17 лютого 2011 року мають імперативний характер, а тому підлягають застосування попри можливий інший порядок поновлення договорів оренди землі встановлений договором.

Беручи до уваги той факт, що строк поновленого до 7 липня 2014 року Договору оренди землі закінчився, відповідач ФГ «Катеринівське» не повідомляв ОСОБА_1 у встановлений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (чинній на час закінчення строку оренди землі) строк про своє переважне право на укладення договору оренди землі з доданням проекту додаткової угоди, що також сторони визнають, відповідно ФГ «Катеринівське» втратило право на поновлення договору оренди землі.

Оскільки судом установлено, що на момент звернення до суду ФГ «Катеринівське» втратило право на поновлення договору оренди землі, вимоги про визнання недійсним поновленого Договору оренди землі строк, якого закінчився позивачкою ОСОБА_1 не ставились, а відповідно всі її доводи з приводу відсутності у договорі оренди землі, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотних умов, що відповідно є підставою для задоволення таких вимог, є необґрунтованими. Крім цього, відсутність у договорі оренди землі усієї сукупності істотних умов не свідчить про його не укладення, як про це зазначає позивачка, а є підставою для його оспорювання в вищезазначений спосіб, однак це вже інші правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вищезазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України , у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. До такого висновку прийшов Верховний Суд України у своїй постанові № 6-122цс14 від 24 вересня 2014 року.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним.

Проте суд, враховує, що призначена для сільськогосподарського виробництва земельна ділянка, у силу її характеристик, як речі - є особливим видом нерухомого майна, у зв'язку з чим фактичне володіння нею, на відміну від інших речей, не носить характеру утримання чи перебування її у особи, а отже під заволодінням такої речи слід, насамперед розуміти можливість її систематичного використання.

Позивач ОСОБА_1 вважає , що існує спір з приводу повернення майна переданого за правочином, а саме за договором оренди землі та відповідно між сторонами існують відносини зобов'язального характеру, тоді як відповідач, на момент розгляду справи, наявність таких відносин та спору заперечує. Відносини щодо повернення землі за договором оренди врегульовано, зокрема п. 2.3. , п.4.4.2 Договору оренди землі, ст. 34 Закону України «Про оренду землі», а також нормами ЦК України, що регулюють правові наслідки порушення зобов'язання. ОСОБА_1 свої вимоги, обставинами щодо не повернення ділянки, не обґрунтовувала, доказів, що свідчать про наявність володіння відповідачем належною їй ділянкою не наддала, будь якого підтвердження її звернення, як спадкоємця - власника ділянки, до відповідача як, до орендаря чи іншої особи, у якої на її думку перебуває належне їй майно, з приводу оформлення припинення оренди чи повернення майна не надала.

Таким чином, з огляду на позицію відповідача, про не здійснення ним, з моменту завершення оренди, будь-яких дій, щодо порушення прав власника земельної ділянки, в тому числі права користування, відсутності заперечень відповідача щодо використання та здійснення права власності земельною ділянкою власником, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 обрані підстави позову не довів, не довів наявності чужого володіння належною їй земельною ділянкою, а тому цей позов із вимогою про повернення земельної ділянки, згідно ст. 1212 ЦК України є необґрунтованим, та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 391,387, 1212 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 30, 60-63, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Катеринівське», про витребування земельної ділянки.

Витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд протягом 10 діб з моменту його проголошення згідно вимог ст.294, 296 ЦПК України.

Суддя Долинського районного суду С. В. Степанов