Рішення

від 22.01.2015 по справі 388/1718/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/150/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С. В.

Доповідач Гайсюк О. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.01.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Гайсюка О.В.

суддів - Фомічова С.Є., Карпенка О.Л.

при секретарі - Козеренко Т.А.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року і

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Катеринівське» про витребування земельної ділянки.

Позивач зазначила, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину виданого 11.09.2012 року вона набула право власності на земельну ділянку площею 6,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

При встановленні меж земельної ділянки в натурі з'ясувалося, що ця земельна ділянка зайнята ФГ «Катеринівське» без відповідних правових підстав і знаходиться під посівами. Звільнити земельну ділянку відповідач відмовляється.

Посилаючись на це, позивач просила витребувати від ФГ «Катеринівське» належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3521980700 : 02 : 000 : 0130 та зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку.

Рішенням Долинського районного суду від 11.11.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення її вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку позивача ? висновки суду не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, представник відповідача з доводами скарги не погодився.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 28 лютого 2004 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Катеринівське» укладено договір оренди земельної ділянки за яким ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку площею 6, 83 га передала в оренду ФГ «Катеринівське» на 5 років (а.с.7-8).

Як зазначено у п.2.1 Договору, договір діє до 28.02.2009 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 11.09.2012 року зазначена земельна ділянка площею 6,8282 га, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району, кадастровий номер 3521980700:02:000:0130 успадкована ОСОБА_2 і саме ОСОБА_2 є власником цієї земельної ділянки (а.с.10-16).

Відповідно до п.2.3 Договору оренди земельної ділянки від 28.02.2004 року цей договір зберігає чинність для нового власника при переході права власності на земельну ділянку від орендодавця до іншої особи.

Згідно п.2.8. цього Договору сторони погоджуються, що дія цього договору продовжується на наступні 5 (п'ять) років, якщо кожна зі сторін за шість місяців до його закінчення не подала письмово інших пропозицій.

Суд дійшов правильного висновку про те, що з врахуванням положень ст.33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії договору (а саме 28.02.2009 року), а також виходячи з того, що орендодавець не заперечував проти того, щоб орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою і після закінчення договору, то цей договір оренди земельної ділянки було поновлено на тих самих умовах і на той же строк за принципом «мовчазної згоди», а саме на 5 років.

Але суд дійшов неправильного висновку про те, що договір поновлено до 7 липня 2014 року, що не відповідає дійсним обставинам справи. Оскільки в самому тексті договору зазначено (п.2.1), що договір діє до 28.02.2009 р. то поновленим він може вважатися на 5 років лише до 28.02.2014 р. (а.с.7).

Відповідно до ст.10 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач підставами для задоволення його вимог про витребування (повернення) земельної ділянки зазначає неукладеність договору оренди, а також те, що відповідач безпідставно набув майно (земельну ділянку) та зберігає його у себе без достатньої правової підстави (ст.ст.1212, 1213 Цивільного Кодексу) ? а.с.2-4.

Суд дійшов правильного висновку про те, що статті 1212, 1213 ЦК не підлягають застосуванню, оскільки сторони перебували в договірних відносинах і питання повернення земельної ділянки врегульовані саме договором про оренду земельної ділянки (п.4.2.3, 4.4.2 Договору), але позивач позову про зобов'язання відповідача виконати умови договору в частині повернення земельної ділянки не пред'явив (ст.526 ЦК), вважаючи договір неукладеним.

Посилання позивача на те, що в договорі оренди відсутні умови передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі» і що, це свідчить про неукладеність договору, є помилковими.

Адже відсутність в договорі оренди істотних умов може бути лише підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Відповідач не заперечує, що договірні відносини вже припинилися і він згоден передати позивачу земельну ділянку за актом-передачі відповідно до умов договору.

Хоча суд і відмовив позивачу у задоволенні позову правильно, але не всі висновки суду відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Долинського районного суду від 11.11.2014р. скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: