Рішення

від 11.11.2014 по справі 369/8264/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОСОБА_1 ТОВ "АвтоТрансСфера" Києво-Святошинський районний суд Київської області м. Київ вул. Мельниченка 1

Справа № 369/8264/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2014 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарях Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссфера» про зміну дати звільнення, зобов'язання видати дублікат трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом мотивуючи його тим, що він, з 14.02.2013 р. по 08.04.2013 р. працював на посаді водія-експедитора в ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА».

Згідно наказу № 27-ВД від 14.02.2013 р. його було прийнято на роботу і звільнено, як йому стало відомо, після результатів перевірки Державною інспекцією з питань праці проведеною 20.06.14 р., згідно наказу № 42-ВД від 08.04.2013 р.

При звільнені трудової книжки позивачу не повернули. Не зважаючи на звернення позивача до керівництва товариства він постійно чув не зрозумілі відмовки і в кінцевому результаті грубощі на свою адресу. Крім того на загальних зборах водіїв Директор підприємства ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» ОСОБА_3 розірвав його заяву і сказав, до він трудову книжку не отримає.

Позивачем була написана скарга до Фастівського міжрайонної прокуратури, яка в свою чергу поручила Територіальній Державній інспекції з питань праці у Київській області виконати перевірку ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА».

Згідно листа № П52/02-10 від 20.06.2014 р., було виявлено наступні порушення: в порушення вимог наказу Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації із статистики і праці» в ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» позивача не ознайомлено з наказами про прийом та звільнення з роботи, про що свідчить відсутність його підпису в наказах про прийняття та звільнення з роботи. В порушення вимог пункту 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 в ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» взагалі не ведуться особові картки, в якій має повторюватись відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). В порушення вимог підпункту «Б» абзацу першого пункту 7.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р., № 58 в ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» книга обліку трудових книжок і вкладишів до них не велась. В порушення вимог ст. 47 КЗпП України в ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» станом на 20.06.2014 р. відсутні будь-які підтверджуючі документи про видачу ОСОБА_1 трудової книжки при звільненні 08.04.2013 року. Генеральний директор ОСОБА_3 надав письмові пояснення про те, що передав трудову книжку ОСОБА_1 в травні місяці 2013 року охоронцям в м. Києві по вул. Червонопрапорна, 2376.

За результатами перевірки складений акт, генеральному директору ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» винесено припис про усунення виявлених порушень, стосовно генерального директора ОСОБА_3 складений протокол за ознаками частини 2 статті 41 КУпАП.

Відповідач порушив норми чинного законодавства та не виконав покладеного на нього обов'язку щодо видач працівнику трудової книжки в день звільнення, а також підробив підпис позивача на документах суворої звітності.

Поскільки відповідач своєчасно не видав позивачу трудову книжку підлягають стягненню середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки.

Тому позивач просив зобов'язати ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 08.04.2014 р. на фактичний день видачі трудової книжки. Зобов'язати «АВТОТРАНССФЕРА» видати ОСОБА_1 трудову книжку. Стягнути з ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вишунеого прогулу за період 17 місяців в розмірі 75 000 грн. Стягнути з ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» на користь ОСОБА_1 25 000 грн. моральної шкоди.

В подальшому позивачем уточнювались позовні вимоги, згідно яких він просив змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади водія експедитора ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» з 08.04.2013 року на фактичний день видачі трудової книжки. Зобов'язати ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки із всіма записами підтверджуючих трудовий стаж починаючи з 1972 року. Стягнути з ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України в розмірі 24 690,12 грн. Стягнути з ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» на користь ОСОБА_1компенсацію за невикористану щорічну відпустку розмірі 2054,00 грн. Стягнути з ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у позові відмовити та застосувати строки позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справ та покази свідків, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 14.02.2013 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду водія експедитора ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» згідно наказу № 27-ВД від 14.02.2013 року.

Згідно наказу № 42-ВД від 08.04.2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади водія-експедитора за власним бажанням.

Згідно листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Київські області № П52/02-10 від 20.06.2014 р., вбачається що в порушення вимог ст. 47 КЗпП України в ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» станом на 20.06.2014 р. відсутні будь-які підтверджуючі документи про видачу ОСОБА_1 трудової книжки при звільненні 08.04.2013 року. Генеральний директор ОСОБА_3 надав письмові пояснення про те, що передав трудову книжку ОСОБА_1 в травні місяці 2013 року охоронцям в м. Києві по вул. Червонопрапорна, 237б. За результатами перевірки складений акт, генеральному директору ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» винесено припис про усунення виявлених порушень, стосовно генерального директора ОСОБА_3 складений протокол за ознаками частини 2 статті 41 КУпАП.

Згідно наданих пояснень в судовому засіданні представника позивача, а також згідно показів свідків вбачається, що у ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» відсутня трудова книжка позивача.

Стаття 47 КЗпП України визначає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 48 КЗпПУ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 235 КЗпП України передбачає, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки згідно зі ст. ст. 47, 48 ЦПК України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 цього Кодексу, що також передбачено п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 4.2. даної інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Відповідно до п. 5.2. Інструкції визначено порядок видачі дублікатів трудових книжок.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У трудових спорах обов'язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця, а не на працівника.

Відповідачем не було надано суду безспірних та прямих доказів на підтвердження відсутності вини роботодавця у невидачі трудової книжки ОСОБА_1 , а також доказів того, що трудова книжка була отримана позивачем через охоронців відповідача.

Отже суд, приходить до висновку що позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» видати дублікат трудової книжки ОСОБА_1 із всіма записами підтверджуючих трудовий стаж починаючи з 1972 року підлягають до задоволення частково, оскільки, відповідачем не надано доказів того, що ним виконано обов'язок передбачений ст. 47 КЗпП України, а саме не надано доказів в підтвердження того, що позивачем отримано належним чином оформлену трудову книжку, та враховуючи те, що відповідач стверджує що у ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» відсутня трудова книжка ОСОБА_1 Однак позивачем не надано доказі того що його трудовий стаж почався з 1972 року. А тому суд, задовольняє дану вимогу частково, та зобов'язує ТОВ «Автотранссфера» видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки із всіма записами що підтверджують трудовий стаж.

У зв'язку із існуванням затримки у видачі трудової книжки позивачу, суд, в силу положень 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, вважає також за необхідне змінити дату звільнення позивача з 08.04.2013 року на день ухвалення судового рішення 11.11.2014 року.

Відповідно до довідки № 5 від 28.10.2014 р. наданої ТОВ «АВТОТРАНССФЕРА» середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням, а саме - за березень та квітень 2013 року складає: 61,88 грн. (1155,20+330,06/24).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Крім того, відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Виходячи з розміру середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки ОСОБА_1, який слід рахувати з 08 квітня 2013 року по дату ухвалення судового рішення, тобто по 11 листопада 2014 року, становить 24 690,12 грн.

З огляду на вище, суд також вважає за необхідне відповідно до ст. 235 КЗпПУ, у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки з вини власника стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 24 690,12 грн.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Кількість календарних днів з моменту прийняття позивача на роботу та по момент його звільнення 11.11.2014 року складає 491 день, в зв'язку з чим позивач має право на компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 2054,00 грн.

Тому, з ТОВ «Автотранссфера» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 компенсація за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2054,00 грн.

Разом з тим, виходячи з положень ст. 23 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань позивача, пов'язаних з затримкою видачі йому трудової книжки, неможливості працевлаштування, суд вважає можливим зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача з 25000 грн. до 2000 грн.

Суд, не приймає до уваги посилання відповідача стосовно пропуску позивачем строків позовної давності виходячи з наступного.

Стаття 233 КЗпПУ передбачає що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно з листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Київській області від 20.06.2014 року, вбачається що позивача не було ознайомлено з наказом про звільнення з роботи, про що свідчить відсутність його підпису в даному наказі, а також відсутні будь-які підтверджуючі документи про видачу трудової книжки при звільненні від 08.04.2013 року.

Тому, суд приходить до висновку що позивачем не пропущений трьохмісячний строк на звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він міг дізнатись з вищезгаданого листа від 20.06.2014 року, а звернувся з позовом до суду ОСОБА_1 за захистом своїх прав 14.08.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати, суд в силу положень ст. 88 ЦПК України покладає на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 47, 48, 116, 233, 235 КЗпП України, Закону України «Про відпустки» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, ст.ст. 15, 16, 22, 23 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади водія-експедитора ТОВ «Автотранссфера» з 08.04.2013 року на 11.11.2014 року.

Зобов'язати ТОВ «Автотранссфера» (Ідентифікаційний код: 37554286) видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки із всіма записами що підтверджують трудовий стаж.

Сягнути з ТОВ «Автотранссфера» (Ідентифікаційний код: 37554286) на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 24 690,12 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот дев'яносто гривень та дванадцять копійок).

Стягнути з ТОВ «Автотранссфера» (Ідентифікаційний код: 37554286) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2054,00 грн. (дві тисячі п'ятдесят чотири гривні).

Стягнути з ТОВ «Автотранссфера» (Ідентифікаційний код: 37554286) на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Стягнути з ТОВ «Автотранссфера» (Ідентифікаційний код: 37554286) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Дубас Т.В.